Повістка

від 21.11.2023 по справі 201/1928/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/675/23 Справа № 201/1928/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

21 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Носової Вікторії Іванівни про стягнення судових витрат у справі за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2023 року Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року стягнуто з Дніпропетровського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03490909) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в сумі 10 500 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості - задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 року - залишено без змін. Додаткове рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 31 липня 2023 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - змінено в частині розміру стягнутих з Дніпропетровського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03490909) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу, зменшено їх розмір з 10 500 грн. до 3000 грн. (т.1 а.с.245-253).

До Дніпровського апеляційного суду 16 жовтня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Носова В.І. звернулася із клопотанням про стягнення судових витрат на правову допомогу, яка була надана у апеляційному суді, у розмірі 6000 грн., посилаючись на те, що у відзиві на апеляційну скаргу та до закінчення судових дебатів нею заявлялося клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції (т.2 а.с.1, 2).

Вивчивши клопотання, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Носової В.І. про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Встановлено, правова допомога відповідачу ОСОБА_1 у цій справі надавалася адвокатом Носовою В.І. на підставі договору №19/07 про надання правової (правничої) допомоги від 19 липня 2022 року (т.1 а.с.97, 98).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Носова В.І. зробила заяву про те, що нею буде подано клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн. (3500 - підготовка відзиву, 2500 - участь у одному судовому засіданні) (т.1 а.с.226-234).

16 жовтня 2023 року, у строк визначений у п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Носова В.І. надала клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн. (т.2 а.с.1, 2).

Відповідно до акту №3/2-23 про надання правової допомоги від 12 жовтня 2023 року, позивач поніс витрати в розмірі 6000 грн. на професійну правничу допомогу, яка надавалися адвокатом у апеляційному суді: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3500 грн., участь у судовому засіданні 10 жовтня 2023 року - 2500 грн. (т.2 а.с.4).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

10 жовтня 2023 року адвокат Носова В.І. приймала участь у судовому засіданні у апеляційному суді (т.1 а.с.242, 243).

Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернулися із клопотанням про зменшення витрат на оплату правової допомоги у апеляційному суді, посилаючись на їх завищений розмір (т.2 а.с.14-18).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Враховуючи, складність справи, виконані адвокатом роботи під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховуючи, що позивач заперечує проти вказаного адвокатом розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 грн., що є співмірним з наданим адвокатом обсягом послуг у апеляційному суді, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Носової Вікторії Іванівни про стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03490909) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу, надану у апеляційному суді у розмірі - 2000 грн.

У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова