Рішення

від 21.11.2023 по справі 910/13477/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2023 м. КиївСправа № 910/13477/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТРОНІКС";

до: державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА";

про: стягнення 6.168,70 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОСТРОНІКС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (далі - відповідач) про стягнення 6.168,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором купівлі-продажу (поставки) від 27.05.2021 № УМТЗ-21-176/3, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 6.168,70 грн., з яких: 2.820,00 грн. - основна заборгованість, 2.156,03 грн. - пеня, 176,62 грн. - 3 % річних та 1.016,05 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13477/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: відсутності факту отримання товару уповноваженим представником відповідача; відповідач не може нести відповідальність за порушення зобов`язання у зв`язку з карантином та збройним конфліктом; наявність підстав для зменшення неустойки.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про наступне: відповідачем не подано до суду сертифікату ТПП; відповідачем не зазначено яким саме чином настання форс-мажорних обставин вплинуло на неможливість виконання грошового зобов`язання; відсутності підстав для зменшення пені; відсутність довіреності не свідчить про неотримання відповідачем товару.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив про невірно здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та нарахування пені поза межами карантину.

До господарського суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, яке відхилене судом, оскільки такі докази не стосуються предмету доказування у даному спорі.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу (поставки) від 27.05.2021 № УМТЗ-21-176/3 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується по Договору поставити відповідачу товари, зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору або в заявці у разі поставки товару до укладення Договору. Найменування товару: конденсатор, светофильтр. Код ДК: 021:2015-34731000-0 (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться наступним шляхом:

- позивач передає відповідачу рахунок для оплати замовленої продукції;

- відповідач згідно рахунку в рамках Специфікації (додатку), проводить платіж, умови оплати зазначаються в кожній специфікації або в заявці у разі поставки товару до укладення цього Договору окремо.

Оплата по Договору проводиться після проходження перевірки товаром ВТК, та 615 військового представництва МОУ в разі його залучення, якщо інше не передбачено умовами Договору.

Положеннями пункту 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань по Договору щодо оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов`язання, вираженого в гривнях за кожний день прострочення, у встановленому законом порядку.

Специфікацією № 1 до Договору, зокрема, передбачено:

- сума по специфікації № 1 становить 2.820,00 грн. з ПДВ;

- умови оплати: 100 % оплати протягом 30 банківських днів після поставки та проходження вхідного контролю на підприємстві відповідача та підписання договору, у розмірі 100 % вартості ТМЦ.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивачем здійснено поставку товару за Договором на користь відповідача на загальну суму 2.820,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 07.06.2021 № 48, яка підписана сторонами та наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Оскільки відповідачем не здійснено оплату поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 2.820,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 2.156,03 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 176,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.016,05 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 2.820,00 грн. сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 2.820,00 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частини 1 статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи основну діяльність відповідача: ремонт, технічне обслуговування та модернізація повітряних суден, за висновками суду, дана обставина є стратегічно важливою в період дії воєнного стану та заслуговує на увагу в розумінні приписів частини 1 статті 233 ГК України.

Суд вважає справедливим, розумним та необхідним зменшити розмір пені до 1,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 176,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 1.016,05 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Твердження відповідача викладені у відзиві на позов судом відхилені, оскільки:

- відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару не може заперечувати таку господарську операцію;

- матеріали справи не містять письмових звернень відповідача до позивача з приводу поставки неякісного товару;

- як встановлено вище, поданий позивачем до суду розрахунок інфляційних втрат, заявлених до стягнення, є арифметично вірним;

- грошове зобов`язання відповідача за укладеним між сторонами спору Договором виникло у відповідача вже після введення в країні карантину та до початку введення воєнного стану;

- саме посилання відповідача на введення карантину та воєнного стану в країні без подання до суду доказів неможливості виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором не може слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов`язання за таким Договором;

- стратегічна важливість діяльності підприємства (відповідача) під час дії воєнного стану врахована судом при зменшенні розміру пені.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (Україна, 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94, ідентифікаційний код: 01128297) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТРОНІКС" (Україна, 03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 38А, квартира 439, ідентифікаційний код: 43828605) основну заборгованість в сумі 2.820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 1 (одна) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 176 (сто сімдесят шість) грн. 62 коп., інфляційні втрати в сумі 1.016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац