Рішення

від 09.11.2023 по справі 120/11941/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 листопада 2023 р. Справа № 120/11941/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю секретаря судового засідання: Галюк Аліни Леонідівни

представника позивача: Ціхомського М.П.,

представника відповідача: Сокалоської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" (далі - позивач, ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина") до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідача) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 17.07.2023 за №25434000702, суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.

Ухвалою суду від 09.08.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 29.08.2023.

Ухвалою віл 29.08.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, витребувано додаткові докази, в зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 04.10.2023

Ухвалою від 02.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні 04.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.10.2023 справу знято з розгляду в зв`язку з технічними несправностями, що унеможливили проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Наступне судове засідання призначено на 16.10.2023.

Ухвалою від 06.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні 16.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.10.2023 справу повторно знято з розгляду в зв`язку з технічними несправностями, що унеможливили проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Наступне судове засідання призначено на 31.10.2023.

Ухвалою від 18.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні 31.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою віл 31.10.2023 постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 09.11.2023.

Ухвалою від 06.11.2023 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні 09.11.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою віл 09.11.2023 постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та, за згодою сторін, розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні 09.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив від 29.08.2023 за вх. №51372/23, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву від 24.08.2023 за вх. № 50707/23, а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог. Зокрема представник відповідача зазначила, що перевіркою дотримання ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" податковою законодавства при декларуванні за березень 2023 року у Декларації по ПДВ від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3. ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 524435 грн рядок 21 Декларації з ПДВ за березень 2023 року.

Представник відповідача зазначила, що відповідні висновки сформовані за наслідком проведеного аналізу господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна", за яким не вдалось підтвердити фактичне перевезення товару від ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" підприємством ТОВ «БМА ТРАНС». За наведених обставин, на переконання відповідача, неможливо стверджувати про реальність проведення господарської операції з постачання продукції (насіння соняшнику) від ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" на адресу ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що на підставі наказу від 11.05.2023 №112 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина"", виданого Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп. 19-1.1.6 п.19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп .75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.2 п. 69 під. 10 р. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 13.06.2023 за №299/34-00-07-02/32721857 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення податку на додану вартість", в якому встановлено порушення:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3. ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 524435 грн рядок 21 Декларації з ПДВ за березень 2023 року.

Зокрема, податковим органом сформовано висновок про те, що надані до перевірки первинні документи, які у своїй сукупності охоплюють або характеризують певні господарські операції - підтверджують факт неможливості здійснення певних поставок на адресу ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" контрагентом-постачальником ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна".

Також з матеріалів справи слідує, що не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач подав до податкового органу письмові заперечення за вих. №1599 від 30.06.2023.

Листом №2708/34-00-07-02 від 14.07.2023 відповідач повідомив позивача про результати розгляду заперечень, а саме про залишення без змін висновків акту перевірки від 13.06.2023 за №299/34-00-07-02/32721857.

В подальшому, за вказаним вище порушенням Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 за №25434000702, яким ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 524435,00 грн.

Вважаючи рішення контролюючого органу в частині зменшення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 523533,03 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп.14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Тобто, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відтак, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім цього, порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо зафіксованого в акті перевірки порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2. п. 198.3. ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" у періоді, що перевірявся, а саме: завищення податковий кредит за березень 2023 року внаслідок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по податкових накладних від ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна", без належного документального підтвердження факту постачання ТМЦ (насіння) на загальну суму 4263054,63 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 523533,02 грн), суд зазначає наступне.

Як слідує з акту перевірки, податковий органу дійшов висновку, що надані до перевірки первинні документи, які у своїй сукупності охоплюють або характеризують певні господарські операції - підтверджують факт неможливості здійснення певних поставок на адресу ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" контрагентом-постачальником ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна". Зокрема, відповідач ставить під сумнів реальність виконання укладеного між позивачем та його контрагентом Договору купівлі-продажу по придбанню насіння №25642 від 04.02.2023, а саме в частині поставки перевізником ТОВ "БМА ТРАНС" придбаних за договором ТМЦ.

Виходячи з висновку податкового органу щодо наявності ознак нереальності здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" та ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна", судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" (продавець) та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" (покупець) здійснювалась господарська діяльність на підставі договору купівлі-продажу насіння від 04.02.2023 №25642, за яким продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer та/або озимого ріпаку торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними Додатками до цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному у цьому Договорі та Додатках до нього та використати насіння для власних потреб без права перепродажу.

Згідно пункту 3.1. Договору визначено, що поставка та приймання-передача насіння між Сторонами цього Договору здійснюється Покупцем однією чи декількома партіями насіння зі складів ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" в порядку та строк, який зазначений в Додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження зазначена в Додатку 1

Пунктом 4 Додатку 1 від 04.02.2023 до Договору купівлі-продажу насіння від 04.02.2023 за №25642 визначено умови поставки СРТ (Carriage Paid То) - поставку на склад Покупця сплачує Продавець. За даними умовами поставки транспорт для перевезення насіння на склад Покупця замовляє та сплачує Продавець. Право власності та ризик випадкової втрати/псування насіння переходить після завантаження насіння в автомобіль і підписання товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) водієм-експедитором. Всі ризики втрати та пошкодження насіння під час транспортування несе транспортна компанія, яка здійснює перевезення насіння до моменту його вивантаження на складі Покупця.

Згідно додатку №3802085438 від 07.02.2023 до Договору визначено сорт, кількість та вартість насіння соняшнику, а саме:

- Насіння соняшнику Р64 LE136 (П64ЛЕ136) КРУІЗЕР 154 мішки на суму 1 018 633,00 грн. без податку на додану вартість (надалі по тексту - ПДВ);

- Насіння соняшнику Р64 LE153 (П64ЛЕ153) КРУІЗЕР 330 мішків на суму 1 977 195,00 грн. без ПДВ;

- Насіння соняшнику Р64 LE99 (П64ЛЕ99) КРУІЗЕР 236 мішків на суму 1 413 994,00 грн. без ПДВ;

- Насіння соняшнику Р64 LL155 (П64ЛЛ155) КРУІЗЕР 40 мішків на суму 264 580,00 грн. без ПДВ;

Отже, згідно вказаного додатку до Договору загальна вартість придбаного за Договором купівлі-продажу насіння від 04.02.2023 за №25642 насіння становить 5328818,28 грн (в тому числі ПДВ 14% 654416,28 грн).

Також, в додатку №3802085438 від 07.02.2023 визначено умови оплати, не пізніше: 10.02.2023: 20% - 1 065 763,66 грн в т.ч. ПДВ; 20.10.2023: 80% - 4 263 054,62 грн в т.ч. ПДВ.

Адресою доставки насіння визначено: 24200, Томашпіль, вул. Івана Богуна, 4.

Як повідомив в судовому засіданні представник позивача, на час існування взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна", останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податку на додану вартість та не було позбавлене права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. Дана обставина також не заперечувалась відповідачем під час розгляду справи та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, представник позивача пояснив, що на виконання умов Договору від 04.02.2023 за №25642 ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" поставило насіння на склад позивача автомобільним транспортом, який замовлений та оплачений ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна".

Поставка насіння здійснена згідно накладної:

- №3807096180 від 01 березня 2023 року на суму 2 555 623,50 грн., в тому числі ПДВ 313 848,50 грн.;

- №3807096874 від 14 березня 2023 року на суму 2 773 194,78 грн., в тому числі ПДВ 340 567,78 грн.

Оскільки перевезення насіння здійснювалось автомобільним транспортом, перевізником надана товарно-транспортна накладна:

- №6637445 від 01 березня 2023 року на поставку насіння на суму 2 555 623,50 грн., в тому числі ПДВ;

- №6644570 від 14 березня 2023 року на поставку насіння на суму 2 773 194,78 грн., в тому числі ПДВ.

До накладних ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" надані сертифікати, що засвідчують посівні якості насіння.

Насіння на складі позивача отримано завідувачем складу Голуб Олександром Анатолійовичем, що підтверджено його підписами та штампом на вказаних накладних та товарно-транспортних накладних.

За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" оприбутковано насіння від ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" по накладних на суму 5 328 818,28 грн., в тому числі ПДВ 654 416,28 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за березень 2023 року.

Крім того, судом встановлено, що на час розгляду справи в суді та на час проведення перевірки у відповідності до умов Договору та додатку №3802085438 від 07.02.2023 до Договору розрахунки за отримане насіння між позивачем та ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" проведено в безготівковій формі за 20% вартості отриманого насіння в сумі 1 065 763,65 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №72 від 10.02.2023 на суму 266 440,91 грн. та №12134 від 21.02.2023 на суму 799 322,74 грн.

Розрахунки проводились в безготівковій формі на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури на оплату.

При цьому, 09.11.2023 представником позивача в судове засідання надано документальне підтвердження здійснення розрахунки за решту 80 % вартості отриманого насіння в сумі 4 263 054,63 грн., а саме платіжну інструкцію від 24.10.2023 за №754.

Внаслідок проведеної реалізації насіння ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" на адресу позивача складені наступні податкові накладні:

- №978 від 10.02.2023 на суму 266 440,91 грн. в тому числі ПДВ - 32 720,81 грн.;

- №2003 від 21.02.2023 на суму 799 322,74 грн. в тому числі ПДВ - 98 162,44 грн.;

- №82 від 01.03.2023 на суму 1 489 859,85 грн. в тому числі ПДВ - 182 965,25 грн.;

- №1363 від 14.03.2023 на суму 2 773 194,78 грн. в тому числі ПДВ - 340 567,78 грн..

Вказані податкові накладні зареєстровані ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №115392 на запит від 01.08.2023.

Також, з отриманих під час розгляду справи пояснень представників сторін, судом встановлено, що податковий кредит по податку на додану вартість за податковими накладними №978 від 10.02.2023 та №2003 від 21.02.2023 в розмірі 130 883,25 грн. врахований до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року, а податковий кредит по податку на додану вартість за податковими накладними №82 від 01.03.2023 та №1363 від 14.03.2023 в розмірі 523 533,03 грн. врахований до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року. Дана обставина визнається всіма сторонами справи та не потребує доказування.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, податкові накладні, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Зважаючи на те, що складені ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" ПН №82 від 01.03.2023 та №1363 від 14.03.2023 були перевірені контролюючим органом на відповідність вимогам податкового законодавства, а відтак, з урахуванням вищенаведених положень ПК України, є достатньою підставою у позивача для нарахування сум податку, що належать до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Також, стороною позивача до матеріалів справи додано акт витрат насіння і садивного матеріалу, яким підтверджується факт використання придбаного в ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" насіння на посів під урожай 2023 року на використовуваних позивачем угіддях.

З огляду на встановлені вище фактичні обставини, суду критично оцінює наведені в Акті перевірки посилання відповідача, як на підставу нереальності проведення господарських операцій з постачання продукції (насіння) від ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" на адресу позивача, відсутність в наданих позивачем ТТН інформації про вантажно-розвантажувальні операції (час прибуття/вибуття/простою, підпис відповідальної особи), адже окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій.

Так, у постанові від 28.02.2018 у справі № 806/1033/17 Верховний Суд зазначив, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. У кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.10.2020 у справі № 820/2587/15 та від 01.12.2020 у справі № 808/5315/14.

Крім того, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17, адміністративне провадження № К/9901/51649/18, ЄДРСРУ № 95176997), від 21 січня 2021 року (справа № 813/2204/17, адміністративне провадження № К/9901/35740/18, ЄДРСРУ № 94328053), від 24 травня 2019 року (справа № 826/7423/16), від 6 лютого 2018 року (справа № 816/166/15-а), від 11 вересня 2018 року (справа № 804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Втім, всупереч вищенаведеним висновками судів касаційної інстанції, саме недоліки в оформленні правовідносин між контрагентом позивача ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" та перевізником ТОВ "БМА Транс" слугували єдиною підставою для формування висновку про нереальність господарських операцій за договором купівлі-продажу насіння від 04.02.2023 за №25642. Зокрема, податковий орган в Акті перевірки вказав на те, що перевізником у своїй податковій звітності не було відображено господарські операції з надання послуг ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна" з постачання товару на адресу позивача.

В контексті наведеного варто зазначити, що в ході розгляду справи, на вимогу суду, податковим органом було надано відомості про суми нарахованого ТОВ "БМА ТРАНС" доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2 квартал 2023 року. З отриманої інформації судом встановлено, що в другому кварталі 2023 року ТОВ "БМА ТРАНС" відобразила у своїй податковій звітності правовідносини, що мали місце з власником транспортного засобу Мерседес НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , відомості про якого відображені в ТТН №6637445 від 01.03.2023, та з власником транспортного засобу Мерседес НОМЕР_2 , відомості про якого відображені в ТТН №6644570 від 01.03.2023.

Наведеним спростовуються викладені в Акті перевірки аргументи відповідача в частині нереальності господарської операції з постачання товару за договором купівлі-продажу насіння від 04.02.2023 за №25642.

Поряд із цим, надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні обумовлених послуг (придбання ТМЦ).

Суд зауважує, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Крім того, податкове законодавство не ставить право платника на декларування податкового кредиту в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється надання відповідних послуг (робіт) його контрагентом. Чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 815/6817/15, від 07.10.2021 у справі №813/3211/17, від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 05.10.2022 у справі №826/9671/18.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Надаючи в загальному оцінку висновкам контролюючого органу, викладеним в акті перевірки, суд відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує такі правові позиції Верховного Суду:

- норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а);

- порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань (постанова від 23.05.2018 у справі №2а-102/09/0770);

- відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (постанова від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а);

- порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16).

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В пункті 23 рішення у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини вказав, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника.

Враховуючи в сукупності вказані обставини, суд вважає, що первинними документами підтверджується факт придбання ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" товару за договором купівлі-продажу насіння від 04.02.2023 за №25642. З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій з ТОВ "Кортева Агрісанєнс Україна", вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання у господарській діяльності підприємства, обсяги поставленого товару та його оплату.

Таким чином, в процесі судового розгляду податковий орган не довів правомірність податкового повідомлення-рішення №25434000702 від 17.07.2023, в частині зменшення ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 523533,03 грн., тому позовні вимоги про його скасування в оскаржуваній частині підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25434000702 від 17.07.2023, в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 523533,03 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 7853,00 грн. (сім тисяч вісімсот п`ятдесят три гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" (вул. Івана Богуна, 4, смт. Томашпіль, Вінницька область, 24200, код ЄДРПОУ 32721857)

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, код ЄДРПОУ 44104032)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна