Ухвала

від 20.11.2023 по справі 712/7055/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №712/7055/21

Провадження №1-в/522/525/23

УХВАЛА

20 листопада 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання заступника начальника Приморського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

засудженого 09.11.2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м.Одеси надійшло подання заступника начальника Приморського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 09.11.2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, обґрунтоване наступним.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 09.11.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_5 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, зобов`язано у відповідності до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Станом на теперішній час термін іспитового строку, визначеного судом, закінчився, при цьому за час перебування на обліку ОСОБА_5 в період іспитового строку вчасно з`являвся для реєстрації та беззастережно виконував обов`язки, покладені на нього вироком суду, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.

Представник Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області клопотання підтримала, просила задовольнити.

Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд вважає, що подання слід задовольнити виходячи з такого.

Суд встановив, що вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 09.11.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_5 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, зобов`язано у відповідності до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набрав законної сили 10.12.2021 року.

16.12.2021 року ОСОБА_5 був взятий на облік згідно вимог чинного законодавства Придніпровським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області.

09.02.2022 року ОСОБА_5 у зв`язку зі зміною місця проживання був взятий на облік у Приморському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

08.11.2023 року іспитовий строк за вищевказаним вироком суду сплив, на підставі чого представник органу пробації звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання у зв`язку з закінченням іспитового строку.

Судом встановлено, що під час іспитового строку ОСОБА_5 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується даними УІАП ГУНП України в Одеській області. З боку дільничного офіцера поліції, який обслуговує адресою проживання засудженого ОСОБА_5 характеризується добре, скарг від сусідів не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 165 Кримінально-виконавчого Кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання.

При цьому суд звертає увагу, що звільнення від відбування покарання з випробуванням завжди пов`язано з встановленням у вироку іспитового строку, що є невід`ємною його ознакою. Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із складових принципу верховенства права є Європейський суд з прав людини наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить розуміти в контексті преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності та принцип належного урядування.

Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають; держава зобов`язана застосовувати закони прогнозованим і послідовним чином; прогнозованість означає, що закон, за можливості, має бути оголошений заздалегідь та бути передбачуваним щодо його наслідків.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього судом обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Зазначена норма передбачає направлення засудженого до відбування призначеного покарання саме в період іспитового строку. Іспитовий строк відносно ОСОБА_5 закінчився та за цей час відсутнє будь-яке рішення про скасування покарання з випробуванням.

Зі змісту ч. 3 ст. 75 та ч. 1 ст. 78 Кримінального кодексу України (КК), випливає, що однією з обов`язкових передумов для звільнення засудженого від відбування покарання згідно з цими статтями кримінального закону є невчинення останнім у період іспитового строку, визначеного судом, нового злочину. При цьому констатувати вчинення такого нового злочину цією особою та, відповідно, її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду особа відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК та ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) вважається невинуватою.

Наведені норми чинного законодавства закріплюють один із основоположних принципів кримінального судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше як за вироком суду й у порядку, визначеному законом. Будь-яке втручання у права людини має ґрунтуватися на положеннях закону, а отже, відповідати принципу законності, який передбачає абсолютний правовий захист та є засадничим компонентом правової системи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( Конвенція).

У цьому аспекті слід зазначити, що правильне розуміння вимог Конвенції розкривається у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), що містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав. Так, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Згідно позиції Конституційного Суду України, згідно з якою сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред`явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили (Рішення від 27 жовтня 1999 року у справі № 1-15/99).

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали подання, врахувавши думку сторін, а також у зв`язку з закінченням іспитового строку та невчиненням засудженим ОСОБА_5 у період іспитового строку нових адміністративного та/або кримінального правопорушень, суд приходить до висновку, що подання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 165 КВК України, ч. 1 ст.78 КК України, ст.ст.372, 537-539 КПК України,

УХВАЛИВ:

Подання заступника начальника Приморського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_6 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного йому покарання за вироком Соснівським районним судом м. Черкаси ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, у зв`язку з закінченням іспитового строку.

Матеріали особової справи відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути до Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1