Ухвала

від 20.11.2023 по справі 760/6408/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6408/21

2/760/3662/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі Щепановій І.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 27 у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «КАРДАН» про визнання незаконним рішення загальних зборів ОК «КАРДАН», -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним рішення загальних зборів ОК «КАРДАН» від 15.01.2021 про виключення її зі членів кооперативу.

17.03.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 17.03.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.05.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову,як необґрунтованого.

Відповіді на відзив позивачем подано не було.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

З 28 березня 2014 року - часу внесення змін до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України у редакції підпункту 1 пункту 3 Закону України від 10 жовтня 2013 року № 642-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон № 642-VII), який набрав чинності 28 березня 2014 року, процесуальний закон відніс до юрисдикції господарського суду розгляд справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством (фермерське господарство, кооператив, приватне, колективне підприємство тощо), та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.

Стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до яких віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Так, обслуговуючий кооператив «КАРДАН» створений у 2007 році, редакція Статуту обслуговуючого кооперативу «КАРДАН» затверджена головою правління обслуговуючого кооперативу від 11 жовтня 2007 року.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямками діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив -це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст.2, 23 Закону України «Про кооперацію).

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Згідно статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Встановлено, що предметом позову є визнання незаконним рішення загальних зборів кооперативу «КАРДАН» від 15.01.2021 про припинення членства в кооперативі позивача ОСОБА_1 (виключення із складу членів кооперативу), тобто стосуються корпоративних прав останньої, оскільки саме членство в кооперативі надає право члену кооперативу брати участь в його управлінні, обирати та бути обраним до органів управління, отримати частину статутного капіталу у випадку ліквідації кооперативу.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №738/1772/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18-ц, від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 зазначено, що особи, які є членами кооперативу, правомочні брати участь у його управлінні, а також мають інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі. Оскільки кооператив є господарською організацією, а спір виник у межах господарських правовідносин з управління діяльністю кооперативу, а саме у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні, розгляд цього спору має здійснюватися судом господарської юрисдикції.

Аналогічну правову позицію висловили і касаційні суди, а саме: Касаційний господарський та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі№ 916/1253/19, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19,від 05 березня 2020 року у справі № 918/703/18, від 04 серпня 2020 року у справі № 902/495/19, від 24 червня 2020 року у справі № 361/1059/17.

У правовій доктрині залежно від мети створення юридичної особи виділяють корпоративні спори, що виникають між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку (саморегулівні організації, споживчі, обслуговуючі кооперативи, кредитні союзи).

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідний правовий висновок викладений у наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Такі ж висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №695/2665/16 (провадження №14-105цс20).

Правові висновки з приводу юрисдикції спорів про оскарження рішень уповноважених органів юридичної особи його учасником або виконавчим органом висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі№ 510/456/17 (провадження №14-1цс19), від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження 14-170цс19), від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19),від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 16 жовтня 2018 року у справі № 916/4625/15, від 22 січня 2019 року у справі № 915/1674/15, від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17.

Верховний Суд виходить з того, що виключення учасника з об`єднання - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення учасником об`єднання своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа учасників об`єднання, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього учасника об`єднання та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та/або установчими документами об`єднання.

Рішення загальних зборів учасників (членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Як вказано вище, у даній справі об`єктом спору є рішення загальних зборів членів ОК «КАРДАН», проведені 15 січня 2021 та прийняте на них рішення, оформлене протоколом про виключення , у тому числі з 01.02.2021 ОСОБА_1 із членів товариства, яке спричинило виникнення і тривання спірних правовідносин.

Таким чином, спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю та управлінням господарською організацією, зокрема щодо виключення з членів товариства загальними зборами, щодо можливості члена кооперативу брати участь в управлінні цією організацією, права голосу на загальних зборах, права користування послугами кооперативу, пов`язаними з членством у ньому.

Тобто, за своїм змістом правовідносини виникли щодо розпорядження корпоративними правами, їх реалізації та поновлення, а отже розгляд цього спору належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України.

Основним мотивом і підставою позову у цій справі є посилання позивача на незаконність її виключення з членів ОК «КАРДАН»,що пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління, що у свою чергу передбачає вирішення спору у порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне закрити провадження згідно п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу право на звернення з даним позовом до Господаського суду м.Києва.

Відповідно до вимог ч.2 ст.255 ЦПК України позивачу підлягає поверненню 908,00 грн. сплаченого судового збору, згідно з квитанцією №0.0.205555644.1 від 16.03.2021.

Керуючись ст.ст.43, 255,256, 259-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «КАРДАН» про визнання незаконним рішення загальних зборів ОК «КАРДАН» про виключення з членів кооперативу.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 908,00 грн. сплаченого згідно з квитанцією №0.0.205555644.1 від 16.03.2021.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Букіна