Ухвала

від 13.07.2023 по справі 761/22202/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/22202/23

Провадження № 1-кс/761/14483/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 (справа № 761/9877/18) у кримінальному провадженні № 420 181 112 000 001 94 від 19.03.2018 за ч. 2 ст. 189 КК України.

У клопотанні представник заявника зазначає, що у березні 2018 року заступник начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням, у якому просила накласти арешт на майно, зокрема, на земельні ділянки з такими кадастровими номерами - 3220485800:01:005:0070, 3220485800:01:004:0056, 3220485800:01:004:0052, що розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 клопотання прокурора задоволено.

Як підставу скасування арешту адвокат зазначила, що 20.09.2019 слідчим СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 420 181 112 000 001 94 від 19.03.2018 за ч. 2 ст. 189 КК у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та закінченням строку досудового розслідування.

У той же час, належні ОСОБА_4 земельні ділянки по теперішній час перебувають під контролем сторони обвинувачення, оскільки питання щодо скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слідчим та прокурором не вирішене.

У зв`язку з цим заявник просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, оскільки у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

У судове засідання представник власника майна адвокат ОСОБА_3 не з`явилася, у своєму клопотанні просила розгляд здійснювати у її відсутність.

Уповноважений прокурор, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду скарги належним чином, до суду не прибув, про поважність причини неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду клопотання.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши наявні документи, дійшов висновку про таке.

Згідно з ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 (справа № 761/9877/18) задоволено клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 420 181 112 000 001 94 від 19.03.2018 та накладений арешт, зокрема, на земельні ділянки з такими кадастровими номерами - 3220485800:01:005:0070, 3220485800:01:004:0056, 3220485800:01:004:0052, що розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вказані земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні № 420 181 112 000 001 94 від 19.03.2018 у розумінні ст. 98 КПК, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що вказана земельна ділянка, відповідає критеріям, визначеними ст. 98 КПК та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Водночас, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містить належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018, якою накладено арешт на вказані земельні ділянки, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні майно на теперішній час не відпала.

При цьому варто наголосити, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК обов`язок доведення, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Слідчим суддею вживалися заходи з метою перевірки тверджень представника заявника, однак адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася та не навела переконливих даних щодо того, що арешт накладено необґрунтовано чи необхідність у такому арешті майна на даний час відпала. Також слідчому судді не надано відомостей про чинність рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

За правилами ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії досудового розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначену земельну ділянку на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник у обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню у ході досудового розслідування.

Враховуючи викладене, на думку слідчого судді, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись вимогами ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного на земельні ділянки з кадастровими номерами - 3220485800:01:005:0070, 3220485800:01:004:0056, 3220485800:01:004:0052, розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у кримінальному провадженні № 420 181 112 000 001 94 від 19.03.2018 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1