Рішення

від 22.11.2023 по справі 756/11723/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.11.2023 Справа № 756/11723/23

Справа ун. № 756/11723/23

пр.№2/756/4887/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

22 листопада 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Галелюк Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Маяк-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач забезпечує утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та зобов`язаний щомісячно сплачувати свою частку затверджених загальними зборами ЖБК «МАЯК-№» внесків на утримання будинку та прибудинкової території. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за період з 01.10.2014 по 01.07.2023 у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 22549,89 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також 3 % річних у розмірі 2015,21 грн та інфляційні витрати 15703,64 грн, витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, при цьому, подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається зі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.07.2023, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

На підставі рішення загальних зборів відповідно до Протоколу № 1 від 31.08.2017 було прийнято рішення про затвердження внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі: 5,08грн./кв.м.( для приміщень 1-го поверху) та 6,07 грн./кв.м.( для приміщень 2-9 поверхів) при умові оплати послуг після 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, або наявності заборгованості за житлово- комунальні послуги; 4,62грн./кв.м.( для приміщень 1-го поверху) та 5,52 грн./кв.м.( для приміщень 2-9 поверхів) при умові оплати послуг після 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, або наявності заборгованості за житлово- комунальні послуги.

Відповідно до довідки № 1 від 11.04.2023, ЖБК «МАЯК-3» були укладені договори із безпосередніми виконавцями робіт з управління багатоквартирним будинком та надавачем житлово-комунальних послуг.

З наданого позивачем розрахунку, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території по квартирі відповідача ОСОБА_1 за АДРЕСА_3 , за період з 01.10.2014 по 01.07.2023 складає 22549,89 грн.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати внесків.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦПК України власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладено обов`язок утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:1) житлові послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг і відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 в редакції Постанови КМУ № 45 від 24.01.2006 р. із наступними змінами та доповненнями, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Відповідно до цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Отже, позивач і відповідач є сторонами у зобов`язанні, а згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього та, інших актів цивільного законодавства.

ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, допустив заборгованість з їх оплати, яка складає 22549,89 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «МАЯК-3» заборгованості по оплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 22549,89 грн.

Крім того, позивачем надано заяву про залишення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2015,21 грн. та інфляційні втрати у розмірі 15703,64 грн. залишити без розгляду.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №А/30092022/К-7 від 30.09.2022 укладений між ЖБК «МАЯК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський центр права» в особі директора Хоружого В.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3108, підписаний Головою правління Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» та директором ТОВ «Київський Центр Права» Хоружним В.В., яким сторони обумовили обсяг та вартість послуг правничої допомоги, розрахунком витрат, платіжні інструкції № 583 від 17.07.2023 та № 595 від 14.08.2023.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, досвід адвоката, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі 2880,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684, 00 гривень.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 140-141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Маяк-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «МАЯК-3» (місцезнаходження: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 23376736) заборгованість з внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на загальну суму 22549,89грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2880,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко