Ухвала

від 21.11.2023 по справі 752/7739/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7739/23

Провадження № 1-кс/752/9272/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м.Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №42023100000000027 від 17.01.2023,

ВСТАНОВИВ:

До слідчогосудді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №42023100000000027 від 17.01.2023.

У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 754007307208, кадастровий номер: 0720883800:01:001:0854, площею 2.1257 га, за адресою: Волинська обл., Горохівський р., с/рада. Мервинська, із забороною відчуження, розпорядження; квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 652076180000, загальною площею 87.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження; житловий будинок, загальною площею 38.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною відчуження, розпорядження; транспортний засіб автомобіль «ЗАЗ SENS», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023100000000027 від 17.01.2023.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом в.о. директора ритуальної служби СКП «СПЕЦКОМБІНАТ ПКПО» від 18.04.2014 № 58-к ОСОБА_5 призначено на посаду завідувача Байкового кладовища ритуальної служби СКП «СПЕЦКОМБІНАТ ПКПО» з 22.04.2014.

ОСОБА_5 , обіймаючи посаду завідувача Байкового кладовища ритуальної служби СКП «СПЕЦКОМБІНАТ ПКПО», був наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто відповідно до частини третьої статті 18 КК України є службовою особою.

Слідством встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2019, у директора ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 виник злочинний умисел на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах в 2020 році на свою користь та інших невстановлених на цей час осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2019, ОСОБА_6 , залучив до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , а також не встановлених на цей час осіб з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства та інших невстановлених на цей час осіб, а саме до заволодіння бюджетними коштами, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах у 2020 році за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , та вищевказаними невстановленими особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2019, отримали доступ до банківських карток, які зареєстровані на ім`я формально влаштованих працівників підприємства, на які здійснювались нарахування заробітної плати в СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2019, надав вказівку підлеглим працівникам щодо внесення до офіційних документів, а саме до табелів обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей з приводу присутності на робочому місці кожного місяця 2020 року формально працевлаштованих працівників, достовірно знаючи, що ці працівники не будуть відвідувати місце роботи та не виконуватимуть свої обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, на підставі чого на банківські рахунки цих працівників в подальшому СКП «Спецкомбінат ПКПО» незаконно нараховувалась заробітна плата.

За таких обставин, протиправними діями службових осіб СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7 , а також з іншими невстановленими особами з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства завдано збитків державі в особі Київської міської ради в значному розмірі.

Крім того, слідством встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2020, у директора ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 виник злочинний умисел на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах в 2020 році на свою користь та інших невстановлених на цей час осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2020, ОСОБА_6 , залучив до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , а також не встановлених на цей час осіб з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства та інших невстановлених на цей час осіб, а саме до заволодіння бюджетними коштами, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах у 2021 році за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та вищевказаними невстановленими особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2020, отримали доступ до банківських карток, які зареєстровані на ім`я формально влаштованих працівників підприємства, на які здійснювались нарахування заробітної плати в СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2020, надав вказівку підлеглим працівникам щодо внесення до офіційних документів, а саме до табелів обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей з приводу присутності на робочому місці кожного місяця 2021 року формально працевлаштованих працівників, достовірно знаючи, що ці працівники не будуть відвідувати місце роботи та не виконуватимуть свої обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, на підставі чого на банківські рахунки цих працівників в подальшому СКП «Спецкомбінат ПКПО» незаконно нараховувалась заробітна плата.

За таких обставин, протиправними діями службових осіб СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7 , а також з іншими невстановленими особами з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства завдано збитків державі в особі Київської міської ради в значному розмірі.

Крім того, слідством встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2021, у директора ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 виник злочинний умисел на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах в 2022 році на свою користь та інших невстановлених на цей час осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2021, ОСОБА_6 , залучив до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , а також не встановлених на цей час осіб з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства та інших невстановлених на цей час осіб, а саме до заволодіння бюджетними коштами, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах у 2022 році за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , та вищевказаними невстановленими особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2021, отримали доступ до банківських карток, які зареєстровані на ім`я формально влаштованих працівників підприємства, на які здійснювались нарахування заробітної плати в СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2021, надав вказівку підлеглим працівникам щодо внесення до офіційних документів, а саме до табелів обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей з приводу присутності на робочому місці кожного місяця 2022 року формально працевлаштованих працівників, достовірно знаючи, що ці працівники не будуть відвідувати місце роботи та не виконуватимуть свої обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, на підставі чого на банківські рахунки цих працівників в подальшому СКП «Спецкомбінат ПКПО» незаконно нараховувалась заробітна плата.

За таких обставин, протиправними діями службових осіб СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7 , а також з іншими невстановленими особами з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства завдано збитків державі в особі Київської міської ради в значному розмірі.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2022, у директора ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на повторне заволодіння бюджетними коштами в 2023 році, в умовах воєнного стану, на свою користь та інших невстановлених на цей час осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2022, ОСОБА_6 , залучив до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , а також не встановлених на цей час осіб з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства та інших невстановлених на цей час осіб, а саме до заволодіння бюджетними коштами, за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння бюджетними коштами у великих розмірах у 2023 році за рахунок фіктивно (формально) працевлаштованих працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , та вищевказаними невстановленими особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2022, отримали доступ до банківських карток, які зареєстровані на ім`я формально влаштованих працівників підприємства, на які здійснювались нарахування заробітної плати в СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 31.12.2022, надав вказівку підлеглим працівникам щодо внесення до офіційних документів, а саме до табелів обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей з приводу присутності на робочому місці кожного місяця 2023 року формально працевлаштованих працівників, достовірно знаючи, що ці працівники не будуть відвідувати місце роботи та не виконуватимуть свої обов`язки, передбачені посадовими інструкціями, на підставі чого на банківські рахунки цих працівників в подальшому СКП «Спецкомбінат ПКПО» незаконно нараховувалась заробітна плата.

За таких обставин, протиправними діями службових осіб СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7 , а також з іншими невстановленими особами з числа працівників вказаного спеціалізованого комунального підприємства завдано збитків державі в особі Київської міської ради в значному розмірі.

Слідством встановлено, що ОСОБА_5 , будучи завідувачем Байкового кладовища ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» підписував табеля обліку використання робочого часу, зокрема, як доглядача вказаного кладовища, де фіксували години нібито виходу на роботу фіктивно працевлаштованих осіб, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

09.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4, 5 ст. 191 КК України.

Слідством встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 перебуває таке майно: земельна ділянка, кадастровий номер: 0720883800:01:001:0854, за адресою: Волинська обл., Горохівський р., с/рада. Мервинська; квартира, загальною площею 87.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, загальною площею 38.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль «ЗАЗ SENS», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 .

Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування виникла потреба у арешті майна підозрюваного ОСОБА_5 з метою: забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.

Також слідчий просить здійснити розгляд клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна з метою запобігання відчуження майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про проведення розгляду цього клопотання без виклику власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність у якій зазначив, що клопотання підтримує та просить про його задоволення.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із вимогами п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: забезпечення конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У разі арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя може постановити рішення про арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Встановлено, що слідчими слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023100000000027 від 17.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

09.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4, 5 ст. 191 КК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного.

У судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, додані слідчим до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_5 , дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання, що мали місце обставини, про які зазначається у клопотанні, та що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_5 , тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України, що серед іншого інкримінується ОСОБА_5 , передбачає відповідальність у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Тобто, у випадку визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебуває:

-земельна ділянка, кадастровий номер: 0720883800:01:001:0854, за адресою: Волинська обл., Горохівський р., с/рада. Мервинська;

-квартира, загальною площею 87.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок, загальною площею 38.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

-автомобіль «ЗАЗ SENS», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на вказане майно підозрюваного може бути накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей, станом на момент розгляду цього клопотання цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

Разом з тим, норми КПК України не виключають можливості арешту майна до подання цивільного позову.

Так, регулювання відносин у кримінальному проваджені за наявних обставин здійснюється в порядку, визначеномуст.128 КПК України, відповідно до ч.5 якої цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом,КПКУкраїни не врегульовані, до них застосовуються нормиЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначенимист.2 КПК України.

Враховуючи зазначене, з урахуванням обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з огляду на те, що існує обґрунтована підозра вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна ОСОБА_5 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Оцінюючи підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий суддя враховує, що чинним кримінальним процесуальним законом передбачено правову підставу та умови обмеження права власності. Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).

З огляду на те, що правовою підставою для накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), враховуючи доведеність слідчим існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, може призвести до його можливого відчуження на користь третіх осіб або настання інших наслідків, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження та розпорядження земельною ділянкою, квартирою, житловим будинком, а також заборона відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом, виправдовує у цьому випадку ступінь втручання у право власності особи.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , із забороною відчуження та розпорядження, а саме на:

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 754007307208, кадастровий номер: 0720883800:01:001:0854, площею 2.1257 га, за адресою: Волинська обл., Горохівський р., с/рада. Мервинська;

- квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 652076180000, загальною площею 87.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, загальною площею 38.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на:

-транспортний засіб «ЗАЗ SENS», 2014 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1