Ухвала

від 16.11.2023 по справі 904/4487/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

16.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4487/21 (904/2210/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.,

за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

та представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача-1: Венська О.О.

від відповідача-2: Венська О.О.

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Примака С.А. у порядку підготовчого провадження справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9-а, приміщення 101; ідентифікаційний код 42308086)

відповідача-2 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" - арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни (а/с 162, м. Дніпро, 49000; свідоцтво 174 від 24.04.2023; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК" (07403, Київська область, місто Бровари, вулиця Онікієнка Олега, будинок 131; ідентифікаційний код 44224354)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров`є 2021" (49000, місто Дніпро, вулиця Полігонна, будинок 25А; офіс 201; ідентифікаційний код 37007216)

про визнання недійсними результатів аукціону Суддя Примак С.А.

в межах розгляду справи №904/4487/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НСА Шиппінг" (м. Харків)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (м. Дніпро)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест", відповідача-2 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" - арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни, відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров`є 2021" про визнання визнання недійсними результатів аукціону.

В рамках розгляду даної справи, позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Примака С.А. (вх. суду №1205/23 від 15.11.2023).

Відповідно до частин 2,3,7,8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Враховуючи положення абзацу 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з поданням заяви про відвід судді менш ніж за три робочі дні до судового засідання, а саме за день до дати судового засідання, у суду відсутні підстави для передачі даної заяви на розгляд іншому судді.

Отже заява про відвід судді подана позивачем ОСОБА_1 вирішується судом, що розглядає справу.

Так, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Примака С.А. від розгляду справи, заслухавши пояснення заявника та представника відповідача-1,2, господарський суд зазначає наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:

- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38);

- стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, згідно положень частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із поданої заяви про відвід вбачається, що заявник фактично не згоден із процесуальними судовими рішеннями, прийнятими судом в рамках даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Таким чином, подана позивачем заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі.

Стосовно тривалого розгляду справи в рамках підготовчого провадження, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд:

- оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів;

- з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

- у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

- вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

- з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

- з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

- за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

- вирішує заяви та клопотання учасників справи;

- направляє судові доручення;

- встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

- встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

- встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

- встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

- з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

- вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

- призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

- здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Таким чином, як не одноразово зазначалося в ухвалах господарського суду, судом виконувалися завдання підготовчого провадження у справі, з метою належного, всебічного та неупередженого розгляду справи по суті. Зокрема витребовувалися відповідні докази по справі та збиралися пояснення учасників справи, стосовно обставин справи та поданих доказів.

У відповідності до сталої практики Європейського суду з прав людини, у зв`язку із обставинами справи, вказане підготовче провадження відкладалося в межах розумних строків, що також було аргументовано ухвалами господарського суду про відкладення підготовчого провадження.

Таким чином, судом не відхиляються доводи заявника, щодо затягування строків розгляду справи, у зв`язку із відкладенням підготовчих засідань у справі.

Крім того, щодо посилань заявника суд розглянув подану 08.05.2023 разом із позовною заявою заяву про витребування доказів 06.06.2023, без зазначення строку подання відповідних доказів.

Суд зазначає, що статтею 81 Господарського процесуального кодексу України, якою суд керувався під час постановляння відповідної ухвали про витребування доказів, не передбачено встановлення строку на подання витребуваних доказів. Стосовно строку розгляду даного клопотання, суд зазначає, що процесуальним законом, не встановлено чітких строків на розгляд таких клопотань, а його розгляд здійснено в строк, зокрема в межах підготовчого провадження, яке передбачає здійснення відповідних процесуальних дій.

Суд також відхиляє доводи заявника, щодо зобов`язання сторін виконати вимоги ухвали суду від 08.05.2023, в частині подання заяв по суті, а також стосовно зобов`язання позивача надати письмові пояснення стосовно документів витребуваних за його клопотанням з огляду на те, що суд вчиняв дії визначені частиною 19 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Щодо доводів заявника, на те, що судом не застосовано заходів процесуального примусу до Державного підприємства "Сетам" суд вказує, що відповідно до положень частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто передбачено право суду, а не обов`язок, щодо застосування заходів процесуального примусу у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду.

Стосовно доводів заявника про затягування розгляду справи, а саме безпідставно відкладення судом підготовчих засідань у справі, господарський суд вказує, що такі твердження повністю спростовуються матеріалами справи.

Варто зазначити, що відкладення підготовчого засідання у даній справі відбувалось не з підстав затягування розгляду справи, а інших підстав, про які вказано у відповідних судових актах, зокрема виконання завдань підготовчого засідання, які прямо передбачені статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також відхиляє доводи заявника, щодо того, що судом не розглянуто заяву про забезпечення позову у дводенний строк, а призначено її до розгляду у судовому засіданні, оприлюднивши факт подання такої заяви позивачем.

Так, частиною 3 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Керуючись наданим правом, суд призначив заяву про забезпечення позову до розгляду у підготовчому засіданні, для надання пояснень та/або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та з`ясування питань, пов`язаних із даним забезпеченням.

Крім того, господарський суд зазначає, що відомості про заяву про забезпечення позову автоматично розміщуються в системі "Електронний суд" в кабінеті учасника провадження по справі, а тому факт подання заяви позивача про забезпечення позову учасникам стало відомо раніше, ніж постановлена ухвала про призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пунктами 1-4 частин 1, 3 статті 35 та статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частина 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У заяві позивача ОСОБА_2 про відвід судді Примака С.А. від розгляду справи заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, викладені у заяві про відвід судді, зводяться виключно до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді і не можуть бути підставою для відводу.

Інших обґрунтувань, які б свідчили про будь-яку можливу упередженість судді під час розгляду даної справи, скаржник не навів.

Отже, викладені позивачем ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Примака С.А. доводи та обставини не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді.

Судом не встановлено інших підстав, визначених законом, для відводу судді.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Примака С.А.

Згідно із положеннями частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Примака С.А. (вх. суду №1205/23 від 15.11.2023) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили - 16.11.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано - 20.11.2023.

Суддя С.А. Примак