Постанова

від 16.11.2023 по справі 15/471-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

Справа № 15/471-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - Дадіверніої Л.І.,

Міністерства енергетики України - Слуценка Р.Л.,

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Михайлова А.І.,

прокурора Офісу Генерального прокурора України - Мовчана О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6428/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуюча), Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023

у складі судді Паська М.В.

у справі № 15/471-б

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа про банкрутство Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд".

На розгляд суду поставлено питання тривалості проведення ліквідаційної процедури у цій справі як підстави для закриття провадження у справі.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

1. 24.07.2007 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у цій справі.

2. 10.03.2011 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 1 920 165, 64 грн, серед яких визнано вимоги ОСОБА_1 на суму 31 269,22 грн як конкурсного кредитора боржника.

3. 18.06.2013 постановою Господарського суду міста Києва визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Максимова А.А., якого в подальшому було замінено низкою інших арбітражних керуючих.

4. Зокрема, 24.09.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Голінного А.М. та продовжено йому строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 24.03.2020.

5. 24.01.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва оголошено у розшук транспортні засоби боржника.

6. 19.05.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Голінному А.М. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 19.11.2020.

Подача до суду заяви про закриття провадження у справі.

7. 16.07.2021 від ОСОБА_1 (конкурсний кредитор) надійшла заява про закриття провадження у справі.

8. Заява мотивована тим, що закінчився строк ліквідаційної процедури, передбачений нормами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Розгляд справи судами.

9. 16.03.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва, крім іншого, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, задоволено заяву ГУ ДПС в Івано-Франківській області про заміну кредитора у справі; замінено кредитора у справі № 15/471-б ГУ ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43142559) її правонаступником - ГУ ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код ВП 43968084); задоволено клопотання ліквідатора боржника № 15/471-б/1031 від 16.11.2021, № 15/471-б/580 від 14.11.2022 та № 15/471-б/581 від 14.11.2022; затверджено звіт арбітражного керуючого Голінного А.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 15/471-б в період з 01.11.2020 по 30.09.2021 на загальну суму 203 150,53 грн; затверджено звіт арбітражного керуючого Голінного А.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 15/471-б в період з 01.10.2021 по 30.09.2022 на загальну суму 236 719,58 грн; продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Голінному А.М. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1407 від 16.07.2013) строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 16.09.2023.

10. 30.08.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 15/471-б залишено без змін.

11. Суди першої та апеляційної інстанцій свої рішення мотивували тим, що законом не передбачено закриття провадження у справі з підстав, зазначених ОСОБА_1 . Посилання останньої на перевищення 12-місячного строку процедури ліквідації та затягування процедури банкрутства відхилено судами як необґрунтовані, що не є достатньою підставою для закриття провадження у цій справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

12. 18.09.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 15/471-б; ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі № 15/471-б.

13. Підставами касаційного оскарження цих судових рішень у справі № 15/471-б ОСОБА_1 зазначає порушення норм статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства щодо строку ліквідаційної процедури, неправильне застосування статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 231 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.01.2022 у справі № 01/3070.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

14. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

15. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

16. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку, що законом не передбачено закриття провадження у справі з підстав, зазначених ОСОБА_1 , а саме лише з підстави перевищення 12-місячного терміну ліквідаційної процедури.

17. Судова колегія погоджується з такими висновками з огляду на таке.

18. Так, згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.

19. Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

20. Як вже було зазначено, провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

21. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

22. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

23. Тобто КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

24. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута.

25. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

26. Судова колегія зауважує, що суд повинен контролювати стадійність та тривалість процедур у справах про банкрутство:

а) через скарги на дії ліквідатора,

б) розглядаючи та затверджуючи звіти ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

27. Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у справі, наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неплатоспроможності. Передусім це пояснюється особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

28. Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство, кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, у тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

29. Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій, направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами, направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

30. Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі.

31. Судами у цій справі встановлено, що ліквідатор боржника продовжує вчиняти дії щодо виявлення майнових активів боржника та їх реалізації, додавши до матеріалів справи відповідні документи. Подібні дії спрямовані на задоволення вимог кредиторів у справі.

32. Водночас, кредитори за умови непогодження з роботою ліквідатора, з належним виконанням покладених на нього функцій, вправі були подавати скарги на його дії або бездіяльність, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у цій справі стосовно ліквідатора боржника, арбітражного керуючого Голінного А.М. судами не встановлено.

33. Зважаючи на конкретні обставини справи (її складність, неодноразову заміну арбітражних керуючих у справі, діяння інших учасників справи щодо виконання ліквідатором свої повноважень, продовження ліквідатором дій щодо виявлення майнових активів боржника та їх реалізації), колегія суддів вважає, що виключно посилання на довготривалий строк ліквідаційної процедури не зумовить захисту прав кредиторів у цій справі та не дає підстав для закриття провадження у справі.

34. Посилання скаржниці на те, що судами не взято до уваги висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 25.01.2022 у справі № 01/3070, відхиляються колегією суддів.

35. Із приводу подібності правовідносин судова колегія звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

36. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

37. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

38. Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

39. Судова колегія відзначає, що питанням, яке розглядається у цій справі, є довготривалість ліквідаційної процедури через призму дій ліквідатора банкрута та відповідні правові наслідки. Водночас, у справі № 01/3070, на яку посилалася скаржниця, провадження перебувало на стадії розпорядження майном божника, а предметом розгляду було питання, що для боржника, який є підприємством з державною формою власності та міститься в переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не є можливим застосування судової процедури санації чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури - та відповідно які процесуальні дії вчиняти суду в такому випадку, чого не мало місця у справі, що нині переглядається.

Крім того, в цих справах абсолютно різними є встановлені судами обставини справи.

40. Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що дійсно КУзПБ містить норму про 12 місяців тривалості ліквідаційної процедури, натомість закон не встановлює закінчення такого строку як підставу для закриття банкрутства, оскільки цей строк може бути збільшено з огляду на поведінку учасників (оскарження судових рішень), особливості самого боржника тощо.

Окремо КУзПБ регулює інститут скарг на дії/бездіяльність ліквідатора та містить право зацікавлених учасників провадження клопотати перед судом про заміну ліквідатора (частина четверта 4 статті 28 КУзПБ)

Як зазначалося вище, тривалість ліквідаційної процедури, особливо суб`єкта реальної економіки, може бути більше 12 місяців і, зазвичай, так воно і є.

Тому аби вимагати закриття провадження у справі про банкрутство з мотиву довготривалості ліквідаційної процедури, слід встановити, чим викликана така тривалість, чи є обґрунтовані аргументи можливості її скорочення/усунення ліквідатора тощо, що має з`ясовуватися у межах провадження за скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора

Такий порядок необхідний з огляду на чисельність учасників банкрутства, ймовірну суперечливість їх інтересів та необхідність визначення меж втручання держави у процедуру банкрутства

У цій справі скаржниця не зазначає, що вона або інші учасники ініціювали будь-коли провадження за скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора, натомість такі скарги є втіленням принципу диспозитивності як основної рухаючої сили будь-якого судового процесу.

41. Відповідно за таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти інше рішення, окрім як залишення оскаржених судових рішень без змін.

42. Щодо справи "Странніков проти України" слід зауважити, що ЄСПЛ дійшов висновку про тривалість з огляду на відсутність розумних контраргументів Уряду (пункти 43,40 рішення ЄСПЛ). Натомість, у даному випадку суд виклав свої мотиви щодо безпідставності закриття справи про банкрутство саме на нинішньому етапі.

43. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суддів першої та апеляційної інстанцій у цій справі на тривалість ліквідаційної процедури та з огляду на контролюючу роль судів у справах про банкрутство зазначає про необхідність вжиття усіх можливих заходів задля прискорення затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

44. Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

45. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 6428/2023 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 у справі № 15/471-б залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік