Рішення

від 21.11.2023 по справі 520/21333/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2023 року № 520/21333/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (пл. Свято-Духівська, буд. 1,м. Богодухів,Харківська область,62103, код 38631015) в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" (вул. Космічна, буд. 1,м. Богодухів,Харківська область,62103, код ЄДРПОУ 02547955), в якому просить суд:

1. Зобов`язати Заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" (код ЄДРПОУ 02547955) привести у стан готовності захисні споруди цивільного захисту ПРУ №76496, 76497, 76498, 76499, які знаходиться за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Космічна, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 з метою використання її за призначенням, а саме виконати пункти припису № 24 від 07.02.2022, зокрема:

- захисні споруди цивільного захисту мають бути готовими до укриття працівників;

- ПРУ забезпечити табличками позначення та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту у наявності;

- приміщення ПРУ забезпечити первинними засобами пожежогасіння;

- ПРУ цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізації;

- визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд);

- стан входів та виходів ПРУ цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати відповідно вимогам з утримання;

- технічний стан ПРУ цивільного захисту виконати відповідно вимогам з утримання;

- інженерні комунікацій ПРУ цивільного захисту повинні бути пофарбованими відповідно до їх призначення;

- забезпечити ведення документації ПРУ, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

- забезпечити формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спецальної обробки, зв`язку;

ПРУ забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- ПРУ забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами;

- технічний стан приміщень ПРУ і їх ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

В обґрунтування позову керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області зазначив, що було допущено порушення законодавства щодо забезпечення захисних споруд цивільного захисту №76496, 76497, 76498, 76499, які знаходиться за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Космічна, 1, з метою використання їх за призначенням у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі від 06.07.2021 № 84 порушень, Невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення вказаних захисних споруд до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Ухвалою суду від 23.08.2023 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача, на адресу суду, відзив на адміністративний позов не надано.

Також, представником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області через канцелярію суду було подано письмові пояснення, в яких, зокрема, вказано, що припис по справі є чинним та не виконаним, тільки в результаті заходів державного нагляду можливо підтвердити виконання чи не виконання припису, який здійснює уповноважений орган влади. Невжиття відповідачем, визначених законодавством заходів з метою приведення захисних споруд до стану готовності, суперечить інтересам держави, створює загрози життю та здоров`ю людей, через неможливість використовувати дану споруду за призначенням та підриву обороноздатності держави. В той же час, представником позивача зазначено, що підтвердити виконання відповідачем вимог припису повністю або частково не може, оскільки єдиний спосіб здійснити дані заходи є проведення позапланової перевірки, в даний час законодавець дозволив відповідачу як заінтересованій особі чиї права та законні інтереси можуть бути порушені, подати до Головного управління заяву про проведення в добровільному порядку позапланового заходу (контролю) державного нагляду у сфері господарської діяльності, у свою чергу буде виданий відповідний акт та в приписі проставлено позначки «виконано» або ні.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Богодухівською окружною прокуратурою Харківської області здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Богодухівського району.

У позовній заяві прокурором вказано, що згідно інформацій ГУ ДСНС у Харківській області встановлено, що на території району наявні захисні споруди цивільного захисту ПРУ № 76496, №76497, №76498, №76499, які розташовані за адресою: Харківська область, м. Богодухів. вул. Космічна, 1, є не готовими для використання за призначенням. ПРУ №76496 місткість 500 осіб, рік введення в експлуатацію 1976, загальна площа 264 м..кв.;ПРУ №76497 місткість 500 осіб, рік введення в експлуатацію 1975, загальна площа 560 кв.м.; ПРУ №76498 місткість 550 осіб, рік введення в експлуатацію 1974, загальна площа 460 кв.м.; ПРУ №76499 місткість 550 осіб, рік введення в експлуатацію 1973, загальна площа 460 кв.м.

Також, прокурором вказано, що У лютому 2022 року Богодухівським районним відділенням ГУ ДСНС України у Харківській області проведено захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Закладу професійної (професійно-технічної) освіти Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаного заходу складено Акт № 24 від 07.02.2022 та надано Закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області ради припис від 07.02.2022 № 24 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

Згідно з пунктами 19-31 вказаного припису необхідно усунути наступні порушення, що стосуються ПРУ № 76496, №76497, №76498, №76499:

- захисні споруди цивільного захисту мають бути готовими до укриття працівників;

- ПРУ забезпечити табличками позначення та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту у наявності;

- приміщення ПРУ забезпечити первинними засобами пожежогасіння;

- ПРУ цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізації;

- визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд);

- стан входів та виходів ПРУ цивільного захисту' їх доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати відповідно вимогам з утримання;

- технічний стан ПРУ цивільного захисту виконати відповідно вимогам з утримання;

- інженерні комунікацій ПРУ цивільного захисту повинні бути пофарбованими відповідно до їх призначення;

- забезпечити ведення документації ПРУ, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

- забезпечити формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку;

- ПРУ забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- ПРУ забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами;

- технічний стан приміщень ПРУ і їх ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

При цьому, узгоджений з суб`єктом господарювання строк виконання припису було встановлено до 08.04.2022.

Припис для виконання 07.02.2022 було вручено директору закладу професійної (професійно-технічної) освіти Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" Ярошенку В.Я.

Доказів наявності зауважень або оскарження до суду надано не було.

Матеріали справи не містять інформації щодо виконання або часткового виконання припису ГУ ДСНС у Харківській області.

Отже, прокуратурою встановлено, що закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" допущено порушення законодавства щодо забезпечення захисних споруд цивільного захисту ПРУ №76496, 76497, 76498, 76499 у належному технічному стані та готовності до укриття населення, у зв`язку з чим на момент звернення до суду ПРУ №76496, 76497, 76498, 76499, оцінюється як обмежено готові до укриття населення.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруд ПРУ №76496, 76497, 76498, 76499, розташованих за адресою: м. Богодухів, вул. Космічна, 1, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Вказані обставини стали підставою для звернення керівника прокуратури до суду з даним позовом.

Приписами ст. 7 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду контролю законом має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Під час розгляду справи встановлено, що за інформацією, викладеною у акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №76511 перебуває у обмежено готовому для використання стані.

Суд зазначає, що виявлені недоліки повинні бути усунуті, а захисна споруда цивільного захисту №76511 має відповідати вимогам Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку та Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затвердженим Постановою КМУ від 10.03.2017 №138, Вимогам щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями ст. 27 Конституції України передбачено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 запроваджено режим воєнного стану, який дії і на даний час.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно приписів ст. 3 Закону № 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Положеннями ст.4 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що цивільним захистом є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно п.2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Положеннями ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138) визначено, що утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Положеннями п.3 Порядку №138 визначено, що балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до п.9 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно пункту 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Частиною 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з пунктом 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно п. 6 Розділу VIII Вимоги балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Відповідно пп. 1 п. 2 розділу VI Вимоги для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувач і здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Положеннями пп. 4 п.2 Розділу VI Вимоги визначено, що результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Підпунктами 5, 6 п.2 розділу VI Вимоги передбачено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до пп. 8 п.2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

Приписами пп.8 п.2 Розділу VI Вимоги передбачено, що у разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.

Таким чином, невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисних споруд №76496, 76497, 76498, 76499 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та від 25.07.2019 у справі №820/5164/15.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16 дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Відтак, під час розгляду справи встановлено, що обставини перебування захисних споруд цивільного захисту в обмежено готовому для використання стані та невжиття уповноваженими органами належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисні споруди у стан готовності до використання.

Отже, після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та запровадження на всій території України режиму воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання споруди безпосередньо за призначенням, проте всупереч вищевказаним нормам законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту відповідачем не було виконано свого прямого та безпосереднього обов`язку щодо утримання захисних споруд №76496, 76497, 76498, 76499, які знаходиться за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Космічна, 1, у належному та придатному для використання за призначенням стані.

Також, суд наголошує, що під час розгляду справи було встановлено, що перевірка проводилась за участі директора закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" ОСОБА_1 .

Примірник припису було вручено директору закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області", про що свідчить його особистий підпис у приписі.

При цьому, в акті перевірки останнім власноручно зазначено про відсутність зауважень та заперечень з приводу процедури проведення перевірки, виявлених за результатами її проведення порушень, а так саме щодо складеного припису, від директора закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" не надходило.

Відтак, судом встановлено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" є належним відповідачем у даній справі.

Відносно підстав для представництва прокурора у справі, суд зазначає наступне.

За приписами ч.3, 4, 5 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Вказані висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Також, суд зазначає, що керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю Головного управління ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання відповідача по справі привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Відтак, необхідним є з`ясування обставин того, чи наділено Головне управління ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Відповідно до п. 39 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

В свою чергу, ст. 66 Кодексу цивільного захисту України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Законом України №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

Так, згідно з п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).

Згідно з пп. 48 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до п. 1,2 Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, після внесення змін до законодавства повноваження органів ДСНС розширено в частині проведення перевірок стану утримання захисних споруд, оскільки невиконання таких обов`язків має негативний вплив на життя та здоров`я людей, а також звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування при розгляді даної справи правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, оскільки вона сформована за іншого правового регулювання, а саме до набрання чинності новою редакцією ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України (в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022), який набрав законної сили 29.10.2022, тобто після звернення до суду прокурора та винесення ухвали Хмельницьким окружним адміністративним судом від 28.09.2022 про повернення позовної заяви, яка була предметом перегляду Верховним Судом в порядку касаційного оскарження у справі № 560/10015/22.

Так, Верховний Суд при винесенні постанови від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 керувався нормами закону, чинними станом на день подання позову у вказаній справі та винесення ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року.

В той же час, спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у серпні 2023 року, тобто під час дії ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022, який набрав законної сили 29.10.2022.

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави, має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства та невчинення уповноваженим органом дій щодо звернення до суду, доводить підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС з цим позовом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даному випадку прокурором доведено правомірність самостійного звернення до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (пл. Свято-Духівська, буд. 1,м. Богодухів,Харківська область,62103, код 38631015) в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 38631015) до Закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" (вул. Космічна, буд. 1,м. Богодухів,Харківська область,62103, код ЄДРПОУ 02547955) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області" (код ЄДРПОУ 02547955) привести у стан готовності захисні споруди цивільного захисту ПРУ №76496, 76497, 76498, 76499, які знаходиться за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Космічна, 1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 з метою використання її за призначенням, а саме виконати пункти припису № 24 від 07.02.2022, зокрема:

- захисні споруди цивільного захисту мають бути готовими до укриття працівників;

- ПРУ забезпечити табличками позначення та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту у наявності;

- приміщення ПРУ забезпечити первинними засобами пожежогасіння;

- ПРУ цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізації;

- визначити формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд);

- стан входів та виходів ПРУ цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати відповідно вимогам з утримання;

- технічний стан ПРУ цивільного захисту виконати відповідно вимогам з утримання;

- інженерні комунікацій ПРУ цивільного захисту повинні бути пофарбованими відповідно до їх призначення;

- забезпечити ведення документації ПРУ, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів;

- забезпечити формування спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спецальної обробки, зв`язку;

ПРУ забезпечити необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

- ПРУ забезпечити лікарськими засобами та медичними виробами;

- технічний стан приміщень ПРУ і їх ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.