Постанова

від 16.11.2023 по справі 183/5971/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8704/23 Справа № 183/5971/21 Суддя у 1-й інстанції - Гузоватий О. І. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Барильської А.П., Городничої В.С.

за участю секретаря - Ніколиної А.П.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дніпроцивільну справуза апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 адвоката БазюкевичаЄвгена Вікторовичана ухвалуНовомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від08серпня 2023року усправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особаприватний нотаріусДніпропетровського міськогонотаріального округуДніпропетровської областіЩетілова ОльгаВалеріївна,про визнаннядоговору купівлі-продажунедійсним,витребування майназ чужогонезаконного володіння,скасування державноїреєстрації прававласності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Щетілова О.В., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 призначено по справі судову посмертну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На виконання ухвал суду від 30.08.2022, 23.11.2022, 30.01.2023 про витребування доказів для проведення експертизи на адресу суду 16.09.2022 від приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щетілової О.В., 11.01.2023 від АТ КБ «Приватбанк», 22.02.2023 від АТ «АБ» Радабанк», 23.02.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли витребуванні документи.

14.04.2023 до суду надійшло клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.03.2023, якому доручено проведення експертизи, про надання додаткових матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи. Також, з матеріалів клопотання вбачається, що у зв`язку зі значною поточною завантаженістю фахівців КНДІСЕ з судових почеркознавчих експертиз різних категорії складності, експертиза може бути виконана у строк понад 90 календарних днів. У зв`язку з цим експерти просять погодити більш розумний строк проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Віталія Годзь та Ігоря Красюка про надання додаткових матеріалів для проведеннясудової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Щетілова Ольга Валеріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності задоволено.

Направлено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Віталію Годзь та ОСОБА_3 у розпорядження матеріали цивільної справи №183/5971/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Щетілова Ольга Валеріївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності.

Погоджено строк проведення експертизи тривалістю 100 календарних днів.

Роз`яснено сторонам, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у справі зупено на час проведення експертизи.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Базюкевич Євген Вікторович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд, скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд у цій справі іншою ухвалою фактично призначив двічі ту ж саму експертизу, оскільки перша ухвала від 30.08.2022 про призначення такої ж експертизи з тими ж питаннями не була реалізована, оскільки позивач не здійснив її оплату. Експертна установа повернула матеріали справи без виконання. Замість продовження судового розгляду за наявними матеріалами суд без жодного належного обґрунтування задовольнив повторне ідентичне клопотання представника позивача і знову призначив експертизу в тій же установі. Ухвалою від 30.01.2023 судом повторно призначена аналогічна судова експертиза, судом проігноровано і невід ображено в ухвалі, що експерт повернув справу у зв`язку з несплатою експертизи. Провадження у справі суд не зупиняв.

Судові експерти у квітні 2023 року направили запит про надання їм матеріалів справи та погодження подовженого строку проведення експертизи. Суд вчасно не розглянув такого клопотання з квітня по серпень 2023 року. Оскаржуваною ухвалою від 08.08.2023 суд розглянув і задовольнив клопотання експертів, яке та той час вже втратило актуальність, оскільки запитувані експертами строки 100 днів вже сплинули. Стаття 252 ЦПК України не передбачає права суду зупиняти провадження у справі на підставі направлення матеріалів судовим експертам і погодження їм строку на проведення експертизи. Тобто, право суду на зупинення провадження у справі вичерпане після прийняття ухвали 30.01.2023 про призначення судової експертизи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду залишенню без змін.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вимогами частин 1, 2, 3, 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи ( ч.1 ст. 104 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз`яснено судам, що застосовуючи, зокрема, пункт 5 (призначення судом експертизи) частини першої статті 202 ЦПК (право суду зупинити провадження у справі) відповідно про зупинення провадження у зв`язку із призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту статті 157 (строки розгляду справ) ЦПК провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено матеріалами справи, що відповідно до ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 у зазначеній справі призначено судову посмертну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Враховуючи зупинення провадження ухвалою суду від 30.08.2022, поновлення провадження 13.10.2023 у зв`язку з надходженням клопотання експерта, його вирішення, призначення ухвалою суду від 30.01.2023 судової посмертної почеркознавчої експертизи, витребування судом доказів, обсяг питань, поставлених перед експертизою, що потребують тривалих досліджень поза судом, суд з власної ініціативи, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, вважає за необхідне зупинити судовий розгляд на весь час проведення експертизи.

Крім того, відповідно до пункту 1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» експертиза може бути проведена в строки до 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Суд своєю ухвалою встановлює строки проведення експертизи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки наявні підстави для висновку, що у 90 денний строк проведення експертизи через значну поточну завантаженість фахівців КНДІСЕ з судових почеркознавчих експертиз різних категорії складності є неможливим, а тому встановив строк проведення експертизи до 100 календарних днів.

Клопотання про призначення експертизи судом містить у собі обґрунтування та мотивацію для проведення експертизи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо доказів та доказування (глава 5 ЦПК України), до яких відносять у тому числі і висновки експертів, врахував, що експертиза необхідна для з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки вирішення судової справи по суті як первісних, так і зустрічних позовних вимог можливо лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань у галузі землеустрою та будівництва.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Верховний Суд неодноразово зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.

Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Зв`язок принципів змагальності та рівності, що, зокрема, досліджений у роботі «Конституційний принцип рівності та його особливості в адміністративному судочинстві», акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі, оскільки право суду на зупинення провадження у справі вичерпане після прийняття ухвали 30.01.2023 про призначення судової експертизи, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції щодо призначення судової експертизи, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду.

Згідно п. 1.13 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства Юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року - строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм процесуального права.

Згідно розділу 1 п. 1.1 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства Юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів

Враховуючи те, що метою цивільного судочинства є повний та всебічний розгляд справи із дослідженням всіх матеріалів, доказів та встановленням дійсних обставин справи, суд не має права позбавляти учасника справи можливості довести обставини, які мають значення для справи і на які він може посилатися як на підставу своїх вимог.

Верховний суд у свої постанові від 13 липня 2020 року у справі №756/1539/14-ц зазначив, що висновки судів щодо правової оцінки обставин справи не створюють для суду у цій справі преюдиції, обов`язкової під час розгляду цієї справи. Суд керується тим, що преюдиція може стосуватися виключно встановлення певних обставин, та не передбачає обов`язковості правової оцінки таких обставин іншим судом.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Базюкевича Євгена Вікторовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: А.П. Барильська

В.С. Городнича