Постанова

від 16.11.2023 по справі 420/1982/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 420/1982/21

провадження № К/9901/43555/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

секретар судового засідання - Романова А.В.

за участі представників сторін:

від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - Хлистун Р.В.

від ОСОБА_1 - адвокат Луб В.В.

від Одеської міської ради - не з`явився.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС" - адвокат Селезньов О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (суддя Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року (головуючий суддя Коваль М.П., судді Кравець О.О., Зуєва Л.Є.)

у справі №420/1982/21

за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

до ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС"

про зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (за текстом також Управління) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС" (залучено до участі у справі ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року), у якому просило:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 (площею 29,4 кв.м) у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року № 1495 та технічного паспорта від 03 вересня 2010 року, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості";

- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 (площею 23,5 кв.м) у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року № 1494 та технічного паспорта від 03 вересня 2010 року, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості";

- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_2 (площею 26,3 кв.м) до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року № 1496 та технічного паспорта від 03 вересня 2010 року, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості".

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, яке було залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

4. Від відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03 квітня 2019 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвало повідомлення про початок будівельних робіт ОД №061190932220.

6. Відповідно до зареєстрованого повідомлення:

1) планується реконструкції квартир з улаштуванням додаткових приміщень об`єктів громадського призначення та апартаментів, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_8.

2) технічний нагляд за будівництвом здійснює інженер з технічного нагляду ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ№006170).

3) проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_3 , іпн НОМЕР_1 ;

4) головний архітектор проекту - ОСОБА_3 , відповідно до договору від 17 липня 2018 року №21-18 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР №001793);

5) авторський нагляд за будівництвом здійснює ОСОБА_3 ;

6) експертиза проектної документації проведена Одеською філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІ проект реконструкція», код ЄДРПОУ 03329083, головний експерт проекту - ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АЕ№004839), позитивний експертний звіт від 22 березня 2019 року №1834/03-19;

7) містобудівні умови та обмеження видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13 грудня 2018 року №01-07/339;

8) загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації 847 кв.м.;

9) поверховість-5 з технічним поверхом.

10) в повідомленні міститься відмітка про те, що відповідачу відомо, що за подання у неповному обсязі та недостовірних даних, зазначених у повідомленні, встановлена відповідальність відповідно до закону, що підтверджується його підписом.

7. Позивач на підставі листа Прокуратури Одеської області від 22 квітня 2020 року №05/1-711 вих.-20 здійснив комісійне обстеження даного об`єкту будівництва щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси.

8. 05 травня 2020 року за результатами обстеження позивач склав акт обстеження. В акті обстеження позивач вказав, що враховуючи планувальні схеми технічних паспортів від 03 вересня 2010 року, план квартирного (багатоквартирного) будинку від 10 листопада 2017 року та поверховий план будинку від 28 жовтня 1963 року, а також обмірний план об`єкта, виготовлений головним архітектором ОСОБА_3 встановлено розбіжність в геометричних розмірах прибудови до квартири АДРЕСА_1 загальною площею 29,4 кв.м., оскільки геометричні розміри даної прибудови відповідно до вказаних технічних паспортів від 03 вересня 2010 року становлять 2,0 х 3,12 м., а відповідно до обмірного плану 1,0 х 5,7 м.

9. Також позивач в акті зазначив про те, що додатково зафіксований факт влаштування двох колон в рівні першого поверху з тильної сторони будівлі, які знаходяться за периметром плями забудови та не передбачені проектною документацією. Тому є підстави вважати, що обмірний план квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 (лист №4 проекту) не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що може свідчити про збільшення плями забудови даного об`єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку.

10. Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 31 березня 2020 року, які містяться в матеріалах справи: квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 23,5 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року №1495; квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 29,4 кв. м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року №1495; квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 26,3 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року №1495.

11. Аналогічна площа вказаних вище квартир зазначена в експлікації приміщень до плану квартирного (багатоквартирного) житлового будинку технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН» станом на 03 вересня 2010 року.

12. Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання відповідача привести квартири у відповідність до договорів купівлі-продажу та технічних паспортів.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивачем не приймався управлінський акт про необхідність самостійного приведення відповідачем самовільно реконструйованих квартир у первісний стан із встановленням відповідного строку, що унеможливлює звернення до суду в порядку статті 376 ЦК України.

14. Окружний адміністративний суд відзначив, що з наданих до суду документів вбачається, що після скасування постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі №420/4860/20 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061190932220 від 03 квітня 2019 року, подане ОСОБА_1 Управління ДАБК Одеської міської ради обстеження об`єкту спірного будівництва щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси не проводилося. Крім того ані до скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт ані після скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не видавався.

15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що навіть якщо враховувати надані апелянтом матеріали позапланових перевірок (які не були надані до суду першої інстанції), такі перевірки відбулися вже після звернення до суду із позовом про зобов`язання відповідача привести квартири у відповідність до договорів купівлі-продажу та технічних паспортів, що свідчить про не дотримання позивачем порядку, визначеного нормами ЦК України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та, як наслідок, про передчасність звернення до суду з адміністративним позовом.

16. Суд апеляційної інстанції спростував доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, мотивуючи це тим, що справа, що розглядається, згідно з наведеними у КАС України критеріями, могла бути віднесена до категорії справ незначної складності на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 цього Кодексу й розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

17. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про те, що у разі відсутності припису про усунення порушень вимог містобудівного законодавства по причині зупинення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553), суд відмовляє у задоволенні позову, незважаючи на наявність акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 28 січня 2021 року, в якому встановленні порушення ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства, а саме: збудовано 7-поверховий будинок з цокольним поверхом замість 5-поверхового, як передбачено затвердженою проектною документацією та експертним висновком, тобто замовником будівництва перевищено гранично допустиму висоту будівлі +18,6 м, яка зазначена в містобудівних умовах та обмеженнях, фактично висота будівлі становить +21,0м.

При цьому у позивача є підстави вважати, що обмірний план квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що може свідчити про збільшення плями забудови даного об`єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку.

Проте, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_6 у власність чи користування відповідачу, рішеннями Одеської міської ради не передавалась.

18. Позивач вважає, що судом першої та апеляційної інстанції рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (частин 2, 3 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3:2014, ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013). Своєю чергою, застосування заходу щодо приведення спірних квартир у відповідність до договорів купівлі-продажу та технічних паспортів є виправданим та логічним, оскільки такі види самочинного будівництва не можуть бути приведені до легітимного стану в інший спосіб.

19. Процесуальним порушенням позивач вважає розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, що унеможливило надання Управлінням матеріалів позапланової перевірки, яка проводилась відносно ОСОБА_1 20 травня 2021 року. Відтак, судом першої інстанції порушено приписи частини 12 статті 171 КАС України та належним чином не досліджено докази, що надані Управлінням.

20. Відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги, посилаючись на те, що справа могла бути віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності та розглядатися у порядку спрощеного провадження і це повністю узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 вересня 2021 року (справа №826/7249/18), від 24 червня 2021 року (справа № 640/404/20) тощо.

21. Також відповідач зазначає про те, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/5528/18, яким і керувалась і колегія суддів при постановленні оскаржуваного рішення.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 300/214/19).

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

23. Суд першої інстанції відніс справу до справ незначної складності.

24. Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

25. Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

26. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

27. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

28. Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

29. Дійсно, у клопотанні про розгляд справи у порядку загального провадження позивач не наводив обґрунтувань суспільного інтересу у цій справі, не вказував на висвітлення у ЗМІ проблематики спірного будівництва, не зазначав про значущість розгляду цієї справи для збереження історично-культурного середовища України тощо.

30. Проте, судом першої інстанції не було враховано того, що справа, що розглядається, стосується реконструкції квартир з улаштуванням додаткових приміщень об`єктів громадського призначення та апартаментів у будинку за адресою: АДРЕСА_6 , тобто в межах історичного ареалу міста Одеси.

31. У постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 640/10811/19 зроблено висновок про те, що справи про багатоповерхове будівництво в межах історичних ареалів міст не належать до малозначних з огляду на їхню значущість для збереження історично-культурного середовища України.

32. У справі, що розглядається, розгляд справи у суді першої інстанції без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження також призвів до неповного з`ясування всіх обставин справи, про що буде детально викладено у наступних пунктах цієї постанови.

33. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

34. Відповідно до статті 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

36. За приписами частин першої, четвертої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

37. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

38. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

39. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

40. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

41. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі:

1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,

2) істотного порушення будівельних норм і правил.

42. У частині 2 статті 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

43. Самочинне будівництво є правопорушенням що полягає в порушенні норм земельного законодавства, що регулює надання земельної ділянки під будівництво, або містобудівних норм, що регулюють проектування й будівництво. А особа, що здійснила самочинне будівництво, не є законним власником самочинно збудованого об`єкта.

44. Суди попередніх інстанцій не надали належної уваги тому, чи мало місце істотне порушення будівельних норм і правил при здійсненні відповідної реконструкції квартир, чи відповідала така реконструкція критеріям самочинного будівництва.

45. Не було оцінено докази позивача про зміну плями забудови, і очевидний вихід нового будівництва за її межі.

46. У постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

47. Суди попередніх інстанцій на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та численної практики Верховного Суду у питаннях щодо знесення самочинного будівництва, зробили висновок про те, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

48. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення до суду з цим позовом Управлінням ДАБК Одеської міської ради не виносились ані припис, ані розпорядження, ані рішення про зобов`язання відповідача приведення до первісного стану об`єкт самочинної реконструкції, а саме квартир за адресою: АДРЕСА_7 .

Натомість припис №057/21, складений за результатами позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю 20 травня 2021 року, було надано тільки до суду апеляційної інстанції.

Суди вважали, що позов не підлягає задоволенню, оскільки на момент звернення до суду з позовом, Управлінням як суб`єктом владних повноважень не приймався управлінський акт про необхідність самостійного приведення відповідачем самовільно реконструйованих квартир у первісний стан.

Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок передчасним, зважаючи на таке.

49. Згідно з частинами першою та другою статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

50. Повноваженнями у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладені на відповідні органи місцевого самоврядування з 16 серпня 2016 року з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" та пункту 9-1 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

51. З 18 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», відповідно до якої Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 09 липня 2014 року №294, викладено у новій редакції та зупинено дію Порядку №553.

52. Постановою Кабінету Міністрів України №1339, яка набрала чинності з 30 грудня 2020 року було відновлено дію Порядку № 553.

53. На момент складання Акта обстеження позивачем і звернення до суду з цим позовом дію постанови, якою регламентується порядок державного архітектурно-будівельного контролю було зупинено.

54. Ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України та утворення на її місці нового органу - Державної інспекції містобудування України не позбавила повноважень органи місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, проте зупинення Порядку №553 обмежило відповідні Управління державного архітектурно-будівельного контролю при міських радах у реалізації заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

55. У судовому засіданні у Верховному Суді представник позивача наголошував на тому, що Управління оперативно реагувало на самочинне будівництво, зволікання з вичікуванням відновлення дії Порядку №553 могло призвести до незворотних наслідків. При цьому після відновлення дії Порядку №553 позивач провів перевірку, виніс приписи про зупинення будівельних робіт і про усунення порушень, а також постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за приписами КУпАП.

56. Представники відповідача та третьої особи, наполягаючи на тому, що відсутність припису до подання позову позбавила їх можливості на добровільне приведення у відповідність забудови, водночас вони не навели достатніх аргументів про те, що намір на добровільне приведення забудови до технічних паспортів взагалі був, а також, що перешкоджало їм у здійсненні цього під час розгляду цієї справи у судовому порядку.

57. З огляду на те, що суд першої інстанції розглядав справу без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження, вказані обставини залишилися поза його увагою.

58. Також поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що на момент прийняття рішення Одеським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 відчужив належне йому нерухоме майно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС".

59. Під час нового розгляду суди мають встановити, хто має бути належним відповідачем у цій справі, чи мало місце істотне порушення будівельних норм і правил при здійсненні відповідної реконструкції квартир, чи відповідала така реконструкція критеріям самочинного будівництва.

60. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

61. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

62. З урахуванням викладеного, касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

63. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №420/1982/21 скасувати.

Справу №420/1982/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб