Рішення

від 21.11.2023 по справі 583/5326/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/5326/23

2/583/929/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючогосудді Соколової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Якубович В.В.,

розглянувши в залі суду №6 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу № 583/5326/23 за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 до суду звернувся представник позивача з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач є власником об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівля контори, складу і гаражу.

Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності за вищевказаною адресою, кадастровий номер 5910200000:09:003:0088 загальною площею 0,4917 га, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Внаслідок невжиття з боку відповідача заходів щодо оформлення права землекористування та оформлення відповідного договору оренди землі, міська об`єднана територіальна громада в особі Охтирської міської ради не отримала плату за використання земельної ділянки у вигляді збережених без достатньої правової підстави коштів орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Охтирською міською радою вживалися заходи щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою за період 6 місяців 2020 року та за 2021 рік.

На засіданні комісії, яке відбулося 18.10.2022 з визначення та відшкодування збитків власникам землі, було встановлено, що земельна ділянка площею 0,4917 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:09:003:0088, використовується відповідачем для розміщення нежитлового приміщення без правовстановлюючих документів на землю, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Розрахунок збитків було проведено управлінням фінансів та економіки Охтирської міської ради, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:09:003:0088, який був наданий управлінням в Охтирському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

Розмір збитків у вигляді неотриманої орендної плати за землю комісією з визначення розміру збитків було встановлено: за 6 місяців 2020 в сумі 73984, 80 грн, за 2021 в сумі 147969, 64 грн, а всього 221954,44 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5910200000:09:003:0088, площею 0, 4917 га, без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2020 та за 2021 в сумі 221954, 44 грн, а також судовий збір в сумі 3326, 32 грн.

26.10.2023 ухвалою суду провадження в справі було відкрито у спрощеному провадженні без виклику сторін.

06.11.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача адвоката Котляревського С.О.

У відзиві зазначив, що сторона відповідача позов не визнає з таких підстав.

Так представник відповідача не оспорює того, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте вказує, що з 2005 по 2017 відповідач був зареєстрований як фізична особа підприємець і в цей період часу використовував вказану земельну ділянку для власних потреб у підприємництві на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.05.2011. Договір оренди зазначеної земельної ділянки укладався між Охтирською міською радою та ФОП ОСОБА_1 строком на 5 років.

За власним рішенням, через стан здоров`я, відповідач припинив свою підприємницьку діяльність 10.01.2017.

З того часу, відповідач двічі звертався до Охтирської міської ради для приведення земельно-правових відносин між сторонами до вимог чинного законодавства, а саме просив провести поділ земельної ділянки для оформлення правовстановлюючих документів згідно з фактичним використанням землі. Однак на свої звернення він отримував відмову від Охтирської міської ради.

Представник відповідача вказує, що на його звернення позивачем було повідомлено про використання за функціональним призначенням земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Дана земельна ділянка знаходиться в зоні об`єктів транспортного обслуговування, гаражів, в санітарно захисній зоні від промислового підприємства 1 класу шкідливості. Проте відповідач не мав і не має змоги використовувати дану земельну ділянку за призначенням.

Також представник відповідача вказує на те, що з позовних вимог не зрозуміло, за які саме 6 місяців 2020 просить стягнути кошти позивач.

Крім того зазначає, що відповідач є власником нерухомого майна на підставі договору купівлі продажу і має право вільно користуватися, володіти та розпоряджатися належним йому майном. За станом свого здоров`я ОСОБА_2 не може здійснювати господарську діяльність і законодавством не передбачено, що особа має здійснювати господарську діяльність в примусовому порядку, якщо вона має нерухоме майно на землях промисловості.

Представник відповідача звертає увагу на те, що відповідач у січні 2022 звертався до позивача про поділ земельної ділянки з метою зменшення площі земельної ділянки, однак рішенням від 05.04.2023 отримав відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, хоча на його думку, на підставі ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється в тому числі і шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Крім того вважає, що позивачем при обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки необґрунтовано застосовано ставку у 6% орендної плати замість 3% з огляду на те, що предметом спору є стягнення не збитків чи орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Як вбачається з Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок, затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 №1175 МР, обчислення розміру орендної плати за користування земельними ділянками здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнту індексації та індексів інфляції, якщо інше не передбаченого договором оренди. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0, 3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки. З матеріалів справи вбачається, що нерухомість ОСОБА_2 знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням землі промисловості, а ставка орендної плати на землі промисловості становить 3%, як це передбачено рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 №1175 МР.

Зазначає, що ОСОБА_2 не отримував запрошення на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків, що є порушенням Порядку з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради, яке затверджено рішенням Охтирської міської ради №30 від 17.02.2016.

Також вказує, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки від звернувся до суду 20.10.2023, а вимога заявлена про стягнення за 6 місяців 2020 року.

З наведених вище підстав просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути на користь відповідача витрати на правову допомогу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з земельного законодавства.

Встановлено, що відповідач, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14.10.2005 приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Лебєдєвою Л.М., є власником будівлі контори, складу, гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.02.2020 № 198762362 (а.с. 8).

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,4917 га кадастровий номер 5910200000:09:003:0088, цільове призначення: промисловість, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, форма власності комунальна, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.02.2020 № НВ-5915074912020 та кадастровим планом земельної ділянки (а.с. 9-11) .

Відповідно до акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.10.2022 № 02-09/74, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 25.10.2022 № 235, розмір збитків, завданих ОСОБА_2 використанням земельної ділянки без достатньої правової підстави, розташованої по АДРЕСА_1 , за період 6 місяців 2020 року становить 73984,80 грн, за 2021 147969,64 грн, а всього 221954,44 грн (а.с. 45).

15.11.2022 за вих. № 01-14/2942 на адресу відповідача надіслана копія акту з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 18.10.2022 № 02-09/74 з повідомленням, яке містить пропозицію у 30-денний термін з дня надходження цього повідомлення розглянути його разом з актом та про результати їх розгляду інформувати Охтирську міську раду. Також відповідача повідомлено, що у разі визнання заявлених вимог, добровільне відшкодування збитків здійснюється в досудовому порядку шляхом укладення договору про відшкодування збитків (а.с.48).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Згідно з вимогами ч. 2ст. 2 ЗК України,суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Положеннямист. 80 ЗК Українивизначено, що територіальні громади, реалізують право власності на землі комунальної власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В ч. 1ст. 122 ЗК Українивстановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1ст.123ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч. ч. 2, 3ст. 123 ЗК Українивизначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з вимогамист. 206 ЗК України,використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України,власник земельноїділянки абоземлекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «д» ч. 3ст. 152 ЗК України,власникам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2ст. 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З наведеного вбачається, що відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2ст. 1166 ЦК Українипідставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

За приписами ч. 1, 2ст. 1212 ЦК України,особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83Цивільного кодексу Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, за приписамист. 1212-1214 ЦК Українидля кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не мав і не має змоги використовувати дану земельну ділянку за призначенням висновків суду, наведених вище, не спростовують.

В той же час, обґрунтованими є доводи представника відповідача про те, що позивачем при обрахунку безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки необґрунтовано застосовано ставку 6 % орендної плати замість 3% з огляду на те, що предметом спору у цій справі є стягнення не збитків чи орендної плати за користування земельною ділянкою, а суми, яка відповідає її еквіваленту, і яку відповідач має сплатити за фактичне користування земельною ділянкою. Розмір суми коштів, заявлений до стягнення повинен дорівнювати розміру недоотриманої місцевим бюджетом орендної плати, яку зобов`язаний був сплачувати відповідач за користування земельною ділянкою, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на ній. При цьому, положення законодавства України, що регулюють питання визначення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, закріплюють право територіальної громади на отримання плати за користування земельною ділянкою комунальної власності незалежно від проведення нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Відповідно до розділу 4 Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175МР обчислення розміру орендної плати за користування земельними ділянками здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, коефіцієнту індексації та індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативногрошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 % їх нормативногрошової оцінки, для земель загального користуванняне більше 1 % їх нормативногрошової оцінки, для сільськогосподарських угідьне менше 0,3% та не більше 1% їх нормативногрошової оцінки.

З матеріалів справи вбачається, що нерухомість відповідача знаходиться на земельній ділянці з цільовим призначенням землі промисловості.

Відповідно до ставок орендної плати за земельні ділянки адміністративнотериторіальної одиниці, на яку поширюється дія рішення органу місцевого самоврядування затвердженого рішенням Охтирської міської ради від 26.06.2018 року № 1175МР, ставка орендної плати на землі промисловості становить 3% (а.с. 32).

Така ж сама ставка орендної плати на землі промисловості затверджена і рішенням Охтирської міської ради від 25.06.2020 №2006-МР ( а.с. 40 зворот ).

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів повинне здійснюватися виходячи з 3 % ставки орендної плати від нормативногрошової оцінки спірної земельної ділянки.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.08.2021 управління в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, нормативногрошова оцінка земельної ділянки, яку використовував відповідач становить 2466160,64 грн, три відсотки від якої складає 73984,80 грн.

Судом проведено розрахунок суми, що підлягає стягненню як безпідставно збережені кошти, тому посилання представника відповідача на не отримання ОСОБА_2 запрошення на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків, не заслуговує на увагу.

Разом з тим, стороною відповідача було заявлено про застосування судом строків позовної давності, про що представник відповідача вказав у своєму відзиві.

Відповідно до ч. 1ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України).

Згідно з вимогамист. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Положеннями ч. 1ст. 261 ЦК Українивстановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4ст.267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

15.03.2022 Верховною радою України було прийнятоЗакон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022. Вказаним законом було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії».

Оскільки строк позовної давності, заявлених позовних вимог, до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», а саме 17.03.2022 не сплив, тому в задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума безпідставно збережених грошових коштів за використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів: за 6 місяців 2020 року в сумі 36992,4 грн (73984,80:12*6) та за 2021 рік в сумі 73984,80 грн, а всього 110977,20 грн.

Щодо посилання представника відповідача на те, що відповідач самостійно звертався до позивача для вирішення питання оформлення правовстановлюючих документів згідно фактичного використання землі слід зазначити таке.

Судом встановлено, що дійсно на звернення відповідача рішенням Охтирської міської ради від 05.04.2023 № 699-МР було відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.

Однак, в разі незгоди з вказаним рішенням, відповідач не був позбавлений можливості звернення до суду за захистом свого порушеного права, а тому вказані доводи сторони відповідача, суд не може взяти до уваги.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, питання судових витрат суд вирішує відповідно доГлави 8 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам (50 % від 3329,32 грн) в сумі 1664,66 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 89, 141, 247,259, 263,264,265, 279,280-282,352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Охтирськоїміської радиОхтирського районуСумської областізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:09:003:0088загальною площею0,4917га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2020 року та 2021 рік в сумі 110977,20 гривень (сто десять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень 20 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області сплачений судовий збір в сумі 1664,66 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач:Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, код ЄДРПОУ 36467402.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Наталія СОКОЛОВА