Рішення

від 13.11.2023 по справі 490/8709/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2873/2023 Справа № 490/8709/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Товарна Універсальна біржа "Клондайк" про визнання дійсним договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2023 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просять визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 42 від 26.05.2000 року щодо квартири АДРЕСА_1 , укладений між продавцями ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони, та покупцями ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони, зареєстрований 26 травня 2000 року на Товарній Універсальній біржі Клондайк в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 42 та зареєстрований 05.06.2000 року в Миколаївському КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим № 17249. Сторони договору купівлі-продажу квартири домовились щодо усіх його істотних умов, що підтверджується відповідним письмовим договором, і відбулося повне його виконання. Однак, на даний час позивачі не мають можливості розпоряджатися вказаною нерухомістю на власний розсуд у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений. У зв`язку з вищевикладеним, звернулись до суду з даною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 року головуючого по справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду від 13.09.2023 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачам, що вони мають право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також мають право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Позивачі до судового засідання не з`явились. Надано суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідачам було направлено ухвалу про відкриття провадження, проте, у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надали, в судове засідання не з`явилися, хоча судом про дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою відповідачів та не надання відзиву суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши надані позивачами і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судом встановлено, що 26.05.2000 року на Товарній Універсальній біржі «Клондайк» між продавцями ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони, та покупцями ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони, укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований в Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю за № 42.

Сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується відповідним письмовим договором, і відбулося повне виконання договору.

Зазначений договір 05.06.2000 року був зареєстрований Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 17249 за ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 .

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу (ч. 1 ст. 47 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до частини 1 Закону України від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину), товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»).

Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», дозволяло укладати угоди купівлі продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржового контракту.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, в якому роз`яснено, що у випадку наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають юридичну силу, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше.

Оскільки в даних правовідносинах наявна колізія норм матеріального права, що мають однакову юридичну силу ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» та ст. 277 ЦК Української РСР 1963 року, Закон України «Про товарну біржу» було прийнято в 1991 року, а Цивільний кодекс на момент укладання спірного правочину діяв з 1963 року, тому при вирішенні спору про необхідність чи відсутність необхідності нотаріального посвідчення правочину, укладеного на товарній біржі, суд вважає правомірним застосування сторонами спірного правочину ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (як нормативного акта, прийнятого пізніше), що дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Таким чином, сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала іншій квартиру.

Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу ніким не спростовані та свідчать про те, що позивачі є добросовісним набувачами нерухомого майна.

Позивачі на теперішній час не мають можливості розпоряджатися своєю квартирою на власний розсуд.

Приймаючи до уваги те, що позивачі не можуть усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, вимог щодо розподілу судових витрат позивачами не заявлялось, а тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи, покладаються на позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Товарна Універсальна біржа "Клондайк" про визнання дійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , укладений між продавцями ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони, та покупцями ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони, посвідчений на Товарній Універсальній біржі Клондайк 26.05.2000 року, зареєстрований в Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю за № 42, зареєстрований 05.06.2000 року в Миколаївському КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" за реєстровим № 17249.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 : остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товарна Універсальна біржа "Клондайк", Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 35.

Суддя О.А. Гуденко