Постанова

від 20.11.2023 по справі 600/3191/23-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3191/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

20 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області в якому просило:

- скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №7104/6/24-13-04-07 від 28.04.23 про виключення з реєстру платників єдиного податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр (код ЄДРПОУ 42294440);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію платником єдиного податку третьої групи, за ставкою 2% (запис 18259587) ТОВ Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр (код ЄДРПОУ 42294440) з 01 квітня 2023 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр є юридичною особою, яка зареєстрована за адресою: вул. Припрутська, 42в, смт. Неполоківці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 42294440, та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області (Кіцманський відділ).

Згідно заяви від 30 травня 2022 року про застосування спрощеної системи оподаткування позивач був зареєстрований платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2% на період дії в Україні воєнного стану.

Рішенням Головного управління ДПС у Чернівецькій області №7104/6/24-13-04-07 від 28 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр з 01 квітня 2023 року виключено з реєстру платників єдиного податку. Підстава: несплата протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку в сумі 265211,03 грн (абз.3 п.299.10 ст.299 та абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України).

Листом від 28 квітня 2023 року №7105/6/24-13-04-07 Головне управління ДПС у Чернівецькій області повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр про те, що згідно пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів. Оскільки 31 березня 2023 року відповідної заяви про перехід на сплату інших податків та зборів до Кіцманського відділу ГУ ДПС Чернівецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр не надходило та відповідно до п.299.10, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України прийнято рішення щодо анулювання товариству реєстрації платника єдиного податку юридичної особи з 01 квітня 2023 року. Також звернута увага платника податку на те, що з 01 квітня 2023 року доходи від провадження господарської діяльності як на території України, так і за її межами будуть оподатковуватися згідно ст. 133 Податкового кодексу України.

За таких обставин, не погоджуючись із рішенням податкового органу про виключення з реєстру платників єдиного податку, Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується та просить суд скасувати прийняте відповідачем рішення, яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку у зв`язку із несплатою протягом двох послідовних кварталів податкового боргу, що виник у платника єдиного податку в сумі 265211,03 грн на підставі абз.3 п.299.10 ст.299 та абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

Так, порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно абз.1 п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно абз. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Положеннями абз. 1 п.299.11 ст. 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування указаних вище норм ПК України в аналогічних відносинах, що вбачається з постанови Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18 (адміністративне провадження N К/9901/57294/18).

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що відповідачем не було проведено перевірки з питань сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр податкового боргу, внаслідок чого не було встановлено актом перевірки наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, не було зафіксовано документально дату виникнення та строку наявності податкового боргу як передумови для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. При цьому інформацію стосовно факту наявності податкового боргу та строку, протягом якого борг наявний, податковим органом було отримано з інформаційних баз даних Головного управління ДПС у Чернівецькій області, на чому наголошено відповідачем і у відзиві.

За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм ПК України у спірних відносинах та зважаючи на те, що оскаржуване рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку було прийнято не на підставі акту за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, як це передбачено п. 299.11. ст. 299 ПК України, а лише на підставі інформації із баз даних контролюючого органу про те, що за позивачем станом на 01 квітня 2023 року рахується податковий борг на суму 265211,03 грн, суд приходить до висновку про порушення відповідачем встановленого законом порядку прийняття рішень про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

При цьому суд вважає цілком слушними твердження позивача про те, що не проведення відповідачем перевірки та не складення відповідного акту унеможливило платника податків на отримання інформації щодо наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що є підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку, та, відповідно, позбавило його права на надання своїх пояснень та документів з приводу такого питання, при тому що позивач, згідно змісту поданих ним заяв по суті справи, вказував про відсутність у нього суми заборгованості, визначеної відповідачем з інформаційних баз даних.

Щодо позиції відповідача про те, що ПК України не передбачено окремого порядку проведення перевірок з питань дотримання особами умов застосування спрощеної системи оподаткування за критерієм своєчасності виконання податкового обов`язку, тобто за критерієм відсутності податкового боргу, то таку суд оцінює критично, адже ПК України і не встановлено окремої процедури прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України, абз. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, окрім тієї, що наведена у п.299.11 ст. 299 ПК України, тобто без проведення перевірки платника податків та не на підставі акту перевірки. До того ж, вказані аргументи податкового органу суперечать та не узгоджуються із позицією Верховного Суду щодо застосування абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України, абз. 8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України та п.299.11 ст. 299 ПК України у аналогічних відносинах (постанова від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18).

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначені ПК України; не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішення; нерозсудливо та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване прийняте ним рішення.

Викладене дає суду підстави для визнання протиправним рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №7104/6/24-13-04-07 від 28 квітня 2023 року про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецький гравійно-піщаний кар`єр, а тому воно підлягає скасуванню.

Отже, позов у частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення підлягає задоволенню.

Згідно положень частини другої статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки позовні вимоги про зобов`язання відповідача відновити відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію позивача платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2% з 01 квітня 2023 року є похідними та нерозривно пов`язані із попередніми позовними вимогами про скасування рішення №7104/6/24-13-04-07 від 28 квітня 2023 року, які суд визнає такими, що підлягають задоволенню, то, відповідно, і названі позовні вимоги зобов`язального характеру також підлягають задоволенню.

Саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваного рішення. Його доводи, викладені у відзиві та запереченнях, не спростовують позиції позивача та суперечать і не узгоджуються із висновками Верховного Суду щодо застосування норм ПК України, які регулюють спірні відносини.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.