Рішення
від 16.11.2023 по справі 925/968/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м.Черкаси справа № 925/968/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м.Київ, вул.О.Теліги,6-В, корп.4

до Черкаського районного споживчого товариства, Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул.Чигиринський шлях,44

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" 04214 м. Київ, вул. Північна, 2А, код ЄДРПОУ 22229921

про стягнення грошових коштів 16366,32 грн страхового відшкодування,

за участю повноважних представників сторін:

від відповідача: Могилей С.В. адвокат за ордером;

решта учасників: участі в засіданні не брали.

ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Черкаського районного споживчого товариства з вимогами про стягнення 16366,32 грн (відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) та відшкодування судових витрат (2684,00 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Позивач у позові обґрунтовує вимогу як різницю у втраті товарного виду автомобіля (технічний знос).

Підстави для залучення в якості третьої особи ТОВ "Альфа-Гарант" не наведені.

Відповідач у поданому відзиві та представник відповідача у судовому засіданні вимоги заперечив та вказав, що його автомобіль застрахований в ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" з лімітом відшкодування шкоди майну в 130 000 грн. Після ДТП з пошкодженням майна страхова компанія відповідача на підставі страхового акту №11757 від 26.10.2021 перерахувала позивачеві 110958,48 грн, що визнається сторонами та не оспорюється. Ліміт відшкодування не перевищено, страховий поліс дійсний, тому у відповідача не виникло обов`язку на відшкодування вимог позивача, а вимоги позивача протирічать інституту страхування відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки. Основний тягар відповідальності має нести страхова компанія, та саме вона має бути відповідачем у справі.

За клопотанням відповідача залучено страхову компанію "Український страховий стандарт" до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Від позивача не надходили обґрунтування стягнення 16366,32 грн з посиланням на норму права та документи (вартість відновлювального ремонту, втрата товарного виду тощо), а також докази направлення вимоги на відшкодування відповідачу та СК.

Від відповідача не надходили докази отримання грошової вимоги позивача.

Від третьої особи суду не надходили документи та пояснення стосовно позовних вимог.

За результатами судового розгляду було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між ПрАТ "СК "Уніка" (позивач, кредитор, страховик) та ОСОБА_1 (застрахована особа) було укладено 08.12.2020 договір добровільного страхування №024051/0000096 автомобіля "Ніссан" держномер НОМЕР_1 відповідно до вимог ЗУ "Про страхування".

04.06.2021 в м. Черкаси трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Ніссан" номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та застрахованого автомобіля ГАЗ номер НОМЕР_2 Черкаського районного споживчого товариства під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вина водія ОСОБА_3 підтверджена постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.07.2021 у справі №712/6453/21.

Застрахована особа ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування.

Страховою компанією "Уніка" оформлено страховий акт №00433651.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування застрахованого автомобіля "Ніссан" розмір відшкодування складає 127324,80 грн. Франшиза становить 1900 грн.

Позивач перерахував суму відшкодування на дилерську СТО відповідно до рахунку від 02.07.2021

З посиланням на приписи ст.ст. 22, 1166, 1188 ЦК України позивач просить стягнути 16366,32 грн матеріальної шкоди як витрати з урахуванням зносу за ремонт застрахованого автомобіля "Ніссан".

Відповідач вимоги заперечив. У відзиві на позов та у судовому засіданні наполягає на безпідставності вимог та відсутності обов`язку сплати 16366,32 грн матеріальної шкоди позивачеві. Просить в позові відмовити, оскільки автомобіль відповідача теж застрахований і сума відповідальності перекриває суму виплачених коштів на відновлення автомобіля "Ніссан".

Інших доказів, документів, пояснень у справу не надано.

Позиція відповідача та третьої особи позивачем у належний спосіб не спростована.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про стягнення 16366,32 грн страхового відшкодування, а також про відшкодування судових витрат.

Позивач визначає відносини між сторонами як позадоговірні з відшкодування 16366,32 грн матеріальної шкоди страховику внаслідок ДТП, що сталася в м. Черкаси 04.06.2021 за участю застрахованого автомобіля "Ніссан" номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та застрахованого автомобіля ГАЗ номер НОМЕР_2 Черкаського районного споживчого товариства під керуванням водія ОСОБА_3 .

Автомобіль "Ніссан" був застрахований 08.12.2020 в СК "Уніка" на суму відшкодування 380000 грн сертифікат добровільного страхування КАСКО (а.с.16).

Автомобіль ГАЗ 33021 Газель був застрахований в СК "Український автомобільний стандарт" на суму 130000 грн відшкодування страховий поліс серія ЕР№203071568 (а.с.34).

Дорожньо-транспортна пригода сталася 04.06.2021 в м.Черкаси, внаслідок чого застрахований автомобіль "Ніссан" отримав механічні пошкодження на суму 129224,80 грн.

Довідка Національної поліції України про дорожньо-транспортну пригоду №3021158571157577 оформлена 04.06.2021 (а.с.26-30). Адміністративні матеріали на винну особу ОСОБА_3 (водій Черкаського РСТ) щодо притягнення його до адміністративної відповідальності направлені в Соснівський районний суд м. Черкаси.

Заяву №00433651 в страхову компанію "Уніка" про подію з ознаками страхового випадку подано ОСОБА_1 04.06.2021 (а.с.14).

Винну особу водія ГАЗ (власник Черкаське районне споживче товариство) ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності - постанова Соснівського районного суду від 14.07.2021 у справі №712/6453/21 набрала законної сили (а.с.32-33).

Страховий акт №00433651 за результатами ДТП оформлений СК "Уніка" 09.07.2021 (а.с.13). Вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля "Ніссан" визначена в 129224,80 грн. Процент фізичного зносу автомобіля "Ніссан" становить 0% - п.п.6-7 акту. Сума страхового відшкодування становить 127324,80 грн.

Вартість ремонту в умовах спеціалізованої СТО оцінена в 129224,80 грн рахунок, висновок, акт огляду, ремонтна калькуляція (а.с.17-25).

Грошові кошти в сумі 110958,48 грн страховою компанією "Український страховий стандарт" перераховані страховій компанії "Уніка" за платіжним дорученням №2440 (а.с.35) згідно страхового акту №11757 від 26.10.2021, що є в меншому розмірі, чим передбачає страховий поліс страховика СК "Уніка". Причини перерахування коштів в меншому розмірі страховик (позивач) не пояснив.

Грошові вимоги до відповідача не заявлялись, рахунок страховою компанією "Уніка" на оплату відповідачеві не виставлявся.

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та вимагає примусово стягнути 16366,32 грн страхового відшкодування на свою користь у виді матеріальної шкоди як різниця між завданим розміром шкоди та отриманим відшкодуванням від СК "Український стразовий стандарт".

Відповідач вимоги заперечив та вказав, що покладення відповідальності за шкоду на особу, яка їх завдала, не відповідає принципам добровільного страхування відповідальності перед третіми особами власника джерела підвищеної небезпеки (відзив на позов, а.с.64-68). При цьому представник відповідача не заперечує та не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ГАЗ відповідача та застрахованого автомобіля "Ніссан".

Ст.3 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 цього ж Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №754/1108/15-ц (провадження №61-20780св 18) зроблено правовий висновок, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Аналогічну правову позицію наведено у пункті 134. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021, справа №147/66/17 (провадження №14-95цс20), зокрема ВП ВС наголосила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника (відповідача в даній справі), який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961 -IV).

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 в справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом №1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

В даній справі автомобіль ГАЗ 33021 номер НОМЕР_2 відповідача під керуванням водія ОСОБА_4 , станом на 04.06.2021 був застрахований у ПрАТ "СК" Український страховий стандарт», відповідач мав діючий страховий поліс серія ЕР №204071568 та ліміт страхового відшкодування за завдану шкоду у розмірі 130000 грн.

Розмір страхового відшкодування, розрахований позивачем та сплачений СТО страхувальника на підставі Страхового акту №00433651, становить - 127 342,80 грн. Тобто, станом на 04.06.2021, ліміт відповідальності страховика відповідача, розмір якого становив 130 000 грн за шкоду завдану забезпеченим ТЗ майну третіх осіб згідно діючого страхового полісу серія ЕР№1204071568, повністю покривав та покриває на сьогодні розмір завданої шкоди і сплачене позивачем страхове відшкодування його страхувальнику (130000-127342,80 грн).

Таким чином, Черкаське районне споживче товариство, яке уклало відповідний договір страхування з ПрАТ "СК" Український страховий стандарт», що діяв станом на 04.06.2021, не є і не може бути належним відповідачем у цій справі, оскільки застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, сплачувало страхові платежі, а заявлена до нього вимога про стягнення 16366,32 грн невідшкодованої суми майнової шкоди як з особи, яка її завдала - суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-IV) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №147/66/17).

Усталена практика Верховного Суду і усталена правова позиція в даній категорії справ, висловлена в черговій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021, справа №147/66/17 (провадження №14-95цс20), послідовно наголошує на тому, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми (пункт 85 постанови).

Позивач не навів доказів про звернення до страховика відповідача з вимогою про відшкодування 16366,32 грн як невідшкодованої суми майнової шкоди, про відмову страховика відповідача у її виплаті із конкретним зазначенням підстав такої відмови відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки тільки після цього та за наявності підставності відмови страховика відповідача, у позивача та суду була б можливість покласти цю відповідальність в повному обсязі на заподіювача шкоди. Тобто поданий позов не є належно обґрунтованим.

Оскільки відповідальність винуватця у разі визнання випадку страховиком настає лише тоді, коли розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, на що безпосередньо вказує зміст статті 1194 ЦК України, а в даній справі такі обставини відсутні, тому відсутні і правові підстави стягнення з відповідача 16366,32 грн як невідшкодованої суми майнової шкоди за рішенням суду, а Черкаське районне споживче товариство не є належним відповідачем у цій справі.

Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц).

Позовна вимога про відшкодування шкоди на підставі ст.ст.1166, 1187 ЦК України не може бути звернена лише до учасника ДТП (в даному випадку Черкаського районного споживчого товариства) як особи, майном якого завдано шкоди, оскільки його цивільно-правова відповідальність застрахована належним чином.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.12.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39).

Статус сторін в процесі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, з присвоєнням коду та внесенням даних в ЄДРПОУ, суб`єктами господарської діяльності на ринку послуг України.

Засування судом норм права до спірних відносин.

Відносини сторін регулюються приписами ЗУ "Про страхування"; ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників надземних транспортних засобів" як спеціальні норми права, нормами ЦК та ГК України як загальні норми права.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України:

ст.11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. 1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події;

ст.13. Межі здійснення цивільних прав. 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. 4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. 6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

За приписами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто законодавець у ЦК України не дає визначення "шкоди", але вказує на способи та розмір її відшкодування.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Згідно з вимогами ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір та наявність будь-яких правовідносин, що підтверджує відсутність підстав для захисту судом порушеного права чи господарського інтересу позивача.

Суд також зазначає, що позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи інтересу відповідно до приписів ст.ст.15-16 ЦК України, оскільки позивач не доводить порушення свого права саме відповідачем.

Враховуючи те, що позивач не довів порушення своїх прав, в задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості, недоведеності, безпідставності та суперечливої поведінки.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до приписів ст.ст.129-130 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача та не стягуються.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м.Київ, вул.О.Теліги,6-В, корп.4

до Черкаського районного споживчого товариства, Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул.Чигиринський шлях,44

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" 04214 м. Київ, вул. Північна, 2А, код ЄДРПОУ 22229921

про стягнення грошових коштів 16366,32 грн страхового відшкодування відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.11.2023.

Суддя Г.М.Скиба

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення16.11.2023
Оприлюднено23.11.2023
Номер документу115061436
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування

Судовий реєстр по справі —925/968/23

Постанова від 20.02.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 18.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Ухвала від 07.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сітайло Л.Г.

Рішення від 16.11.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 10.10.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 14.09.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 26.07.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 20.07.2023

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні