Рішення

від 20.11.2023 по справі 910/14599/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2023Справа № 910/14599/23

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка»

про стягнення 79 517,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текро» (надалі - ТОВ «Текро») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка» (надалі - ТОВ «Весела Свинка») про стягнення 79 517,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання із оплати поставленого на підставі договору поставки №22072020 від 22.07.2020 товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 27 675,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 30 012,24 грн., 3% річних у розмірі 3 743,28 грн. та інфляційних у розмірі 18 086,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Зазначена ухвала направлена на адресу ТОВ «Весела Свинка», яка зазначена в позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0105474890836, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд відзначає, що вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження ТОВ «Весела Свинка», яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 22.09.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

22.07.2020 між ТОВ «Текро» (постачальник) та ТОВ «Весела Свинка» (покупець) укладено договір поставки №22072020 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов`язання з поставки покупцеві комбікормів; премексів; дезінфектантів; вітамінно-мінеральних сумішей; білково-вітамінно-мінеральних добавок; пробіотичних добавок та інших добавок та препаратів, що використовуються у тваринництві та птахівництві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - у порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 173 751,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №1774 від 22.07.2020 на суму 4 020,30 грн., №1917 від 05.08.2020 на суму 9 900,00 грн., №1916 від 05.08.2020 на суму 5 856,60 грн., №2139 від 01.09.2020 на суму 10 774,50 грн., №2491 від 07.10.2020 на суму 12 408,60 грн., №2791 від 10.11.2020 на суму 10 078,50 грн., №2792 від 10.11.2020 на суму 9 900,00 грн., №2900 від 25.11.2020 на суму 35 478,00 грн., №3090 від 17.12.2020 на суму 12 479,40 грн., №3107 від 18.12.2020 на суму 26 790,00 грн. та №3147 від 23.12.2020 на суму 36 066,00 грн.

В свою чергу, відповідачем було сплачено позивачу за отриманий на підставі Договору товар 146 076,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №24157371 від 22.07.2020 на суму 4 020,30 грн., №24157511 від 22.10.2020 на суму 15 756,60 грн., №24157608 від 22.01.2021 на суму 11 300,00 грн., №24157689 від 02.04.2021 на суму 45 000,00 грн., №24157737 від 07.05.2021 на суму 20 000,00 грн., №24157768 на суму 20 000,00 грн., №24157818 від 30.06.2021 на суму 10 000,00 грн., №24157945 від 20.10.2021 на суму 10 000,00 грн. та №24157967 від 29.10.2021 на суму 10 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати за отриманий на підставі Договору товар, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 27 675,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні №1774 від 22.07.2020 на суму 4 020,30 грн., №1917 від 05.08.2020 на суму 9 900,00 грн., №1916 від 05.08.2020 на суму 5 856,60 грн., №2139 від 01.09.2020 на суму 10 774,50 грн., №2491 від 07.10.2020 на суму 12 408,60 грн., №2791 від 10.11.2020 на суму 10 078,50 грн., №2792 від 10.11.2020 на суму 9 900,00 грн., №2900 від 25.11.2020 на суму 35 478,00 грн., №3090 від 17.12.2020 на суму 12 479,40 грн., №3107 від 18.12.2020 на суму 26 790,00 грн. та №3147 від 23.12.2020 на суму 36 066,00 грн.) підтверджується передача позивачем та прийняття відповідачем товару на підставі Договору на загальну суму 173 751,90 грн.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за отриманий на підставі Договору товар суму у розмірі 146 076,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №24157371 від 22.07.2020 на суму 4 020,30 грн., №24157511 від 22.10.2020 на суму 15 756,60 грн., №24157608 від 22.01.2021 на суму 11 300,00 грн., №24157689 від 02.04.2021 на суму 45 000,00 грн., №24157737 від 07.05.2021 на суму 20 000,00 грн., №24157768 на суму 20 000,00 грн., №24157818 від 30.06.2021 на суму 10 000,00 грн., №24157945 від 20.10.2021 на суму 10 000,00 грн. та №24157967 від 29.10.2021 на суму 10 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору, у відповідача виникло грошове зобов`язання із оплати отриманого товару на суму 27 675,00 грн., а строк його виконання на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті позивачу 27 675,00 грн. за отриманий на підставі Договору товар. Відповідачем факту наявності заборгованості не спростовано, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27 675,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 30 012,24 грн., 3% річних у розмірі 3 743,28 грн. та інфляційних у розмірі 18 086,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 07.09.2020 до 17.08.2023.

Судом встановлено, що відповідач у встановлені Договором строки свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.3 Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день затримки платежу. Нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, згідно даного договору здійснюється включно до моменту виконання такого зобов`язання винною стороною і в такому випадку застосовується загальна позовна давність.

Також, згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується із розрахунком позивача, вважає його вірним та обґрунтованим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Весела Свинка» на користь ТОВ «Текро» заборгованості у розмірі 27 675,00 грн., пені у розмірі 30 012,24 грн., 3% річних у розмірі 3 743,28 грн. та інфляційних у розмірі 18 086,68 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, будинок 6-А; ідентифікаційний код 38351698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текро» (04071, м. Київ, вул. Спаська, будинок 5, офіс №60; ідентифікаційний код 25409463) заборгованість у розмірі 27 675 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 30 012 (тридцять тисяч дванадцять) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 3 743 (три тисячі сімсот сорок три) грн. 28 коп., інфляційні у розмірі 18 086 (вісімнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий