Ухвала

від 14.11.2023 по справі 757/37796/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37796/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12023000000000602 від 06.04.2023,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2023 засобами поштового зв`язку прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор подав заяву, в якій просив розглядати клопотання без його участі, вимоги підтримав.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що Офісом Генерального прокуратура здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000000602 від 06.04.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що протягом 20212023 років службові особи ТОВ «ТБ Сервіс» (код ЄДРПОУ 37439292), ТОВ «Меліус Трейд» (код ЄДРПОУ 43805216) та інших невстановлених суб?єктів господарської діяльності, за попередньою змовою із фізичними особами підприємцями, які надають брокерські послуги та службових осіб Одеської митниці організували схему переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю вантажів комерційного призначення.

18.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.08.2023 (справа №757/33758/23-к) проведено обшук за за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення даної слідчої дії було тимчасово вилучено:мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі бежевого кольору, в чохлі; мобільний телефон марки «iPhone», в корпусі чорного кольору в прозорому чохлі; ноутбук марки «ASUS», моделі QCWB335, в корпусі білого кольору, серійний номер 9912;ноутбук марки «Acer», в корпусі чорного кольору, моделі N19Q8, серійний номер NXVPUET00F147180F97600; флеш-носій «TG», 32 Gb пам?яті, в корпусі сірого кольору, які перебували у користуванні ОСОБА_4 .

Після чого, 18.08.2023 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 вилучені у ході обшуку ноутбуки, мобільні телефони та флеш-носій, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вказане майно могло використовуватися як знаряддя вчинення злочину, а також містить на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть бути предметом злочину.

Таким чином, із метою перевірки та встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення щодо якого здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на тимчасово вилучене майно для його збереження як речових доказів, оскільки у подальшому воно може бути використане як доказ під час досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене у ході обшуку майно, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» в корпусі бежевого кольору, в чохлі;мобільний телефон марки «iPhone», в корпусі чорного кольору в прозорому чохлі;ноутбук марки «ASUS», моделі QCWB335, в корпусі білого кольору, серійний номер 9912;ноутбук марки «Acer», в корпусі чорного кольору, моделі N19Q8, серійний номер NXVPUET00F147180F97600; флеш-носій «TG», 32 Gb пам?яті, в корпусі сірого кольору, які перебували у користуванні ОСОБА_4 , заборонивши користуватися та розпоряджатися вказаним майном у будь-який спосіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1