Ухвала

від 21.11.2023 по справі 683/3631/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3631/23

1-кс/683/664/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Старокостянтинів

Слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , представника скаржника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області скаргу Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області на бездіяльність посадових осіб відділу поліції № 1 (м. Старокостянтинів) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

30 жовтня 2023 року до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області надійшла скарга Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області на бездіяльність посадових осіб відділу поліції № 1 (м. Старокостянтинів) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) про вчинення злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

В обґрунтування скарги зазначено, що 06 лютого 2023 року Старокостянтинівською міською радою Хмельницького району Хмельницької області було направлено на адресу ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області заяву про вчинення злочину членом територіальної виборчої комісії ОСОБА_6 для розгляду та прийняття рішення про внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Однак заява була зареєстрована як звернення відповідно до Закон України «Про звернення громадян». Розцінюють невнесення відомостей як незаконну бездіяльність з огляду на те, що ОСОБА_6 самовільно визнала себе представником виборчої комісії та звертається до міського голови з проханням як представник виборчої комісії про реєстрацію депутатів міської ради.

Вказують, що згідно виборчого законодавства відповідальним за збереження печатки виборчої комісії є голова відповідної виборчої комісії, в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності заступника голови та його заступника - секретар комісії. Територіальні виборчі комісії є юридичними особами. З ЄДРПОУ 43760799 встановлено, що керівником Старокостянтинівської міської територіальної комісії є ОСОБА_7 , в той час як на офіційному сайті ЦВК України Постановою №23 від 13 квітня 2023 року головою Старокостянтинівської міської територіальної комісії визначено ОСОБА_8 , заступником - ОСОБА_9 , секретарем комісії - ОСОБА_10 . Отже, ОСОБА_6 перебуває лише в статусі члена комісії та не наділена повноваженнями звертатись від імені та в інтересах виборчої комісії.

В судовому засіданні представник скаржника конкретизував, на його думку, вчинені ОСОБА_6 злочини проти авторитету органів державної влади та органів місцевого самоврядування за ст. 353 КК України - самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи та ст. 356 КК України - самоуправство.

Вважає, що своїми діями, які наразі оскаржуються в адміністративному порядку, може бути завдана шкода територіальній громаді при затвердженні бюджету, оскільки рішення буде прийматись, на його думку, не уповноваженими депутатами, які остання ввела в порушення виборчого законодавства.

Представники органів досудового розслідування заперечили проти задоволення скарги за безпідставністю.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Із наданих матеріалів перевірки №967 вбачається, що 05 жовтня 2023 року міський голова ОСОБА_11 звернувся до начальника відділу поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області з заявою, яка була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП №1 ХРУП ГУ НП в Хмельницькій області 06 жовтня 2023 року за №5559, для розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян» або КУпАП, та в якій зазначено про надходження до міської ради листа, скріпленого печаткою територіальної виборчої комісії від члена виборчої комісії ОСОБА_6 , яким вона самовільно визнає себе представником виборчої комісії, оскільки не наділена повноваженнями звертатись від імені та в інтересах виборчої комісії, та просить надати їй слово на пленарному засіданні міської ради 29 вересня 2023 року для оголошення рішення виборчої комісії про реєстрацію депутатів міської ради.

Згідно довідки від 12 жовтня 2023 року за результатами розгляду вказаної заяви відомості до ЄРДР не були внесені з посиланням на відсутність ознак адміністративного та кримінального правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30 червня 2020 року норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Як вбачається зі змісту протоколу засідання Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 09 травня 2023 року у зв`язку із відсутністю на засіданні голови ОСОБА_8 , заступника голови комісії ОСОБА_9 , секретаря комісії ОСОБА_10 для ведення засідання одноголосно було обрано головуючою на засіданні комісії ОСОБА_6 , секретарем засідання комісії ОСОБА_12 .

Згідно п. п. 2, 3 протоколу одностайно було постановлено зареєструвати депутатами Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Відповідно до п.4.1 протоколу одностайно вирішено створити комісію з передачі виборчої документації, матеріальних цінностей, зокрема, печатки та штампу «Вибув» у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Доручили комісії звернутись до голови попереднього складу Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_7 з вимогою передати виборчу та іншу документацію, матеріальні цінності, зокрема, печатки та штампу «Вибув».

У відповідності до п. 4.2. протоколу одностайно вирішено доручити головуючій на засіданні комісії ОСОБА_6 проінформувати Центральну виборчу комісію України про самоусунення голови Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_8 , заступника голови комісії ОСОБА_9 , секретаря комісії ОСОБА_10 від виконання своїх обов`язків.

Як слідує з ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (справа №560/8586/23) в судовому порядку оскаржуються дії члена виборчої комісії ОСОБА_6 , яка 26 вересня 2023 року та 28 вересня 2023 року як головуюча на засіданні комісії від імені територіальної виборчої комісії надіслала листи до Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області з проханням надати слово для оголошення рішення виборчої комісії з метою реєстрації наступних за списком депутатів.

Аналізуючи скаргу суд констатує, що заявник фактично не згодний із діями та рішеннями Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області, у зв`язку з чим вважає, що у діях ОСОБА_6 наявні склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 353 КК України та ст. 356 КК України.

Проте, чинне кримінальне процесуальне законодавство передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 353 КК України передбачена кримінальна відповідальність за самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

Об`єктивну сторону злочину утворює сукупність двох взаємопов`язаних ознак: 1) самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи; 2) вчинення особою, яка присвоїла такі повноваження чи звання, суспільне небезпечного діяння.

Під самовільним присвоєнням владних повноважень або звання службової особи розуміється неправомірне (в порушення встановленого порядку, за відсутності підстав) прийняття особою на себе таких повноважень або звання і введення в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу. Форма, в якій це подається, може бути різноманітною: пред`явлення підроблених документів, використання форменого одягу, замовчування свого дійсного статусу у випадку помилкового сприйняття іншими особами винного як службової особи тощо.

Самовільне присвоєнням владних повноважень або звання службової особи утворює склад злочину, передбаченого ст. 353, лише тоді, коли воно поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь. Такими діяннями слід визнавати адміністративні правопорушення та злочини.

Склад злочину, передбаченого ст. 353, відсутній, якщо самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи не супроводжувалось вчиненням суспільно небезпечних діянь або було поєднане з вчиненням суспільне корисного діяння.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, тобто самоправства - є встановлений законодавством порядок реалізації фізичними та юридичними особами своїх прав та виконання обов`язків, нормальна управлінська діяльність і авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Самоправство є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Поняття значної шкоди є оціночним і вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків - значної шкоди інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника.

Суб`єктивна сторона самоправства характеризується умисною виною. Винний усвідомлює, що самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчиняє дії, передбачає, що його дії можуть завдати значної шкоди інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника і бажає або свідомо припускає настання такої шкоди. Мотиви вчинення самоправних дій (скрутне матеріальне становище, помста, прагнення примусити особу вчинити певні дії тощо) на кваліфікацію не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.

З огляду на матеріали справи та положення чинного кримінального процесуального законодавства, на переконання суду, зміст скарги не свідчить про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 353, 356 КК України, оскільки у даному випадку є наявним адміністративно-правовий спір, вирішення якого не охоплюється нормами Кримінального та Кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-

постановив:

Відмовити в задоволенні скарги Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на бездіяльність посадових осіб відділу поліції № 1 (м. Старокостянтинів) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 05 жовтня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення рішення.

Слідчий суддя