Рішення

від 21.11.2023 по справі 320/35782/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2023 року № 320/35782/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Київпастранс» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «МС ТРЕЙД Україна», про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Київпастранс» (далі також КП «Київпастранс», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі також Держаудитслужба, ДАСУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, оприлюдненого 25 березня 2023 року на веб-порталі Уповноваженого органу № UА-2023-02-09-005169-а.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою також вирішено залучити до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «МС ТРЕЙД Україна» (далі також ТОВ «МС ТРЕЙД Україна»).

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи були заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Держаудителужба на підставі наказу Держаудитслужби від 28 лютого 2023 року № 61 «Про початок моніторингу процедур закупівель» здійснила моніторинг процедури закупівлі «Рейки залізничні і трамвайні, спецчастини для трамвайних колій, шпали залізобетонні, бруси дерев`яні для стрілочних переводів, колійні скріплення та механізований інструмент і обладнання, код 34940000-8 за ДК021:2015 «Залізничне обладнання»» очікуваною вартістю 131 443 461, 80 грн (інформація опублікована в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-02-09-005169-а), проведеної КП «Київпастранс».

За результатами аналізу питання відповідності дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі Особливості), установлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей та пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 року № 708 та статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами моніторингу 25 березня 2023 року відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі, згідно якого встановлено порушення вимог пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 року № 708, та статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо визначення предмета закупівлі та вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 Особливостей щодо питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «МС ТРЕЙД Україна».

Відповідач в оскаржуваному висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до частини 8 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Частина 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає заборону включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до висновку ДАСУ від 25 березня 2023 року зазначено, що в порушення вимог пункту 42 Додатку 5 до тендерної документації учасником (ТОВ «МС ТРЕЙД Україна») надано висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати № 010, датований за один рік до оголошення закупівлі, а саме 15 лютого 2022 року про ціни станом на 10 лютого 2022 року з необхідним переліком товарів, що є предметом закупівлі в поточній процедурі.

У контексті такого порушення, встановленого відповідачем, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами пункту 42 Додатку 5 до тендерної документації учасник в складі тендерної пропозиції надає експертний Висновок згідно специфікації щодо підтвердження рівня цін від державної або недержавної профільної установи, яка згідно законодавства України має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначити їх вартість.

Тобто, вимогами пункту 42 Додатку 5 до тендерної документації не встановлено дату, на яку має бути складений експертний Висновок згідно специфікації щодо підтвердження рівня цін від державної або недержавної профільної установи, яка згідно законодавства України має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних).

Таким чином, Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати від 15 лютого 2022 року № 010, наданий ТОВ «МС ТРЕЙД Україна» у складі його тендерної пропозиції, відповідає вимогам тендерної документації.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Замовник не звернувся до учасника щодо надання актуального документу торгово-промислової палати для виправлення невідповідностей в тендерній пропозиції учасника, а прийняв до уваги документ, що не підтверджує актуальність рівня цін для поточної закупівлі.

Так, відповідно до п. 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Абзацом 5 частини 16 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:

1)перелік виявлених невідповідностей;

2)посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

3)перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Отже, враховуючи, що тендерною документацією не передбачено дати/строку, на яку повинен бути складений висновок щодо підтвердження рівня цін, в Замовника відсутні правові підстави щодо надання вимоги про усунення невідповідностей.

Також суд звертає увагу на те, що за результатами закупівлі, позивачем укладено договір з ТОВ «МС ТРЕЙД України» від 03 березня 2023 року № 52.23-55, відповідно до якого ціни за одиницю товару, зазначені в Специфікації Товару (Додаток №1 до договору) є нижчими за ціни, зазначені у Висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати від 15 лютого 2022 року №010. А тому твердження ДАСУ про те, що висновок торгово-промислової палати не відповідає вимогам розумного строку давності рівня цін для поточної закупівлі визнається судом необґрунтованим.

Відповідно до оскаржуваного висновку ДАСУ зазначено, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «МС ТРЕИД Україна» не відповідає вимогам технічних та якісних характеристик предмета закупівлі в частині невідповідності підкладок Д65 (ДЛ65) для костильного кріплення залізничних рейок вимогам таблиці «Технічні вимоги» додатку 5 до тендерної документації в частині невідповідності ДСТУ.

Так, згідно з вимогами пункту 18 Технічних вимог Додатку 5 до тендерної документації підкладки Д65 (ДЛ65) повинні відповідати вимогам ГОСТ 8194-75.

Пунктом 39 Інші технічні вимоги до предмету закупівлі Додатку 5 до тендерної документації встановлено, що у разі надання еквіваленту (товару з аналогічними технічними характеристиками) Учасник у складі пропозиції надає документ (лист) з детальними технічними характеристиками запропонованого еквіваленту.

Листом від 13 лютого 2023 року № 18-93 ТОВ «МС ТРЕЙД Україна» надано порівняльну таблицю, відповідно до якої, Учасником пропонується підкладки Д65.

Також надано лист від 13 лютого 2023 року № 33/7, відповідно до якого, в п. 18 Технічних вимог зазначено, що підкладки Д65 відповідають вимогам ГОСТ 8194-75, ГОСТ- 16277-93.

При цьому, відповідно до паспорту якості продукції на підкладки Д-65 зазначено, що продукція відповідає конструктивній документації, технічним вказівкам згідно ГОСТ 16277-93 і визнана придатною для експлуатації та залізничних коліях підприємств та організацій всіх міністерств і галузей господарств України.

Отже, безпідставними є доводи відповідача про порушення позивачем вимог законодавства про публічні закупівлі у наведеній частині оскаржуваного висновку.

Щодо порушення вимог пункту 2.1 Додатку 3 до проекту договору в частині підтвердження гарантійних зобов`язань на товар, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пункту 2.1 Додатку 3 до договору Додатку 3 до тендерної документації строк гарантії на товар - надається згідно з технічними даними заводу-виробника, але в будь-якому разі не менше 3 (трьох) років з дати поставки Товару.

Згідно з пунктом 36 Інші технічні вимоги до предмету закупівлі Додатку 5 до тендерної документації строк гарантії на товар - не менше гарантійного строку заводу- виробника.

Як зазначено у висновку ДАСУ, щодо в 11 з 27 позицій залізничного обладнання, що пропонується учасником ТОВ «МС ТРЕЙД Україна» недотримано вимоги Додатка 3 до проекту договору щодо підтвердження гарантії на товар в три (три) роки з дати поставки Товару.

У даному випадку суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу V тендерної документації Учасник, який подав тендерну пропозицію вважається таким, що згодний з проектом договору про закупівлю, викладеним в Додатку 3 до цієї тендерної документації та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом встановленого строку.

Так, у складі тендерної пропозиції надано підписаний зі сторони учасника проект договору (лист від 13 лютого 2023 року № 15/14) та лист-згода з технічними вимогами від 13 лютого 2023 року № 8, що свідчить що саме Учасник закупівлі погодився і взяв на себе зобов`язання гарантувати гарантійний строк використання Товару саме не менше 3 (трьох) років з дати поставки Товару.

Наведене, на думку суду, спростовує протилежні доводи відповідача та свідчить про помилковість твердження ДАСУ про невідповідність гарантійних зобов`язань.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов комунального підприємства «Київпастранс» (04070, місто Київ, Набережне шосе, будинок 2; код ЄДРПОУ 31725604) до Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4; код ЄДРПОУ 40165856) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений 25 березня 2023 року на веб-порталі Уповноваженого органу № UА-2023-02-09-005169-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь комунального підприємства «Київпастранс» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.