Рішення

від 20.11.2023 по справі 380/20342/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 рокусправа № 380/20342/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер»

до Львівського обласного центру зайнятості

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Львівського обласного центру зайнятості у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати п. 17 Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 25.07.2023 №974 «Про іноземних громадян», яким скасовано дозвіл від 23.09.2022 № 6900 на застосування праці громадянина США ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 вересня 2022 року Львівський обласний центр зайнятості видав Товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № 6900 (дійсний до 23.09.2025), яким відповідач надав право позивачу на застосування праці ОСОБА_1 , громадянина США, на посаді директора ТОВ «Оверсінкер». ОСОБА_2 працевлаштований позивачем на посаду директора товариства з 24.11.2022 року. Разом з тим 24.11.2022 року ОСОБА_2 подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом тривалістю 38 календарних днів з 24.11.2022. ТзОВ «Оверсінкер» видало наказ №2022/24/11-01 від 24.11.2022, яким надано ОСОБА_3 відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період дії воєнного стану з 24.11.2022 р. тривалістю 38 календарних днів.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 25.07.2023 № 974, на підставі п. 10 ч. 2 ст. 42-10 Закону України «Про зайнятість населення», скасовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» дозвіл від 23.09.2022 № 6900 на застосування праці громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 на посаді директора (п.17). Відповідно до листа Львівського обласного центру зайнятості № 14-2553/23 від 26.07.2023 у зв`язку з проведенням моніторингу сплати роботодавцями єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в 2022 році шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України встановлено, що ТОВ «Оверсінкер» не сплачує єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за громадянина США ОСОБА_1 , що є підставою для скасування дозволу на застосування праці іноземця № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що фактично з моменту працевлаштування (24.11.2022 р) і до 31.12.2022 ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно, заробітна плата йому не нараховувалась, а отже, не нараховувався і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з відсутністю бази нарахування (п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"). Позивач покликається на те, що факт перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати відображений у табелях обліку використання робочого часу від 30.11.2022 та 31.12.2022, а також у квартальній звітності позивача, а саме - у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за звітний (податковий) період - 4 квартал 2022 року.

Позивач стверджує, що прийняття відповідачем оскаржуваного в частині п. 17 наказу № 974 перешкоджає позивачу реалізувати право на застосування праці іноземця, ОСОБА_1 , який, зокрема, є бенефіціарним власником товариства із часткою у статутному капіталі 100%. Тобто неможливість бути працевлаштованим у ТОВ «Оверсінкер» обмежує право ОСОБА_1 здійснювати управління товариством.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що згідно інформації ГУ ПФУ у Львівській області ТОВ «Оверсінкер» не сплачувало ЄСВ за громадянина США ОСОБА_1 у 2022 році. За наслідками проведення моніторингу відповідач скерував роботодавцю лист щодо надання письмового пояснення про причини відсутності сплати ЄСВ, однак позивач не отримав його у поштовому відділенні. Відповідно до п.10 ч.2 ст.42-10 Закону України «Про зайнятість населення» відповідачем скасовано дозвіл на скасування праці громадянина США ОСОБА_1 від 23.09.2022 № 6900. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд виходив з наступного.

23 вересня 2022 року Львівський обласний центр зайнятості видав Товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № 6900 (дійсний до 23.09.2025), яким надано право позивачу на застосування праці ОСОБА_1 , громадянина США, на посаді директора ТОВ «Оверсінкер».

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 25.07.2023 № 974, на підставі п. 10 ч. 2 ст. 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» скасовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» дозвіл від 23.09.2022 № 6900 на застосування праці громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 на посаді директора (п.17).

Відповідно до листа Львівського обласного центру зайнятості № 14-2553/23 від 26.07.2023 у зв`язку з проведенням моніторингу сплати роботодавцями єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в 2022 році шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України встановлено, що ТОВ «Оверсінкер» не сплачує єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за громадянина США ОСОБА_1 , що є підставою для скасування дозволу на застосування праці іноземця № 6900.

Позивач вважає такий наказ протиправним та оскаржив його до суду.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття регламентуються у відповідності до Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно частини першої ст. 42 Закону України "По зайнятість населення" передбачено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Частиною другою ст. 42 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (далі - дозвіл) кожним роботодавцем.

Порядок прийняття заяв про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу та порядок прийняття рішень про видачу, продовження дії, внесення змін до дозволу регламентований у відповідності до норм ст. 42-7 вказаного Закону, в той же час ст. 42-10 визначає умови для скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.

Згідно пункту 5 частини першої ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України, або добровільно отриманий резидентом Дія Сіті для укладення гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства.

Відповідно до п. 10 ч.2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, скасовує виданий дозвіл у разі: несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства, крім випадків, передбачених законодавством.

Моніторинг сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин, правовий режим якого був неодноразово продовжений.

З 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Суд встановив, що 23 вересня 2022 року Львівський обласний центр зайнятості видав Товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № 6900 (дійсний до 23.09.2025), яким надано право позивачу на застосування праці ОСОБА_1 , громадянина США, на посаді директора ТОВ «Оверсінкер». ОСОБА_2 працевлаштований позивачем на посаду директора товариства з 24.11.2022 року, що підтверджується трудовим договором №2022/11/24-Т від 23.11.2022 р. Разом з тим 24.11.2022 року ОСОБА_2 подав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з воєнним станом тривалістю 38 календарних днів з 24.11.2022 р. ТзОВ «Оверсінкер» видало Наказ №2022/24/11-01 від 24.11.2022 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати», яким надано ОСОБА_3 , директору, відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період дії воєнного стану з 24.11.2022 р. тривалістю 38 календарних днів.

Отже, з 24.11.2022 до 31.12.2022 ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно заробітна плата йому не нараховувалась, а отже, не нараховувався і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з відсутністю бази нарахування (п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Факт перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати відображений у табелях обліку використання робочого часу від 30.11.2022 та 31.12.2022.

Пункт 10 частини 2 статті 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» визначає підставу скасування дозволу крім випадків, передбачених законодавством.

Оскільки у позивача за наведених обставин був відсутній обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з відсутністю бази нарахування, що передбачено законодавством, тому у відповідача були відсутні підстави для скасування дозволу від 23 вересня 2022 року № 6900.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що відповідач не навів доказів порушення позивачем Закону України «Про зайнятість населення», а тому позов належить задовольнити.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 17 Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 25.07.2023 №974 «Про іноземних громадян», яким скасовано Товариству з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» дозвіл від 23.09.2022 № 6900 на застосування праці громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 на посаді директора

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського обласного центру зайнятості (79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 11А, ЄДРПОУ 03491180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оверсінкер» (адреса: вул. Кульпарківська, буд. 200А, м. Львів, 79071, код ЄДРПОУ: 44692070) судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.