Ухвала

від 09.11.2023 по справі 761/34402/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 09 листопада 2023 року апеляційні скарги представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року,

за участі: представника власників майна ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках фізичних осіб - підприємців, а саме:

1.ФОП « ОСОБА_12 » (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- НОМЕР_2 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299);

- НОМЕР_3 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

2.ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_4 ):

- НОМЕР_5 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851);

- НОМЕР_6 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

3.ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП НОМЕР_7 ):

- НОМЕР_8 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

4.ФОП « ОСОБА_9 » (РНОКПП НОМЕР_9 ):

- НОМЕР_10 - валюта Українська гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

5.ФОП « ОСОБА_8 » (РНОКПП НОМЕР_11 ):

- НОМЕР_12 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851);

- НОМЕР_13 - валюта Євро, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851);

- НОМЕР_13 - валюта Долар США, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Заборонено службовим особам АТ «ПУМБ» (МФО 334851), АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на вказаних рахунках, за винятком видаткових операцій зі сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів до Державного бюджету, виплати заробітної плати.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , подав апеляційні скарги, в яких просить, загалом скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна вищевказаних фізичних осіб-підприємців.

Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Зокрема, вважає, що прокурором не надано доказів в обґрунтування клопотання про арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунках вищевказаних фізичних осіб-підприємців, крім однієї постанови детектива про визнання такого майна речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023000110000036.

Зауважує, що прокурором не доведено те, що кошти, які знаходяться на рахунках вищевказаних фізичних осіб-підприємців були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Зауважує, що самі по собі банківські рахунки та грошові кошти, розміщені на них за своєю правовою природою не є матеріальними об`єктами та не відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України. До того ж, як у самому клопотання так і у постанові про визнання речовим доказом відсутнє будь-яке обґрунтування критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України, за яким кошти, які перебувають на банківських рахунках фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнані речовими доказами, що свідчить про формальність згаданої постанови. Водночас, визнання арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що оскаржуваною ухвалою порушено право вказаних раніше фізичних осіб-підприємців мирно володіти та розпоряджатися майном, фактично зупинено їх підприємницьку діяльність, навмисно позбавлено можливості, ознайомлення із матеріалами справи, участі у судовому засіданні для надання своїх доводів та заперечень, крім того, не дотримано вимог процесуального закону.

Наголошує, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснюють підприємницьку діяльність згідно з вимогами чинного законодавства, сплачують податки.

Принагідно звертає увагу на те, що ухвлами слідчих суддів Шевченківського районного суду міста Києва відмовлено в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна 15 червня 2023 року у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Офіс Генерального прокурора. Від прокурора найшло клопотання про розгляд провадження за його відсутності, проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зважаючи на викладене, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав доводи викладені в апеляційних скаргах та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, першим відділом детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 03 травня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72023000110000036, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 будучи зареєстрованим у якості фізичної особи-підприємця, в період із 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року, з метою прикриття незаконної діяльності та мінімізації сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, здійснюючи підприємницьку діяльність по ввезенню (імпорту) на митну територію України автомобільних шин та дисків, відобразив у бухгалтерському обліку та податковій звітності операції по нібито реалізації ввезених товарно-матеріальних цінностей на користь "транзитних" та "ризикових" підприємств, а саме: ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД», ТОВ «ІСТ ГРУП КОМПАНІ», ТзОВ «Аквілон-Торг», ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ», ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП», ТзОВ «Л К О», ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ», ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД», ТзОВ «ТД ДАКОТА», ТзОВ «УКРТОРГШИНА», фактично реалізовуючи при цьому товарно-матеріальні цінності кінцевим споживачам від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , отримавши від діяльності зазначеної схеми грошові кошти у сумі 63 576 604, 08 грн., ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору на суму 12 397 437 грн, що є особливо великим розміром та підтверджується аналітичним продуктом № 9.3/3.3.3/2953 - 23 від 01.05.2023.

Крім того, встановлено, що ФОП « ОСОБА_12 », ФОП « ОСОБА_7 », ФОП ОСОБА_6 », ФОП « ОСОБА_9 », ФОП « ОСОБА_16 », службові особи ТОВ «Люкс - Консалт», ТОВ «Рівер Опт» в період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року використовували власні реквізити для придбання автомобільних шин на території України, в подальшому вказаний товар передавався представникам інтернет - магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 (власником якого виступає ОСОБА_8 ) для реалізації такого товару кінцевим споживачам. Надалі представниками інтернет - магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням реквізитів ФОП « ОСОБА_12 », ФОП « ОСОБА_7 », ФОП ОСОБА_6 », ФОП « ОСОБА_9 », ФОП « ОСОБА_16 », службові особи ТОВ «Люкс - Консалт», ТОВ «Рівер Опт» через використання міжнародної платіжної система «NovaPay» здійснювалась реалізація авмобільних шин кінцевим споживачам без відображання вказаних операцій через системи РРО(ПРРО) всупереч вимогам законодавства, вказані дії призвели до викривлення податкової звітності та приховування об`єкта оподаткування, що дозволяло ОСОБА_8 в подальшому використовуючи реквізити вказаних фізичних осіб-підприємців проводити безтоварні операції з підприємствами: ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД», ТОВ «ІСТ ГРУП КОМПАНІ», ТзОВ «Аквілон-Торг», ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ», ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП», ТзОВ «Л К О», ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ», ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД», ТзОВ «ТД ДАКОТА», ТзОВ «УКРТОРГШИНА».

20 вересня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках фізичних осіб - підприємців, а саме: ФОП « ОСОБА_12 » (РНОКПП НОМЕР_1 ): НОМЕР_2 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299); НОМЕР_3 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_4 ): НОМЕР_5 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); НОМЕР_6 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП НОМЕР_7 ): НОМЕР_8 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); ФОП « ОСОБА_9 » (РНОКПП НОМЕР_9 ): НОМЕР_10 - валюта Українська гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); ФОП « ОСОБА_8 » (РНОКПП НОМЕР_11 ): НОМЕР_12 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); НОМЕР_13 - валюта Євро, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); НОМЕР_13 - валюта Долар США, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Спеціальна конфіскація відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, застосовується у тому числі, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вищевказаного майна, належним чином не перевірив, не обґрунтував в ухвалі мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав збереження речових доказів, а орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Зокрема, у матеріалах, які додані до клопотання прокурора відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають вимогам ст. 98 КПК України, оскільки в самому клопотанні прокурора та у постанові детектива від 18 вересня 2023 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє належне обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках згаданих ФОП визнано речовими доказами, що свідчить про формальність згаданої постанови.

Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Не вбачається з матеріалів провадження і те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках згаданих фізичних осіб-підприємців одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Крім того, колегія суддів вважає, що ні прокурор у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власників та третіх осіб.

З матеріалів судового провадження убачається, що накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначених ФОП потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги представника власників майна підлягають задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках фізичних осіб - підприємців, а саме: ФОП « ОСОБА_12 » (РНОКПП НОМЕР_1 ): - НОМЕР_2 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299); - НОМЕР_3 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), ФОП « ОСОБА_7 » (РНОКПП НОМЕР_4 ):

- НОМЕР_5 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); - НОМЕР_6 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), ФОП « ОСОБА_6 » (РНОКПП НОМЕР_7 ): - НОМЕР_8 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), ФОП « ОСОБА_9 » (РНОКПП НОМЕР_9 ): - НОМЕР_10 - валюта Українська гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), ФОП « ОСОБА_8 » (РНОКПП НОМЕР_11 ): - НОМЕР_12 - валюта українська Гривня, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); - НОМЕР_13 - валюта Євро, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); - НОМЕР_13 - валюта Долар США, відкритий в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на вищевказаних рахунках фізичних осіб - підприємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/34402/23 Справа №11-сс/824/6382/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_17 Доповідач: ОСОБА_1