Постанова

від 21.11.2023 по справі 300/831/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 рокуСправа № 300/831/23 пров. № А/857/9815/23 А/857/11462/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування кваліфікаційного рішення про визначення коду товару, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року (суддя Гомельчук С.В., м.Івано-Франківськ) та додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 червня 2022 року (суддя Боршовський Т.І., м.Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Івано-Франківської митниці (далі Митниця) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 16.01.2023 №KT-UA206070-0001-2023 (далі Рішення).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 червня 2022 року клопотання представника позивача від 05.05.2023 про додаткове рішення щодо судових витрат задоволено частково. Cтягнуто на користь ТОВ за рахунок бюджетних асигнувань Митниці 13000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу та 12964,50 гривень судових витрат на проведення експертиз.

Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, їх оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить такі скасувати та прийняти нові, якими у задоволенні позовних вимог та вимог про стягнення судових витрат відмовити.

В апеляційних скаргах вказує, що результатами проведеного митного огляду встановлено, що спірний товар за своїми характеристиками відноситься товарної позиції згідно УКТ ЗЕД 4407121000 і включає в себе пиломатеріали обрізані хвойних порід (ялина європейська), які мають торцеві з`єднання, стругані, на ребрах з чотирьох сторін наявні фаски. Зазначає, що розмір судових витрат є завищеним, не відповідає складності справи та часу витраченого адвокатом на виконанні роботи (послуги). Зауважує, що ТОВ в позові не заявлялося про такі витрати.

Позивач у відзивах на апеляційні скарги заперечує вимоги таких, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн та 12964,50 грн буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 11.02.2011 зареєстроване юридичною особою, основними видами діяльності є КВЕД 16.10 лісопильне та стругальне виробництво.

16.05.2022 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ACF-FA» (далі ТОВ-1) укладено договір № 20/2022-КVH (далі Договір) відповідно до предмету якого продавець зобов`язується поставити конструкційні теслярські дерев`яні балки, склеєні за довжиною за допомогою зубчастих з`єднань, сухі, вологістю 15+/- 3%, стругані з чотирьох сторін, з фасками, а покупець прийняти у власність та сплатити продавцю домовлену ціну.

На виконання Договору, позивачем виготовлено обумовлений в Договорі товар та в період з травня 2022 року по грудень 2022 року здійснено 11 поставок.

13.01.2023 декларантом ТОВ, через митного брокера, подано до відділу митного поста «Долина» Митниці до митного оформлення електронну митну декларацію ЕК10АА № 23UA206070000256U8 (далі МД) із зазначенням опису товару: Вироби теслярські, балки клеєні по довжині, строгані, наявні фаски із чотирьох сторін. Використовуються для будівельних робіт. Вологість 15+/- 3%. Розмірами: товщина : 50/80/100 мм, ширина: 140 мм, довжина: 13000 мм, кількість: 56,784 м3.

Декларантом визначено код товару 44183000 згідно УКТ ЗЕД.

До митного оформлення позивачем подано наступні документи:

- копії рахунку-фактури від 13.01.2023№259-АС14 ;

- копія міжнародної товарно-транспортної накладної від 13.01.2023 №0001978;

- копія Договору від 16.05.2022 №20/2022 KVH;

- фотографічні матеріали продукції;

- технічна інформація від 13.01.2023;

- сертифікат EN15497 №1393-СPR-116.

Посадовими особами митного поста проведено огляд товару за МД, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в якому проставлено відмітку про відповідність характеристик товару даним, зазначеним у митній декларації (пункт 8.3.3).

Разом з тим, митний орган зазначив, що у результаті митного огляду встановлено, що вантаж запаковано у 10 пакетів обтягнутих поліетиленовою плівкою, вантаж являє собою пиломатеріал обрізний, струганий, хвойних порід; клеєні по довжині в шип з фасками з чотирьох сторін подовжені, на виробах наявне маркування методом принту, розміри: товщина 50/80/100 мм, ширина 140 мм, довжина 13000 мм, деревина суха, матеріал пакетований, на кожному пакеті наявна паперова бірка на якій зазначено виробника та його реквізити, розмір, кількість у штуках та метрах кубічних (пункт 8.3.4).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято Рішення, згідно з висновком якого визначено опис товару: пиломатеріали обрізні хвойних порід (ялина європейська), які мають торцеві з`єднання, стругані, на ребрах з чотирьох сторін наявні фаски розміром 4 мм, розміри: 50/80/100*140*13000 мм, вологість 15+/- 3%, кількість - 56, 784 м3, призначені для будівельних робіт із кодом товару 4407121000.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України (далі МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Положеннями частини шостої статті 257 МК визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) (стаття 67 МК).

Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (стаття 68 МК).

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 69 МК товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

З огляду на зазначене, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Постанова № 428).

Згідно з положеннями пунктів 2, 3 Постанови № 428 передбачено, що УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Митний тариф України встановлюється Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Закон № 2697-IX), згідно зі статтею 1 якого Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Як додаток до Закону № 2697-IX визначені Основні правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, яким передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Відповідно до положень пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відтак, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

Як уже зазначалось вище, позивачем подано для митного оформлення МД, відповідно до якої ним задекларовано в митному режимі: Вироби теслярські, балки клеєні по довжині, строгані, наявні фаски із чотирьох сторін. Використовуються для будівельних робіт. Вологість 15+/- 3%. Розмірами: товщина : 50/80/100 мм, ширина: 140 мм, довжина: 13000 мм, кількість: 56,784 м3. Декларантом визначено код товару 44183000 згідно УКТ ЗЕД.

16.01.2023 митним органом після опрацювання наданих позивачем документів прийнято Рішення, яким змінено код товару на 4407121000.

При цьому, в оскаржуваному рішенні у пункті 4 (висновок) зазначено такий опис товару: пиломатеріали обрізні хвойних порід (ялина європейська), які мають торцеві з`єднання, стругані, на ребрах з чотирьох сторін наявні фаски розміром 4 мм, розміри: 50/80/100*140*13000 мм, вологість 15+/- 3%, кількість - 56, 784 м3, призначені для будівельних робіт.

Разом з тим, в Додатку до Закону № 2697-IX визначено Митний тариф України (Групи 01-49). Розділом IX вказаного закону унормовано групу: Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля; корок та вироби з нього; вироби з соломи, альфи та інших матеріалів для плетіння; кошикові вироби та плетені вироби.

До розділу IX віднесено групу 44: Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля.

Водночас, до товарної позиції 4418 30 00 00 віднесено: вироби столярні та теслярські будівельні деталі, включаючи комірчасті дерев`яні панелі, зібрані панелі для підлоги, ґонт і дранку для покрівель: стояки та балки, крім товарів, що включені до товарних підпозицій 4418 81-4418 89.

Натомість до товарної позиції 4407121000 віднесено: лісоматеріали розпиляні або розщеплені уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з`єднання, завтовшки більш як 6 мм, які мають торцеві з`єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані

Відповідно до опису товару, зазначеного у МД, позивачем задекларовано товар: вироби теслярські, балки клеєні по довжині, строгані, наявні фаски із чотирьох сторін, використовуються для будвельних робіт, вологість 15+/- 3%, розмірами: товщина : 50/80/100 мм, ширина: 140 мм, довжина: 13000 мм, кількість: 56,784 м3, виробник.

У той же час, у експертному висновку Івано-Франківської торгово-промислової палати від 24.01.2023 №В-17 (далі ТПП, Висновок відповідно) підтверджується приналежність товарів тотожних по опису у МД до коду УКТЗЕД 4418300000. Зазначено, що клеєна конструкційна балка не може бути віднесена до товарної позиції 4407.

Також відповідачем жодним чином не спростовано того, що задекларований позивачем товар пройшов відповідний процес обробки, що, у свою чергу, надає йому характеристик, відмінних від лісоматеріалів, які належать до продукції по коду 4407.

Відповідно до ще одного висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Судово-експертне бюро України» від 04.04.2023 № 9 (далі Висновок №9, ТОВ-1 відповідно), товар - вироби теслярські, балки клеєні по довжині, наявними фасками з чотирьох сторін, задекларований в МД відповідає товарам, які відносяться до групи 44 «Деревина і вироби з деревини; деревне вугілля», позиції 4418 «Вироби столярні та теслярські будівельні деталі, включаючи комірчасті дерев`яні панелі, зібрані панелі для підлоги, ґонт і дранку для покрівель» підпозиції «Інші».

Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що митним органом поверхнево досліджено документи, які надані позивачем до митного оформлення.

Надані відповідачем висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 20.02.2023 №142000-3301-0086 та спеціаліста від 13.01.2023 №02 жодним чином не підтверджують правильності визначення коду УКТ ЗЕД зазначеного у Рішенні, у них лише вказано, що загальна вартість товару становить 1027199,85 грн; і що продукція, яка завантажена в автомобіль у 10 пакетах, не може вважатись теслярським виробом.

Окрім того, безпосередньо в оскаржуваному рішенні та у висновках, що надані відповідачем, відсутнє будь-яке обґрунтування зміни коду товару.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Рішення, відповідно до якого змінено опис та код товару згідно з УКТ ЗЕД, є необґрунтованими та не підтверджуються належними, допустимими доказами і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм права вказує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у цій справі представник позивача до суду першої інстанції надала суду такі докази: копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ІФ № 1038064 від 02.03.2023, виданий Адвокатським об`єднанням «Інтелекс» (далі АО; а.с.126); копію посвідчення адвоката ОСОБА_1 від 01.12.1998 (а.с.127); договір № 16-01/23 від 16.01.2023 про надання адвокатських послуг (далі Договір); протокол погодження ставок погодинної оплати адвокатських послуг від 16.01.2023; акт № 007 від 11.04.2023 приймання-передачі наданих правничих (адвокатських) послуг; розрахунок вартості послуг та витрат до Акту № 007 прийому передачі наданих правничих (адвокатських) послуг від 11.04.2023; копію платіжної інструкції № 1921 від 11.04.2023 про сплату ТОВ 63420 грн за надання правових послуг АО.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, згідно з практикою якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Нормами статті 134 КАС визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно клопотання відповідача від 12.05.2023 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, останнім зазначено, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, оскільки підготовка відповідних процесуальних документів не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки справи цієї категорії не є складними.

Ознайомившись із актом приймання-передачі наданої правничої допомоги та наведеними у ньому видами наданих послуг, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру заявлених судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному додатковому рішенні про те, що вважає, що зазначений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 63420 грн є занадто завищеним порівняно із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

Також суд враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з подібного предмету спору та мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позивачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу належно не обґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат у зв`язку з чим зазначений розмір підлягає зменшенню на суму 13000 грн.

Що стосується витрат на проведення експертиз в цій справі, то необхідно зазначити наступне.

Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз регламентовані статтею 137 КАС .

Так, відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частиною шостою статті 137 КАС розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Частиною сьомою статті 137 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 104 КАС учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 108 КАС висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

З матеріалів справи видно, що позивачем на підтвердження свої позиції до суду першої інстанції подано Висновок Івано-Франківського ТПП, та Висновок №9.

Так, до клопотання від 05.05.2023 про додаткове рішення щодо судових витрат долучено: копію договору № 27/03/2023 від 27.03.2023 на проведення судової товарознавчої експертизи, укладеного між ТОВ-1 та ТОВ; копію рахунку № 27/03/2023 від 27.03.2023 за послуги з проведення судової товарознавчої експертизи на суму 10754,10 грн; копію акту приймання-передачі послуг № 1 від 04.04.2023 згідно договору № 27/03/2023; копію платіжної інструкції № 1854 від 28.03.2023 про сплату 10754,10 грн за послуги з проведення судової товарознавчої експертизи; копію рахунку Івано-Франківської ТПП за № В-17 від 19.01.2023 на суму 2210,40 грн; копію акту виконаних робіт Івано-Франківської ТПП за № В-17 від 24.01.2023; копію платіжної інструкції № 1536 від 28.03.2023 про сплату 2210,40 грн за послуги з визначення коду товару.

Враховуючи те, що Висновок Івано-Франківської ТПП та Висновок № 9, складений ТОВ-1, були предметом дослідження судом першої інстанції та не був відхилений як неналежний та допустимий доказ в суді апеляційної інстанції, а тому вказані витрати проведення вищевказаних експертиз на загальну суму 12964,50 грн підлягають стягненняю за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Крім того, до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про компенсацію судових витрат, за якою позивач просить: здійснити компенсацію судових витрат (витрат на правничу допомогу) понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, стягнувши на користь ТОВ за рахунок бюджетних асигнувань Митниці 47160 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження вказаних витрат подано: платіжну інструкцію від 30.10.2023 №2679 на суму 47160 грн; акт приймання-передачі наданих правничих (адвокатських) послуг від 30.10.2023, за яким ТОВ та АО визначили, що гонорар за надання правничих послуг у цій справі в суді апеляційної інстанції становить 25000 грн без ПДВ; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення 2,5 год; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду 1 год. Сторони погодили загальну вартість наданих правничих послуг на суму 47160 грн, в тому числі 7860 ПДВ; договір про надання адвокатських послуг від 01.08.2023 №01-08/23; протокол погодження ставок погодинної оплати адвокатських послуг від 01.08.2023; протокол погодженого розміру фіксованої вартості адвокатських послуг від 01.08.2023.

Відповідачем подано заперечення щодо заявленої суми судових витрат, з огляду на їх не співмірність та не доведеність затраченого часу, зокрема на написання відзивів на апеляційні скарги які по суті дублюються з судовими рішеннями. Крім того, слід звернути увагу на те, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи наведені вище правові норми, зважаючи на заперечення відповідача щодо розміру заявлених судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 47160 грн є занадто завищеною та неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг, а тому суд дійшов висновку про необхідність зменшення вказаного розміру судових витрат до 3000 грн.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року та додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 червня 2022 року без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (ЄДРПОУ: 43971364) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілвуд» (ЄДРПОУ: 37322161) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний