Рішення

від 20.11.2023 по справі 400/3168/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 р. № 400/3168/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Вільнозапорізької сільської ради, вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650,

про:визнання протиправним та скасування пункту 5 рішення від 28.01.2022 № 341 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вільнозапорізької сільської ради (далі - відповідач), в якій просить визнати визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення XIII сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 28.01.2022 № 341 «Про повторний розгляд клопотань громадян щодо безоплатної приватизації земельних ділянок»; зобов`язати Вільнозапорізьку сільську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 41 га кадастровий номер 4824583000:01:000:0131, що розташована в межах території Новохристофорівського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Пархомівка), за її клопотанням від 08.06.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй відмовлено в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою у зв`язку із створенням громадського пасовища на бажаній нею земельній ділянці.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України, оскільки у ньому не зазначено, яким саме вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає місцезнаходження земельної ділянки, яку позивач обрала для безоплатної приватизації.

Позивач вказує, що пунктом 3 рішення відповідача 30.11.20231 № 221 «Про створення громадського пасовища» лише надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для громадських пасовищ з метою зміни цільового призначення земельної ділянки на 18.00 - землі загального користування, а пунктом 4 - передбачено затвердження такого проекєу, тобто процедура оформлення громадського пасовища ще не завершена.

На момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, зазначає позивач, земельна ділянка, обрана позивачем для безоплатної приватизації, перебувала у складі земель запасу комунальної власності і тому перешкод для надання дозволу, зазначеного в клопотанні позивача від 08.06.2021, не було.

Ухвалою від 29.06.2022 суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 30.06.2022 доставленням на його офіційну електронну адресу в Електронний кабінет у підсистемі „Електронний суд 29.06.2022 о 22 год 53 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернулася до відповідача з клопотанням від 08.06.2021, в якому просила надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 41 га, кадастровий номер 4824583000:01:000:0131, що розташована в межах території Новохристофорівського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Пархомівка).

Заява позивача не була розглянута відповідачем, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду і рішенням від 04.01.2022 у справі № 400/10342/21 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов`язав відповідача розглянути на пленарному засіданні сесії сільської ради клопотання позивача від 08.06.2021 про надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 41 га, кадастровий номер 4824583000:01:000:0131, розташованої в межах території Новохристофорівського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанськог району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Пархомівка), та прийняти рішення згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

За результатами розгляду. в тому числі, заяви позивача відповідач 28.01.2022 прийняв рішення від 28.01.2022 № 341 «Про повторний розгляд клопотань громадян щодо безоплатної приватизації земельних ділянок», пунктом 5 якого відмовив у задоволенні клопотання позивача у зв`язку із створенням на цій земельній ділянці громадського пасовища на підставі рішення Вільнозапорізької сільської ради від 30.11.2021 № 221 «Про створення громадського пасовища».

Ухвалюючи рішення по суті спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням від 30.11.2022 № 221 „Про створення громадського пасовища відповідач вирішив створити громадське пасовище із земель запасу, зокрема, серед іншого, земельної ділянки з кадастровим номером 4824583000:01:000:0131, що підтверджується копією відповідного рішення.

Відповідно до пункту "а" частини другої статті 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

За нормами статті 34 Земельного кодексу України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Земельний кодекс України не передбачає можливості надання у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, передбачених для створення громадських пасовищ.

За такого суд дійшов висновку, що місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам Земельного кодексу України.

Суд відхилив доводи позивача про незавершеність процедури оформлення громадського пасовища, оскільки рішення відповідача від 30.11.2021 № 221 про створення громадського пасовища було чинним та обов`язковим до виконання на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову і задоволенні клопотання позивача.

Крім того, суд вказує на таке.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей, зокрема безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

У справі відсутні докази наявності у позивача у власності розташованих на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд) або передання такої ділянки позивачу в користування до набрання чинності Земельним кодексом України.

Заборона на безоплатну передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації запроваджена Законом України від 24.03.2022 № 2145-IX „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, яким розділ Х Земельного кодексу доповнено пунктом 27, підпункт 5 якого забороняє вчиняти відповідні дії.

24.02.2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який натепер продовжений і триває.

За такого у задоволенні позовної заяви належить відмовити.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 992,40 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, який, у зв`язку з відмовою в позові, не належить стягувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Вільнозапорізької сільської ради (вул. Москаленка, 35, с. Вільне Запоріжжя, Баштанський район, Миколаївська область, 55650, ідентифікаційний код: 04375671) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна