Ухвала
від 15.11.2023 по справі 761/20075/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Оскар оптіма», на ухвалу слідчого суді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 02 червня 2023 року, під час обшуку складського приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20 та яке належить ТОВ «Рапірус» (код 42806329), ТОВ «Оскар оптіма» (код 42888946), а саме на: копію договору зберігання №15/04 від 15.04.2023 на 5 арк, мінеральні добрива (карбамід гранульований) які знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Оскар оптіма», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді в частині арешту мінеральних добрив (карбамід гранульований), яке знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині арешту зазначеного вище майна є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з укладеними правочинами на поставку товарів, право власності на майно передається покупцю після повної оплати вантажу, що зарахована на банківський рахунок продавця згідно з комерційним рахунком-фактурою.

У зв`язку з тим, що добрива мінеральні азотні: карбамід гранульований, який знаходиться у біг-бегах об`ємом 500 кг або 1 тона в загальній кількості 281,5 т до цього часу не пройшли процедуру розмитнення, оплата ТОВ «Оскар оптима» за них не здійснена, право власності, відповідно, не набуто.

Окрім цього, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000306 від 31.03.2023 не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що країною походження добрив мінеральних азотних: карбамід гранульований, є російська федерація.

Не містить наведених відомостей і оскаржувана ухвала слідчого судді, що унеможливлювало застосування положень Закону України від 03.03.2022 №2116-ІХ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» в якості обґрунтування прийнятого рішення.

Твердження органу досудового розслідування про використання службовими особами товариства завідомо підроблених документів є сумнівними, оскільки в такому випадку здійснення досудового розслідування мало б відбуватись також за додатковою кваліфікацією, зокрема, за відповідною частиною статті 358 КК України.

Відсутність належної правової кваліфікації у кримінальному провадженні № 22023000000000306 від 31.03.2023 дає підстави стверджувати, що факт підроблення документів, у тому числі виданих Торгово-промисловою палатою Туркменістану, є лише припущенням органу досудового розслідування та не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Що стосується строку на апеляційне оскарження, то з текстом оскаржуваної ухвали представник товариства ознайомився лише 09.08.2023.

В судове засідання прокурор та адвокат не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Адвокат ОСОБА_5 до початку розгляду справи надіслав заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу задовольнити з підстав в ній викладених.

Прокурор в своїй заяві просить залишити ухвалу слідчого судді без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000306 від 31.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

08.06.2023 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого 02 червня 2023 року, під час обшуку складського приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20 та яке належить ТОВ «Рапірус» (код 42806329), ТОВ «Оскар оптіма» (код 42888946), а саме на: копію договору зберігання №15/04 від 15.04.2023 на 5 арк, мінеральні добрива (карбамід гранульований) які знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон, посилаючись на наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначав, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що належне ТОВ «Оскар оптіма», ТОВ «Рапірус», майно, документи можуть бути відчужені стороннім (підставним) особам, що не дасть можливості встановити його фактичну належність під час вирішення справи по суті в суді. Незастосування арешту на вказане майно перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Накладення арешту на це майно є необхідним для припинення кримінальних правопорушень.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, могло бути предметом злочинів, зберегти на собі сліди кримінальних правопорушень, а тому відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні відповідною постановою, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження цього майна, судом першої інстанції було задоволено зазначене клопотання про арешт майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Колегія суддів зазначає, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна, зокрема, мінеральних добрив (карбамід гранульований), яке знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон, свідчать про відповідність вилученого майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, ознакам речового доказу і обставини провадження стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження цього майна до закінчення досудового розслідування.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження цього майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, яке належитьТОВ «Оскар оптіма», враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, з матеріалів судового провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31.05.2023 надано дозвіл у цьому кримінальному провадженні на проведення обшуку у складському приміщенні ТОВ «Рапірус» за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 20, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення, майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, речей, предметів, документів за період 2022-2023 роки, а саме: документів по взаємовідносинах ТОВ «Оскар оптіма» (код ЄДРПОУ 42888946), «Argo Chain general traiding LLC.» (Дубаі, ОАЕ), ТОВ «Рапірус» (код 42806329): первинних фінансово-господарських документів, договорів, податкових декларацій, звітних бухгалтерських та податкових документів, засновницьких, статутних та реєстраційних документів вказаних осіб, платіжних документів, документів щодо переведення грошових коштів у готівку,щодо розрахунку із нерезидентами, проведення валютно-обмінних операцій та операцій з цінними паперами, документів з переведення грошових коштів за межі України, реєстраційних повідомлень, квитанцій, висновків чорнових записів, зошитів, блокнотів, документів щодо проведення митного оформлення товарів, митних декларацій, вантажно-митних декларації із додатками, міжнародних товарно-транспортних накладних, договорів, інвойсів, сертифікатів походження товарів, незаповнених документів із відтисками печаток та штампів, головних книг, журналів в`їзду-виїзду автотранспорту, журналів-ордерів, банківських виписок, кадрових документів, наказів на призначення, трудових договорів, трудових контрактів, відомостей нарахування заробітної плати, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), документів складського обліку; документів, що вказують на придбання, походження мінеральних добрив із російської федерації, розрахунку за вказані мінеральні добрива; документів щодо фрахтування, розвантаження, причалювання, переміщення суден: «White Star», «Marina», «Dobrich», «Attill», «DDS 1», «627», «490», на протязі 2022-2023 років, в т.ч. вантажно-митних декларації із додатками, міжнародних товарно-транспортних накладних, карго декларацій, інвойсів, дозволів на вхід до акваторії портів та інше, в ході якого було вилучене зазначене вище майно, яке є тимчасово вилученим.

Наявність такої ухвали обумовлює законність проведення обшуку за наведеною адресою та законність вилучення виявленого під час обшуку майна.

Крім цього, відповідно до відомостей постанови старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України від 02.06.2023 вилучене в ході проведення обшуку у складських приміщеннях за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 20, яке належить ТОВ «Рапірус», ТОВ «Оскар оптіма» майно, а саме: копію договору зберігання №15/04 від 15.04.2023 на 5 арк, мінеральні добрива (карбамід гранульований) які знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон визнано в кримінальному провадженні № 22023000000000306 від 31.03.2023 речовими доказами.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, які б підтверджували, що країною походження мінеральних добрив є Російська Федерація, є, на думку колегії суддів, передчасними, оскільки слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна без обмеження права користування власником майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень норм КПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 02 червня 2023 року, під час обшуку складського приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20 та яке належить ТОВ «Рапірус» (код 42806329), ТОВ «Оскар оптіма» (код 42888946), а саме на: копію договору зберігання №15/04 від 15.04.2023 на 5 арк, мінеральні добрива (карбамід гранульований) які знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «Оскар Оптіма», - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:




ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/5286/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 761/20075/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення15.11.2023
Оприлюднено23.11.2023
Номер документу115075274
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти основ національної безпеки України

Судовий реєстр по справі —761/20075/23

Ухвала від 15.11.2023

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Рибак Іван Олексійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні