Ухвала

від 21.11.2023 по справі 756/14856/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21.11.2023 Справа № 756/14856/23

Справа № 756/14856/23

Провадження № 1-кс/756/2659/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050000881 від 08.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022100050000881 від 08.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно, вилучене 08.11.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договори про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації в кількості 53 штуки; заяви на ім`я ОСОБА_8 в кількості 4 шт.; усвідомлена згода особи на проведення наркологічного та психологічного огляду; довідки у кількості 3 шт.; упаковка стартового пакету з номером +38063-316-73-03; блокнот з чорновими записами; посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 ; сертифікат на ім`я ОСОБА_9 ; сертифікати та свідоцтва на ім`я ОСОБА_6 ; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору; банківську картку «monobank» НОМЕР_2 ; відтиск печатки ОСОБА_10 «лікар», шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування.

Клопотанняобґрунтовано тим,що у провадженні слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022100050000881 від 08.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України.

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, та місці, але не пізніше лютого 2022 року, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, знаючи психологію людей, будучи обізнаними в сфері надання послуг наркозалежним, з корисливих мотивів, розробив злочинний план по організації діяльності фіктивних реабілітаційних центрів для утримання наркозалежних та алкозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій, за грошову винагороду.

Так, розробивши план вчинення на постійній основі кримінальних правопорушень (злочинів), пов`язаних із незаконним позбавленням волі та викраденням людей, з метою незаконного збагачення, з метою його реалізації, 18.02.2022 ОСОБА_8 створив та зареєстрував Громадську організацію «Діва Центр» код ЄДРПОУ: 44684316, юридична адреса: Одеська область, Беляївський район, село Усатове, вулиця Гагаріна, будинок 2г, фактична адреса: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Мізікевича, вул. Відважних ж/м «Дружний», будинок 1/6, із основним видом діяльності код КВЕД 94.99 «діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у. (основний)», в межах якої являється єдиним керівником.

Розуміючи, що самостійно виконати дії по організації функціонування та безпосередній діяльності зазначеного реабілітаційного центру він не зможе та йому потрібні співучасники, ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним викраденням та позбавленням волі людей (наркозалежних та алкозалежних), залучивши останніх як виконавців, тим самим зорганізувавшись у стійке об`єднання для вчинення цих злочинів.

За таких обставин, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи у складі організованої групи, порушуючи норми чинного законодавства, передбачені статтею 29 Конституції України; ст. ст. 13, 14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 у справі № 1-1 /2016; норми Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»; постанову Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 979; постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством)» від 03.12.2012 №1145, скоїли ряд умисних злочинів, пов`язаних з незаконним викраденням та позбавленням волі людей, серед яких: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Прокурор зазначив, що з 08.11.2023 по 09.11.2023 в період часу з 22 год. 40 хв. по 00 год. 16 хв. слідчим Оболонського УП ГУНП у м. Києві в рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 13.10.2023 було проведено обшук за адресою : АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: договори про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації в кількості 53 штуки; заяви на ім`я ОСОБА_8 в кількості 4 шт.; усвідомлена згода особи на проведення наркологічного та психологічного огляду; довідки у кількості 3 шт.; упаковка стартового пакету з номером +38063-316-73-03; блокнот з чорновими записами; посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 ; сертифікат на ім`я ОСОБА_9 ; сертифікати та свідоцтва на ім`я ОСОБА_6 ; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору; банківська картка «monobank» НОМЕР_2 ; відтиск печатки ОСОБА_10 «лікар».

09.11.2023 постановою старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022100050000881 від 08.06.2022.

З урахуванням наведеного, прокурор просить накласти арешт на вказане майно з метою збереження вказаних речових доказів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив задовольнити, посилаючись на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на договори про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації, заяви на ім`я ОСОБА_8 , довідки щодо поміщення осіб до реабілітаційного центру, оскільки, на її думку, вказані документи містять персональні дані пацієнтів, які не підлягають поширенню та мають зберігатись у реабілітаційному центрі. Крім того, зазначила про необгунтованість клопотання в частині накладення арешту на сертифікати на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а також свідоцтва на ім`я останнього. Проти накладення арешту на інше вилучене майно не заперечувала, оскільки воно не належить ОСОБА_6 .

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підримали думку захисника ОСОБА_4 .

Вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності п.9 ч.1 ст. 7 КПК України.

За вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

У частині 3 статті 170 КПК України зазначено, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94,132,173 КПКповинен врахувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), 3) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050000881 від 08.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України.

08.11.2023 по 09.11.2023 в період часу з 22 год. 40 хв. по 00 год. 16 хв. слідчим Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 в рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 13.10.2023 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_6 під час якого було виявлено та вилучено: договори про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації в кількості 53 штуки; заяви на ім`я ОСОБА_8 в кількості 4 шт.; усвідомлена згода особи на проведення наркологічного та психологічного огляду; довідки у кількості 2 шт.; упаковка стартового пакету з номером +38063-316-73-03; блокнот з чорновими записами; посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 ; сертифікат на ім`я ОСОБА_9 ; сертифікати та свідоцтва на ім`я ОСОБА_6 ; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору; банківська картка «monobank» НОМЕР_2 ; відтиск печатки ОСОБА_10 «лікар».

09.11.2023 постановою старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 вказане майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12022100050000881 від 08.06.2022 року.

Вирішуючи питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування здійснюється щодо кримінальних правопорушень, пов?язаних з незаконним позбавленням волі осіб шляхом їх поміщення до реабілітаційного центру, а тому вилучені речі та документи можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже вказане вище майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, а також, що вилучене майно може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Більш того, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, як застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Враховуючи, що досудове розслідування ще триває та усі обставини будуть встановлені під час його проведення, у той же час, майно, вилучене 08.11.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , має по кримінальному провадженню значення речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи думку сторони захисту, яка лише частково заперечувала проти заявленого стороною обвинувачення клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність частково задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на наступне майно: договори про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації в кількості 53 штуки; заяви на ім`я ОСОБА_8 в кількості 4 шт.; усвідомлену згоду особи на проведення наркологічного та психологічного огляду; довідки у кількості 2 шт.; упаковку стартового пакету з номером +38063-316-73-03; блокнот з чорновими записами; посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 ; сертифікат на ім`я ОСОБА_9 ; сертифікати та свідоцтва на ім`я ОСОБА_6 ; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору; банківську картку «monobank» НОМЕР_2 ; відтиск печатки " ОСОБА_10 "лікар", шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на довідки, зазначені у клопотанні прокурора у кількості 2 шт., оскільки з протоколу обшуку від 08.11.2023 вбачається, що саме у кількості двох штук вказані документи були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, слідчий суддя критично оцінює доводи захисника ОСОБА_4 про достатність зберігання у матеріалах кримінального провадження копій вилучених під час обшуку договорів про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації, заяв на ім`я ОСОБА_8 та довідок щодо поміщення осіб до реабілітаційного центру, оригінали яких, на її думку, мають зберігатися у реабілітаційному центрі з метою не розголошення персональних даних осіб, оскільки це суперечить самій меті арешту майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто меті збереження матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, вказані документи не зберігалися у "Діва Центр", а були вилучені у квартирі за місцем проживання ОСОБА_6 .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050000881 від 08.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 08.11.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- договори про надання комплексу послуг з психосоціальної реабілітації в кількості 53 штуки;

- заяви на ім`я ОСОБА_8 в кількості 4 шт.;

- усвідомлену згоду особи на проведення наркологічного та психологічного огляду;

- довідки у кількості 2 шт.;

- упаковку стартового пакету з номером +38063-316-73-03;

- блокнот з чорновими записами;

- посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 ;

- сертифікат на ім`я ОСОБА_9 ;

- сертифікати та свідоцтва на ім`я ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон «Samsung» чорного кольору;

- банківську картку «monobank» НОМЕР_2 ;

- відтиск печатки " ОСОБА_10 "лікар"

шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 21.11.2023 о 17 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1