Рішення

від 15.11.2023 по справі 260/8769/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/8769/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Куля Т.Т.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Медвідь О.О.,

представника відповідача Ердик Н.М.,

представник третьої особи 2 Козак Т.М.,

представник третьої особи 1 та третьої особи 3 у судове засіданні не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. Небесної Сотні, буд. 6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) до Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради (вул. Ужанська, буд. 19 Б, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200, код ЄДРПОУ 41625530), треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38629032), Зарічівська гімназія Перечинської міської ради (вул. Миру, буд. 52, с. Зарічово, Ужгородський район, Закарпатська область, 89212, код ЄДРПОУ 26463134), Перечинська міська рада Закарпатської області (пл. Народна, буд. 16, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200, код ЄДРПОУ 04351274) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 листопада 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 20 листопада 2023 року.

13 жовтня 2023 року, Керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради (далі - відповідач), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, Зарічівської гімназія Перечинської міської ради, Перечинської міської ради Закарпатської області (далі треті особи), якою просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області (89200, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 19 Б, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 41625530) в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 26409, що за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Зарічово, вул. Шевченка, буд. 4А, що знаходиться в будівлі філії Початкова школа Зарічівської гімназії Перечинської міської ради, що перебуває на балансі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради;

2) зобов`язати відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області (89200, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 19 Б, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 41625530) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту протирадіаційного укриття № 26409, що за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Зарічово, вул. Шевченка, буд. 4А, що знаходиться в будівлі філії Початкова школа Зарічівської гімназії Перечинської міської ради та перебуває на балансі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 (а.с.1-24).

18 жовтня 2023 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.129-131).

10 листопада 2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачеві в їх задоволенні повністю.

13 листопада 2023 року представник прокуратури скористався своїм правом і подав до суду відповідь на відзив (а.с.119-125).

Представник Ужгородської окружної прокуратури у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у відзиві та просила відмовити у задоволенні позову.

Представник Зарічанської гімназії Перечинської міської ради у судовому засіданні заперечувала проти позову.

Представник третьої особи 1 та третьої особи 3 у судове засідання не з`явилися, хоча були судом належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, представника відповідача та представника третьої особи 2, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Цивільний захист України - державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Організація цивільного захисту в Україні безпосередньо пов`язана з національною безпекою і обороною держави.

Так, на підставі Женевських конвенцій 1949 року щодо захисту жертв війни, військовополонених і населення на територіях бойових дій, Положення про єдину державну систему цивільного захисту, Кодексу цивільного захисту України створена система цивільної оборони України, яка є важливою складовою системи національної безпеки.

Основною метою функціонування єдиної державної системи цивільного захисту є забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період. Основним завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є, зокрема, захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій (техногенного, природного, соціального, воєнного характеру).

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє по цей час.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Належна організація та функціонування цивільного захисту в Україні в умовах зовнішньої агресії та існування реальної загрози життю та здоров`ю мирного населення України є життєво необхідною.

Так, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну від обстрілів окупантів загинуло не менше восьми тисяч цивільних, ще понад 13 тисяч отримали поранення. Це офіційно зафіксовані Національною поліцією України випадки загибелі людей від вогню окупантів.

З початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 25 тисяч обстрілів території нашої держави з боку ворога, які вразили понад 24 тисячі цивільних об`єктів - житло, інфраструктуру і так далі.

Таким чином, цивільне населення має бути забезпечене місцями укриття від обстрілів, якими, виходячи з положень Кодексу цивільного захисту України, є пристосовані сховища та укриття.

Однак, під час здійснення, визначених Конституцією України представницьких повноважень, окружною прокуратурою встановлено факт перебування захисної споруди цивільного захисту у обмежено готовому для використання стані та невжиття уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до її використання.

Ужгородською окружною прокуратурою встановлено, що на балансі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 26409, розташована у підвальному приміщені закладу освіти - філії Початкова школа Зарічівської гімназії (з дошкільними підрозділом) Перечинської міської ради, що за адресою: Закарпатська область Ужгородський район с. Зарічово, вул. Шевченка, 4А.

Згідно паспорту вищевказаного сховища, споруда цивільного захисту місткістю 185 осіб, загальною площею 138 кв.м, в підвальному приміщенні філії Початкова школа Зарічівської гімназії Перечинської міської ради, була прийнята в експлуатацію 1981 року. Укриття має 2 входи, 1 аварійний вихід, клас сховища (група укриття) IV.

Відповідно до наданої облікової картки захисної споруди цивільного захисту вбачається, що така перебуває у Перечинської міської об`єднаної територіальної громади. Однак, рішенням Перечинської міської ради від 15.02.2018 № 206 «Про передачу комунального майна Перечинської міської об`єднаної територіальної громади на баланс відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту» приміщення закладу освіти разом з іншими об`єктами комунальної власності передано на баланс відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради.

Рішенням Перечинської міської ради від 24.06.2020 № 83 «Про присвоєння об`єктам містобудування поштової адреси» Зарічівському ДНЗ присвоєно адресу: с. Зарічово, вул. Шевченка, 4А.

В подальшому, рішенням Перечинської міської ради від 11.02.2021 № 102 «Про зміну типу, перейменування та реорганізацію закладів освіти села Зарічово» перейменовано та змінено тип Зарічівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Перечинського району Закарпатської області на Зарічівську гімназію Перечинської міської ради Закарпатської області та реорганізовано Зарічівський заклад дошкільної освіти (код ЄДРПОУ 26463387) шляхом приєднання його до Зарічівської гімназії Перечинської міської ради Закарпатської області.

Відповідно до п. 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Частиною п`ятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України протирадіаційне укриття належить до захисних споруд цивільного захисту та є негерметичною спорудою для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Положеннями частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до частини сьомої статті 32 Кодексу цивільного захисту України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Положеннями п. 9 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» (далі - Порядок), передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно з п. 10 того ж розділу Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями п. 11 того ж розділу Порядку визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу II «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно з п. 7 Розділу II Вимог, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VI «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно- герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

Судом встановлено, що відповідно до акту оцінки готовності вказаної захисної споруди від 22.01.2020р., складеного провідним фахівцем Перечинського PC УДСНС України у Закарпатській області підполковником служби цивільного захисту Гондорчином Ю.І. загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове до використання за призначенням» та вказано про необхідність приведення ПРУ у відповідність до вимог, визначених наказом МВС України від 09.07.2018 №579.

У листі Ужгородського районного управління ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 31.07.2023 № 5227 01-1014/52 27-02 зазначено, що в 2022 році було змінено облікові номери захисних споруд цивільного захисту, а саме ПРУ № 26409 - попередній обліковий номер № 26415.

В подальшому аналогічна оцінка стану готовності протирадіаційного укриття проводилась 21 квітня 2021 року, за результатами оцінки протирадіаційне укриття знову ж визначено як обмежено придатне до використання за призначенням.

Після початку 24.02.2022р. повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Відповідно до доручення Прем`єр-міністра України від 10.06.2022 №14529/0/1-22 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» з метою створення безпечних умов перебування в закладах освіти дітей, учнів, студентів і працівників з урахуванням збройної агресії російської федерації органами місцевого самоврядування створено комісії з огляду (оцінки) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти з метою визначення їх можливості використання таких як укриття.

Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 11 серпня 2022 року ПРУ № 26409 визнано обмежено готовим до використання за призначенням. Перевіркою системи регенерації повітря, системи водопостачання та системи опалення встановлено, що такі не передбачені проектом; відсутня система зв`язку та оповіщення; відсутній стан захисно- герметичних дверей; відсутня система водопостачання; автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації не передбачені.

Згідно даних Ужгородського районного управління ДСНС України у Закарпатській області 24 березня 2023 року проведено оцінку стану готовності протирадіаційного укриття № 26409, за результатами якого протирадіаційне укриття визнано як обмежено придатне до використання за призначенням.

Відповідачем акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту не оскаржувалися.

Слід відмітити, що балансоутримувач тривалий час обізнаний про те, що ПРУ перебуває у стані обмеженої готовності та потребує усунення недоліків, які неодноразово фіксувалися у актах оцінки стану готовності, однак, питання приведення протирадіаційного укриття балансоутримувачем - відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради не вирішено до цього часу.

Така бездіяльність уповноваженого органу, в умовах збройної агресії проти України, створює потенційну загрозу життю і здоров`ю учнів та працівників навчального закладу, знищенню майна, у зв`язку із чим наявна загроза порушення інтересів держави у цій сфері, що в свою чергу є підставою для звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.

Вищевикладене свідчить про триваючий та систематичний характер порушень у сфері цивільного захисту, що вказує на порушення інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю учням та працівникам навчального закладу, а також інших людей, що мешкають у с. Зарічово Ужгородського району, які можуть використовувати зазначену захисну споруду як укриття від авіа- та артилерійських обстрілів.

Захисна споруда, яка перебуває на балансі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради є важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, здатна розмістити учасників освітнього процесу з метою збереження їх життя.

Таким чином, окружною прокуратурою встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради допущено порушення вимог законодавства щодо забезпечення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 26409 у належному технічному стані та готовності до укриття населення, у зв`язку з чим, на момент звернення до суду вказана захисна споруда цивільного захисту оцінюється як обмежено готова до укриття населення.

Згідно частини першої-третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до частини другої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок, зокрема щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Невжиття відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди № 26409, розташованої за адресою: Закарпатська область Ужгородський район с. Зарічово, вул. Шевченка, 4А до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, в тому числі учасників освітнього процесу.

Таким чином судом встановлено, що відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради не було своєчасно вжито заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у придатний для використання стан, тому саме відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради має бути відповідачем по справі.

Варто теж зазначити, що бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки, згідно вимог законодавства саме на нього покладено обов`язок по забезпеченню належного технічного стану та готовності укриття, що в реаліях сьогодення не може бути залишено без відповідного реагування, оскільки створюється загроза для життя та здоров`я цивільного населення, учасників освітнього процесу, через неможливість їх укриття у разі військової небезпеки.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи Інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Разом з тим, поняття «інтереси держави», відповідно до рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним, а тому в кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або Інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В п. 3 мотивувальної частини зазначеного судового рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас не визначене чітко коло законних інтересів, які можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Разом із тим, надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це справді потрібно.

Конституцією України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Державна політика повинна спрямовуватися на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

Згідно з положеннями ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, а обов`язок держави - захищати життя людини.

Таким чином, невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту є порушенням державних інтересів та призводить до порушення встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Не зважаючи на факт початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідач допускає порушення та недотримання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єкту цивільного захисту (захисної споруди), не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 26409, розташованої за адресою: Закарпатська область Ужгородський район с. Зарічово, вул. Шевченка, 4А, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття населення.

Захисна споруда є обмежено готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Вказане свідчить про невиконання та порушення вимог законодавства України у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), що призводить до порушенням державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Менчинська проти Російської Федерації», сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

У вказаних правовідносинах недобросовісна поведінка посадових осіб відповідача щодо недотримання та порушення законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) протягом тривалого часу призводить до загрози травмування та загибелі людей.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України 2263-ІХ від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин

23.08.2022строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11,2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 22.11.2022 № 2263-ІХ, продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб. Законом України від 07.02.2023 затверджено Указ Президента України від

06.02.2023№ 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану продовжено з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

У подальшому, Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

На даний час на території України проходять бойові дії та наносяться ракетні удари по об`єктам промисловості та житлової інфраструктури.

Згідно зі ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці, включаючи, зокрема умови роботи, що

відповідають вимогам безпеки та гігієни.

Згідно зі ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров`я.

Вказані положення також знайшли своє відображення в ст. З Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 від 27.02.1991) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави- учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи Інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

У декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 закріплено, що дитина, внаслідок ЇЇ фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.03.2017 у справі В.К. проти Російської Федерації (V.K. v. Russia, скарга N 68059/13) поряд з іншим, судді дійшли одноголосно висновку, що держава несе відповідальність за шкоду завдану дитині, яка перебуває під її контролем (під час перебування дитини на виховані у закладі освіти).

Згідно зі ст. З Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як вже зазначалося, цивільний захист є функцією держави, спрямованою на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Виходячи зі змісту ст. 7 КЦЗ України захист здійснюється за основними принципами, серед яких: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» система заходів щодо охорони дитинства в Україні, серед іншого, включає: визначення основних правових, економічних, організаційних, культурних та соціальних засад щодо охорони дитинства, удосконалення законодавства про правовий і соціальний захист дітей, приведення його у відповідність з міжнародними правовими нормами у цій сфері; забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Статтею 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право в тому числі на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці.

Відповідно до ч. З ст. ст. 16 Закону України «Про загальну середню освіту» організація освітнього процесу має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

Таким чином, неготовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття), розташованої у навчальному закладі, в умовах воєнного стану становить підвищену загрозу життю та здоров`ю населення, насамперед дитячого, що в свою чергу може призвести до настання тяжких та невідворотних наслідків, чим порушуються інтереси держави та не відповідає суспільному інтересу.

Неготовність захисних споруд до укриття населення, насамперед дітей, в реаліях сьогодення не може бути залишено без відповідного реагування.

З урахуванням викладеного, прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог статей 52, 53 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей.

Згідно частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними та нечинними нормативно-правового акта чи окремих його положень.

У п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС позивача визначено як особу, для захисту прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також як суб`єкта владних повноважень, для виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

За ч. 4 ст. 5 КАС, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктами 3 та 5 ст. 19 КАС визначено два спеціальні види спорів, у яких позивачем може бути суб`єкт владних повноважень:

1) спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління - компетенційні спори;

2) спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. У цій категорії справ можливі два випадки: 1) прямо передбачено КАС; 2) прямо передбачено спеціальним законом.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно з положеннями п. 12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно- монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Як визначено в п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними з основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 у ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, є право на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту). Також зазначено, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС на звернення до суду із позовними вимогами про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду.

Виходячи з аналізу викладених норм законодавства, встановлено, що жодним нормативно-правовим актом не уповноважено ДСНС або іншого суб`єкта владних повноважень звертатися до адміністративного суду з позовом про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту.

Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду (далі - ВС КАС) у п. 133 постанови від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 зробив висновок, що передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом у конкретних правовідносинах, оскільки законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може / повинен звернутися до суду.

Таким чином, загальне право на звернення до суду, зокрема центральних органів виконавчої влади, передбачене ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», та органів місцевого самоврядування, передбачене у ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не надає права цим органам звернутися до адміністративного суду, якщо конкретних випадків для такого звернення не визначено.

Отже, у контексті фактичних обставин цієї судової справи ДСНС, інший орган державної влади, орган місцевого самоврядування не наділені повноваженнями / правом звернутися до суду з позовом про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту.

Разом з тим, державні інтереси не можуть залишатись незахищеними, з огляду на що, законодавець наділив органи прокуратури функцією представництва саме цих інтересів у суді у виключних випадках.

Так, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною третьою статті 53 КАС, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Згідно частини четвертої статті 54 КАС прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною п`ятою статті 54 КАС встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Під час обґрунтування підстави для звернення прокурора з цим позовом до адміністративного суду було враховано висновки ВС КАС, викладені в п. 133 постанови від 29.11.2022 у справі № 240/401/19, відповідно до яких «положення ст. 53 КАСУ у системному зв`язку з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави необхідно розуміти так:

прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду з позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у КМУ) не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом у конкретних правовідносинах, оскільки законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може / повинен звернутися до суду;

у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено».

З огляду на викладене, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам держави, Українського народу, то саме прокурор має право діяти на захист цих інтересів шляхом подання відповідного позову до суду.

У цій справі органом, який бездіє всупереч інтересам держави є відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області, який набув статусу відповідача, а прокурор набув статусу позивача з тієї підстави, що відсутній орган, до компетенції якого належать повноваження оскаржувати в суді таку бездіяльність, що повністю узгоджується з вимогами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 4, 5, 19, 53 КАС.

Отже, право прокурора на звернення до суду з таким позовом прямо передбачено як в КАС, так і в спеціальному законі, яким є Закон України «Про прокуратуру».

На даний час відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту № 26409, а ГУ ДСНС України у Закарпатській області не уповноважено вжити дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.

Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії.

Таким чином, органи прокуратури України, на даний час, наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із протиправною бездіяльністю відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області щодо належного утримання захисної споруди, а саме: протирадіаційного укриття № 26409 за адресою: Шевченка, 4А, с. Зарічово Ужгородського району Закарпатської області у будівлі Зарічівської гімназії Перечинської міської ради.

Позивач при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням того, що судові витрати сплачено виключно за пред`явлення позову, на підстав для стягнення з відповідача вказаних судових витрат не вбачається.

Враховуючи вищезазначене суд приходить висновку, про наявність всіх підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. Небесної Сотні, буд. 6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) до Відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради (вул. Ужанська, буд. 19 Б, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200, код ЄДРПОУ 41625530), треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38629032), Зарічівська гімназія Перечинської міської ради (вул. Миру, буд. 52, с. Зарічово, Ужгородський район, Закарпатська область, 89212, код ЄДРПОУ 26463134), Перечинська міська рада Закарпатської області (пл. Народна, буд. 16, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200, код ЄДРПОУ 04351274) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 26409, що за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Зарічово, вул. Шевченка, буд. 4А, що знаходиться в будівлі філії Початкова школа Зарічівської гімназії Перечинської міської ради, що перебуває на балансі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради.

3. Зобов`язати відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту протирадіаційного укриття № 26409, що за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Зарічово, вул. Шевченка, буд. 4А, що знаходиться в будівлі філії Початкова школа Зарічівської гімназії Перечинської міської ради та перебуває на балансі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради з метою використання їх за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець