Ухвала

від 22.11.2023 по справі 910/17661/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

22.11.2023Справа № 910/17661/23

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Шеф"

про стягнення 16720,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Шеф" про стягнення 16720,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статтей ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у нього, його представника та відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у учасників справи електронного кабінету.

Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 2) зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В свою чергу, позивачем не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти для Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Шеф"; не зауважено, що такі відомості щодо учасників справи йому невідомі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Згідно п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2684,00 грн., виходячи з ціни позову 16 720,00 грн.

Суд зауважує, що з 01 жовтня 2019 року змінені реквізити рахунків для оплати судового збору та реквізити для зарахування інших платежів відповідно до стандарту IBAN (в перехідному режимі в строк до 31.10.2019 року) судовий збір з позовних заяв, що подаються до Господарського суду міста Києва, сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).

Судом встановлено, що в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення № 22580 від 19.09.2023 року на суму 2684,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 22580 від 19.09.2023 на суму 2684,00 грн., зазначена сума судового збору сплачена за наступними реквізитами на рахунок UA178999980313161206083011567; тобто, судовий збір в сумі 2684,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 22580 від 19.09.2023 року перераховано за невірними реквізитами для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.

Отже, заявником сплачено судовий збір за невірними реквізитами, а вказане платіжне доручення не є доказом сплати судового збору до Господарського суду міста Києва.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідача та подання до суду належних доказів такого направлення.

Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.О. Лиськов