Рішення

від 13.11.2023 по справі 621/2904/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/2904/23

2/621/782/23

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

13 листопада 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Пєтряєва А. Є.

позивач - керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Прилуцький С.М.,

представник позивача - прокурор Юр`єв І. Д.

в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Харківській області,

представник позивача Кундрюков Ю. В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Селянське фермерське господарство "РеВІК",

представник третьої особи - Даузе Ю. М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області Прилуцького С.М., в інтересах держави, в особі: Головного управлінняДержгеокадастру уХарківській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації; третя особа - Селянське фермерське господарство "РеВІК",

у с т а н о в и в:

28.07.2023 керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ПрилуцькийС.М., в інтересах держави, в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,звернувся досуду зпозовною заявоюдо ОСОБА_1 з наступними вимогами: припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6321786200:02:000:0197, площею 6,4285 га, яка знаходиться на території Зміївської територіальної громади (колишньої Тимченківської сільської ради) Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2014, номер запису про право власності 7431851 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 16680008 від 23.10.2014), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) витрати по сплаті судового збору.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Чугуївською окружною прокуратурою Харківської області за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Чугуївського району Харківської області виявлено порушення земельного законодавства.

Встановлено,що ОСОБА_1 ,яка єгромадянкою РосійськоїФедерації,на підставісвідоцтва проправо наспадщину серіята номер: НОМЕР_2 від 19.08.2009(зареєстрованев Реєстріза №1-1620)набула правовласності наземельну ділянкуіз цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,із кадастровимномером 6321786200:02:000:0197,площею 6,4285га,яка знаходитьсяна територіїЗміївської територіальноїгромади (колишньоїТимченківської сільської ради) Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області.

17.10.2014 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 483676563217, номер відомостей про речове право 7431851, індексний номер рішення 16680008 від 23.10.2014).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 за договором оренди землі від 01.11.2016 передала у користування СФГ "РеВІК" до 31.12.2024 з правом пролонгації (Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2017, номер запису 24283159, індексний номер рішення 39093156 від 03.01.2018).

Окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 вищезазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримала передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 6321786200:02:000:0197 підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

Таким органом згідно чинного законодавства є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Таким чином, обраний Чугуївською окружною прокуратурою спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме: припинення права власності громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6321786200:02:000:0197 шляхом її конфіскації на користь держави в повній мірі відповідає вимогам законодавства.

Крім того, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна "справедлива рівновага!" між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу не здійснив відчуження земельної ділянки, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.

Про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження оспорюваної земельної ділянки також свідчить факт дії на сьогодні договору оренди, укладеного з приватним сільськогосподарським фермерським господарством "РеВІК".

Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Харківської області є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 № 248, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

28.02.2023 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було скеровано запит № 15/1-218вих-23 з метою встановлення вжитих вказаним органом заходів з метою конфіскації у ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6321786200:02:000:0197, яка не була відчужена нею протягом року.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-14-1114/0/19-23 від 13.03.2023, вказаний орган до суду не звертався та в найближчий час не планує звертатися до суду з позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки, проти звернення до суду з вказаним позовом органами прокуратури не заперечує.

Вказане в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та надає можливість і право прокурору звернутися з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, як уповноваженого органу у даних правовідносинах.

Звернення прокурора в даному випадку з позовом до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме недопущення володіння громадянином Російської Федерації земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території України без належних на те правових підстав.

Недотримання відповідачем вимог законодавства України порушує також публічні інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

Оскільки, на теперішній час спірна земельна ділянка перебуває в оренді у СФГ"РеВІК", що може вплинути на права та обов`язки цієї особи під час розгляду та вирішення справи по суті, необхідним є залучення вказаного суб`єкта до справи у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.08.2023.

11.08.2023 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких позов просив задовольнити та розглянути справу за відсутності представника Головного управління з урахуванням правової позиції, викладеної в поясненнях, де зазначено, що позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. З викладеного вище випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише громадянину України.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом відповідача - власника спірної земельної ділянки, оскільки остання до цього часу земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

За таких обставин, вважали що позовні вимоги про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, підлягають задоволенню (а. с. 50-54).

30.08.2023 у зв`язку з неявкою відповідача підготовче засідання відкладене.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2023.

09.10.2023 учасники цивільного процесу на судове засідання не прибули, судовий розгляд відкладено за клопотанням представника позивача - прокурора Юр`єва І. Д.

17.10.2023 розпочато судовий розгляд справи по суті, оголошено перерву до 01.11.2023.

30.10.2023 представник третьої особи СФГ "РЕВІК" Даузе Ю. М. на електронну пошту суду надіслав клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутності.

01.11.2023 судовий розгляд відкладено за клопотанням представника позивача - прокурора Юр`єва І. Д.

09.11.2023 представник позивача Кундрюков Ю. В. на електронну пошту суду надіслав клопотання, в якому просив провести розгляд справи за його відсутності, з урахуванням правової позиції, викладеної у письмових поясненнях від 10.08.2023.

Під час судового розгляду представник позивача - прокурор Юр`єв І. Д. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 ,яка повідомляласярекомендованими листаминаправленими їйсудом,що повернулисяне врученимиз відмітками"адресатвідсутній завказаною адресою"(а.с.59,70,92,160,184),та черезоголошення провиклик всудові засідання,що розміщеніна загальнодоступному офіційномувеб-порталіСудової владиУкраїни (а.с.72,87,106,165,191),не повідомила про причини неодноразової повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не заявилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Немає відомостей про причину повторного нез`явлення відповідача, яку суд повідомляв про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і яка не подала відзив чи заяву про судовий розгляд за її відсутності, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних (постановлення заочного рішення) відповідно до частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представник позивача.

Вислухавши представника позивача прокурора Юр`єва І. Д., дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Під час судового розгляду встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Листа Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області № 6301.6.2-10696/63.3-23 від 14.06.2023, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Харківській області, значиться громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 05.08.2008 надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", та яку 18.08.2017 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 терміном дії - безстроково. Рішення про скасування дозволів та посвідок не приймалось (а. с. 8, 10).

Згідно Довідки Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 1573 від 03.08.2023, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 335931879 від 16.06.2023, Свідоцтва про право на спадщину за заповітом Серія ВМ № 346556, посвідченого 19.08.2009 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ЧернолясовоюТ. В., відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_4 , площею 6,4285 га (кадастровий № 6321786200:02:000:0197), що розташована на території Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 17.10.2014 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 483676563217, номер відомостей про речове право 7431851, індексний номер рішення 16680008 від 23.10.2014) (а. с. 20-22).

Згідно Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20230703-0006185317 від 03.07.2023 вбачається, що земельна ділянка (кадастровий № 6321786200:02:000:0197 (БЕРЕНС037537)), площа земельної ділянки (9) - 64285.00 кв. м, категорія (10) - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення (10) - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оціночна вартість земельної ділянки (13) - 177 486 грн 34 коп. (а. с. 19).

01.11.2016 між відповідачем ОСОБА_1 та СФГ "РеВІК" укладено Договір оренди земельної ділянки, та 07.09.2020 між ними укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 01.11.2016, відповідно до яких відповідач ОСОБА_1 за договором оренди землі від 01.11.2016 передала земельну ділянку (кадастровий №6321786200:02:000:0197) у користування СФГ "РеВІК" до 31.12.2024 з правом пролонгації. (Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2017, номер запису 24283159, індексний номер рішення 39093156 від 03.01.2018) та відповідно до п. 9 Додаткової угоди договір укладено строком на 15 років з дати укладення цієї додаткової угоди до Договору. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих саме умовах в разі відсутності заяви однієї із сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством (а. с. 23-26, 27-34, 35, 36).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Статтею 153 Земельного кодексу України, передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України, визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною ч. 2 ст. 81 названого Кодексу передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т.ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6321786200:02:000:0197 ОСОБА_1 набула з 19.08.2009, однак, у подальшому й до цього часу вона самостійно не здійснила відчуження спірної земельної ділянки, чим безпідставно порушила річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,4285га, з кадастровим номером 6321786200:02:000:0197, що знаходиться на території Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, не здійснила відчуження цієї земельної ділянки, право власності на зазначену земельну ділянку належить припинити примусово, шляхом конфіскації.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ПрилуцькогоС.М. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідачки належить стягнути на користь Харківської обласної прокуратури 2 684 грн 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ПрилуцькогоС.М., в інтересах держави, в особі Головного управлінняДержгеокадастру уХарківській області, до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, третя особа - Селянське фермерське господарство "РеВІК" задовольнити.

Припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6321786200:02:000:0197, площею 6,4285 га, яка знаходиться на території Зміївської територіальної громади (колишньої Тимченківської сільської ради) Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2014, номер запису про право власності 7431851 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 16680008 від 23.10.2014), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Харківської обласної прокуратури 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору, які зарахувати на р/р UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800, Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - керівник Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ПрилуцькийС.М., місцезнаходження: вул. Харківська, буд.98, м. Чугуїв, Харківська область, 63503; код ЄДРПОУ прокуратури області: 02910108.

Прокурор, який бере участь у справі: працівник Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області, місцезнаходження: вул. Адміністративна, 6 м.Зміїв, Харківська область, 63404.

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: вул.Космічна, буд. 21, поверх 8-9, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ: 39792822.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Третя особа - Селянське фермерське господарство "РеВІК", місцезнаходження: вул.Бригадна,буд.1,літ.3-1,с.Борова,Чугуївський район,Харківська область,63410, код ЄДРПОУ: 31269354.

Повне рішення складене 21.11.2023.

Головуючий: В. В. Овдієнко