Рішення

від 21.11.2023 по справі 460/12565/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2023 року м. Рівне№460/12565/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар`єр нерудних копалин"Технобуд" доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клесівський кар`єр нерудних копалин Технобуд звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною і скасування постанови №023576 від 09.05.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог повідомлено, що за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу на праві власності, посадовими особами державного нагляду (контролю) складено акт, у якому зафіксовано порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.14 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн. Зазначено, що висновок про перевищення вагових параметрів зроблений відповідачем за результатами проведення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу безпідставно. Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , здійсненого під час рейдової перевірки встановлено, що загальне навантаження транспортного засобу склало 41,25 т, при допустимих 38 т, навантаження на здвоєні вісі - 19,35 т та 21,90 т при допустимих 23 т. Повідомив, що водієм вказаного транспортного засобу під час рейдової перевірки не надано дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Вказав, що зважування під час габаритно-вагового контролю вказаного вантажного транспортного засобу проводилося вагами пересувними автомобільними, на який видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, термін дії якого вважається продовжений на час дії воєнного стану. Вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства, оскільки прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, суд встановив таке.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Клесівський кар`єр нерудних копалин Технобуд, зареєстроване юридичною особою, видами діяльності якого є: Основний: 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, Інші: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрі, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

06.04.2023 посадовими особами державного нагляду (контролю) відповідно до направлення на перевірку №000428 від 30.03.2023, щотижневого графіка проведення рейдових перевірок в смт.Бишів Київської області проводилась рейдова перевірка транспортних засобів.

Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ Клесівський кар`єр нерудних копалин Технобуд, водій ОСОБА_1 .

Водій вказаного транспортного засобу надав для перевірки посадовим особам управління наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки VOLVO, товарно-транспортну накладну.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідачем встановлено, що загальне навантаження транспортного засобу 41,25 т, при нормативно допустимих 38 т, навантаження на здвоєну вісь - 19,35 т і 21,90 т при допустимих - 23 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 06.04.2023, час зважування 12.49 год.

На підставі талону про зважування, контролюючими особами відділу державного нагляду (контролю) складено довідку про результати габаритно-вагового контролю №0079404, якою зафіксовано повну масу транспортного засобу - 41,25 т, навантаження на осі, тон: 1) 8,80 т; 2) 10,55т; 3)11,10 т; 3) 10,80 т.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0071234 від 06.04.2023, яким в п.8 зафіксовано повну фактичну масу - 41,25 т при допустимих 38 т та в п.10 - навантаження на здвоєні осі: 19,35 т при допустимих 16 т та 21,9 т при допустимих - 23 т.

06.04.2023 посадовими особами державного нагляду (контролю) складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №354200, відповідно до якого під час перевірки встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. В акті зафіксовано, що водій з актом ознайомлений, з результатами зважування не погоджується.

28.04.2023 відповідачем на адресу позивача рекомендованим листом надіслано письмове повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 09.05.2023 о 11:15 год.

09.05.2023 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №023576, якою до ТОВ Клесівський кар`єр нерудних копалин Технобуд за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху на підставі абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні подільного вантажу, застосовано штраф у сумі 8500 грн.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.14 ч. 1 ст. 60 Закону №2344).

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що суб`єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є саме автомобільний перевізник (або власник транспортного засобу при здійсненні ним перевезення вантажу).

Надаючи правову оцінку спірній постанові про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. (далі - Порядок №1567).

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

В силу вимог п.14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-ІV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, б) фактичної маси для чотирьохвісного автомобіля з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами на дорогах державного значення, тонн - 38 т; в) навантаження на вісь, зокрема, на одинарну вісь - 11,5 т, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5 т, від 1 до 1,3 метра - 16 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 т - 23 т.

Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Також положеннями п.3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.16-18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.04.2023 посадовими особами відповідача був проведений габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу, що передбачало визначення його фактичної маси із застосуванням зважувального обладнання.

Після проведення зважування було сформовано талон від 06.04.2023 (час зважування 12:49 год.), згідно з яким загальна маса транспортного засобу з вантажем становила 41,25 т, а навантаження на здвоєну вісь 19,35 т при допустимих - 16 т і 21,9 т при допустимих 23 т.

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.04.2023, в якому зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 ПДР, а саме: перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень по загальній масі 41,25 т, а навантаження на здвоєну вісь 19,35 т при допустимих - 16 т і 21,9 т при допустимих 23 т.

Матеріали справи свідчать, сторонами не заперечується, що документи, передбачені ч.4 ст.48 Закону № 2344-ІІІ (дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів) у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.

В силу приписів абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ відсутність в автомобільного перевізника вищевказаних документів, за умови перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу є підставою для застосування штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що розмір штрафу в сумі 8500 грн. відповідає вимогам абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

При цьому, щодо фізичних властивостей вантажу (відсів гранітний), який є подільним (сипучим), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363), на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Так, відповідно до пп. 8.14-8.15 Глави 8 Правил №363 завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п.12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 Правил № 363 визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (п. 8.21 Глави 8 Правил № 363).

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого (подільного) вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно (в даному випадку згідно з талоном швидкість транспортного засобу становила 2,0- 2,9 км/год), то така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Висновок аналогічного змісту викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №803/1540/16.

При цьому, суд зазначає, що законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й подільного, який під час транспортування здатний зсуватися (переміщуватися).

Натомість, завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16.

Також, стосовно аргументів позивача щодо зважувального обладнання, яке було задіяне у габаритно-ваговому контролі транспортного засобу позивача, то матеріали справи свідчать, що зважування транспортного засобу здійснювалось на приладі автоматичному для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та навантаження на вісь 030Т-AS2-PWIA №406 (№ платформи 819, 820)

Відповідно до п.12, 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Судом встановлено, що на зазначений засіб вимірювальної техніки ДП "Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації видано свідоцтво №ПМ33204921 від 22.12.2021, згідно з яким встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML RI34-1-2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування"

У свідоцтві зазначено, що воно дійсне до 22.12.2022.

Поряд з цим, суд враховує, що на час проведення рейдової перевірки і зважування транспортного засобу позивача вказаним приладом діяла постанова КМУ "Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану" від 05.04.2022 № 412, якою установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Отже, станом на 06.04.2023 (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогам державних стандартів та був придатним до застосування.

Відтак, доводи позивача про наявність сумніву в правильності проведеного посадовими особами державного нагляду (контролю) зважування транспортного засобу не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що діапазон вимірювання зазначеної ваги становить від 500 кг до 30 т, а загальна маса транспортного засобу за результатами такого зважування становить 41,25 т.

Так, дійсно у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки зазначено, що діапазон зважування даного приладу становить: min 500 кг, max 30000 кг, однак слід враховувати, що у пункті габаритно-вагового контролю здійснюється поосьове зважування транспортного засобу. Тобто, такі характеристики діапазону вимірювання вказані щодо мінімально та максимально допустимого навантаження саме на одну вісь.

Таким чином, враховуючи те, що за результатами вагового контролю навантаження на кожну з осей, становило не більше 30000 кг, суд дійшов висновку, що вищезазначене зважувальне обладнання за своїми технічними характеристиками є належним для зважування транспортного засобу, що належить позивачу.

Щодо аргументів позивача про неналежність асфальтного покриття, на якому був розміщений прилад для зважування транспортного засобу, то суд зазначає таке.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255.

Пунктами 1-3 розділу ІІ Вимог №255 передбачено, що пересувний пункт габаритно-вагового контролю розташовується в зоні габаритно-вагового контролю з урахуванням технічних характеристик зважувального обладнання, визначених виробником, та вимог законодавства із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зона габаритно-вагового контролю, на якій розташовується пересувний пункт габаритно-вагового контролю, повинна мати: 1) позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 3) ширину не менше ніж 7,0 м.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен бути укомплектований таким: 1) вимірювальним (зважувальним) обладнанням вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; 2) вимірювальним обладнанням для вимірювання габаритних параметрів великогабаритних транспортних засобів; 3) комп`ютерною технікою; 4) засобами зовнішнього освітлення; 5) джерелом автономного живлення для забезпечення роботи транспортного засобу спеціалізованого призначення; 6) документом про відповідність та/або свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Згідно з п.1 Розділу І Вимог №255 вимоги встановлюють комплектність, ознаки облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування. Ці Вимоги поширюються на служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та місті Севастополі, які є власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю.

Таким чином, відповідальним органом за дотримання Вимог №255 є Служба автомобільних доріг, яка є власником (балансоутримувачем) зон габаритно-вагового контролю, а отже відповідальність за виконання чи невиконання окремих вимог вищевказаного нормативно-правового акту, зокрема в частині належності дорожнього покриття, покладається саме на вказаний орган, а не на відповідача.

Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи та висновки, викладені вище.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови від 09.05.2023 №023576 про застосування до позивача штрафу в розмірі 8500 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар`єр нерудних копалин" Технобуд" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 листопада 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар`єр нерудних копалин"Технобуд" (вул.Промислова,13,смт.Клесів,Сарненський район, Рівненська область,34550, ЄДРПОУ/РНОКПП 32404265)

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Н.С. Гудима