Рішення

від 20.11.2023 по справі 949/1545/23

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1545/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гунько В.С., звернувся до суду із позовом до Дубровицької міської ради Рівненської області та просить визнати за позивачем право власності у порядку спадкування на земельні ділянки: площею 0,5996 га, кадастровий номер 5621887300:03:005:0149; площею 0,3952 га, кадастровий номер 5621887300:03:009:0272; площею 0,4470 га, кадастровий номер 5621887300:03:014:0364 та площею 0,7666 га, кадастровий номер 5621887300:03:006:0210, які розташовані на території Дубровицької міської ради Рівненської області, та які належали померлому ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 091859 від 05 липня 2005 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та разом проживали за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме зазначені вище земельні ділянки. Заповіту на вищевказане нерухоме майно немає. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги та прийняла спадщину. Для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, позивач звернулась до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Таборовця М.І., яким 22 лютого 2021 року було заведено спадкову справу. Проте 29 грудня 2021 року приватним нотаріусом було винесено постанову, якою у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказані вище земельні ділянки, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 091859 від 05 липня 2005 року, виданий вже після смерті спадкодавця. Через неможливість вирішення даного питання у позасудовому порядку, у позивача виникла необхідність звернутись з давним позовом до суду.

До початку судового засіданні від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16 червня 2004 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з 4 (чотирьох) земельних ділянок: площею 0,5996 га (кадастровий номер 5621887300:03:005:0149); площею 0,3952 га (кадастровий номер 5621887300:03:009:0272); площею 0,4470 га (кадастровий номер 5621887300:03:014:0364) та площею 0,7666 га (кадастровий номер 5621887300:03:006:0210), цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, що підтверджується витягами із Державного земельного кадастру про земельної ділянки (а.с.9, 10, 11, 12).

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч.1 п.11 ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Як вбачається з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №091859, виданого Дубровицькою районною державною адміністрацією 05 липня 2005 року, ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 2,23 га, цільове призначення якої є - ведення особистого селянського господарства. Тобто, державний акт виданий вже після смерті ОСОБА_2 (а.с.8).

Підставою видачі вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку було розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації №182 від 26 травня 2004 року "Про видачу державних актів на право власності на землю по Селецькій сільській раді Дубровицького району Рівненської області", про що свідчить копія архівного відділу №1 Сарненської РДА за вих. №155/18/04-01/1-Д від 03 серпня 2023 року (а.с.18,19).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 заповіту не склав, а тому право на спадкування після його смерті, згідно ст. 1223 ЦК України, здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 18 липня 1982 року (а.с.14 зворот).

Згідно довідки № 261 від 07 лютого 2018 року, виданої Селецькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 ; дочка ОСОБА_3 ; син ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 (а.с.13).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Тобто спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , в порядку, передбаченому ч. 3ст. 1268 ЦК України, прийняла його дружина ОСОБА_1 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку встановленогост. 1270 ЦК Українине заявила про відмову від неї.

Для оформлення своїх спадкових прав, позивач звернулася до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Таборовця М.І. який 22 лютого 2021 року за номером 27/2021 відкрив спадкову справу, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 63645308 від 22 лютого 2021 року (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі 67238579) (а.с.15)

Проте постановою приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Таборовця М.І. від 29 грудня 2021 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки після смерті чоловіка ОСОБА_2 . Підставою для відмови слугувало те, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №091859 від 05 липня 2005 року був вже після смерті спадкодавця, а тому останній за життя не міг набути право власності на земельні ділянки і виданий державний акт є недійсним (а.с.13 зворот).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.п.3.1, 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 8 від 30.05.2008 року, відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Підставою для державної реєстрації права власності відповідно достатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею,видані до 1 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК Українив редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності. Тобто, державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. "г" ст.81, ч. 1 ст.131 ЗК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 125 ЗК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Однак, видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у нього права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавець фактично мав у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Зокрема, як це вбачається з пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, оскільки рішення про передачу земельних ділянок у власність спадкодавцю ухвалено ще за життя останнього, тобто він за життя був власником цих земельних ділянок, а позивач, як спадкоємець цього майна, через відсутність правовстановлюючого документу позбавлена можливості оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, визнання права власності не порушує права інших осіб та й іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо, єдиним правовим способом захисту її законних прав та інтересів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є звернення до суду з позовом про визнання права власності на нього в порядку спадкування за законом, а тому суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивачки, як спадкоємиці, шляхом задоволення позову та визнання права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом.

Керуючись ст.ст. ч.4 ст. 25, ст 346, 328, 392, 1223, 1268, 1296, 1297 ЦК України, 81, 125, 152 ЗК України ст.ст. 12, 13, 81, 89, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дубровицькоїміської радиРівненської областіпро визнанняправа власностіна спадковемайно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,5996 га, кадастровий номер 5621887300:03:005:0149, розташовану на території Дубровицької міської ради Рівненської області, яка належала померлому ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 091859 від 05 липня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,3952 га, кадастровий номер 5621887300:03:009:0272, розташовану на території Дубровицької міської ради Рівненської області, яка належала померлому ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 091859 від 05 липня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,4470 га, кадастровий номер 5621887300:03:014:0364, розташовану на території Дубровицької міської ради Рівненської області, яка належала померлому ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 091859 від 05 липня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,7666 га, кадастровий номер 5621887300:03:006:0210, розташовану на території Дубровицької міської ради Рівненської області, яка належала померлому ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 091859 від 05 липня 2005 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Відповідач: Дубровицька міська рада, вул. Воробинська, 16, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ: 05390997.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.