Рішення

від 22.11.2023 по справі 288/2053/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2053/23

Провадження № 2-а/288/19/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань Плетенецької Т.Ю.,

представника відповідача Кошевського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області адміністративну справу в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач)звернувся досуду ізадміністративним позовомдо Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті (далі відповідач)про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,в якому зазначає, що 21 липня 2023 року ним було отримано копію постанови Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 20 липня 2023 року № 72314288.

Ознайомившись зі змістом постанови органу ДВС з`ясовано, що підставою для відкриття виконавчого провадження слугувало надходження від Державної служби України з безпеки на транспорті постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 20 квітня 2023 року серії АА № 00007510.

Після цього, у ДВС було отримано копію оскаржуваної Постанови для відповідного ознайомлення та вивчення.

Змістом Постанови відображено відомості, зокрема про те, що 28 березня 2023 року о 06 год. 13 хв. за адресою М-03, км 22+717, Київська обл. ОСОБА_1 допущено рух транспортного засобу MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів відображених пунктом 22.5 ПДГ, перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,063% (5.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Як встановлено, зазначена Постанова направлялася поштовим відправленням у вигляді рекомендованого листа зі штриховим кодовим ідентифікатором 0600222552106, який міститься на зворотному боці цієї Постанови.

Окрім того, шляхом перегляду загальнодоступних відомостей у розділі Трекінг на офіційному вебсайті національного оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» також з`ясовано, що поштове відправлення було повернуто його відправнику через закінчення встановленого терміну зберігання.

Вважає зазначену Постанову протиправною та такою, що підлягає скасування, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Уповноважена посадова особа Укртрансбезпеки під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи не з`ясувала чи рухався транспортний засіб відображений у змісті Постанови в з`єднанні з іншим транспортним засобом-причіпом, хто конкретно використовував транспортний засіб, про який йдеться у змісті Постанови та чи є особа, до якої застосовано адміністративне стягнення суб`єктом відповідальності, а також наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Переглядом на вебсайті Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі зображення та відеозапису на наявним у змісті Постанови посиланням https://wim.dsbt.gov.Ua/r/a/AA00007510/ ідентифікатор доступу: 8OOql V9f2gcKh чітко видно, що транспортний засіб MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 рухається в з`єднанні з іншим транспортним засобом - спеціалізованим причіпом KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_2 . Однак, автоматичний пункт фіксацію державного номерного знаку зазначеного причепу не забезпечив, що свідчить про відсутність повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.

Визначення терміну «транспортний засіб» є узагальненим поняттям та потребує у кожному окремому випадку деталізованого розкриття.

Отже, чи відбувалося зважування транспортного засобу MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 та/або транспортного засобу - спеціалізованого причіпа KRONE AZW 18 з державним номерним знаком НОМЕР_2 та згідно із відомостями Постанови, встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу, при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон не відомо.

Слід врахувати, що в оскаржуваній Постанові відомості про причіп, як транспортний засіб, який рухався в з`єднанні з іншим транспортним засобом - спеціалізованим вантажним самоскидом відсутні.

У той же час, у нашому конкретному випадку, 28 березня 2023 року рухалися одночасно два транспортні засоби у вигляді спеціалізованого вантажного самоскиду та причіпа, однак перевищення загальної маси транспортного засобу MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 на 13,063% (5.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон не мало місце, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію зазначеного вантажного автомобіля НОМЕР_3 , маса без навантаження становить 10100 тон, а повна маса 26000 тон. Тому відображені у змісті Постанови твердження про перевищення нормативних параметрів повної маси є хибними.

02 січня 2023 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичкодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОФІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31454891) (користувач) укладено договір позички транспортного засобу № 1-а.

Відповідно до пункту 1.1 обумовленого договору (правочину) позичкодавець передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування строком на 6 (шість) місяців наступні транспортні засоби: -MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 ; -причіп KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Таким чином, принцип свободи договору надає можливість сторонам вільно визначати характер та умови договору, що ними укладається. При цьому, сторони у зазначеному правочині погодили нового користувача транспортних засобів на визначений ними строк.

Отже, документально підтверджено той факт, що ОСОБА_1 , як власник зазначених транспортних засобів в установленому законодавством порядку передав їх в користування господарському товариству, що як наслідок, станом на 28 березня 2023 року дані транспортні засоби ним не використовувалися та не могли використовуватися.

Уповноважена посадова особа Укртрансбезпеки притягнула до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 шляхом винесення оскаржуваної Постанови. Однак, останній не вчиняв адміністративного правопорушення, адже як вже зазначалося транспортні засоби у його користуванні не перебували, а тому він не може нести будь-яку юридичну відповідальність на час їх використання належним користувачем.

На час укладення між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичкодавець) та ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОФІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31454891) (користувач) договір позички транспортного засобу 02 січня 2023 року № 1-а діяла процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1197 (зі змінами), якою було затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, яка втратила чинність 13 січня 2023 року.

Обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на належного користувача, який користується транспортним засобом на законних підставах, в їхньому випадку на підставі правочину.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОФІЯ» (користувач), якому ОСОБА_1 (позичкодавець) передав в користування транспортний засіб, про який йдеться у змісті оскаржуваної Постанови, зобов`язане було внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача. Невиконання користувачем цього обов`язку не є підставою для притягнення його, як власника транспортних засобів до адміністративної відповідальності, адже вони перебували в користуванні господарського товариства.

Оскаржувана Постанова винесена уповноваженою посадовою особою 20 квітня 2023 року, однак відправлена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності лише 24 квітня 2023 року, що вказує на існування об`єктивних ознак істотного порушення суб`єктом владних повноважень визначеної процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі.

Слід зазначити, що фотографії (відеозапис) транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт, інформаційна картку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформовану автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення не підтверджують наявність у діях/бездіяльності позивача вини, як власника транспортних засобів, а обставини викладені у оскаржуваній Постанові повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б не викликали сумнівів у вчиненні адміністративного правопорушення.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 20 квітня 2023 року серії АА № 00007510 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 гривень; Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до ухвали суду від 08 серпня 2023 року по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву в якій позовні вимоги підтримав повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Також 25 серпня 2023 року надала відзив на позовну заяву з додатками в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі /а.с. 43-102/.

Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відповідно дочастини 5статті 262КАС України,суд розглядаєсправу впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін занаявними усправі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 КАС України, тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, пояснення, які знаходяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з бокусуб`єктів владних повноважень.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 28 березня 2023 року о 06 год. 13 хв. за адресою М-03, км 22+717, Київська обл. ОСОБА_1 допущено рух транспортного засобу MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів відображених пунктом 22.5 ПДГ України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,063% (5.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку з чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень 00 копійок. /а.с.21/

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20 липня 2023 року, відкрито виконавче провадження № 7231425 з примусового виконання вищезазначеної постанови. /а.с.26/

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 6 вищевказаного Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Як вбачається з частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 14-1 КУпАП визначає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою,

власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Так, згідно статті 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Відповідно до статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з постанови серії АА № 00007510, наданої позивачем, ОСОБА_1 порушив п. 22.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т),

або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст.132-1 КУпАП (Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами) перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 являється власником транспортних засобів: -MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 ; -причіп KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_2 . /а.с.28/

Крім того, позивач в позовній заяві зазначав, що він як власник транспортного засобу «MAN TGA 26.400» д.н.з. НОМЕР_1 , не може нести відповідальність за дії товариства, який користується вказаним транспортним засобом.

Так, відповідно до 02 січня 2023 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичкодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОФІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31454891) (користувач) укладено договір позички транспортного засобу № 1-а.: транспортний засіб: -MAN TGA 26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 ; -причіп KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_2 . Даним транспортним засобом саме ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОФІЯ», а не позивач, користувався та здійснював перевезення вантажу.

Водночас, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Згідно з п.п. 3 п.2 Порядку № 1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п.п. 1, 4 п.3 вищезазначеного Порядку № 1197, підставою внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички).

Згідно з п. 24 Порядку № 1197, внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.

З аналізу наведеного вбачається, що дійсно орендар ТЗ має обов`язок внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача такого ТЗ.

Водночас, положеннями статті 319 ЦК України регламентовано питання здійснення права власності.

Так, вказаною статтею передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

В матеріалах справи наявний договір позички транспортного засобу № 1-а, за яким вказаний транспортний засіб був переданий в користування ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-РЕСТАВРАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СОФІЯ», строком на шість місяців, а згідно п. 5 вказаного договору користувач використовуватиме вказаний транспортний засіб для здійснення ним господарської діяльності.

Отже, оскільки позивачем не було перевірено дотримання користувачем обов`язку щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача такого ТЗ, з огляду на відсутність жодних матеріалів з приводу того, що позивач вимагав від орендаря внести відповідні відомості до вказаного реєстру, та враховуючи обізнаність позивача яким саме чином наймач буде використовувати переданий ТЗ та ту обставину, що саме позивач є власником вказаного ТЗ, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття спірної постанови саме щодо позивача.

Крім того, п. 9 Порядку 1197 передбачено, що якщо власником транспортного засобу є фізична особа, то внесення до Реєстру відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, здійснюється нею особисто.

Також у п. 21. вищевказаного Порядку, визначено, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформації щодо належного користувача транспортного засобу.

Відтак, в разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) несе фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, в даних спірних правовідносинах це є позивач ОСОБА_1 ..

При цьому, судом встановлено, що позивач не скористався правом, передбаченим ст. 14-1 КУпАП щодо повідомлення про вчинення порушення іншою особою (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Також, ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

Отже, суд вважає, що позивач, будучи власником транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, передаючи його в користування третім особам, має бути зацікавлений та вжити належних заходів задля забезпечення дотримання користувачем такого ТЗ правил дорожнього руху та неухильного виконання вимог чинних нормативно-правових актів останнім.

З огляду на викладене, суд вважає, що в спірному випадку відповідачем правильно визнано позивача суб`єктом скоєного правопорушення, та оскаржувана постанова винесена щодо нього правомірно.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.

У відповідності до частини 1статті 77 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Згідно частини 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач, відповідно дост. 77 КАС України, навів підтверджуючі докази правомірності прийняття ним оскаржуваної постанови тим самим спростував доводи позивача вказані в позовній заяві.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне постанову серії АА № 00007510 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнанняпротиправною таскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення, залишити без задоволення.

Вимога про стягнення судових витрат, згідно ст. 139 КАС України не вирішується, так як в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 14.11.2018 року № 1197; статтями 14-1, 14-2, 14-3, частиною 2 статті 132-1, статтями 245, 251, 268, 278, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90, 195, 205, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко