Постанова

від 21.11.2023 по справі 440/13397/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 р.Справа № 440/13397/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023, (головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова) по справі № 440/13397/23

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання дій протиправними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії посадових осіб Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору з АТ "Полтаваобленерго" ВП № 72449999 у розмірі 26800,00 грн від 08 серпня 2023 року щодо виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі № 917/1539/21 від 13 березня 2023 року щодо витребування у АТ "Полтаваобленерго" трансформатора 100/6, розміщеного в ЗТП у м. Заводське, Полтавської області, вул. Вишнева, 11 в, сірого кольору, 1980 року випуску, заводський номер № 857693 та зобов`язання передати його ТОВ "Полтавапроттехгаз";

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 72449999 з АТ "Полтаваобленерго" у розмірі 26 800,00 грн від 08 серпня 2023 року № 917/1539/21 щодо витребування у АТ "Полтаваобленерго" трансформатора 100/6 розміщеного в ЗТП у м. Заводське, Полтавської області, вул. Вишнева, 11 в, сірого кольору, 1980 року випуску, заводський номер № 857693 та зобов`язання передати його ТОВ "Полтавапроттехгаз".

В обґрунтування позову зазначило, що АТ «Полтаваобленерго» здійснило всі дії, направлені на виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1539/21 в частині передачі трансформатора стягувачу до відкриття виконавчого провадження, натомість стягувач фактично відмовився від його отримання, що унеможливило виконання судового рішення.

Під час виконавчого провадження АТ«Полтаваобленерго» в присутності стягувача та органу ДВС передало трансформатор ТОВ «Полтавапромтехгаз», водночас саме державний виконавець не здійснив жодних виконавчих дій у відповідності до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, вважало, що дії державного виконавця з прийняття постанови про стягнення виконавчого збору є протиправними, а постанова підлягає скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що АТ «Полтаваобленерго» намагалось передати ТОВ «Полтавапромтехгаз» трансформатор на виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження, про що свідчать листи від 15.05.2023 та від 12.06.2023, тоді як стягувач відмовлявся від його отримання.

Отже, позивач здійснив всі дії, направлені на виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1539/21.

Також, вважає помилковими посилання суду першої інстанції на постанови Верховного Суду у справах № 910/7310/20, № 761/12665/14-ц, № 820/2802/17, № 802/956/17-а, № 905/64/15, № 1005/7141/12, оскільки останні не містять висновку щодо обов`язку посадових осіб органу ДВС перевіряти виконання рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження, так само як і обов`язок боржника, стосовно якого немає відкритого виконавчого провадження надати докази виконання судового рішення державному виконавцю.

Лохвицький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) не подав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 917/1539/21, яке набрало законної сили визнано за ТОВ «Полтавапромтехгаз» право власності на трансформатор 100/6, розміщений в ЗТП-431 у м.Заводське, вул.Вишнева,11в,сірого кольору, 1980 року випуску, заводський номер №857693.

Витребувано у АТ «Полтаваобленерго» трансформатор 100/6, розміщений в ЗТП-431 у м.Заводське, вул.Вишнева,11в,сірого кольору, 1980 року випуску, заводський номер №857693 та зобов`язано передати його позивачу - ТОВ «Полтавапромтехгаз».

07.08.2023 наказ від 13.03.2023 № 917/1539/21 виданий Господарським судом Полтавської області пред`явлений стягувачем ТОВ «Полтавапромтехгаз» до Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання (а.с. 14, 75).

08.08.2023 державним виконавцем Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фурманом І.В. відкрито виконавче провадження № 72449999 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 13.03.2023 (а.с. 8).

Також, 08.08.2023 відповідачем в межах виконавчого провадження № 72449999 прийнято постанову, якою стягнуто з АТ «Полтаваобленерго» виконавчий збір у розмірі 26 800,00 грн (а.с. 9).

01.09.2023 АТ «Полтаваобленерго» в присутності державного виконавця та понятих передало стягувачу - ТОВ «Полтавапромтехгаз» трансформатор 100/6, про що складено акт прийому-передачі майна (а.с. 20).

06.09.2023 відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 72449999 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" та виокремлення в окреме виконавче провадження стягнення, зокрема, виконавчого збору. (зв.б. а.с. 81).

Не погодившись із постановою про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення виконано боржником після відкриття виконавчого провадження, отже останній не звільняється від стягнення виконавчого збору.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції визнав постанову такою, що прийнята відповідачем в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно приписів ст.3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Відповідно до ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частин 1, 3 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Норми Закону № 1404-VIII не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо визначено прямий обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З аналізу наведених норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Правова позиція щодо застосування статті 27 Закону № 1404-VIII викладена в постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року по справі № 420/1373/19, від 20 листопада 2019 року по справі № 480/1558/19.

Відповідно до ч.9 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 17 ч.1 ст. 39 цього Закону.

Судом встановлено, що виконавче провадження № 72449999 відкрито 08.08.2023, примусове виконання судового рішення розпочато 08.08.2023 та фактично виконано позивачем 01.09.2023, що підтверджується актом прийому передачі майна (а.с. 20).

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова державного виконавця від 0.08.2023 про стягнення з боржника виконавчого збору є правомірною та відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апелянта про вчинення ним дій по виконанню судового рішення від 30.06.2022 у справі № 917/1539/21 до відкриття виконавчого провадження, з посиланням на листи від 15.05.2023 та від 12.06.2023, колегія суддів вважає такими, що не звільняють боржника від сплати виконавчого збору, оскільки направлення листів АТ «Полтаваобленерго» до стягувача з повідомленням про готовність виконання рішення суду від 30.06.2022 не є свідчення про його виконання.

Натомість, лише під час виконавчого провадження боржник звернувся до державного виконавця із заявою від 31.08.2023 про призначення дати та часу для передачі ТОВ «Полтавапромтехгаз» трансформатора (а.с. 19) та 01.09.2023, в присутності державного виконавця виконав судове рішення від 30.06.2022.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому постанова від 08.08.2023 про стягнення виконавчого збору є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 по справі № 440/13397/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова