Вирок

від 22.11.2023 по справі 227/972/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.11.2023 227/972/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Добропілля кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023052230000058 від 07 лютого 2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білозерське Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 строк дії воєнного стану в України продовжено з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 строк дії воєнного стану в України продовжено до 05 годин 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

27.12.2022 року, близько 22:00 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 , де разом вживали спиртні напої. В цей час ОСОБА_5 побачив на столі в кухонній кімнаті мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 , та у нього виник умисел на його викрадення. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, в умовах воєнного стану, взяв мобільний телефон та поклав його до своєї кишені, тим самим викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон торгівельної марки «POCO» моделі «М3» 4/64 GB вартістю 4137 гривень 33 копійки. Заволодівши викраденим майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, яка була укладена 28 квітня 2023 року між прокурором Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_4 , обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі підозри. Сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Прокурор ОСОБА_3 під час підготовчого судового провадження в судовому засіданні просила дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час підготовчого судового провадження визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, заявив суду, що розуміє суть обвинувачення, зазначив, що угоду уклав добровільно, не заперечував проти її затвердження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_4 під час підготовчого судового провадження просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому обумовлену в ній міру покарання.

Заслухавши сторін угоди, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди, виходячи з наступного.

Відповідно до правил ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, є правильною.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, шляхом повернення викраденого майна.

Суд, в порядку ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде до нього застосовано, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, санкції ч. 4 ст. 185 КК України, на думку суду є достатнім та співмірним із вчиненим кримінальним правопорушенням. При цьому суд враховує те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, не судимий, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, викрадене майно повернув.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди, що є підставою для ухвалення обвинувального вироку.

Вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із застосуванням ст. 76 КК України.

Беручи до уваги вищенаведені обставини і особу винного, суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-23/453-ТВ від 17 лютого 2023 року, НДЕКЦ МВС, ідентифікаційний код 25574305, у розмірі 943,90 грн, які слід стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 28 квітня 2023 року між прокурором Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023052230000058 від 07 лютого 2023 року.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти на останнього наступні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-23/453-ТВ від 17 лютого 2023 року, НДЕКЦ МВС, ідентифікаційний код 25574305, у розмірі 943,90 грн (дев`ятсот сорок три гривні дев`яносто копійок).

Відповідно до ст.100КПК України речові докази:

мобільний телефон торгівельної марки «РОСО» моделі «М3» 4/64 GB, який повернутий під схорону розписку потерпілому ОСОБА_6 , - залишити власнику.

Роз`яснити сторонам угоди, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка подається з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днівз дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку, негайно після проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити потерпілому.

Головуючий суддя ОСОБА_1