Рішення

від 21.11.2023 по справі 320/22611/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 року № 320/22611/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до Північного офісу Держаудитслужби у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 22.06.2023 за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-12-010035-а.

Суд своєю ухвалою від 10.07.2023 відкрив спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умова тендерної документації про надання учасником у складі тендерної пропозиції, оформленої відповідно до вимог цивільного законодавства, довіреності на посадових осіб замовника на право отримання інформації щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, не є вимогою, установленою відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Надання зазначеної довіреності не було передбачено вимогами законодавства, а викликано виключно бажанням позивача мати можливість звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій для отримання інформації стосовно учасника, в межах закупівлі, від імені такого учасника. Вказане мало на меті виключити випадки відмови в наданні такої інформації, якби за її отриманням позивач звернувся до вказаних осіб від власного імені, а тому вимога про надання учасником у складі своєї тендерної пропозиції довіреності, що міститься в частині третій розділу V Тендерної документації, не стосуються інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Позивач наголошує, що вимога про надання учасником у складі своєї тендерної пропозиції довіреності, що міститься в частині третій розділу V Тендерної документації, не відноситься до умов технічної специфікації та інших вимог щодо предмета закупівлі, а є виключно інструментом, що сприятиме для безперешкодної перевірки наданої інформації щодо учасника. Відповідач у своєму висновку помилково ототожнив ненадання вищезазначеної довіреності з такою підставою для відхилення тендерної пропозиції як її невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації (абзац другий підпункту 2 пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування). Інших підстав, які б дозволяли позивачеві відхилити тендерну пропозицію переможця за ненадання вищезазначеної довіреності, підпункт 2 пункту 41 Особливостей № 1178 не містить. З урахуванням зазначеного позивач вважає, що висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами позивача, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що відповідно до вимог частини 3 Розділу V Тендерної документації учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довіреність, оформлену відповідно до вимог цивільного законодавства, на посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, що передбачені в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі, на право отримання інформації щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 17 Закону, чи зазначення в пропозиції будь-якої недостовірної інформації. Умова, зазначена в частині 3 Розділу V Тендерної документації, стосується інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідач звертає увагу на те, що тендерна пропозиція переможця не містить вищевказану довіреність, чим не дотримано ним вимог частини 3 Розділу V Тендерної документації замовника. Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Проте, замовник у порушення зазначених вимог не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ», а уклав з ним договір на суму 44 263 054,54 гривень. Відтак, на думку відповідача, позивачем не доведено, що висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-05-12-010035-a, складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.

12.05.2023 Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації на Prozorro було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю: «код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт стадіону Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з футболу «Зміна» Оболонського району м. Києва, вул. Йорданська, 24-А)», якому присвоєно номер UA-2023-05-12-010035-а.

Рішенням уповноваженої особи позивача, оформленим протоколом №128 від 12.05.2023, затверджено тендерну документацію щодо проведення процедури відкритих торгів з особливостями на закупівлю код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт стадіону Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з футболу «Зміна» Оболонського району м. Києва, вул. Йорданська, 24-А) (далі - Тендерна документація).

Позивачем було отримано тендерну пропозицію від одного учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» (ЄДРПОУ: 41638010).

Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 24.05.2023 №128/1 переможцем вищезазначеної процедури закупівлі було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» (надалі - переможець), цінова пропозиція якого склала 44 263 054,54 грн.

Одночасно, на підставі вказаного протоколу в електронній системі закупівель було оприлюднено повідомлення про намір укласти з переможцем договір про закупівлю UA-2023-05-12-010035-а.

07 червня 2023 року між позивачем та переможцем було укладено договір підряду №07/06КР, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту місць загального користування на об`єкті підряду: код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт стадіону Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з футболу «Зміна» Оболонського району м. Києва, вул. Йорданська, 24-А).

На підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 29.05.2023 №147 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато моніторинг процедур закупівель, у тому числі вищезазначеної.

Підставою здійснення моніторингу стало виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (у редакції від 20.04.2023) (далі - Особливості № 1178), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 12.05.2023 № 128, тендерну пропозицію ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ», протокол розгляду тендерної пропозиції від 24.05.2023 № 128/1, повідомлення про намір укласти договір від 24.05.2023, договір від 07.06.2023 № 07/06 КР, додаткові угоди від 07.06.2023 № 1 та № 2, відповіді Замовника на запити органу державного фінансового контролю від 01.06.2023, 15.06.2023 та 16.06.2023.

Про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-12-010035-a, який тривав з 29.05.2023 по 19.06.2023, відповідачем було затверджено висновок від 22.06.2023.

Вказаним висновком встановлено порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 41 та підпункту 1 пункту 48 Особливостей № 1178, а саме: не відхилення тендерної пропозиції ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» через відсутність у складі його тендерної пропозиції довіреності, оформленої відповідно до вимог цивільного законодавства та передбаченої ч.2 Розділу V Тендерної документації, на посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, що передбачені в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі, на право отримання інформації щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 17 Закону, чи зазначення в пропозиції будь-якої недостовірної інформації.

За результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, внесені зміни до договору порушень не встановлено.

Унаслідок виявлених порушень, Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок відповідача в частині встановлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача, останній звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі Закон №922-VIII у редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Північний офіс Держаудитслужби, відповідно до п. 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України та наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно із п. 14 ч.1 ст. 1 Закону №922-УІІІ, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також: під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Пунктом 3-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 було затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості № 1178).

В даних спірних відносинах Особливості №1178 застосовуються в редакції від 20.04.2023, що діяла на момент розміщення Позивачем оголошення про вищезазначену закупівлю (25.05.2023).

Пунктом 23 Особливостей визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до вимог ст. 8 вказаного Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, а саме:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Положеннями пункту 2 частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Як убачається із матеріалів справи, підставою для здійснення моніторингу, за наслідком якого складений оскаржуваний висновок є виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Вказане свідчить, що у Північного офісу Держаудитслужби України були законні підстави для проведення моніторингу.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII).

Статтею 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (частина сьома статті 8 Закону №922-VIII).

Як убачається із оскаржуваного висновку від 22.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідачем встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» умовам Тендерної документації замовника.

Зокрема, у висновку зазначено, що відповідно до вимог частини 2 Розділу V Тендерної документації учасник у складі Тендерної пропозиції повинен надати довіреність, оформлену відповідно до вимог цивільного законодавства, на посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, що передбачені в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі, на право отримання інформації щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 17 Закону, чи зазначення в пропозиції будь-якої недостовірної інформації. Однак, тендерна пропозиція переможця не містить вищевказану довіреність, чим не дотримано вимог частини 2 Розділу V Тендерної документації замовника. Проте, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ», а уклав з ним договір на суму 44 263 054,54 грн у порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178.

Щодо виявленого порушення суд зазначає про те, що згідно з пп.31-32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно абзацу першого частини 2 статті 22 Закону №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до положень частини третьої розділу V Тендерної документації, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати згоду на звернення замовника за підтвердженням інформації, наданої учасником в частині направлення запитів до органів державної влади, підприємств, установ, організацій та оформлену відповідно до вимог цивільного законодавства довіреність на посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, що передбачені в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі, на право цю інформації щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 17 Закону, чи зазначення в пропозиції будь - якої недостовірної інформації.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція, зокрема, не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до вимог ст.48 Особливостей, відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі: відхилення всіх тендерних пропозицій (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником) згідно з цими особливостями.

Однак, суд звертає увагу на те, що надання зазначеної довіреності не передбачено вимогами діючого законодавства, а викликано виключно бажанням позивача мати можливість звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій для отримання інформації стосовно учасника, в межах закупівлі, від імені такого учасника. Вказане мало на меті виключити випадки відмови в наданні такої інформації, якби за її отриманням позивач звернувся до вказаних осіб від власного імені.

Отже, вимога про надання учасником у складі своєї тендерної пропозиції довіреності, що міститься в частині третій розділу V Тендерної документації, не стосуються інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (абзац перший частини третьої статті 22 Закону).

Крім того, вимога про надання учасником у складі своєї тендерної пропозиції довіреності, що міститься в частині третій розділу V Тендерної документації, не відноситься до умов технічної специфікації та інших вимог щодо предмета закупівлі, а є виключно інструментом, що сприятиме для безперешкодної перевірки наданої інформації щодо учасника.

У свою чергу, відповідачем не доведено, яким саме чином ненадання учасником у складі тендерної пропозиції довіреності, що міститься в частині третій розділу V Тендерної документації, впливає на відповідність такої пропозиції кваліфікаційним вимогам.

Отже, враховуючи наведені судом обставини, зауваження Північного офісу Держаудитслужби, наведені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-12-010035-а від 22.06.2023 стосовно порушення позивачем вимог підпункту 2 пункту 41 та підпункту 1 пункту 48 Особливостей №1178 є безпідставними та необґрунтованими

Додатково суд також уважає за необхідне зауважити таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (FormerKingofGreeceandOthers v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пункти 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Європейський суд з прав людини у рішенні "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року визначив концепцію якості закону. Закон повинен бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні судові органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatismutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovaandPinc v. TheCzechRepublic), заява № 36548/97, пункт 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovaandPinc v. TheCzechRepublic), пункт 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року, також рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, пункт 71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року).

Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов`язків (див., наприклад, рішення у справі Крастанов проти Болгарії (Krastanov v. Bulgaria), заява № 50222/99, пункт 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справах Молдован та інші проти Румунії (№ 2) (MoldovanandOthers v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, пункт 94, ECHR 2005-VII (витяги), та Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), від 18 січня 1978 року, пункт 159, Series А № 25). Для того, щоб встановити, чи можна покласти на державу відповідальність за незаконні дії її представників, вчинені поза межами виконання ними службових обов`язків, Суду необхідно дослідити всю сукупність обставин і розглянути характер та контекст поводження, про яке йдеться (див. стосовно статті 2 Конвенції рішення у справі Сашо Горгієв проти Колишньої Югославської Республіки Македонії, заява № 49382/06, пункт 48, ECHR 2012 (витяги)).

Словосполучення відповідно до закону вимагає, по-перше, аби оспорюваний захід мав юридичну основу у національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка, крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права (див. з-поміж інших джерел пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі Kopp проти Швейцарії від 25 березня 1998 року (ReportsofJudgmentsandDecisions 1998-II)).

Зазначене словосполучення означає, зокрема, що норми національного права мають бути достатньо передбачуваними, аби вказати особам на обставини та умови, за яких органи влади мають право вдатися до заходів, які впливатимуть на конвенційні права цих осіб (див. пункт 39 рішення ЄСПЛ у справі C.G. andOthers проти Болгарії від 24 квітня 2008 року (справа № 1365/07)). Більше того, закон повинен надавати певний ступінь юридичного захисту від свавільного втручання з боку органів влади. Наявність спеціальних процесуальних гарантій є важливою у цьому контексті. Те, що вимагається через такі гарантії, буде залежати, принаймні до певної міри, від характеру та ступеня втручання, що розглядається (див. пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі P.G. and J.H. проти Сполученого Королівства (справа № 44787/98, ECHR 2001-IX)) та див. пункти 169-170 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11), ЄСПЛ у своїй практиці сформулював основні ознаки категорії якість закону:

- поняття якість закону (qualityoflaw) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили;

- категорія якість закону є основою правового порядку, заснованого на принципах верховенство права (правовладдя; ruleoflaw), оскільки однією з вимог цього принципу є вимога юридичної визначеності (legalcertainty), яка є істотно важливою у питаннях довіри до судової системи, а також для гарантування ефективності підприємницької діяльності та привабливості інвестиційного клімату (передумов економічного розвитку);

- норми права, що не відповідають критерію якості закону (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principleofforeseeability); передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи;

- суб`єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняття неоднозначних актів законодавства та повинен нести відповідальність за це (особливо, якщо акт передбачає можливість обмеження прав особи), а також мати обов`язком негайно виправити ситуацію, яка зумовлена прийняттям акта, що містить норми права, які не відповідають критерію якості закону;

- чіткість положень актів законодавства безпосередньо впливає на якість судового рішення, одним з критерії чого є формулювання у резолютивній частині рішення такого припису, який було б легко виконати та, відповідно, ефективно захистити порушене права особи;

- акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати (без зайвої складності або отримавши, при потребі, відповідну консультацію) наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов`язковість (не може розглядатись як право);

- встановивши невідповідність акта законодавства критерію якість закону суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з принципом верховенства права з урахуванням всіх його складових.

Згідно статті 14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.

З огляду на наведене, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що надання позивачем можливості учаснику торгів подати додаткові документи, а саме надати довіреність, оформлену відповідно до вимог цивільного законодавства, на посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, що передбачені в тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі, на право отримання інформації щодо відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та наявності підстав, зазначених у частині 1 статті 17 Закону, чи зазначення в пропозиції будь-якої недостовірної інформації, не є порушенням положень Закону України №922-VIII та Особливостей.

Суд зауважує, що положеннями пункту 41 Особливостей підставою для відхилення тендерної пропозиції визначено невідповідність тендерної пропозиції вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Натомість, ані під час моніторингу, ані під час розгляду справи судом відповідач не надав доказів того, що за результатами проведення процедури закупівель позивач уклав договір із учасником, тендерна документація якого не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

За наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного позивачем висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UА-2023-05-12-010035-а.

Відтак, на переконання суду, допущене порушення не призвело до негативних наслідків, що, у випадку встановлення відсутності документального підтвердження інших порушень, виявлених під час здійснення моніторингу, не може бути безумовною підставою стверджувати про правомірність оскаржуваного висновку.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а.

Також, у відповідності до п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону № 922-УІІІ та п. 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 №654/32106 (далі Наказ №522), зазначено, що в констатуючій частині висновку про результати моніторингу закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом Європейського Союзу, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в статті 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Отже, під час розгляду справи суд керується принципом пропорційності та враховує співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобам його усунення, що визначений суб`єктом владних повноважень. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб`єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них з боку держави.

При цьому, на переконання суду, мають враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

При цьому суд зазначає, що у спірному висновку взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів.

З огляду на наведені обставини суд уважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у цьому випадку є непропорційним.

Також 07 червня 2023 року між позивачем та переможцем було укладено договір підряду № 07/06КР, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується власними та залученими силами ф засобами, на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту місць загального користування (далі - Роботи) на об`єкті підряду: код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт стадіону Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи з футболу «Зміна» Оболонського району м. Києва, вул. Йорданська, 24-А).

Однак, відповідач при визначенні зобов`язання не дослідив факту виконання договору підряду№07/06КР від 07.06.2023, зобов`язання за яким вимагає розірвати.

Отже припинення зобов`язань за договором мало призвести до непропорційно великих негативних наслідків як для сторін договору позивача та переможця, так і для бюджету. При цьому, відповідач не встановив неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що висновок про результати моніторингу процедури закупівель UA-2023-05-12-010035-а від 22.06.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно до ч. 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 22.06.2023про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-05-12-010035-а.

Стягнути на користь Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37445442, вул. Йорданська, 11-А, м. Київ, 04211) за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 21.11.2023

Суддя Панченко Н.Д.