Ухвала

від 20.11.2023 по справі 320/41609/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2023 року м. Київ № 320/41609/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Контент В» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Контент В» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- скасувати рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.10.2022 №№7443841/38218636, 7443842/38218636, 7443843/38218636, 7443845/38218636, 7443847/38218636, 7443848/38218636, 7443849/38218636, 7443851/38218636, 7443853/38218636, 7443854/38218636, 7443855/38218636, 7443856/38218636, 7443857/38218636, від 12.10.2022, №№7454468/38218636, 7454469/38218636, 7454470/38218636 та від 11.09.2022 №№9494523/38218636, 9494524/38218636, 9494525/38218636, 9494526/38218636, 9494527/38218636, 9494528/38218636, 9494529/38218636, 9494530/38218636, 9494531/38218636, 9494532/38218636, 9494533/38218636, 9494534/38218636, 9494535/38218636, 9494536/38218636, 9494537/38218636, 9494538/38218636, 9494539/38218636, 9494540/38218636, 9494541/38218636, 9494542/38218636;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН) зареєструвати податкові накладні від 02.09.2022 №2, від 05.09.2022 №5, 6, 7, від 09.09.2022 №11, 15.09.2022 №15, 18, від 12.09.2022 №12, 13, 14, від 16.09.2022 №21, від 19.09.2022 №22, 24, від 26.09.2022 №30, 27.09.2022 №33, від 30.09.2023 №41, від 03.10.2022 №1, 2, від 10.10.2022 №6, 7, 8 від 17.10.2022 №16, 17, 18, від 24.10.2022 №26, 27, 28, від 31.10.2022 №37, 39, від 07.11.2022 №10, 11, 12, від 14.11.2022 №20, 21, 22, від 31.11.2022 №38.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

У свою чергу, ч.3 ст.122 КАС України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 Податкового кодексу України (далі ПК України). З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст..102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 зроблено правовий висновок, що зазначений у п.102.1 ст.102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого ст.102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З вищевикладеного вбачається, що норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається п.2 ст.122 КАС України.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що до податкових повідомлень-рішень КАС України та ПК України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- 6 місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- 3 місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- 1 місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

В свою чергу, судом під час ознайомлення з матеріалами адміністративного позову було встановлено, що позивач звертаючись до суду 10.11.2023 пропущено встановлений чинним законодавством шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження відповідних рішень.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не було надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У відповідності до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При розгляді матеріалів даної справи встановлено, що позивачем заявлено вимогу щодо визнання протиправними та скасування рішень про відмову реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, однак відповідачем зазначено лише Головне управління ДПС у м. Києві.

Водночас, чинне законодавство визначає суб`єктний склад осіб, які є учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДПС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Державна податкова служба України в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування.

Згідно з п.20.2 ст.20 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до п.п.9 п.4 Положення №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

Пунктом 9 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання зареєструвати податкові накладні, заявлені позивачем не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску;

- уточненої позовної заяви з приведенням у відповідність заявлених вимог та зазначених в адміністративному позові відповідачів з урахуванням висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.122, 123, 160-162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Контент В» - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.