Ухвала

від 20.11.2023 по справі 200/8266/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2023 року справа №200/8266/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В. , Блохіна А.А., розглянувши апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 р. у справі № 200/8266/21 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ" до Харківської митниці як відокремлений підрозділ Держаної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Харківської митниці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 р. у справі № 200/8266/21.

Ознайомившись з апеляційною скаргою, суд вважає, що вона підлягає поверненню.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Судом установлено, що скаргу від імені Харківської митниці підписано представником скаржника Красниковою О.В., яка на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів скарги довіреність у порядку передоручення від 13.03.2023.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.

Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки (пункт 6 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Отже, особи, які представляють особу та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Тобто, реалізація права на звернення із апеляційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Верховний Суд враховує також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справа № 320/508/23, від 06 листопада 2023 року справа № 149/289/21, ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 440/8807/22, від 19 жовтня 2023 року справа № 160/16682/22, від 10 серпня 2023 року справа № 380/3108/23, від 31 жовтня 2023 року справа № 140/6449/23, від 08 листопада 2023 року справа № 120/9393/22, від 16 жовтня 2023 року справа № 320/9856/22, від 08 листопада 2023 року справа № 560/10254/22.

Зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів випливає, що скаргу подано особою в порядку представництва.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС Україниположення цьогоКодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно допункту 3частини першої статті 131-1тастатті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Відповідно до положень частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У силу положень частини другої статті 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно дочастини другоїстатті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Якщо справа не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, представництво в ній можуть здійснювати не лише адвокати. Отже, справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі№ 536/1633/19, від 29.12.2020 у справі№ 263/18632/19, від 14.01.2021 у справі№599/114/20, від 18.02.2021 у справі№ 426/13269/19, від 31.08.2020р. у справі№200/14466/19-а, від 22.09.2020р. у справі№200/14511/19-а, від 20 травня 2021 року у справі№ 759/2593/20, від 09 листопада 2023 року у справі №280/6016/22, 09 листопада 2023 року справа №280/6016/22, від 27 липня 2023 року справа № 199/6762/22.

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі№ 761/35015/17, роз`яснено, що у справах у малозначних спорах представником може бути особа від 18 років.

З огляду на те, що справу не було віднесено до справ незначної складності та її розгляд відбувався за правилами загального позовного провадження представляти інтереси скаржника у цій справі може її керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або адвокат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року справа № 808/685/16.

Ураховуючи те, що документів визначених законодавством, які б засвідчували право Красникової О.В. звертатися до суду від імені скаржника як у порядку представництва, як адвоката (довіреності, ордер), так і у порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору/контракту), суду не надано, та не зазначено посадове становище цієї особи, то, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

Згідно з ч. 5-6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись ст. 44, 55, 293, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 р. у справі № 200/8266/21 - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 20 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

А.А. Блохін