Рішення

від 21.11.2023 по справі 440/13098/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/13098/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, Лубенської районної військової адміністрації до Полтавського державного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області, Лубенської районної військової адміністрації (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського державного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» (надалі також відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавського державного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 63646, що розміщене за адресою: вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол Лубенського району Полтавської області та не виготовлення паспорту вказаної захисної споруди цивільного захисту.

- зобов`язати Полтавський державний аграрний університет в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) №63646, яке розташоване в приміщенні Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» за адресою: вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол Лубенського району Полтавської області у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та виготовити паспорт вказаної захисної споруди цивільного захисту.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на території м. Хорол наявна захисна споруда цивільного захисту - сховище № 63646, балансоутримувач Відокремлений структурний підрозділ «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету». Сховище згідно Актів оцінки стану готовності захисної споруди від 16.08.2022, 16.06.2021, 24.09.2020 - не готове до використання за призначенням. Таким чином, у відповідності до вимог частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пункту 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10 березня 2017 року, наявні підстави для зобов`язання Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» привести у стан готовності захисну споруду - сховище №63646, що знаходиться за адресом: вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол Лубенського району Полтавської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

16.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що за адресою : вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол Лубенського району Полтавської області не рахується окремо розташованої споруди, такої як протирадіаційне укриття №63646, площею 3038,8 кв.м., місткістю - 900 осіб. За вищезазначеною адресою знаходиться навчальний корпус №1 згідно технічного паспорту №32394376 від 19.05.2011. Крім того, відповідач зауважує, що в Акті оцінки готовності споруди від 16.06.2021 підпис директора коледжу ОСОБА_1 підроблено, а в Акті від 16.08.2022 директор коледжу нібито відмовився від підпису, на підставі чого вважає вказані акти сфальсифікованими з наміром ввести суд в оману.

30.10.2023 керівником Лубенської окружної прокуратури подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено заперечення проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначено, що відповідно до Зведених відомостей технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту Хорольської міської територіальної громади станом на 01.11.2022 ПРУ № 63646, що розташоване по вул. Небесної Сотні 73, м. Хорол, Полтавської області є вбудованим, а не окремо спорудженим, вказаний об`єкт цивільного захисту не виключено з фонду захисних споруд.

06.11.2023 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив та зазначено, що ПРУ № 63646 фактично існує лише на папері та не стоїть на балансі відповідача. Приміщення за вказаною адресою рахується як підвал навчального корпусу № 1. Крім того, зазначає, що відповідач не зможе виконати рішення суду, оскільки таких приміщень, які б відповідали параметрам для споруди цивільного захисту згідно облікової картки ПРУ № 63646 немає, а збудувати або облаштувати наново відсутнє фінансування.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Згідно Положення про Відокремлений структурний підрозділ "Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" відповідно до наказу Держагропрому УРСР від 19.12.1990 "Про організацію дво- і триступінчатої підготовки кадрів у середніх спеціальних навчальних закладах Держагропрому УРСР" Хорольський радгосп - технікум перейменований у Хорольський агропромисловий коледж /т. № 1, а.с. 49-85/.

На підставі рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 21.09.1995 № 96 Хорольський агропромисловий коледж реорганізований у відкрите сільськогосподарське навчально - дослідне виробниче товариство "Хорольський агропромколедж" шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство.

Згідно з наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 23.04.1999 року № 169 на базі державної частки майна ВАТ "Хорольський агропромколедж" створений Хорольський державний агропромисловий коледж.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 28.05.2004 № 192 Хорольський державний агропромисловий коледж реорганізовано у регіональний структурний підрозділ Полтавської державної аграрної академії з окремими правами юридичної особи, шляхом його приєднання до цього навчального закладу. Припинено юридичну особу Хорольський державний агропромисловий коледж, утворено структурний підрозділ Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії. Встановлено, що Полтавська державна аграрна академія з новоутвореним структурним підрозділом є правонаступником реорганізованого Хорольського державного агропромислового коледжу.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 25.05.2020 № 686 Фаховий коледж перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ "Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавської державної аграрної академії".

Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.2021 № 145 Фаховий коледж перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ "Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету".

Згідно п.п. 5 п. 4.3 Положення про Відокремлений структурний підрозділ "Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" Полтавський державний аграрний університет здійснює контроль за фінансово - господарською діяльністю Фахового коледжу та ефективним використанням майна.

Відповідно до пункту 5.1 Положення до майна Фахового коледжу належать, зокрема, нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, гуртожитки тощо.

Відповідно до п. 5.1 Положення на балансі закладу рахуються будівлі та споруди, які передані Міністерством освіти і науки України в господарське відання Полтавському державному аграрному університету і перебувають у користування Фахового коледжу, зокрема, за адресою Лубенський район, м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 73.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 1368 від 15.11.2016 за Полтавською державною аграрною академією закріплено на праві господарського відання нерухоме майно, зокрема, навчальний корпус № 1, площею 10292,0 кв.м., військове містечко, площею 560,0 га, що розташовані за адресою Лубенський район, м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 73.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відокремлений структурний підрозділ "Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету" є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи Полтавський державний аграрний університет без права юридичної особи.

Згідно зведеної відомості технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, розміщених на території Хорольської міської територіальної громади станом на 01 листопада 2022 року захисна споруда ПРУ № 63646, що розташована по вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол, введена в експлуатацію у 1976 році. Захисна споруда вбудована, відноситься до групи А, розрахована на 900 осіб. На захисну споруду паспорт не виготовлявся, споруда цивільного захисту обліковується як "не готове". Балансоутримувач - Хорольський промисловий фаховий коледж ПДАА /т. № 1, а.с. 136-140/.

Згідно облікової картки протирадіаційного укриття № 63646 загальною площею 3038,8 кв.м., розрахована на 900 осіб, розташоване по вул. Леніна, 73 у м. Хорол, належить Хорольському радгоспу - технікуму Держагропрому УРСР /т. № 1, а.с.141/.

Лубенською окружною прокуратурою до ГУ ДСНС України у Полтавській області за № 53/3-5549вих-23 від 10.03.2023 надіслано повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", яким повідомлено про порушення вимог чинного законодавства та запропоновано вжити заходів на усунення порушень та приведення ПРУ № 63646 у готовність.

На вказаний лист надійшла відповідь №61-01-02-5700/61-11-від 16.08.2023, якою ГУ ДСНС у Полтавській області інформує, що заходи із приведення ПРУ № 63646 у готовність балансоутримувачем не вживаються чим порушуються вимоги нормативно-правових актів, рішень координаційних та колегіальних органів державного та місцевого рівнів. Також ГУ ДСНС Полтавській області інформує, що у зв`язку з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) припинено, відповідно на даний час звернення до Полтавського окружного адміністративного суду із позовними заявами неможливо.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприведення ПРУ № 63646, що перебуває на його балансі в належний для експлуатації стан, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі за текстом - Закон №1697-VII) встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вже зробив правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, у постанові від 12.08.2020 у справі № 820/1381/17 не знайшов підстав для відступу від такого висновку.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 3275-IX від 27.07.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 3429-IX від 06.11.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року 1932-XII (надалі Закон 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

У силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (надалі КЦЗ України) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Цивільним захистом, згідно зі статтею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 10 березня 2017 року №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (надалі Порядок № 138).

Пунктом 3 Порядку № 138 визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною першою статті 20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, з-поміж інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до пунктів 5, 6 глави 1 розділу VII Вимог формування з обслуговування захисних споруд забезпечуються засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно з додатком 19 до цих Вимог.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 до цих Вимог.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Полтавський державний аграрний університет як балансоутримувач захисної споруди цивільного захисту - сховища №63646, розташованого за адресою Лубенський район, м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 73, має обов`язки з утримання цієї споруди у стані, що дозволяє привести її у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Станом на 16.08.2022 протирадіаційне укриття № 63646 за результатами проведеної оцінки оцінене як таке, що не готове до використання за призначенням.

Цей факт підтверджений актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 16.08.2023 та не спростований відповідачем у ході розгляду справи.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Законом України №2655-ТХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 20.10.2022) внесено зміни до п.п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

Згідно з з п.п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Полтавській області відсутні повноваження з перевірки ПРУ № 63646 на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Водночас, після внесення 06.10.2022 змін до законодавства розширено перелік підстав для звернення органів ДСНС до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 6 Кодексу цивільного захисту України суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації.

Беручи до уваги викладене, а також те, що не приведення ПРУ № 63646 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері захисту життя населення в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, суд доходить висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В ході розгляду справи відповідач доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б про приведення ПРУ № 63646 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579.

Посилання відповідача на те, що ПРУ № 63646 фактично існує лише на папері та не стоїть на балансі відповідача як окреме майно, а також на неможливість виконання ним рішення суду у цій справі не спростовують вищенаведених висновків суду.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача виготовити паспорт на ПРУ № 63646 суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 26 частини першої, підпункту 29 частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1473-р «Про підготовку та проведення у 2009-2015 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)» (зі змінами) та наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2009 № 390 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)» (далі Методичні рекомендації) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 Методичних рекомендацій проведення технічної інвентаризації забезпечують підприємства (установи, організації), на балансовому утриманні яких перебувають захисні споруди державної та комунальної власності, а також юридичні та фізичні особи, у приватній (колективній) власності яких перебувають захисні споруди.

Відповідно до пункту 8 Методичних рекомендацій основна мета технічної інвентаризації захисних споруд полягає у здійсненні контролю за наявністю та фактичним технічним станом захисних споруд, їх належним утриманням та експлуатацією, встановлення рівня їх готовності до використання за призначенням, уточнення державного обліку захисних споруд, а також недопущення їх хаотичної реконструкції та переобладнання.

Безпосередню технічну інвентаризацію захисної споруди, як об`єкт нерухомого майна, проводить бюро технічної інвентаризації за зверненням замовника із укладенням з бюро технічної інвентаризації угоди про виготовлення технічної документації та формування інвентарних справ.

Відповідно до п. 21 Методичних рекомендацій за результатами технічної інвентаризації на підприємстві на кожну захисну споруду повинні бути оформлені (оновлені) наступні документи:

- акт технічної інвентаризації захисної споруди;

- облікові картки на захисну споруду;

- паспорт на захисну споруду.

Отже, обов`язок забезпечити проведення технічної інвентаризації захисної споруди, зокрема, виготовлення паспорту на захисну споруду (ПРУ № 63646), законодавством покладено на відповідача, як балансоутримувача такої захисної споруди.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області підлягає задоволенню.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (м. Лубни, Лубенського району, Полтавської області, вул. Старо - Троїцька, 13, ідентифікаційний код 02910060) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Полтавській області (м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 26/1, ідентифікаційний код 38610079), Лубенської районної військової адміністрації (м. Лубни, Лубенського району, Полтавської області, площа Академіка Бекетова, 19, ідентифікаційний код 04057422) до Полтавського державного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» (м. Полтава, вул. Сковороди 1/3, ідентифікаційний код 00493014) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського державного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 63646, що розміщене за адресою: вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол Лубенського району Полтавської області та не виготовлення паспорту вказаної захисної споруди цивільного захисту.

Зобов`язати Полтавський державний аграрний університет в особі Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) №63646, яке розташоване в приміщенні Відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» за адресою: вул. Небесної Сотні, 73, м. Хорол Лубенського району Полтавської області у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та щодо виготовлення паспорту вказаної захисної споруди цивільного захисту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко