Рішення

від 17.11.2023 по справі 705/3434/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/3434/23

2/705/1849/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі

головуючого судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядкузагального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої уманськоїдержавної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кравченко РоманМихайлович звернувся до Уманського міськрайонного суду із позовом про звільнення майна з-під арешту, в обґрунтування зазначивши наступне.

Згідно даних паспорту ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Уманським МВ УМВС України в Черкаській області 21.04.1998 року, позивач зареєстрована та проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1 , починаючи із 1999 року, що підтверджується записом у паспорті.

За даними Комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» Уманський відділок за ОСОБА_1 , станом на 01.01.2013 року, зареєстровано житловий будинок АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належить ОСОБА_1 на підставі договору обміну, посвідченого Державною нотаріальною конторою № 6 сектору Чентру Муніціпія Кішінеу, Республіки Молдова 25.07.1996 року за реєстровим номером 3-3301, що підтверджується довідкою БТІ від 01.12.2022 № 1518, довідкою від 03.10.2011 № б/н та договором від 25.07.1996 року, посвідченого Державною нотаріальною конторою № 6 сектору Чентру Муніціпія Кішінеу, Республіки Молдова 25.07.1996 року за зареєстровано в реєстрі під номером 3-3301 із відповідними технічними характеристиками, зазначеними у технічному паспорті, складеного КП ЧООБТІ Уманський відділок від 23.05.1995 року, який додається до позовної заяви, із зазначенням частки на технічному паспорт 1,0 за ОСОБА_1 . При наявності права власності на земельні поліпшення, у відповідності до ст.118 ЗК України, ОСОБА_1 , у встановленому законодавством порядку приватизувала на підставі рішення Уманської міської ради від 27.02.2019 року за № 6.68-59/7 земельну ділянку, на якій розташований належний їй житловий будинок, за кадастровим номером 7110800000:02:008:1059, площею 0,0835 га.

Станом на 01.01.2013 року право власності за ОСОБА_1 зареєстровано у КП ЧООБТІ Уманський відділок, так як саме даний орган здійснював державну реєстрацію прав на нерухоме майно д 01.01.2013 року.

З метою розпорядження належним ОСОБА_1 майном, а саме житловим будинком по АДРЕСА_1 , було встановлено, що на вказаний житловий будинок накладено арешт Уманською міською державною нотаріальною конторою, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2023 № 320967912, а саме: Арешт (Архівний запис) реєстраційний номер 4920818, зареєстровано 08.05.2007 року реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі постанови АА № 929050 від 03.03.2004 року Відділ виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 ; Арешт (Архівний запис) реєстраційний номер 4920840, зареєстровано 08.05.2007 року реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі постанови АА № 929050 від 03.03.2004 року Відділ виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 ; Арешт (Архівний запис) реєстраційний номер 4920861, зареєстровано 08.05.2007 року реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі постанови АА № 929050 від 03.03.2004 року Відділ виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 ; Арешт (Архівний запис) реєстраційний номер 4922562, зареєстровано реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі повідомлення Уманський ПІБ, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_5 , архівний номер НОМЕР_2 , архівна дата: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата виникнення: 22.10.1985, № реєстра: 14972-160, внутр. № Е101А03В27УF4E2E343C.

При отриманні інформації із Державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області від 21.12.2022 № 33799/6/26.9-29 було підтверджено, зо згідно даних Єдиного реєстру заборон на житловий будинок по АДРЕСА_1 , зареєстровано обтяження згідно постанови державного виконавця серії АА № 929050 від 03.03.2004 року, згідно якої чітко вказано накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки термін зберігання виконавчих проваджень минув, ДВС рекомендувала, так як особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про зняття з цього об`єкту арешту.

За отриманою інформацію із Відділу ДВС у місті Умані та Уманського району від 03.03.2023 № 7506-6/26.9-27 було встановлено, що при перевірці баз даних системи АВСП (Автоматизована система виконавчих проваджень), в тому числі спец розділ за параметрами пошуку « ОСОБА_1 » виконавчі провадження відносно даної особи у відділі на виконанні не перебували та не перебувають.

В результаті вищевикладеного було встановлено, що власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_1 , відносно якої не було жодних виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у ДВС та не перебувають і по сьогодні; що арешти були накладені на все майно, яке належить наступним особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 ; що власником із 1996 року на підставі договору міни, житлового будинку по АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_1 , в той час як обтяження накладалися у 2007 році та на майно інших осіб; що фактично обтяження на майно ОСОБА_1 , майно якої розташовано по АДРЕСА_1 , помилково було накладено арешти, оскільки стосувалося інших осіб та які проживали за іншою адресою, відмінною від тієї, що належить ОСОБА_1 , та відрізняється лише одним фактором: вулиця та провулок, що й потягло за собою помилково накладені арешти на майно позивача.

Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна арештів на відчуження об`єкту обтяження, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована в єдиному реєстрі заборон призводить до порушення права власності ОСОБА_1 , оскільки вона не може розпорядитись своїм майном, право на яке гарантоване Конституцією України. ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна, має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність арешту на належне їй майно. Таким чином арешт накладений на майно порушує право власності ОСОБА_1 , підстав для існування обтяження на майно не вбачається, а тому право позивачки підлягає судовому захисту шляхом скасування заборони на нерухоме майно.

Просить суд скасувати арешти та заборони на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційні номери обтяжень: 4920818; 4920840; 4920861, які зареєстровані 08.05.2007 року, що внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Уманською міською державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА 929050 від 03.03.2004 року та заборони (архівний запис) 4922562, зареєстровано реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі повідомлення Уманський ПІБ, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_5 , архівний номер 529004 CHERKASY101, архівна дата: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата виникнення: 22.10.1985, № реєстра: 14972-160, внутр. № Е101А03В27УF4E2E343C.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравченко Р.М. про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача Першої уманськоїдержавної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені своєчасно, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до вимог ст. ст. 223, 247 ч.2 ЦПК України, суд розглядає справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію позивача та інших учасників, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/1 житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору обміну, посвідченого Державною нотаріальною конторою № 6 сектору Чентру Муніціпія Кішінеу, Республіки Молдова 25.07.1996 року за реєстровим номером 3-3301.

Відповідно договору обміну від 25.07.1996 року, посвідченого Державною нотаріальною конторою № 6 сектору Чентру Муніціпія Кішінеу, Республіки Молдова 25.07.1996 року за зареєстровано в реєстрі під номером 3-3301, ОСОБА_1 здійснила обмін у результаті якого отримала у право власності житловий будинок розташований в АДРЕСА_1 .

Згідно довідки від 03 жовтня 2011 року виданої Уманським виробничим відділком «ЧООБТІ», будинок заадресою: АДРЕСА_1 зареєстрований направі приватноївласності за ОСОБА_1 (частка 1/1) на підставі міни, посвідченого Державноюнотаріальною конторою№ 6сектору ЧентруМуніціпія Кішінеу,Республіки Молдова25.07.1996року зареєстровим номером3-3301, і записано у реєстрову книгу за № 20 під реєстровим № 716.

У відповідностідо довідки№1518від 01грудня 2022року,виданої Уманськимвідділком КП«ЧООБТІ»,житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Уманському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору обміну, посвідченого Державною нотаріальною конторою № 6 сектору Чентру Муніціпія Кішінеу, Республіки Молдова 25.07.1996 року за реєстровим номером 3-3301, частка 1/1.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2023 № 320967912 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , накладено арешт Уманською міською державною нотаріальною конторою, а саме:

- арешт (архівний запис) реєстраційний номер 4920818, зареєстровано 08.05.2007 року реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі постанови АА № 929050 від 03.03.2004 року Відділ виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 ;

- арешт (архівний запис) реєстраційний номер 4920840, зареєстровано 08.05.2007 року реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі постанови АА № 929050 від 03.03.2004 року Відділ виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 ;

- арешт (архівний запис) реєстраційний номер 4920861, зареєстровано 08.05.2007 року реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі постанови АА № 929050 від 03.03.2004 року Відділ виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 ;

- арешт (архівний запис) реєстраційний номер 4922562, зареєстровано реєстратором Уманська міська державна нотаріальна контора на підставі повідомлення Уманський ПІБ, будинок по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_5 .

У відповідності до листа відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) від 21.12.22 № 33799/6/26.9-29, дійсно 08.05.2007 зареєстровані обтяження №№ 4920818, 4920840, 4920861 згідно постанови серії АА № 929050 від 03.03.2004 виданої Відділом ДВС Уманського міського УЮ за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість у постанові державного виконавця серії АА № 929050 від 03.03.2004 року вказано накласти на все майно, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно листа відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) від 03.03.2023 №7506-6/26.9-27, при перевірці бази даних системи АВСП в тому числі спец розділ за параметрами пошуку « ОСОБА_1 » виконавчі провадження відносно даної особи у відділі на виконанні не перебували та не перебувають.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Пунктом 2 вказаної постанови встановлено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інші законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41Конституції України кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 316ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч.1 ст.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 386ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з положеннями ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Вбачається, що визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Положеннями ч.1 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже судом встановлено, що станом на час розгляду справи позивач позбавлений можливості безперешкодно володіти належним їй майном через наявність арешту, а також з`ясовано, що арешт помилково було накладено в межах виконавчих проваджень, матеріали яких на цей час знищені за строками зберігання, та накладення арешту стосувалося майна інших осіб, розташованого за іншою адресою, відмінною від адреси майна, що належить ОСОБА_1 , та відрізняється лише одним фактором: вулиця та провулок, що й потягло за собою помилково накладені арешти на майно позивача.

Таким чином, арешт накладений на майно позивача, порушує право власності останнього та в матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існують підстави в арешті вищезазначеного майна.

Враховуючи вказані обставини, суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що наявність накладеного арешту на майно, а саме на житловий будинок належний позивачу на підставі договору обміну, створює йому перешкоду в частині вільного користування та розпорядження своїм майном, неможливість скасування арешту в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги про скасування арешту є законними,обґрунтованими ітакими,щовідповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст .ст. 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-89, 223, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме з житлового будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови серії АА № 929050 від 03.03.2004 виданої відділом ДВС Уманського міського УЮ, зареєстрований 08.05.2007 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Уманською міською державною нотаріальною конторою, реєстраційні номери обтяжень: 4920818; 4920840; 4920861.

Копію рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський