Ухвала

від 22.11.2023 по справі 404/3821/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3821/23

Номер провадження 2/404/824/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в скла ді: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про поновлення її на роботі в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області з 19.04.2023 року та стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.109).

Через канцелярію суду відповідачем Пенсійним фондом України подано відзив на позов (вх. № 22117 від 16.06.2023 року), в якому міститься клопотання про закриття провадження у справі. В обгрунтування поданого клопотання зазначено, що Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень. Враховуючи, що управління дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області припинено, позивач фактично вимагає поновлення (переведення) їх на посаді державної служби в органах Пенсійного фонду України. Таким чином, у даній справі для вирішення позовних вимог про поновлення позивача в Пенсійному Фонді України та відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно вирішити публічно-правовий спір. А відтак, відповідач просить суд закрити провадження у справі з підстав передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (а.с.159-176).

Позивач в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву (вх. № 44226 від 22.11.2023 року) про проведення судового засідання за її відсутності та вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (а.с.214).

Відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про дату, час тат місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача Пенсійного фонду України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 44232 від 22.11.2023 року) про проведення судового засідання за його відсутності та підтримання клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.215-217).

Розглянувши клопотання відповідача, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства які регулюють порядок закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про таке.

Пунктом 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом першим частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Поняття публічної служби наведено у пункті 17 частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим ,органах місцевого самоврядування .

Проходження публічної служби процес діяльності на посадах , які вона обіймає, починаючи з моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яка особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуванням, виплатами, утриманням, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.

Публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

Фонд, відповідно до норм вказаного закону, наділений контролюючими функціями та правами видання обов`язкових для страхувальників актів, тому спори за його участю та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, даний спір не є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який у спірних правовідносинах не здійснював владні управлінські функції, посада позивача, з якої його було звільнено, не відноситься до категорії державних службовців публічної служби.

До адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що посада позивача не відносилась до державної служби, суд приходить до висновку, що спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 255, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання відповідача Пенсійного фонду України (вх. № 22117 від 16.06.2023 року)) про зупинення провадження у справі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка