Рішення

від 13.11.2023 по справі 380/12237/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 рокусправа №380/12237/23зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника позивача Соколовського І.О.,

представника відповідача Дунас Р.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження сторін у місті Львові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Левітрейд до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Левітрейд код ЄДРПОУ 40286794, місцезнаходження: 81146, Львівська обл., Львівський р-н, с. Підберізці, вул. Галицька, 12 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул. Костюшка, 1 (далі відповідач), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДМС України №11А209000/2022/900245/1 від 30 грудня 2022 року про коригування митної вартості;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови № 11А209170/2022/002888 від 30 грудня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2022 позивач подав до митного органу митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA22UA209170103694U8 з метою ввезення на митну територію України з Республіки Польща товар, а саме: чай чорний в одноразових фільтрах-пакетиках, в асортименті в упаковках не більше як 3кг. Разом із декларацією позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей. Проте, відповідач протиправно зобов`язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого зросла митна вартість товару.

Звертає увагу на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є визначення такої за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

Зазначає, що заявлена позивачем митна вартість підтверджується інвойсом, платіжними дорученнями про сплату повної вартості товару, прайс-листом, калькуляціями ціноутворення, тощо. Зауваження відповідача щодо розбіжностей та неповноти інформації є безпідставними та не свідчать про неповноту чи недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані у поданих документах.

З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості і картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

20.06.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Під час здійснення митного контролю відповідач опрацював інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено, що заявка-договір на транспортні послуги б/н від 28.12.2022 не засвідчена належним чином, зокрема, відсутній підпис замовника (ТзОВ «Левітрейд»). У зазначеній заявці-договорі б/н від 28.12.2022 на транспортні послуги в графі «тип вантажу» зазначено генератори, однак товаром, який декларувався позивачем був чай. У платіжному дорученні є посилання на інвойс № ZS-166/12/22/S від 21.12.2022, який до митного контролю не подано. Сума зазначена у платіжному документі (20470,56 доларів США) не збігається із сумою інвойсу (20734,56доларів США). У рахунку-фактурі FSE-10/12/22/SU від 22.12.2022 зазначено умови поставки EXW Gniezno, тоді як у контракті № 0808/2022 (п.3.1.) від 08.08.2022 та графі 20 МД від 30.12.2022 №22UA209170103694U8 зазначено FCA Gniezno. Таким чином, на думку митного органу, неможливо перевірити правильність включення складових митної вартості (експедиційні послуги, портові збори в рахунках на перевезення вони не зазначені). Чим порушено вимог положень частини двадцять першої статті 58 Митного кодексу України.

23.06.2023 суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, обґрунтовані тим, що імпортований чай за ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року придбаний у компанії-посередника, а не у виробника. Так, зі змісту графи 2 митної декларації вбачається, що відправником виступає компанія «Firma Handlowo Uslugowa System Dariusz Krawchyk», аналогічна інформація вбачається з Фактури від 04 листопада 2022 року. У той же час, ТОВ «Левітрейд» придбало чай безпосередньо у виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o». Крім того, вартість чаю суттєво відрізняється від того показника, який зазначений відповідачем у митній декларації. Зі змісту фактури вбачається, що вартість чаю Minutka становить 3,50 польських злотих за упаковку, чаю Posti Rodzinna 2, 26 польських злотих за упаковку. Вартість за 1 кілограм продукції у фактурі не визначається. Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач безпідставно визначив вартість 5,00 доларів США за кілограм чаю, ввезеного ТОВ «Левітрейд», хоча такий чай імпортовано в упаковках, а розрахунок фактурної вартості також здійснювався за одиницю (упаковку), а не кілограм продукції.

Також позивач зазначає, що згідно з ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року ввезено два типи чаю, розрахунок митної вартості відбувався на основі сумарної фактурної вартості обох типів. Відтак, використання сукупної митної вартості двох різних типів чаю різних виробників щодо одного типу чаю, ввезеного ТОВ «Левітрейд» є безпідставним.

Позивач звертає увагу на те, що кількість придбаного чаю за ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року є нижчою у десять разів від кількості, придбаної ТОВ «Левітрейд», що суттєво впливає на визначення ціни продажу товару. Так, з боку ТОВ «Левітрейд» придбано у виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o» 40 656 упаковок чаю на загальну вартість 20734,56 доларів США, у той час, коли покупець ТОВ «Девілері торг» придбав у посередника «Firma Handlowo Uslugowa System Dariusz Krawchyk» лише 3120 упаковок чаю Minutka взагалі іншого виробника, та лише 3360 упаковок чаю того ж виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o», але іншої торгової марки «Posti Rodzinna».

Позивач зазначає, що чим більша партія товару, то тим меншою є вартість за одиницю товару. А різні умови поставки також впливають на ціну. Тому вважає, що інформація щодо митної вартості іншого товару, відмінного від задекларованого позивачем, не могла слугувати підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 06.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 25.09.2023 суд задовольнив клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заходи забезпечення доказів чи позову у справі не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

30.12.2022 позивач подав до митного органу митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA22UA209170103694U8 з метою ввезення на митну територію України з Республіки Польща товару, а саме: чай чорний в одноразових фільтрах-пакетиках, в асортименті в упаковках не більше як 3кг.

Разом із декларацією позивач подав такі документи: сертифікат якості від 22.12.2022, пакувальний лист (специфікація) від 22.12.2022, рахунок-фактуру FSE-10/12/22/SU від 22.12.2022, автотранспортну накладну CMR від 28.12.2022, сертифікат Євро-1 PL/MF/AS 0322627 від 22.12.2022, платіжну інструкцію №1255 від 26.12.2022, рахунок про надання транспортних послуг №90-8 від 28.12.2022, прайс-лист від 22.12.2022, контракт №0808/2022 від 08.08.2022, заявку-договір на перевезення від 28.12.2022, митну декларацію країни відправлення MRN 22PL391010E3548241 від 28.12.2022.

За результатами опрацювання наданих документів, Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів.

На вимогу відповідача позивач подав прайс-лист від виробника та повідомлення про неможливість надання інших додаткових документів.

30.12.2022 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №11А209000/2022/900245/1. Вказане рішення слугувало підставою для прийняття картки відмови № 11А209170/2022/002888 від 30.12.2022.

Керуючись частиною восьмої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) 17.03.2023 позивач подав до митного органу письмові пояснення та додаткові документи, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг перевезення від 28.12.20222 №90-8, заявку-договір від 28.12.2022 на транспортні послуги, платіжну інструкцію №8423 від 21.02.2023, проформу-інвойс від 21.12.2022, експортну накладну WZE-9/12/22/GM від 22.12.2022, лист компанії Sunny Glow Sp.z.o.o. від 15.03.2023 щодо оплати інвойсу, акт звірки між позивачем та Sunny Glow Sp.z.o.o. станом на 31.12.2022.

Львівська митниця листом від 28.03.2022 відмовила позивачу у визнанні заявленої митної вартості товару.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

і. Вихідні положення

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Надаючи оцінку правомірності рішенню відповідача про коригування митної вартості товарів , суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються, серед іншого Митним кодексом України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях

Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору. Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

iі. Аналіз обґрунтованості виставлення відповідачем вимоги про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що заявка-договір на митні послуги не засвідчена належним чином, оскільки не містить підпису замовника. В заявці на транспорт у графі тип вантажу зазначено генератори.

З пояснень позивача вбачається, що він був позбавлений можливості надати копію підписаної з обох сторін заявки від 28.12.2022 з огляду на технічні причини, пов`язані з перебоями електропостачання та відключенням інтернет-зв`язку у позивача.

Проте, суд враховує, що підписану з обох сторін копію заявки-договору від 28.12.2022 позивач надав відповідачу разом із письмовими поясненнями у порядку, передбаченому частиною восьмої статті 55 МК України.

Суд враховує, що зазначення у заявці на транспорт у графі тип вантажу - генератори, є опискою позивача. Про допущення такої описки позивач повідомив відповідача листом 17.03.2023.

Суд відхиляє доводи відповідача про неподання позивачем рахунку-проформи під час митного оформлення, оскільки такий поданий позивачем разом із поясненнями від 17.03.2023. Крім того, відомості проформи-інвойсу повністю узгоджуються з іншими товаросупровідними документами.

Згідно з листом від 14.03.2023 оплата товару згідно з інвойсом від 22.12.2022 відбулася у повному обсязі. На момент оплати існувала заборгованість на користь позивача у розмірі 264доларів США з попереднього відвантаження, відповідно було оплачено 20470 доларів США, що в загальному складає повну оплату інвойсу на загальну суму 20734,65 доларів США.

Зарахування повної суми оплати також підтвердила компанія Sunny Glow Sp.z.o.o.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо розбіжностей у сумі, зазначеної у платіжці, із сумою, зазначеною у інвойсі.

У пункті 2.5 контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включено до ціни товару, у пункті 3.3 зазначено, що продавець може самостійно отримувати ліцензії, дозволи, сертифікати, необхідні для оформлення товару на експорт. Проте, відомості щодо перелічених витрат відсутні у товаросупровідних документах.

Платіжна інструкція №8423 від 21.02.2023 містить посилання на рахунок №90-8 від 28.12.2022, виписаний ФОП ОСОБА_1 на виконання перевезення. У такому рахунку міститься посилання на заявку-договір від 28.12.2022. Тобто документи про вартість наданих послуг, їх вартість та фактичну оплату є складовою митної вартості.

Крім того, акт надання послуг №90-8 від 28.12.2022 містить посилання на заявку-договір, маршрут перевезення, номерні знаки транспортного засобу, вартість транспортних послуг.

З урахуванням вказаного, суд висновує про протиправність неврахування відповідачем документів, які підтверджують факт транспортування товару.

iii. Щодо застосування резервного методу

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Суд встановив, що імпортований чай за ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 придбаний у компанії-посередника, а не у виробника. Так, зі змісту графи 2 митної декларації вбачається, що відправником виступає компанія «Firma Handlowo Uslugowa System Dariusz Krawchyk», аналогічна інформація вбачається з Фактури від 04 листопада 2022 року. У той же час, ТОВ «Левітрейд» придбало чай безпосередньо у виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o».

Крім того, вартість чаю суттєво відрізняється від того показника, який зазначений відповідачем у митній декларації. Зі змісту фактури вбачається, що вартість чаю Minutka становить 3,50 польських злотих за упаковку, чаю Posti Rodzinna 2,26 польських злотих за упаковку. Вартість за 1 кілограм продукції у фактурі не визначається. Натомість у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач безпідставно визначив вартість 5,00 доларів США за кілограм чаю, ввезеного ТОВ «Левітрейд», хоча такий чай імпортовано в упаковках, а розрахунок фактурної вартості також здійснювався за одиницю (упаковку), а не кілограм продукції.

Згідно з ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року ввезено два типи чаю, розрахунок митної вартості відбувався на основі сумарної фактурної вартості обох типів. Відтак, використання сукупної митної вартості двох різних типів чаю різних виробників щодо одного типу чаю, ввезеного ТОВ «Левітрейд», є безпідставним.

Суд враховує, що кількість придбаного чаю за ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року є нижчою у десять разів від кількості, придбаченої ТОВ «Левітрейд», що суттєво впливає на визначення ціни продажу товару. Так, з боку ТОВ «Левітрейд» придбало у виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o» 40656 упаковок чаю на загальну вартість 20734,56 доларів США, у той час, коли покупець ТОВ «Девілері торг» придбав у посередника «Firma Handlowo Uslugowa System Dariusz Krawchyk» лише 3120 упаковок чаю Minutka взагалі іншого виробника, та лише 3360 упаковок чаю того ж виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o», але іншої торгової марки «Posti Rodzinna».

Відповідно до частини четвертої статті 59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Суд зазначає, що умови поставки товару є абсолютно іншими, що суттєво впливає на розрахунок митної вартості товару. Згідно з графою 20 ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року, умови поставки Інкотермс CPT UA Lviv. Тобто, доставка товару Львів вже включена у вартість рахунку. Відповідно до Інкотермс 2020 умови CPT (Carriage Paid To перевезення оплачено до) передбачає, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику. Продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику. У той же час, поставка чаю, ввезеного ТОВ «Левітрейд» здійснювалась на умовах FCA PL Gniezno. Тобто, транспортування товару оплачував позивач, відвантаження відбувалось на складі виробника «Sunny Glow Sp.z.o.o», а транспортні послуги входили до бази розрахунку митної вартості.

Крім цього, імпортований один із типів чаю за ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року, виробником якого зазначений «Sunny Glow Sp.z.o.o» не є ідентичним до товару, ввезеного ТОВ «Левітрейд» у розумінні статті 59 МК України.

В оскарженому рішенні від 30 грудня 2022 року відповідач зазначає: «Застосовано метод 2б (стаття 59 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості для т.1 слугувала МД від 08.11.2022р. № UA209230/2022/6431».

Відповідно до частини другої статті 59 МК України при застосуванні такого методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у згаданій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3)країна виробництва; 4) виробник.

Зі змісту графи 31 ВМД 22UA209230006431U4 від 08 листопада 2022 року вбачається, що торгова марка чаю Posti, зазначений виробник: «Sunny Glow Sp.z.o.o», у той час, коли ввезений ТОВ «Левітрейд» чай виробництва ««Sunny Glow Sp.z.o.o» торгового найменування «HERBATA CZARNA EKSPRESOWA CHAYOK BLACK TEA».

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи відповідача брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співрозмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №11А209000/2022/900245/1 від 30 грудня 2022 року, у зв`язку з чим таке необхідно скасувати.

З огляду на те, що карта відмови № 11А209170/2022/002888 від 30 грудня 2022 року прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №11А209000/2022/900245/1 від 30 грудня 2022 року та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 5368,00грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов товариства з обмеженою відповідальністю Левітрейд до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення №11А209000/2022/900245/1 від 30 грудня 2022 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови №11А209170/2022/002888 від 30 грудня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Левітрейд код ЄДРПОУ 40286794, місцезнаходження: 81146, Львівська обл., Львівський р-н, с. Підберізці, вул. Галицька, 12 судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім)грн 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 20 листопада 2023 року.

Суддя А.Г. Гулик