Ухвала

від 07.11.2023 по справі 752/14476/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року,

за участі: прокурора представників власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 08 - 09 вересня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 08 - 09 вересня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтовано, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.

Зокрема, вказує, що слідчим управлінням Головного Управління Національної поліції України у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100000000646 від 15 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо вчинення відносно ОСОБА_8 шахрайських дій, в результаті яких останньому було завдано збитків в особливо великих розмірах.

У період часу з 08 по 09 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук на території за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, яке на думку прокурора підтверджує факти вчинення кримінального правопорушення та яке в подальшому визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На переконання прокурора у клопотанні про арешт майна органом досудового розслідування повністю дотримано вимоги ст. 171 КПК України та чітко вказано мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, яка полягає в недопущенні відчуження майна та збереженні речових доказів. У клопотанні прокурора наявне обґрунтування необхідності арешту даного конкретного майна, конкретизовано підставу та мету накладення арешту на майно, а тому воно підлягало задоволенню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, пояснення представників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, Головним управлінням Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 червня 2023 року під № 12023100000000646, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України щодо заволодіння посадовими особами ПП «Бріз-Д.Т.» шляхом обману коштами ОСОБА_8 , в результаті чого останньому завдано матеріальних збитків в особливо великих розмірах.

У період часу з 08 по 09 вересня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 31 серпня 2023 року проведено обшук на території за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно: пристрій подрібнював деревини «F-Z Ukraine» моделі DK-50 чорно- оранжевого кольору, без зазначення ідентифікаційних ознак; пристрій сіро-зеленого кольору, а саме верстат пиляльний «Wintersteiger» із номером в середині на наклейці АЕУ065.394; пристрій зеленого кольору, а саме верстат стругальний чотирибічний фірми «Kupfermuchle» без зазначення ідентифікаційних ознак; пристрій зелено-сірого кольору типу верстат стругальний 4-х сторонній, 5-ти шпиндельний марки «Weinig Profimat 23» без зазначеного серійного номеру; пристрій сірого кольору, а саме форматно-розкрійний верстат WDMAX модель WDX 132 без зазначення ідентифікаційних ознак; пристрій чорно-зеленого кольору типу крайкообрізний кругло пильний верстат близько чотирьох метрів довжиною, без зазначення ідентифікаційних ознак; пристрій сірого кольору типу шліфувальний з лентою та трьома важелями, без зазначення ідентифікаційних ознак; пристрій сірого кольору, типу пиляльний верстат «Paul КМЕ2-750», без зазначення ідентифікаційних ознак; дві сушильні камери ICD46SP із блоком управління; журнали, блокноти та документи із рукописними записами; автомобіль DAF XF95.380 із н.з. НОМЕР_1 VIN- НОМЕР_2 ; автомобіль MAN TGA 18.390 із н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 ; погрузчик марки «NISAN» номер шасі НОМЕР_5 , 2008 р.в.; деревообробний верстат марки «TOS Svitavy» модель «FWIN 260-11К»; верстат для виготовлення штоків марки UMP technika bac; котел опалювальний водогрійний Ліка КВТ1500М; деревообробний верстат Giben impianti; верстат торцювальний кругло пильний СТ-АСТРА-5 №118; деревообробний верстат WINTERSTEIGER; торцювальний станок марки Ledinek; дизельний генератор жовтого кольору CAT ENERIA Olimpian GEP 200-4; погрузчик типу кари JUNGHHEINRICH із s/n FN442492; котел опалювальний червоного кольору КЗТО ТРЦ02К1; деревообробний верстат QCM ОМТ1533; деревообробний верстат лінійний без зазначення назви та ідентифікаційних ознак; деревообробний верстат жовтого кольору без зазначення назви та ідентифікаційних ознак; пристрій страчкопильний верстат ОМІКС справа ТУ-1200; станок лентопильний МАГР СЛП-6,5 лінійного типу; два стрічкопилкових верстата ПЛП-АСТРА синього кольору; деревообробний верстат сірого кольору без зазначення назви та ідентифікаційних ознак; деревообробний верстат WOOD-MIZER LT70ME205AH, s/n 456C72400EPLB3148; лісопродукція порізана по 3 метри довжиною, дуб звичайний у вигляді кругляку (стовбуру) приблизним об`ємом 18,5 м3 (метрів кубічних); лісопродукція порізана по 3 метри довжиною, дуб звичайний у вигляді кругляку (стовбуру) приблизним об`ємом 12,75 м3 (метрів кубічних), та дошки приблизним об`ємом 3,5 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, складена різними по кількостями стопками дошки та ламелі, приблизною кількістю 150 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, складена різними по кількостями стопками дошки та ламелі, приблизною кількістю 55 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, складена різними по кількостями стопками дошки та брикети, приблизною кількістю 95 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, а саме обрізки, зв`язані у стопки, приблизною кількістю 145 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, а саме обрізки, зв`язані у стопки, приблизною кількістю 25 м3 (метрів кубічних), та складені на палетах брикети 75 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, а саме обрізки, зв`язані у стопки, приблизною кількістю 7 м3 (метрів кубічних), а також 24 мішки із обрізками приблизно об`ємом 24 м3(метрів кубічних); готова лісопродукція, складена різними по кількостями стопками дошки, приблизною кількістю 70 м3 (метрів кубічних); лісопродукція порізана, у вигляді кругляку (стовбуру) приблизним об`ємом 15 м3 (метрів кубічних); лісопродукція порізана, у вигляді кругляку (стовбуру), дуб, приблизним об`ємом 490 м3 (метрів кубічних), та дерева сосни - 35 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, складена стопками дошки, приблизною кількістю 15 м3 (метрів кубічних); готова лісопродукція, складена стопками дошки, приблизною кількістю 95 м3 (метрів кубічних).

14 вересня 2023 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, яке вилучене під час проведення обшуку 08 - 09 вересня 2023 року, за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 35.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах відідлу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 згадане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100000000646.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що прокурором не доведено відповідність вилученого майна критеріям визначеним у ст. 98 КПК України. Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, у тому числі збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів судового провадження, та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що майно, яке вилучене під час проведення обшуку 08 - 09 вересня 2023 року, за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 35, на яке прокурор просить накласти арешт було знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

На переконання колегії суддів у клопотанні про арешт майна та у постанові про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє належне обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України вказане раніше майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що свідчить про формальність згаданої постанови.

Не спростовують такий висновок і доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора.

При цьому, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

У даному випадку накладення арешту на раніше вказане майно, за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власників майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, навівши належне та достатнє обґрунтування своїх висновків в оскаржуваному рішенні, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, навіть з урахуванням викладених у ній доводів - без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку 08 - 09 вересня 2023 року, за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 35, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 752/14476/23 Справа №11-сс/824/6322/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1