Постанова

від 07.11.2023 по справі 547/872/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/872/20 Номер провадження 22-ц/814/335/23Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В.П. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2022 року, повний текст якого складено 30.06.2022, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", третя особа ФОП ОСОБА_3 , про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,

встановила:

09.09.2020 позивач звернувся до Семенівського районного суду із вказаним позовом, в якому просив суд визнати недійсною угоду б/н від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі від 14.03.2017, визнати недійсним договір від 24.04.2018 з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377, площею 4,6768 га, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Райземінвест-2017", а також скасувати рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Барановського Сергія Івановича про припинення права оренди позивача щодо спірної земельної ділянки, скасувати рішення про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою ТОВ "Райземінвест-2017" щодо вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.03.2017 між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки 5324583200:00:002:0377 строком на 10 років, який зареєстровано 17.06.2017. Позивач користувався вказаною земельною ділянкою, однак до закінчення строку договору позивачу стало відомо від ТОВ "Райземінвест-2017" про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки у зв`язку з тим, що 03.11.2017 договір оренди землі, укладений 14.03.2017 між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було розірвано сторонами з реєстрацією відповідного правочину 12.04.2018, після чог, 16.04.2018 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третя особа ФОП ОСОБА_4 уклали між собою договір оренди спірної земельної ділянки, який було припинено 02.05.2018, а через декілька днів, 10.05.2018 державним реєстратором було зареєстровано договір оренди землі від 24.04.2018, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Райземінвест-2017".

Позивач зазначає, що уповноважені посадові особи ТОВ «Полтавазернопродукт» не укладали 03.11.2017 угоди про дострокове припинення договору оренди від 14.03.2017, вказана угода була укладена всупереч інтересам позивача та без виявлення дійсної волі орендаря, підписана неуповноваженою особою, а тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною. Позивач також зазначає, що подальші правочини були укладені неправомірно, тому просить їх визнати недійсними. Крім того, позивач просив стягнути судові витрати з відповідачів пропорційно.

Ухвалою судді Семенівського районного суду Полтавської області Харченка В.Ф. від 10.09.2020 задоволено його заяву про самовідвід у справі, у зв`язку з чим, розпорядженням голови суду від 10.09.2020 справу було направлено до Хорольського районного суду Полтавської області, як найбільш територіально наближеного до Семенівського районного суду Полтавської області, оскільки після задоволення самовідводу судді неможливо було утворити новий склад суду для розгляду справи.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 18.09.2020 позовну заяву прийнято до провадження судді Миркушіної Н.С., відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з викликом осіб та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від відповідачів та Семенівської РДА.

29.10.2021 ухвалою судді Миркушіної Н.С. задоволено заяву представника відповідачів ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Миркушіної Н.С. Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до провадження судді Старокожка В.П.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі задоволено.

Визнано недійсною угоду б/н від 03.11.2017 про розірвання договору оренди № б/н від 14.03.2017, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377.

Скасовано рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Барановського Сергія Івановича, індексний номер 40588976 від 12.04.2018 та проведену державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377, з одночасним визнанням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 24.04.2018, що укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377.

Скасовано рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Барановського Сергія Івановича, індексний номер 41018370 від 10.05.2018 та проведену державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377, з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377.

Вирішено питання про судові витрати.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" та подав на нього апеляційну скаргу.

Посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заперечує висновок районного суду про те, що директор підрозділу ОСОБА_7 при підписанні угоди про розірвання договору недійсним діяв з перевищенням повноважень.

Посилається на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.

Вважає, що відсутні правові підстави, передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України, для визнання оспорюваного правочину недійсним, що відповідає правовим висновкам у постанові від 01.04.2020 р. у справі № 669/794/17.

Висновок суду першої інстанції про відсутність вільного волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на укладення угоди про розірвання договору оренди не ґрунтується на вимогах закону та спростовується матеріалами справи.

Посилаючись на норми статей 229,230 ЦК України зазначає про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами наявність передбачених вказаними нормами підстав для визнання правочину недійсним.

Вважає, що місцевий суд не застосував діючу на час реєстрації оспорюваної додаткової угоди про розірвання договору оренди редакцію частин 5,6 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка в період з 04.02.2019 по 03.10.2019 не вимагала від реєстратора перевірку обсягу цивільної правоздатності та дієздатності (у тому числі повноваження за довіреністю особи, що підписала договір).

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність обставин, які вказують на неправильне сприйняття фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення, що виключає законність і обґрунтованість висновків суду і в цій частині.

Звертає увагу на судову практику в питанні розмежування віндикаційного та негаторного позовів. Зазначає, що ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод в користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Вказує, що позивачем не зазначено та не доведено, у чому саме полягає порушення його прав у зв`язку з державною реєстрацією припинення права оренди на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заперечує правомірність висновків суду про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі, оскільки на момент укладення та державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Райземінвест-2017», вже був розірваний договір оренди, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Вважає помилковим висновок місцевого суду про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, оскільки така вимога може бути розглянута як окремий позов у разі відмови реєстраційної служби щодо внесення змін про скасування державної реєстрації прав.

14.09.2022 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на апеляційну скаргу ТОВ «Райземінвест-2017», в якому представник позивача адвокат Лобов М.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін, яке є законним та обґрунтованим.

У судове засідання з`явилися представник позивача Лобов М.О. в режимі відеоконференції власними технічними засобами поза межами приміщення апеляційного суду.

Представник відповідача ТОВ «Райземінвест-2017» до апеляційного суду не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ч. 6, ч.8 п.2 ЦПК України шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу; відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - в порядку ст. 128 ч. 6, ч.8 п.1, п.4 ЦПК України шляхом надіслання судових повісток рекомендованим листом із зворотнім повідомленням на їх поштові адреси; треті особи - державний реєстратор Барановський С.І. та ФОП ОСОБА_3 - в порядку ст. 128 ч. 11 ЦПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Лобова М.О. , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, що довіреністю від 09.09.2016 позивач уповноважив директора ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_7 представляти підрозділ та інтереси товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань:

- укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками;

- укладання та підписання договорів оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходяться на колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна;

- укладання та підписання договорів купівлі права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємствата оформлення прав власності Товариства на такий майновий пай;

- укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень до 45000,00 (сорока п`яти тисяч гривень);

- у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю.

Для цього представнику позивач надав право підписувати договори оренди земельних ділянок чи земельних часток (паїв) від імені орендаря та інші будь-які документи, які пов`язані з оформленням та реєстрацією таких договорів.

Також ОСОБА_7 мав право на укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі, купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством, з урахуванням обмежень 45 000,00 грн.

Крім цього ОСОБА_7 був уповноважений організовувати та контролювати здійснення документообігу в ВП АФ «Семенівська», а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю та з функціональними обов`язками директора виробничого підрозділу. Довіреність дійсна до 09.09.2018. (т. 1, а.с. 41).

З трудового договору (контракту) № 2, укладеного між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_7 12.12.2016, вбачається, що останній призначається на посаду директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та зобов`язується здійснювати управління підрозділом в межах повноважень, наданих Положенням про ВП, забезпечувати ефективне використання та збереження майна товариства. Права та обов`язки сторін регулюються цим контрактом, Положенням про ВП, Статутом ТОВ, а також чинним законодавством України про працю. Директор зобов`язаний безпосередньо організовувати вчасне укладання (переукладання) договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами-орендодавцями, а також контролювати реєстрацію укладених договорів оренди землі та оформлення супутніх документів, необхідних для здійснення такої реєстрації щодо земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ВП Товариства. Крім цього, директор зобов`язаний знаходити земельні ділянки з можливістю оренди товариством та сприяти укладенню договорів оренди відповідних земельних ділянок та їх реєстрації, а також організовувати збереження й ефективне використання майна та земельного банку, що знаходиться в користуванні ВП Товариства. Пунктом 3.1., зокрема, передбачено, що для задоволення інтересів ВП та вирішення питань, пов`язаних з діяльністю ВП, директор ВП має право укладати господарські та інші договори згідно чинного законодавства України та в межах повноважень, визначених статутом Товариства та Довіреністю, виданою Генеральним директором Товариства (т. 1, а.с. 42 - 43).

З Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 26.12.2008 загальними зборами учасників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», слідує, що підрозділ не є юридичною особою, діє на підставі затвердженого Положення та здійснює діяльність від імені Товариства. Пунктом 4.4. вказаного Положення передбачено, що підрозділ не має права, зокрема, самостійно розривати будь-які договірні відносини. Підрозділ використовує майно, надане йому Товариством, в тому числі орендовані земельні ділянки. Керівником підрозділу є директор, який призначається Генеральним директором Товариства та діє на підставі довіреності. Директор здійснює оперативне керівництво, укладає на підставі довіреності угоди з юридичними та фізичними особами та діє від імені Товариства в межах повноважень, визначених Положенням та виданої йому довіреності. Директор зобов`язаний, зокрема, додержуватись положень Статуту Товариства, цього Положення та повноважень, наданих йому довіреністю, а також своєчасно інформувати керівництво Товариства про зміни у діяльності Підрозділу, які можуть негативно вплинути на інтереси Товариства (т. 2, а.с. 23 - 27).

В посадовій інструкції № 3 директора ВП АФ «Семенівська», затвердженій Генеральним директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Мацаком Ю.І., зазначено, що директор ВП, зокрема, здійснює господарське управління майном виробничого підрозділу без права його відчуження, представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами. При цьому директор має право на підставі довіреності, виданої генеральним директором товариства, діяти від імені товариства, представляти його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами, підписувати та візувати документи в межах свої компетенції. В графі «З інструкцією ознайомлений та зобов`язуюсь виконувати» мається підпис ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 28 - 29).

14.03.2017 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передали в користування позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377, площею 4,6768 га, строком на 10 років, а 17.06.2017 вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором Московкіною С.С. , що підтверджується копіями вказаного договору, акту приймання-передачі від 14.03.2017, а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 20 - 25).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12.04.2018, відповідно до угоди, укладеної між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі б/н від 14.03.2017, припинено інше речове право позивача згідно рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Барановського С.І.

Натомість на підставі договору оренди землі б/н, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 від 16.04.2018, право оренди зареєстровано за ФОП ОСОБА_3 18.04.2018 державним реєстратором Барановським С.І .

В подальшому цим же реєстратором 02.05.2018 припинено право оренди ФОП ОСОБА_3 на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 24.04.2018.

Після цього між відповідачами було укладено договір оренди землі від 24.04.2018, який зареєстровано 10.05.2018 державним реєстратором Барановським С.І. (т. 1, а.с. 23 - 25).

З угоди про розірвання договору оренди землі від 03.11.2017, укладеної між орендодавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_7, що діяв на підставі довіреності від 09.09.2016, вбачається, що сторони за взаємною згодою домовилися розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377, претензій один до одного не мають, угода складена у 2 (двох) примірниках (т. 1 а.с. 117).

Того ж дня орендарем була передана вказана земельна ділянка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 03.11.2017 (т. 1 а.с. 118).

З журналу вхідної кореспонденції ВП АФ «Семенівська» на 2016 - 2017 роки вбачається, що будь-яких заяв від орендарів, в тому числі від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про наміри розірвати укладені договори оренди не надходило (т. 1, а.с. 31 - 40).

Наказом генерального директора від 04.01.2018 ОСОБА_7 був звільнений з посади директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» за власним бажанням (т. 1, а.с. 43).

З довідки ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 1137 від 04.09.2020 слідує, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377 у 2017 році вирощувався цукровий буряк, у 2018 році - соняшник (т. 1, а.с. 28).

ОСОБА_1 згідно договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377 за період з 2017 - 2020 років виплачено орендну плату з вирахуванням податків в розмірі 12 002,15 грн, з яких за 2017 рік - 6 509,17 грн, за 2018 рік - 5 492,98 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 1138 від 04.09.2020 (т. 1, а.с. 29).

ОСОБА_2 згідно договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0377 за період з 2017 - 2020 років виплачено орендну плату з вирахуванням податків в розмірі 12 002,15 грн, з яких за 2017 рік - 6 509,17 грн, за 2018 рік - 5 492,98 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 1139 від 04.09.2020 (т. 1, а.с. 30).

З витягу з ЄРДР від 12.04.2018 вбачається, що за заявою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» до реєстру внесено відомості щодо вчинення колишнім директором ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (т. 1, а.с. 44).

Згідно Наказу Міністерства юстиції України № 322/5 від 27.01.2021 на підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11.01.2021 частково задоволено скаргу ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та скасовано рішення, прийняті приватним нотаріусом Доценком А.М. 22.07.2020 та 29.07.2020 щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно.

З вказаного висновку від 11.01.2021 вбачається, що приватним нотаріусом Доценком А.М. прийнято рішення на підставі додаткових угод про розірвання договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок та скаржником (ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт»). Додаткові угоди від імені скаржника підписані ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності від 09.09.2016. Водночас при прийнятті рішень приватним нотаріусом Доценком А.М. не було зупинено розгляд заяв та не витребувано довіреності від 09.09.2016, відомості щодо якої зазначені в додаткових угодах. Таким чином, приватним нотаріусом не було перевірено повноваження ОСОБА_7 на підписання угод про розірвання договорів оренди землі. Крім того, у п.п. 11, 12 вказаного висновку встановлено, що зі змісту довіреності від 09.09.2016 встановлено відсутність повноважень ОСОБА_7 на підписання угод про дострокове припинення договорів оренди скаржника на земельні ділянки. Таким чином, рішення прийняті приватним нотаріусом Доценком А.М. з порушенням вимог законодавства, оскільки подані документи не давали змоги встановити припинення права оренди за ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» (т. 2 а.с. 30 - 32).

Згідно висновку науково-правової експертизи щодо вчинення правочинів від імені юридичної особи від 30.09.2021, у відповідь на питання замовника «Чи мав право директор ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_7 укладати угоди про припинення правових відносин з оренди землі?» експертами зазначено, що директор підрозділу, згідно Положення, має право, відповідно до наданої довіреності, вчиняти від імені товариства будь-які юридичні дії в межах відповідних повноважень. Крім того, повноваження директора визначені в Посадовій інструкції № 3 та трудовому контракті, згідно якого директор має право діяти від імені товариства, представляти його інтереси в усіх підприємствах, установах і організаціях відповідно до повноважень, наданих у довіреності від 09.09.2016. Експерти встановили, що директор ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_7 мав право укладати договори про припинення правових відносин з оренди землі відповідно до довіреності № 1142 від 09.09.2016, Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 11.09.2017, Положення про ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 26.12.2008, контракту від 12.12.2016, посадової інструкції директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженої 20.11.2013 (т. 3, а.с. 4 - 11).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" було зареєстроване 19.12.2017, одним із засновників цього товариства є ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 45, 46).

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 21.07.2021, в ході досудового розслідування було встановлено, що в період часу з січня 2018 по серпень 2020 року із користування ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» вибуло 112 земельних ділянок площею близько 600 га, які розташовані на території Криворудської сілської ради (т. 3, а.с. 12, 13).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача ТОВ «ІПК» Полтавазернопродукт» було відсутнє волевиявлення на укладення угоди про розірвання договору оренди землі, а представник позивача ОСОБА_7 , укладаючи оспорювану угоду про розірвання договору оренди землі, діяв з перевищенням своїх повноважень, всупереч інтересам товариства, яке представляв.

При цьому, перевищення повноважень ОСОБА_7 при укладенні угоди від 03 листопада 2017 року про розірвання договору оренди з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є наказ Міністерства юстиції України від 27 січня 2021 року № 322/5 та висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг від 11 січня 2021 року, з яких слідує, що зі змісту довіреності від 09 вересня 2016 року встановлено відсутність повноважень ОСОБА_7 на підписання угод про дострокове припинення договорів оренди товариства на земельні ділянки, який є чинним.

Також суд першої інстанції вказав, що при проведенні реєстраційних дій державний реєстратор Харківецької сільської ради Полтавської області Барановський С. І. повинен був переконатися у наявності повноважень сторін на підписання документу, який подається для реєстрації, а саме додаткової угоди від 03.11.2017 року про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.03.2017 року. Проте, державний реєстратор Барановський С. І. не перевірив повноважень ОСОБА_7 на підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, так як ОСОБА_7 підписував угоди від імені позивача, не будучи директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та відомості про нього були відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, текст оскаржуваної угоди від 03 листопада 2017 року про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.03.2017 року містить пряме посилання, проте, що зі сторони орендаря вона підписана за довіреністю, тому такі дії державного реєстратора суперечать «Порядку державної реєстрації реєстрацій речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції на момент вчинення правовідносин) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

У статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 215 цього ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

За змістом частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, третьої статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.

Під перевищенням повноважень потрібно розуміти ситуацію, коли представник має певні повноваження на вчинення правочину, проте вчиняє його з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень. Тобто відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених у довіреності.

Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, повинно встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Загальним правилом належного функціонування цивільних відносин представництва є вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, в межах наданих повноважень.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

Якщо ж схвалення не відбудеться, то зазначений правочин правових наслідків для того, кого представляють, не тягне і має бути визнаний недійсним відповідно до частини першої статті 241, статей 239, 215 ЦК України.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язані діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, у частині третій статті 92 ЦК України передбачено загальну презумпцію того, що дії органів юридичної особи або її представників у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Саме цим зумовлений обов`язок таких органів чи осіб вчиняти дії в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно і розумно, а також не перевищувати своїх повноважень.

Положення частини третьої статті 92 ЦК України встановлюють виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи у тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, потрібно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Такі висновки щодо застосування частини третьої статті 92 ЦК України викладено у постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-72цс17, підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та у постановах Верховного Суду від 25 січня 2018 року у справі № 658/580/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 127/7798/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 466/9251/13-ц, від 28 травня 2020 року у справі № 608/969/13-ц, від 21 червня 2023 року у справі № 547/727/20-ц, провадження № 61-8667 св 22, від 21 червня 2023 року справа № 547/692/20 провадження № 61-7608 св 22, від 05 липня 2023 року у справі № 547/663/20, провадження № 61-8411св 22, від 05 липня 2023 року у справі № 547/641/20, провадження № 61-8083 св 22 і Верховний Суд не встановив підстав для відступу від них.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно встановив, і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що за змістом довіреності, якою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» з метою здійснення своєї аграрної діяльності довіреністю від 09 вересня 2016 року уповноважило директора ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_7 представляти підрозділ та інтереси товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях, окремо не передбачено повноваження представника на вчинення дій щодо розірвання договорів оренди землі.

Разом з тим довіреністю передбачені повноваження представника на укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, у тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, інших угод з певним грошовим обмеженням.

Метою видачі довіреності директору ВП АФ «Семенівська», який не є самостійною юридичною особою, було правове оформлення повноважень відповідної посадової особи, чиї функціональні обов`язки визначені Положенням «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».

Зміст довіреності від 09 вересня 2016 року підтверджує, що товариство надало повноваження ОСОБА_7 як директору відокремленого підрозділу відповідно до функцій керівника цього підрозділу, визначених Положенням «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та посадовою інструкцією директора ВП АФ «Семенівська».

Довіреність передбачала повноваження ОСОБА_7 як представника товариства на укладання визначеного переліку договорів, а саме: оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення; оренди майна, яке було розпайоване між колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходиться у колективній власності осіб, які мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна; купівлі права на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та оформлення прав власності товариства на такий майновий пай, тобто на здійснення певних дій, які забезпечують діяльність товариства як агровиробника.

Вочевидь інтерес ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» полягав у збільшенні власного земельного фонду через укладення договорів оренди із землевласниками та здійснення ефективної господарської діяльності шляхом обробітку орендованих земель і вирощування сільськогосподарських культур.

Тлумачення змісту довіреності підтверджує, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» не уповноважувало ОСОБА_7 як директора відокремленого підрозділу на розірвання раніше укладених товариством договорів оренди.

Незазначення у довіреності завдань чи повноважень щодо розірвання договорів оренди землі або зменшення земельного фонду ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» свідчить про те, що ОСОБА_7 , укладаючи оспорювану угоду про розірвання договору оренди, укладеного з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діяв з перевищенням наданих йому повноважень та всупереч правомірним економічним інтересам товариства.

ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» не схвалило такий правочин з розірвання чинного договору оренди та продовжувало його виконання (обробляло землю, виплачувало орендну плату орендарю).

Встановлення того, що ОСОБА_7 , укладаючи 03 листопада 2017 року оспорювану угоду про розірвання договору оренди з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діяв з перевищенням наданих йому повноважень як представник, а також те, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» не схвалило таку угоду, продовжувало виконувати свої зобов`язання орендаря, є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, частини першої статті 241 ЦК України.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі № 522/4840/18, встановивши, що довіреність, на підставі якої було вчинено оспорюваний правочин, не містить визначених повноважень представника на укладення окремо визначеного договору, дійшов правового висновку, що, укладаючи оспорюваний договір, представник з власної ініціативи розширив межі наданих йому повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним згідно з положеннями статей 203, 215 ЦК України.

Також під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності від 09 вересня 2016 року як представник ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», уклав угоди з розірвання договорів оренди землі не тільки з ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 , а й стосовно інших земельних ділянок, загальною площею приблизно 600 га.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ТОВ «Райземінвест-2017» про те, що довіреність на представництво інтересів товариства не містила будь-яких обмежень, є необґрунтованим, оскільки відповідачем не враховано повноваження ОСОБА_7 як директора ВП АФ «Семенівська», визначені Положенням «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».

Отже суд першої інстанції за наведених обставин дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 як представник ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» за довіреністю, укладаючи угоди про розірвання чинних договорів оренди, діяв з перевищенням своїх повноважень як представник товариства та всупереч інтересам товариства.

Суд першої інстанції, враховуючи наведені норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, з урахуванням належної оцінки наданих сторонами доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з висновками, наданими Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 522/4840/18, від 27 вересня 2023 року у справі № 547/384/21.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Райземінвест-2017», які дублюють заперечення проти позову, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням та не спростовують правильних висновків місцевого суду про задоволення позовних вимог.

Позивачем доведено, що у ТОВ «ІПК» Полтавазернопродукт» було відсутнє волевиявлення на укладення угоди про розірвання договору оренди землі, а представник позивача ОСОБА_7 , укладаючи оспорювану угоду про розірвання договору оренди землі від 03.11.2017, діяв з перевищенням своїх повноважень, всупереч інтересам товариства, яке представляв.

Враховуючи недійсність угоди про розірвання договору оренди, договір оренди землі, укладений між позивачем і власниками земельної ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є чинним, а тому договір оренди землі, укладений 24.04.2018 між ТОВ «Райземінвест-2017» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо вказаної земельної ділянки, обґрунтовано визнаний недійсним судом першої інстанції.

Враховуючи те, що при проведенні реєстраційних дій державний реєстратор не перевірив повноважень ОСОБА_7 на підписання угоди про розірвання договору оренди та здійснив державну реєстрацію на підставі недійсної угоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення державного реєстратора, як і рішення про реєстрацію наступного права оренди ТОВ «Райземінвест-2017».

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" залишити без задоволення.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.11.2023.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук