Вирок

від 21.11.2023 по справі 526/1102/23

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1102/23

Провадження № 1-кп/538/346/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200630000043 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Середина- Буда Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта неповна загальна середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В середині серпня 2022 року у нічний час ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, повертався до себе додому. Перебуваючи на перехресті вулиць Севська та Нікольська, м. Середина-Буда Шосткинського району Сумської області, ОСОБА_4 обперся об опору встановленого дорожнього знака 5.35.2 «Пішохідний перехід», яка в подальшому похитнулася, та вищевказаний знак впав на землю. Після чого, ОСОБА_5 керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направлений на таємне, з корисливих мотивів викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, скоїв крадіжку дорожнього знака 5.35.2 «Пішохідний перехід», вартість якого згідно висновку експерта № 251 від 24.02.2023 за результатами судової будівельно-технічної експертизи становить 2 215 грн. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив філії «Середино-Будський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» збитки на суму 2 215 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно ввлітку 2022 року вночі йшов додому, обперся об знак, той впав, і він його забрав додому, подумав, що метал може пригодитися по господарству, відповідаючи на запитання зазначив, що з вартістю знаку погоджується, це відбулося недалеко від його тодішнього місця проживання, чи був тоді в стані сп`яніння, на даний час вже точно не пам`ятає, можливо і був п`яний; дорожній знак видав добровільно, коли до нього зайшов дільничий з інших питань.

Обвинувачений не заперечував правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи обвинуваченому міру покарання, враховує характер та тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке є корисливими, відноситься до тяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні як на досудовому слідстві так і під час розгляду справи в суді, дані, які характеризують його особу.

Так, за місцем проживання обвинуваченого він характеризується задовільно,є несудимим, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, крім того, сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

На підставі ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди шляхом повернення майна.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що за місцем проживання він характеризується задовільно, є несудимим, наявність пом`якшуючих покарання обставин, незважаючи на обставину, що обтяжує покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та принцип диспозитивності, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання, як запропоновано прокурором, за ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді 200 годин громадських робіт.

Приймаючи таке рішення суд враховує, зокрема і те, що виконання ОСОБА_4 громадських робіт буде доцільним, оскільки враховуючи пошкодження в результаті обстрілів майна, що є в районі проживання обвинуваченого та наближених районах, потреба в таких роботах висока.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК Українита призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової будівельно-

технічної експертизи в розмірі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять) грн 60 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- дорожній знак 5.35.2 «Пішохідний перехід», який знаходиться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_6 , повернути потерпілому - "Середино-Будському райавтодору" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити (направити) обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_1