Постанова

від 08.11.2023 по справі 910/879/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. Справа№ 910/879/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Казмерчук М.М. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Кравченко Т.Т.;

від третьої особи: Лях К.М.;

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з додатковою відповідальністю "Експо-Юкрейн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 (повний текст складено 16.05.2023)

у справі № 910/879/23 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Експо-Юкрейн",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Українська залізниця",

про стягнення 757 214,43 грн, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У січні 2023 року Полтавська обласна державна адміністрація (Полтавська обласна військова адміністрація) (далі - Полтавська ОДА (Полтавська ОВА)) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Юкрейн» (далі - ТОВ «Експо-Юкрейн», Товариство) 757 214,43 грн пені.

В обґрунтування заявлених вимог Полтавська ОДА (Полтавська ОВА) зазначає про невиконання Товариством зобов`язання за тристороннім договором №11/04 на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування від 11.04.2022 (далі - договір), укладеним між позивачем (замовником), відповідачем (постачальником) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (платник) (далі - АТ «Українська залізниця», Укрзалізниця), в частині поставки товару в обумовлені сторонами строки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства на користь АТ «Українська залізниця» 757 214,43 грн штрафних санкцій за договором № 11/04 від 11.04.2022. Стягнуто з Товариства на користь Юридичного департаменту Полтавської ОДА 11 358,22 грн витрат по сплаті судового збору.

Суд дійшов висновку, що Полтавська ОДА як замовник є стороною договору та має право вимагати від Товариства як постачальника належним чином виконувати обов`язки за договором, у т.ч. звернутися у судовому порядку стосовно стягнення пені на користь Укрзалізниці як платника за договором. Відповідач не надав доказів на підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2023, ТОВ «Експо-Юкрейн» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Скаржник зазначає, що умови договору передбачають право платника (а не замовника) пред`являти вимогу до постачальника про сплату пені у разі порушення строків поставки. На думку апелянта, кошти у вигляді пені є нічим іншим, як результатом від господарської діяльності самого АТ «Українська залізниця».

Відповідач вважає, що позивач як замовник товару зобов`язувався лише прийняти товар згідно з умовами договору, але заявив позовні вимоги до відповідача про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання, які просить стягнути судовим рішенням на користь АТ «Українська залізниця» шляхом зарахування їх на рахунок, який належить останньому. Тобто, позивач звернувся із позовною заявою в інтересах третьої особи. Однак відповідного підтвердження наявності у нього таких повноважень позивач суду не надав, про наявність актів цивільного законодавства, які надавали б йому таке право, позивач у позові не зазначив, таке право позивача не встановлене і умовами самого договору.

Товариство вважає, що оскільки за умовами п. 6.1 договору за затримку поставки товару відповідач повинен сплатити пеню на рахунок платника (АТ "Українська залізниця") і позивач не є представником АТ «Українська залізниця», на користь якого просить стягнути кошти, в позові Полтавської ОВА до ТОВ «Експо-Юкрейн» про стягнення на користь АТ "Українська залізниця" 757 214,43 грн штрафних санкцій слід відмовити.

Скаржник також зазначає, що не погоджується з наданим позивачем розрахунком штрафних санкцій та вважає, що визначені у ньому періоди не відповідають дійсності, розрахунок мав би здійснюватися виходячи з погодженого сторонами графіку.

Посилаючись на ст. 617 ЦК України та п. 8.1 договору, скаржник вважає, що наявні підстави для звільнення його від відповідальності, однак суд першої інстанції зазначений аргумент Товариства взагалі не взяв до уваги і оцінки йому не дав.

Позиції учасників справи.

Полтавська ОД(В)А надала пояснення на апеляційну скаргу, у якому просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване. Позивач наводить власні доводи на спростування доводів апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/879/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «Експо-Юкрейн» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 до надходження матеріалів справи №910/879/23.

28.08.2023 матеріали справи №910/879/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 справу №910/879/23 передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв`язку з відпусткою судді Демидової А.М.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Експо-Юкрейн» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/873/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 поновлено ТОВ «Експо-Юкрейн» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Експо-Юкрейн» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/879/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/879/23 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 23.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 клопотання представника Полтавської ОДА (Полтавської ОВА) Казмерчука М.М. про участь у судовому засіданні, призначеному на 23.10.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Повний текст постанови підписаний 20.11.2023 - після закінчення відрядження колегії у складі суддів Євсікова О.О., Алданової С.О., Корсака В.А., пов`язаного з підвищенням кваліфікації з 13.11.2023 по 17.11.2023 (наказ в. о. голови Північного апеляційного господарського суду від 8.11.2023 № 44-ін).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

11.04.2022 Полтавська ОДА (замовник), Укрзалізниця (платник) та ТОВ «Експо-Юкрейн» (постачальник) для забезпечення населення територіальних громад в регіонах, на території яких тривають активні бойові дії, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період дії воєнного стану уклали договір №11/04 на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товари тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (далі - товар (-и)), перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються замовником у заявках (далі - заявка), замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах Договору. Укладанням Договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами.

Попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство) сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до Договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника (п. 2.2.1 договору).

Товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково (п. 5.4 договору).

Згідно з п. 6.1 договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому Договору рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

За умовами п. 11.2 відповідно до умов ст. 634 ЦК України цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов Договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної п. 1.1 договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної п. 1.1 договору.

Постачальник не має права змінювати умови договору, а лише може до них приєднатися (п. 11.3 договору).

10.05.2022 на виконання п. 11.2 договору замовник склав та направив на адресу постачальника дві заявки на закупівлю продовольчих товарів, а саме: консерва яловича 400 г. ж/б (15310000-8 М`ясопродукти) у кількості 246 428 кг.

Отримавши вказані письмові заявки від 10.05.2022, постачальник направив пропозицію від 10.05.2022 замовнику щодо погодження строку поставки товару до 05.10.2022 включно з моменту отримання Товариством попередньої оплати за договором у розмірі 30% вартості товару.

Вказана пропозиція отримана (зареєстрована) замовником 05.09.2022.

Розглянувши пропозицію від 10.05.2022, замовник листом від 06.09.2022 №02.1-19/123 повідомив постачальника, що запропонований графік постачання продукції буде розглянуто, про що буде повідомлено додатково.

10.05.2022 постачальник відповідно до п. 11.2 договору направив на адресу замовника рахунки на оплату №19 на суму 25 874 940,00 грн та №20 на суму 25 874 940 грн.

Товариство звернулось до замовника з пропозицією (вих. №11/05-22/1 від 11.05.2022), у якій просило погодити строк поставки товару в наступні терміни та можливість прийняти товар:

- з 15.09.2022 по 18.09.2022 у кількості 177 408 шт;

- з 19.09.2022 по 24.09.2022 у кількості 177 408 шт;

- з 26.09.2022 по 30.09.2022 у кількості 177 408 шт;

- з 03.10.2022 по 05.10.2022 у кількості 44 352 шт.

22.08.2022 платник перерахував попередню оплату 30% в сумі 15 524 964,00 грн на рахунок постачальника.

Листом (вих. №01-24/123 від 23.08.2022) Департамент агропромислового розвитку Полтавської ОДА повідомив постачальника, що не заперечує щодо пропозиції постачальника (лист №11/05-22/1 від 11.05.2022) щодо поставки у вказані терміни.

22.09.2022 Товариство поставило товар на суму 22 351 392,00 грн (266 088 шт), що підтверджується видатковими накладними №№ 5, 6, 7.

Товариство повідомленням №30/09-22/1 від 30.09.2022 повідомило замовника, що на виконання умов договору сторони узгодили графік поставки товару:

- з 19.09.2022 по 24.09.2022 у кількості 266 122 шт;

- з 26.09.2022 по 30.09.2022 у кількості 266 122 шт;

- з 03.10.2022 по 05.10.2022 у кількості 83 846 шт.

У вказаному повідомленні Товариство також зазначило, що перша партія товару була поставлена згідно з погодженими строками. Наступна партія товару має бути поставлена в строк до 30.09.2022 включно. Але у зв`язку з тим, що продукція, яка має поставлятися, проходить сертифікацію на заводі виробництва, поставка товару у визначені строки неможлива. Після проходження процедур, які гарантують якість продукції, товар буде доставлено за адресою поставки, зазначеною в заявці на поставку товару, протягом 2 тижнів.

Полтавська ОДА направила Товариству лист-попередження №01-24/201 від 04.10.2022, у якому вимагало поставити необхідний залишок товару відповідно до затвердженого графіку до 10.10.2022.

Вказаний лист-попередження Товариство залишило без відповіді, в узгоджений сторонами графік товар не поставило.

Полтавська ОДА направила Товариству претензію №16 (вих. №01-58/5327 від 26.10.2022), у якій з посиланням на п. 6.4 договору просила погасити штрафні санкції за договором у розмірі 757 214,43 грн шляхом сплати грошових коштів на рахунок Укрзалізниці та поставити товар відповідно до погодженої кількості.

Постачальник відповіді на вказану претензію не надав.

Листом №01-58/6227 від 08.12.2022 Полтавська ОДА повідомила Товариство, що на підставі п. 6.3 договору у зв`язку з порушенням постачальником договірних зобов`язань в частині недотримання термінів постачання від 12.12.2022 договір вважатиметься розірваним, остаточні розрахунки буде проведено у встановлений договором термін.

Полтавська ОДА звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства на користь Укрзалізниці 757 214,43 грн пені.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство проти заявлених до нього вимог заперечило. Відповідач вважає, що Полтавська ОДА не має права звертатись до суду з позовом, в якому просить стягнути пеню на користь Укрзалізниці. Визначені позивачем періоди для розрахунку пені не відповідають дійсності. І крім того, у Товариства відсутня вина у порушенні строків поставки товару, враховуючи воєнний стан та те, що товар потребував сертифікації.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 і ч. 5 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За визначенням ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Норми вказаної статті кореспондуються з приписами ст. 712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань (ст. 546 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Суд встановив, що Товариство зобов`язання за договором виконало частково; повну поставку передбаченого договором товару в узгоджений сторонами строк Товариство не зробило.

У п. 6.1 договору сторони встановили, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договору рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

А отже нарахування замовником постачальнику пені є обґрунтованим.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, колегія суддів вважає його арифметично вірним.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд неправильно визначив періоди нарахування пені, оскільки сторонами були узгоджені інші строки поставки, колегія суддів зазначає, що саме такі строки та об`єми поставки були вказані самим Товариством як узгоджені у направленому ним замовнику повідомленні (вих. №30/09-22/1 від 30.09.2022).

Доводи скаржника про те, що Полтавська ОДА як замовник не мала права звертатись з цим позовом, оскільки пеня стягуватиметься на користь Укрзалізниці (платника), колегія суддів також оцінює критично та відзначає таке.

Умовами п. 6.1 договору передбачено стягнення з постачальника пені у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником.

Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Полтавська ОДА як замовник за договором має право вимагати від Товариства як постачальника належним чином виконувати обов`язки за договором, у т.ч. у судовому порядку, та звернутися з вимогою про стягнення пені на користь платника за договором (Укрзалізниці).

Апеляційний суд також зазначає, що Кабінет Міністрів України у постанові від 02.03.2022 №185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» установив, що в умовах воєнного стану: 1) АТ «Українська залізниця» уповноважується виступати: платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, будівельних матеріалів для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна).

Постановою КМУ від 20.03.2022 №328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами в умовах воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану для безоплатного забезпечення населення продовольчими товарами можуть використовуватися товари, закуплені за рахунок коштів державного бюджету, зокрема передбачених за програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», та місцевих бюджетів, а також товари, отримані іншими не забороненими законодавством способами.

Затверджено Перелік та обсяги продовольчих товарів, що використовуються для безоплатної видачі населенню, згідно з додатком та визначено обласні, Київську міську військові адміністрації одержувачами товарів, що визначені в додатку.

До вказаного Переліку включено, серед іншого, консерви м`ясні, рибні, бобові.

Постановою КМУ від 03.05.2022 №528 затверджено Порядок та умови

надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, які визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (далі - субвенція) за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку та умов головним розпорядником субвенції є Мінінфраструктури. Розпорядники субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства.

Використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, зокрема на придбання необхідних продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна, укладених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (далі - договори), замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ «Українська залізниця».

Субвенція надається шляхом її перерахування Мінінфраструктури на рахунок Укрзалізниці, відкритий в державному банку, з подальшим спрямуванням Укрзалізницею на оплату грошових зобов`язань замовників перед постачальниками товарів (виконавцями робіт або надавачами послуг) відповідно до укладених договорів та рахунків постачальників товарів (виконавців робіт або надавачів послуг) за договорами.

Кошти, використані Укрзалізницею для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів, та коштами місцевих бюджетів, що передані розпорядникам субвенції, від розпорядників субвенції постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг), у сумі такого платежу.

Відображення у бухгалтерському обліку проведених розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами операцій за рахунок субвенції здійснюється на підставі інформації Укрзалізниці про оплату закупівлі товарно-матеріальних цінностей військовим адміністраціям.

Мінінфраструктури на підставі наданих матеріалів Укрзалізниці подає інформацію розпорядникам субвенції за місцевими бюджетами щодекади з дати здійснення оплати закупівлі товарно-матеріальних цінностей військовим адміністраціям за формою згідно з додатком 1.

А отже Полтавська ОД(В)А використовує субвенцію шляхом укладення та дотриманням умов спірного тристороннього договору на здійснення закупівлі товару (консервів) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, укладеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 №185 і кошти, якими Укрзалізниця здійснила оплату за цим договором, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевого бюджету, та коштами місцевого бюджету, що передані розпоряднику субвенції, від розпорядника субвенції постачальнику товару (відповідачу), у сумі такого платежу.

Специфіка Договору, на підставі якого заявлений позов, полягає в тому, що на відміну від звичайної схеми взаємодії між покупцем та продавцем (§ 1 Глави 54 ЦК України) до таких відносин на підставі розпорядчого акта органу влади залучений третій агент - платник, який перебирає на себе лише одну з функцій покупця - оплату товару. Водночас саме Полтавська ОД(В)А залишає за собою решту функцій покупця (замовника), зокрема визначення товару для закупівлі та його обсягу, визначення місця поставки, контроль кількості, якості і строків поставки, оплати і взагалі належного виконання. А тому є належним позивачем в цій справі.

Щодо доводів скаржника про те, що згідно зі ст. 617 ЦК України та п. 8.1 договору наявні підстави для звільнення його від відповідальності, однак суд першої інстанції зазначений аргумент Товариства взагалі не взяв до уваги і оцінки йому не дав, колегія суддів зазначає таке.

Зміст оскаржуваного рішення свідчить, що місцевий суд оцінку таким доводам відповідача надав та зазначив, що вони не є у розумінні ст. 617 ЦК України підставами звільнення від відповідальності за порушення строків поставки товару.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Колегія суддів відзначає, що за умовами п. 1.1 договору укладанням цього договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий в заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо це додатково не узгоджено сторонами. А отже презюмується, що товар вже перебуває в розпорядженні постачальника.

Доказів необхідності та проведення сертифікації відповідач не надав.

За таких обставин, а також з огляду на відсутність доказів на підтвердження обставин перебування товару на сертифікації, відповідні доводи скаржника колегія суддів оцінює критично.

Щодо посилань скаржника на умови п. 8.1 договору, введення в Україні воєнного стану та підтвердження цієї обставини як форс-мажорної листом Торгово-промислової палати України колегія суддів зазначає, що спірний договір сторони уклали 11.04.2022, тобто після настання обставин, на які посилається постачальник як на такі, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, укладаючи цей договір, відповідач вже був обізнаний про наявність цих обставин та підтвердив це у його п. 11.1, де зазначено, що сторони усвідомлюють усі ризики, пов`язані з виконанням цього договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про наявність обставин, що звільнять постачальника від відповідальності за порушення зобов`язання за договором.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/879/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2023 у справі №910/879/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/879/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.11.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова