Рішення
від 08.11.2023 по справі 923/868/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 923/868/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: адвокат Горбунова К.О.,

від відповідача: адвокат Мамонтов Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 923/868/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» (вул. Пушкіна, № 103, м. Каховка, Херсонська обл., 74800)

до відповідача: Приватного сільськогосподарського товариства «Ушба» (вул Дзержинського (Вишнева), № 42, смт. Новотроїцьке, Херсонська обл., 75300)

про зобов`язання повернути майно та стягнення 410363,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського товариства «Ушба», в якій просить суд:

1) зобов`язати ПрАТ «Ушба» повернути у належному технічному стані за актом прийому-передачі комплектуючі до:

- дощувальної машини «Фрегат», 14 опорної, заводський номер 13-08358: гідрозадвижку, фільтр на запуск ДМ-1, лічильник обліку води № 15318422, навісне обладнання: а) направляючі - 28 шт.; б) толкателі: передній - 14 шт., задній - 14 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом - 14 шт.; г) регулятор швидкості руху візків - 13 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) - 13 шт.; кінцевий ДА - 1 шт.; ДА № 3 - 3 шт.; гідрореле - 1 шт.; дублюючий пристрій гідрореле (груша) - 1 шт.; стопор колеса - 28 шт.;

- дощувальної машини «Фрегат», 15 опорної, заводський номер 5561: гідрозадвижку, фільтр на запуску ДМ, лічильник обліку води № 15318393, навісне обладнання: а) направляючі - 30 шт.; б) толкателі: передній - 15 шт., задній - 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом - 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків - 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) - 14 шт.; кінцевий ДА - 1 шт.; ДА № 3 - 3 шт.; хомут - 32 шт.; гідрореле - 1 шт.; дублюючий пристрій гідрореле (груша) - 1 шт.; стопор колеса - 30 шт.;

- дощувальної машини «Фрегат», 15 опорної, заводський номер 6098: гідрозадвижку, фільтр на запуск ДМ, лічильник обліку води № 15318420, навісне обладнання: а) направляючі - 30 шт.; б) толкателі: передній - 15 шт., задній - 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом - 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків - 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) - 14 шт.; кінцевий ДА -1 шт.; ДА № 3 - 3 шт.; гідрореле - 1 шт.; дублюючий пристрій гідрореле (груша) - 1 шт.; стопор колеса - 30 шт.,

- дощувальної машини «Фрегат» 424-90: труби - 102 шт., трос - 8 шт., планка тросу коротка - 1 шт.;

2) стягнути 5000 грн заборгованості з орендної плати за фактичне користування майном після закінчення строку дії договору оренди, 324000 грн упущеної вигоди, 72000 грн збитків, 8000 неустойки, 1010,97 грн інфляційних втрат та 352,83 річних.

2. Стислий зміст аргументів учасників справи

2.1. Аргументи Позивача.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що 28.02.2018 за договором купівлі-продажу № 28-02/18 придбало у ТОВ «Аграрій 3000» три дощувальні машини ДМУ «Фрегат» 424-90 із заводськими номерами 13-08358, 5561 та 6098 1976 року випуску, у складі комплектуючих, які вказані у додатку № 2 до договору.

В подальшому, 01.03.2018 за договором зберігання ТОВ «Астарта-Агро» передало придбане майно на зберігання ТОВ «Аграрій 3000», підтвердженням чому є акт приймання-передачі від 01.03.2018, перелік майна, зокрема, комплектація до дощувальних машин ДМУ «Фрегат» 424-90, яке передане на зберігання повністю співпадає з переліком придбаного.

За ствердженням позивача, 02.03.2018 ТОВ «Астарта-Агро», керуючись положеннями договору зберігання від 01.03.2018, направило ТОВ «Аграрій 3000» вимогу № 02-08 про передачу майна зі зберігання представнику ПСП «Ушба»,

За актом прийому-передачі від 05.03.2018 ТОВ «Аграрій 3000» передало представнику ПСП «Ушба» комплектуючі запчастини на дощувальні машини № 1, № 11, № 14 та № 15 та у подальшому 14.03.2018 між ТОВ «Астарта-Агро» та ПСП «Ушба» був укладений договір оренди сільськогосподарської техніки, за умовами якого ПСП «Ушба» отримало у строкове платне користування дощувальні машини «Фрегат» 424-90 заводський номер 13-08358, 5561 та 6098.

Посилаючись на виконання своїх зобов`язань за договором оренди своєчасно та в повному обсязі, позивач вказує, що 14.03.2018 сторонами підписано акт приймання-передачі майна за спірним договором, де відзначено, що стан та комплектність переданої техніки відповідають умовам договору оренди сільськогосподарської техніки, а 19.04.2018 за актом прийому-передачі ПСП «Ушба» додатково були передані запасні частини, а саме гідрозадвижка у кількості 3 шт, лічильник води - 3 шт, хомут - 32 шт, тяги - 64 шт, гідроциліндр - 15 шт, направляючі - 67 шт, стопор колеса - 88 шт.

При цьому, позивач наголошує, що за умовами договору оренди ПСП «Ушба» зобов`язане було після закінчення строку повернути орендоване майно, у зв`язку з чим 05.02.2020 позивачем направлено відповідачу лист № 5-02/2/1 про припинення дії договору оренди сільськогосподарської техніки від 14.03.2018 та повернення об`єкту оренди. При цьому, у вказаному листі вказаний перелік переданого в оренду майна, яке відповідач має повернути, та наведені відповідні розрахунки щодо сплати орендної плати відповідачем за період з 14.07.2019 по 14.01.2020.

Як стверджує позивач, за закінченням строку дії договору ПСП «Ушба» повернуло орендоване майно, але частково, оскільки повернуло лише комплектуючі деталі каркасної комплектації та не повернуло навісну частину комплектації до дощувальних машин, про що були складені відповідні акти приймання-передачі.

Таким чином, на переконання позивача, ПСП «Ушба» не виконало належним чином свої зобов`язання за договором, оскільки останнім повернення переданих дощувальних машин ДМ «Фрегат» 424-90 не здійснено.

Окрім того, позивач вважає, що через несвоєчасне повернення майна з оренди ПСП «Ушба» зобов`язане сплатити неустойку у розмірі 8000 грн на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка обрахована за період з 15.03.2020 по 15.08.2020.

Водночас, за умовами договору ПСП «Ушба» зобов`язане було своєчасно сплачувати орендну плату, проте цей обов`язок виконувало несвоєчасно та не у повному обсязі, а тому повинно сплатити 1010,97 грн інфляційних та 352,83 річних, які нараховані за кожний період зобов`язання зі сплати орендної плати, а також через неповернення спірної частини майна ПСП «Ушба» фактично користується ним після закінчення строку дії договору оренди, а тому повинне сплатити 5000 грн орендної плати за період з 14.03.2020 по 14.08.2020,

Відтак, ТОВ «Астарта-Агро» наголошує, що не має можливості використовувати дощувальні машини за цільовим призначенням, а ПСП «Ушба», всупереч вимогам договору оренди щодо повернення орендованого майна, після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватись таким орендованим майном за відсутності правомірних підстав для такого користування.

Додатково позивач пояснює, що неповернення орендованого майна унеможливило подальше його використання у господарській діяльності, а саме передачі в оренду іншій особі - СФГ «ЛАН-К», з яким був укладений відповідний договір оренди № 1/04-1/20 від 01.04.2020,

За цим договором обумовлено обов`язок позивача протягом 2 днів з моменту підписання цього договору передати орендарю майно за актом приймання-передачі та право на отримання щомісячно орендної плати у розмірі 36000 грн, а оскільки майно не було передане з підстави його некомплектності, упущена вигода, за розрахунком позивача, складає 324000,00 грн.

При цьому, у зв`язку з не переданням позивачем майна в оренду СФГ «ЛАН-К» в строк, вказаний в п.п. 2.1.1. п. 2.1. вищевказаного договору, та порушенням договірного зобов`язання, ТОВ «Астарта-Агро» сплатило СФГ «ЛАН-К» штрафну санкцію у сумі 72000,00 грн, що складають реальні завдані збитки.

Щодо заперечень на твердження відповідача, позивач, окрім раніше зазначеного, додає, що відсутність зазначення у договорі оренди та акті прийому-передачі про те, що навісне обладнання до ДМУ «Фрегат» передається в оренду відповідачу не безпосередньо позивачем, а зберігачем ПП «Аграрій 3000», не впливає на зміст договору оренди, його умови та зобов`язання за таким договором, оскільки сторони не забажали зазначити про такі його умови.

На переконання позивача, визначальним фактом виконання умов спірного договору у вигляді передачі обладнання позивачем та його отримання відповідачем є акт приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки від 14.03.2018.

При цьому, позивач звертає увагу, що акти прийому-передачі № 1 та № 2 підписані особисто Брагою М.В., якого уповноважено відповідачем на передачу орендованої сільськогосподарської техніки, який підписуючи окреслені акти погодився з тією обставиною, що відповідачем передано позивачу дощувальні машини не у повній комплектації.

В свою чергу, щодо підписання акту приймання-передачі від 18.03.2020, позивачем вказує, що це є формальним припинення договору оренди. Натомість, акти № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 підписані відповідною уповноваженою особою, свідчать про деталізацію та визначеність майна (комплектуючих частин), яке повернуто відповідачем позивачу, та, відповідно, мають перевагу над актом (загальним) від 18.03.2020.

На думку позивача, акт від 18.03.2020 не може вважатись належним доказом повернення відповідачем всього обсягу орендованого майна, оскільки не містить відомостей про найменування та кількість обладнання та вказаний акт представник позивача підписав помилково та передчасно.

Після його підписання, позивачем виявлено, що обсяг переданого майна не відповідає тому обсягу майна, яке передано в оренду відповідачу, оскільки деякі комплектуючі на дощувальній машини перебували у вкрай незадовільному стані, що унеможливило їх подальше використання, внаслідок чого були складені акти приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020.

2.2. Аргументи Відповідача.

Відповідач, ПСП «Ушба», заперечуючи проти позовних вимог зазначило, що від ПП «Аграрій 3000» отримало лише 4 дощувальні машини марки ДМ «Фрегат» Б379-75, ДМ «Фрегат» 365-68, ДМ «Фрегат» 394-80 та ДМ «Фрегат» 394-80, які були передані за актом приймання-передачі від 02.03.2018 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 02.03.2018.

При цьому, за укладеним з ТОВ «Астарта-Агро» договором оренди від 14.03.2018 та актом приймання-передачі № 18/03/14 від 14.03.2018 ПСП «Ушба» прийняло у користування 3 одиниці спірної сільськогосподарської техніки. Разом з цим, рукописний акт від 05.03.2018, на який посилається позивач, як на доказ передачі техніки від ПП «Аграрій 3000» до відповідача містить посилання на 4 машини №№ 1, 11, 14, 15, а також вказаний акт підписаний за 9 днів до того, як був укладений між сторонами спірний договір.

За ствердженням відповідача, вся сільськогосподарська техніка була повернута ТОВ «Астарта-Агро» в повній комплектації за актом приймання-передачі від 18.03.2020, а у пункті 2 сторони обумовили, що стан та комплектність відповідають умовам договору оренди.

При цьому, представник відповідача зазначає, що не підписував акти № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020.

У зв`язку з викладеним, відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що техніку було повернуто неукломпектованою, а відтак і відповідні вимоги про повернення нібито непереданого майна, стягнення майна та орендної плати відповідач вважає необґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення з ПСП «Ушба» упущеної вигоди та штрафу, відповідач зауважує, що СФГ «ЛАН-К» не є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому укладення ним договору стосовно використання дощувальних машин є сумнівним,

Щодо посилання позивача на укладений з СФГ «ЛАН-К» договір оренди від 01.04.2020, відповідач зазначив, що наміри позивача отримувати таку плату є лише сподіваннями та добросовісне виконання з боку СФГ «ЛАН-К» своїх обов`язків. Крім того, у пункті 1.2. цього договору вказано, що майно, яке належить орендодавцю, не передане в оренду третім особам.

Водночас, як наголошує відповідач, при укладенні договору з СФГ «ЛАН-К» ТОВ «Астарта-Агро», як на цьому наполягає позивач, йому ще 18.03.2020 було відомо про можливу некомплектність техніки, а тому цей факт викликає сумнів у достовірності наміру на передачу техніки в оренду.

Фактично, на переконання відповідача, позивачем штучно створені обставини, за яких необґрунтовано та необ`єктивно виникли витрати у вигляді 72 000 грн неустойки.

3. Процесуальні питання, вирішені судом.

27.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою (вх. № 1803/20) до Приватного сільськогосподарського товариства «Ушба» про зобов`язання повернути майно, що передавалося за договором оренди від 14.03.2018, стягнення 410 363 грн 80 коп, що становлять: 8000 грн неустойки, 1010,97 грн втрат від інфляції, 352,83 грн в якості 3% річних, 5000 грн заборгованості з орендної плати за фактичне користування майном після закінчення строку дії договору, 324000,00 грн упущеної вигоди, 72000,00 грн реальних збитків.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2020 позовну заяву (вх. № 1803/20) передано на розгляд судді Господарського суду Херсонської області Павленко Н.А.

Рішенням Господарського суду Херсонської області (суддя Закурін М.К.) від 11.01.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Ушба» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» 350,91 грн річних, 1010,97 грн інфляційних та 92,33 грн компенсації по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Ушба» 9806,40 грн компенсації по сплаті витрат на проведення судової експертизи. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.11.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 11.01.2022 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 у справі № 923/868/20. Справу № 923/868/20 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022 справу № 923/868/20 розподілено на суддю Цісельського О.В.

26.12.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято справу № 923/868/20 до свого провадження на стадії відкриття провадження по справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "17" січня 2023 року об 11:40 год.

09 січня 2023 року за вх.№ 656/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено в повному обсязі відповідною ухвалою суду від 10.01.2023.

17.01.2023 у підготовчому засіданні по справі № 923/868/20 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "26" січня 2023 року о 12:20 год., про що відповідача було повідомлено ухвалою суду від 19.01.2023, постановленою у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.

Підготовче засідання, призначене протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 у справі № 923/868/20 на 26.01.2023 о 12:20 год., не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, що унеможливило проведення судових засідань.

27.01.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 923/868/20 призначено на "14" лютого 2023 року о 12:40 год.

Між тим, 27.01.2023 за вх. № 2694/23 від ТОВ «Астарта-Агро» до суду надійшло клопотання про призначення комісійної повторної почеркознавчої експертизи, проведення якої позивач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

14.02.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання у справі № 923/868/20 на "28" лютого 2023 року о 14:00 год.

15 лютого 2023 року за вх.№ 4875/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 14.02.2023 о 12:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

В подальшому, 17 лютого 2023 року за вх.№ 5105/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» також надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 28.02.2023 о 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

20.02.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Астарта-Агро» (вх. № 4875/23 від 15.02.2023), задоволено клопотання ТОВ «Астарта-Агро» (вх. №5105/23 від 17.02.2023) та постановлено здійснити проведення судового засідання по справі № 923/868/20 "28" лютого 2023 року о 14:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «ВКЗ».

28.02.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області призначено у справі №923/868/20 повторну судову комісійну почеркознавчу експертизу, проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі № 923/868/20.

На вирішення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи суд поставив питання:

- Чи виконані рукописні записи: «Брага М.В. гідротехнік», розміщені у графах «Орендар» у акті №1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020 (Додаток №3) та акті №2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020 (Додаток №4), ОСОБА_1 або іншою особою (особами)?;

- Чи виконані рукописні записи «Брага М.В. гідротехнік» та підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у графах «Орендар» у: двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020 (Додаток №1, Додаток №5); акті №1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020 (Додаток №3); акті №2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020 (Додаток №4), під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?;

- Чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 у: двох примірниках Акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020 (Додаток №1, Додаток №5); акті №1 приймання-передачі від 18.03.2020 (Додаток №3); Акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020 (Додаток №4), однією особою?;

- Чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у графах «Орендар» у: двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020 (Додаток №1, Додаток №5); акті №1 приймання- передачі від 18.03.2020 (Додаток №3); акті №2 приймання-передачі від 19.03.2020 (Додаток №4), самим ОСОБА_1 або іншою (ми) особою (ми)?

11.04.2023 за вх.№ 11651/23 до суду від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання необхідних матеріалів для проведення експертизи, відповідно до якого експерти просили надати: оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях; вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 року) ОСОБА_1 , які можуть міститися у заяві про видачу паспорта, у різного роду посвідченнях, у документах з місця роботи, нотаріальних документах, блокнотах, листах тощо (не менш ніж у 15 документах відповідно з почерком та підписом); експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 наступного змісту «Брага М.В. гідротехнік» та «Брага Михайло Вікторович» та експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 довільного змісту не менш ніж на 5 чистих та лінованих аркушах паперу відповідно.

21.04.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області провадження у справі № 923/868/20 поновлено та призначено судове засідання для розгляду клопотання експертів на "11" травня 2023 року о 14:00 год.

21 квітня 2023 року за вх.№ 13202/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 11.05.2023 о 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яке судом було задоволено, про що було постановлено відповідну ухвалу суду від 25.04.2023.

11.05.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області повідомлено судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях, вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 року) ОСОБА_1 , експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 наступного змісту «Брага М.В. гідротехнік» та «Брага Михайло Вікторович» та експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 довільного змісту надати додатково не можливо.

При цьому, даною ухвалою суду запропоновано судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України здійснити проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи за наявними у справі № 923/868/20 матеріалами, які надіслані на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення експертного дослідження. Провадження у справі № 923/868/20 зупинено.

10.07.2023 за вх. № 22763/23 на адресу Господарського суду Одеської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення про неможливість організації проведення призначеної експертизи та залишення ухвали Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 без виконання.

12.07.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області поновлено провадження у справі № 923/868/20 та призначено підготовче засідання у справі № 923/868/20 на "03" серпня 2023 року о 14:40 год.

25 липня 2023 року за вх.№ 25141/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» надійшла заява про участь представника у судовому засіданні, призначеному на 03.08.2023 о 14:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена відповідно до ухвали суду від 31.07.2023.

01.08.2023 позивачем подано до суду клопотання (вх. № 26046/23), відповідно до якого останній просив витребувати від ПСП «Ушба» необхідні матеріали для проведення повторної судової комісійної почеркознавчої експертизи, зокрема, оригінали досліджуваних документів відповідно до переліку у постановлених перед експертами питаннях, вільні зразки підпису та почерку (за період 2017-2020 року) ОСОБА_1 , експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 наступного змісту «Брага М.В. гідротехнік» та «Брага Михайло Вікторович» та експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 довільного змісту. При цьому, позивач просив суд зобов`язати ПСП «Ушба» надати витребувані документи у найкоротший строк до Господарського суду Одеської області та зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів та/або до деокупації смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області.

03.08.2023 представником ПСП «Ушба» подано на електронну адресу суду заяву (вх. № 26450/23), де останнім було зазначено, що наразі до підконтрольної частини України вдалося виїхати головному бухгалтеру ПСП «Ушба» Анедченко О.П., яка має повноваження щодо представництва відповідача та укладення договору про надання правової допомоги, якою прийнято рішення про забезпечення захисту інтересів відповідача у справі № 923/868/20. Окрім того, представник заявив про наявність відповідних повноважень, просив надати справи для ознайомлення та відкласти розгляд справи.

03.08.2023 у підготовчому засіданні по справі № 923/868/20 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до 17.08.2023 року на 12:40 год, про що ПСП «Ушба» повідомлялось відповідною ухвалою суду від 04.08.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

11.08.2023 через систему «Електронний суд» представник відповідача звернувся до суду із заявою (вх. № 27393/23), де просив надати матеріали справи № 923/868/20 для дистанційного ознайомлення та надсилати рішення з процесуальних питань та по суті спору на електронну адресу представника або за допомогою ЄСІТС «Електронний суд».

15.08.2023 представником позивача подано до суду клопотання (вх. № 27763/23) про поновлення ТОВ «Астарта-Агро» строку на подання заяви свідка ОСОБА_2 в порядку ст. 88 ГПК України та прийняття її в якості доказу.

15.08.2023 до суду від ТОВ «Астарта-Агро» надійшли пояснення директора позивача (вх. № 27768/23), що за змістом є тотожними поданій заяві свідка ОСОБА_2 , які судом разом із доданими до них документами були долучені до матеріалів справи.

Того ж дня, позивач подав до суду клопотання (вх. № 27772/23 від 15.08.2023) про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення поставити питання тотожні тим, що були поставлені перед експертною установою, проте щодо підписання актів ОСОБА_3 або ОСОБА_4 , чи іншою особою.

17.08.2023, з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст. 177 ГПК України строк, судом у підготовчому засіданні по справі № 923/868/20 проголошено протокольну ухвалу про перерву до "05" вересня 2023 року о 12:00 год. Товариство з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» про дату, місце та час підготовчого судового засідання повідомлене ухвалою суду від 17.08.2023, постановленою у відповідності до вимог ст. 120 ГПК України.

31.08.2023 представник ТОВ «Астарта-Агро» звернувся до суду із клопотанням (вх. № 29846/23) щодо перевірки повноважень представника ПСП «Ушба» Мамонтова Д.О. на представництво інтересів відповідача у справі № 923/868/20.

05.09.2023 у підготовчому засіданні суд, вислухавши пояснення та заперечення присутніх представників сторін, розглянув клопотання позивача щодо поновлення строку на подання доказу та долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_2 , щодо витребування доказів та зупинення провадження у справі, а також про призначення судової почеркознавчої експертизи, за наслідками розгляду яких судом були постановлені відповідні протокольні ухвали.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів суд повторно наголошує, що відповідач документи, зазначені у клопотанні експертів, та свої письмові міркування щодо клопотання експертів на виконання ухвали суду від 21.04.2023 не надав.

Юридичною адресою відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за безкоштовним запитом є: АДРЕСА_1 . При цьому, достеменно встановити місцезнаходження ОСОБА_1 , який в свою чергу, не є учасником справи, наразі також не можливо.

У відповідності до наказу № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджений Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, у якому значиться, що вся територія Геничеського району Херсонської області (UA65040000000088940), до якої входить, серед іншого, смт. Новотроїцьке, на території якого зареєстрований відповідач, з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією.

Відтак, на переконання суду, постановлення ухвали про витребування зазначених позивачем доказів не призведе до фактичного її виконання, оскільки перебування ПСП «Ушба» на тимчасово окупованій території України унеможливлює отримання судом витребуваних оригіналів досліджуваних документів, а відсутність ОСОБА_1 на території України та відсутність взагалі будь-якої інформації щодо його місця перебування унеможливлює відібрання у нього вільних або експериментальних зразків підпису та почерку.

Стосовно відмови в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання заяви свідка ОСОБА_2 в порядку ст. 88 ГПК України та прийняття її в якості доказу, суд додатково зазначає наступне.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»).

Поряд з цим, суд враховує, що позивач, ініціюючи судовий процес, повинен усвідомлювати як про розумність строку розгляду справи, так і про обмеженість строків на вчинення певних дій.

При цьому, розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у спірних правових відносинах.

Позивач зобов`язаний усвідомлювати, що у випадку якщо виникає необхідність для надання доказів задля забезпечення повного і об`єктивного розгляду справи, учасник справи зобов`язаний добросовісно та сумлінно забезпечити виконання своїх обов`язків, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд зазначає, що вимоги ч. 2 ст. 80 ГПК України, якою зобов`язано позивача подавати суду докази разом з поданням позовної заяви, не було несподіванкою для позивача у справі № 923/868/20, а відтак, позивач ще із серпня 2020 року (дата надходження позовної заяви до Господарського суду Херсонської області) знав про необхідність надання всіх необхідних доказів на підтвердження викладених ним обставин та власної правової позиції, на яких ґрунтується позов .

При цьому, протягом розгляду справи позивач вже скористався своїм процесуальним правом та в матеріалах справи вже наявна заява свідка ОСОБА_2 від 16.11.2020.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Проте, позивачем не наведено жодних належних підстав для визнання причини пропуску на подання до суду заяви свідка ОСОБА_2 , який є директором ТОВ «Астарта-Агро» та протягом всього часу був учасником виниклих між сторонами правовідносин, поважними.

Водночас, суд зауважує, що статтею 87 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №161/5372/17.

Так, частина 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Приписами статті 88 Господарського процесуального кодексу України установлено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Отже, аналіз вищенаведених положень ГПК України дає підстави дійти висновку про те, що заява свідка має бути нотаріально посвідченою письмовою заявою, а отже подаватись в оригіналі. Заява свідка подається до суду у строк, встановлений для подання доказів. Однак, у клопотання позивача не містить обґрунтувань, пояснень, доказів отримання даної заяви свідка у спосіб без порушення вимог закону, залучення до розгляду у даній справі, доказів обґрунтування підставності прострочення подання заяви свідка в строки визначені ч.2 ст. 80 ГПК України.

Щодо зупинення провадження у справі суд зауважує про те, що згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

І в даному випадку законне право відповідача на розгляд справи в розумні строки.

Крім того, положеннями ст.ст.227, 228 ГПК України регламентовано перелік підстав для зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до деокупації теріторії місцезнаходження відповідача), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

З огляду на що, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення провадження у справі із зазначених відповідачем обставин на тривалий строк, до отримання витребуваних доказів та/або до деокупації смт. Новотроїцьке Генічеського району Херсонської області, а тому в задоволенні цих клопотань позивача судом було відмовлено.

Також, розглянувши чергове клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Вирішуючи питання призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається, а судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування; якщо наявні в матеріалах справи докази є взаємно суперечливими.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заперечення відповідача стосуються достовірності підписів його представника Браги М.В., щодо яких вже було проведено відповідну експертизу під час розгляду справи Господарським судом Херсонської області. На виконання висновків постанови Верховного Суду від 24.11.2022 у даній справі Господарським судом Одеської області також було призначено повторну судову почеркознавчу експертизи, проте отримано повідомлення від експертної установи про неможливість проведення експертного дослідження за відсутності необхідних документів.

Крім того, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До предмета доказування у справі не належить встановлення тієї обставини, чи підписувались спірні акти бухгалтером ОСОБА_5 або адвокатом Мамонтовим Д., чи будь-якою іншою особою, яка була працівником ПСП «Ушба», за умови відсутності ОСОБА_1 на території України.

Тому, у суду відсутні підстави для призначення почеркознавчої експертизи та зупинення у зв`язку з цим розгляду справи. Позивач просить з`ясувати обставини, які не входять до предмета доказування у справі та не мають вирішального впливу на розгляд справи по суті.

Задоволення клопотання позивача суперечитиме завданню та основним засадам господарського судочинства, які встановлені ст.2 ГПК України, зокрема щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору.

Таким чином, дослідивши подані сторонами докази, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення чергової судової експертизи, що, у свою чергу, сприятиме виконанню як судом, так і учасниками справи передбаченого частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.

05.09.2023 у підготовчому засіданні судом, після вирішення всіх питань передбачених ст.182 ГПК України, з`ясувавши думку присутніх представників учасників справи, проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 923/868/20 до судового розгляду по суті на 14 вересня 2023 року на 14:40 год. Окрім того, призначено резервну дату судового засідання з розгляду справи № 923/868/20 по суті на 26.09.2023 о 09:30 год.

14.09.2023 у судовому засіданні судом на вирішення було поставлено питання про виклик та допит свідків, зокрема, свідка ОСОБА_2 , та, у зв`язку з аварійним відключенням електропостачання та відсутністю живлення електромережі адміністративної будівлі суду, судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 26.03.2023 о 09:30 год.

15.09.2023 до суду надійшла заява представника позивача (вх. № 32040/23) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.

15.09.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області викликано за ініціативою суду для допиту у судове засідання "26" вересня 2023 о 09:30 год. в якості свідка у справі № 923/868/20 ОСОБА_2 , дозволено свідку ОСОБА_2 брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та попереджено свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України і відмову від давання показань за ст. 385 КК України.

26.09.2023, у зв`язку з неможливістю вирішення спору по суті, судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 923/868/20 по суті до 10.10.2023 об 11:20 год.

10.10.2023, у зв`язку з великим обсягом доказів, що наявні в матеріалах справи та підлягають дослідженню, судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.10.2023 о 10:00 год.

17.10.2023, враховуючи клопотання представника позивача про оголошення перерви та розумність строку розгляду справи, судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні по справі № 923/868/20 до 08.11.2023 об 11:00 год.

В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті учасники справи виступили із вступними промовами, був викликаний та допитаний свідок, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Представник позивач ТОВ «Астарта-Агро» під час розгляду справи по суті позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами, просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ПСП «Ушба» у вступній промові та судових дебатах проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору. Просив суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.

В судовому засіданні, 08.11.2023 господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, по виходу з нарадчої кімнати, проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як убачається з матеріалів справи, 28.02.2018 між ПП «Аграрій 3000» (продавець) та ТОВ «Астарта-Агро» (покупець) укладено договір № 28-02/18 купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого ПП «Аграрій 3000» зобов`язується продати, а ТОВ «Астарта-Агро» зобов`язується купити, прийняти та оплатити дощувальні машини ДМУ «Фрегат» (які були у використанні), згідно комплектації, яка наведена у додатках до даного договору. Точні відомості про товар вказані у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору.

Додатком № 1 до вказаного договору сторонами визначено специфікацію товару, а саме:

1) дощувальна машина ДМУ «Фрегат» 424-90 б/у, укомплектований навісним обладнанням (заводський номер: 5561; рік випуску: 1976 року);

2) дощувальна машина ДМУ «Фрегат» 424-90 б/у, укомплектований навісним обладнанням (заводський номер: 6098; рік випуску: 1976 року);

3) дощувальна машина ДМУ «Фрегат» 424-90 б/у, укомплектований навісним обладнанням (заводський номер: 13-08358; рік випуску: 1976 року).

Додатком № 2 від 28.02.2018 до вказаного договору (акт приймання-передачі) сторонами визначено повну комплектацію до вищевказаних дощувальних машин.

В подальшому, 01.03.2018 між ПП «Аграрій 3000» (зберігач) та ТОВ «Астарта-Агро» (поклажодавець) укладено договір зберігання, за умовами якого ТОВ «Астарта-Агро» передає, а ПП «Аграрій 3000» приймає на зберігання обладнання, а саме: комплектація до дощувальних машин ДМУ «Фрегат» 424-90 (найменування, кількість комплектуючих складових визначена у Додатку № 1 до даного договору). Обладнання не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передано третім особам без попереднього погодження поклажодавця (п. 1.4. договору).

У випадку передання в користування (оренда), продажу (відчуження) поклажодавцем обладнання під час його зберігання третій особі, зберігач уповноважений передати обладнання представнику третьої особі, до якої перейшло право користування (оренди), право власності на обладнання (п. 3.10. договору).

ТОВ «Астарта-Агро» має право у будь-який час вимагати від ПП «Аграрій 3000» повернення обладнання, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини), або передачі обладнання третім особам в порядку, визначеному п. 3.10. договору (п. 5.3. договору).

На виконання вищевказаного договору зберігання, 01.03.2018 між ПП «Аграрій 3000» (зберігач) та ТОВ «Астарта-Агро» (поклажодавець) складено акт приймання-передачі, відповідно до умов якого ТОВ «Астарта-Агро» передало ПП «Аграрій 3000» на зберігання обладнання (комплектація до дощувальних машин ДМУ «Фрегат 424-90), перелік якого повністю співпадає з переліком, наведеним у Додатку № 2 від 28.02.2018 (акт приймання-передачі) до договору № 28-02/18 купівлі-продажу.

В матеріалах даної справи міститься вимога директора ТОВ «Астарта-Агро» від 02.03.208 за № 02-03/2018, адресована директору ПП «Аграрій 3000», в якій, посилаючись на досягнення попередньої домовленості між ТОВ «Астарта-Агро» та ПСП «Ушба» щодо укладення договору оренди та надання в оренду дощувальних машин ДМУ «Фрегат» 424-90, комплектація до яких знаходиться на зберіганні у ПП «Аграрій 3000», ТОВ «Астарта-Агро» уповноважує ПП «Аграрій 3000» (надає письмову згоду, передбачену п. 5.1. договору зберігання від 01.03.2018) протягом 5 календарних днів з дня отримання цієї вимоги, передати уповноваженій особі ПСП «Ушба» за актом прийому-передачі обладнання, яке знаходиться на зберіганні у ПП «Аграрій 3000», а саме комплектацію до дощувальних машин ДМУ «Фрегат 424-90».

Перелік обладнання, який наведений у вищевказаній вимозі, повністю співпадає з переліком, наведеним у Додатку № 2 від 28.02.2018 (акт приймання-передачі) до договору № 28-02/18 купівлі-продажу та акту приймання-передачі від 01.03.2018 до договору зберігання від 01.03.2018.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 02.03.2018 між ПП «Аграрій 3000» (продавець) та ПСП «Ушба» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого ПП «Аграрій 3000» зобов`язується передати майно у власність ПСП «Ушба», а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. За даним договором відчужуються дощувальні машини:

1) марка - ДМ «Фрегат» Б379-75, 1987 року випуску, заводський номер 175;

2) марки - ДМ «Фрегат» 365-68, 1976 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 ;

3) марка - ДМ «Фрегат» 394-80, 1976 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 ;

4) марка - ДМ «Фрегат» 394-80, 1978 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 .

Договір купівлі-продажу від 02.03.2018 посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Дергільовою О.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 408.

Відповідно до Свідоцтв про реєстрацію машин серії НОМЕР_4 , серії ЕЕ № 126761 та свідоцтва (серію та номер неможливо встановити) ТОВ «Астарта-Агро» є власником дощувальних машин марки «ДМ «Фрегат» 424-90» відповідно: заводський номер НОМЕР_5 , 1976 року випуску; заводський номер НОМЕР_6 , 1976 року випуску; заводський номер НОМЕР_7 , 1976 року випуску.

На виконання умов вищевказаного договору, 02.03.2018 між ПП «Аграрій 3000» (продавець) та ПСП «Ушба» (покупець) складено та підписано акт приймання-передачі (додаток № 1 до договору), за умовами якого ПП «Аграрій 3000» передало, а ПСП «Ушба» прийняло:

1) дощувальну машину ДМУ «Фрегат» б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: НОМЕР_8 ; комплектація: з укомплектованим обладнанням);

2) дощувальну машину ДМУ «Фрегат» б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: НОМЕР_9 ; комплектація: з укомплектованим обладнанням);

3) дощувальну машину ДМУ «Фрегат» б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: НОМЕР_10 ; комплектація: з укомплектованим обладнанням);

4) дощувальну машину ДМУ «Фрегат» б/у (№ та серія свідоцтва про реєстрацію машини: НОМЕР_11 ; комплектація: з укомплектованим обладнанням).

В матеріалах даної справи міститься рукописний акт приймання-передачі, складений 05.03.2018 між представниками ПП «Аграрій 3000» та ПСП «Ушба», згідно якого ПП «Аграрій 3000» передало, а ПСП «Ушба» прийняло комплектуючі на 4 дощувальні машини «Фрегат» № 1, № 11, № 14 та № 15, зокрема: 13 візків, 13 візків, 14 візків, 14 візків; кінцевики 4 шт.; циліндри у зборі 54 шт.; реле регулятори 4 шт.; груші - шт; направляючі 106 шт; гідро засуви 4 шт; фільтри 4 шт; короткі штовхачі 54 шт; довгі штовхачі 54 шт; регулятори 50 шт.; 50 пар реактивних тяг; лічильники води 4 шт.

14.03.2018 між ТОВ «Астарта-Агро» (орендодавець) та ПСП «Ушба» (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки, за умовами пунктів 1.1., 1.1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне використання наступне майно (об`єкт оренди), що належить ТОВ «Астарта-Агро» на праві власності за договором купівлі-продажу № 28-02/18 від 28.02.2018. Найменування сільськогосподарської техніки:

- дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_12 ;

- дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_13 ;

- дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_14 .

Пунктами 1.1.3., 1.1.4., 1.2. договору оренди визначено, що стан об`єкта оренди на момент передачі без зовнішніх та внутрішніх дефектів, придатний до використання в господарській діяльності орендаря. Особливі ознаки об`єкта оренди, за наявності, визначаються в актах приймання-передавання обладнання. За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає об`єкт оренди виключно як цілісний комплект відповідно до технічної документації.

Строк оренди складає 1 календарний рік з моменту прийняття об`єкта оренди. Після завершення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. В цьому випадку , якщо жодна зі сторін у термін 30 діб до завершення договору оренди письмово не сповістить про свій намір його розірвати, договір автоматично продовжується на строк 1 календарний рік (пункти 3.1., 3.2. договору оренди).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору оренди розмір орендної плати за об`єкт оренди в цілому становить 1000 грн в місяць. Орендна плата виплачується щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передавання техніки (п. 5.2. договору оренди).

Після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 5 днів повернути орендоване майно орендодавцю разом з тарою, упакуванням та технічною документацією (комплектно) за актом передавання (п. 8.1. договору оренди).

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору оренди, 14.03.2018 між сторонами складено акт приймання-передачі, за змістом пункту 1 якого ТОВ «Астарта-Агро» передало ПСП «Ушба», а останнє прийняло наступну техніку: дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_12 ; дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_13 ; дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_14 .

У пункті 2 вказаного акту сторони визначили, що стан та комплектність переданої техніки відповідають умовам договору оренди сільськогосподарської техніки № 18/03/14 від 14.03.2018. Також у вказаному пункті (шляхом доповнення друкованого тексту рукописним) зазначено, що майно «без навісного обладнання». Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

В матеріалах даної справи також міститься складений між представниками ТОВ «Астарта-Агро» та ПСП «Ушба» рукописний акт приймання-передачі комплектуючих запасних частин на ДМ «Фрегат» від 19.04.2018, за умовами якого ТОВ «Астарта-Агро» передало ПСП «Ушба» наступне майно: гідрозасуви 3 шт.; лічильники води 3 шт; хомути 32 шт.; тяги 64 шт.; 15 гідроциліндри 15 шт.; 67 направляючі 67 шт; стопори коліс - 88 шт.

Листом від 05.02.2020 за вих. № 5-02/2/1 ТОВ «Астарта-Агро» повідомило ПСП «Ушба» про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди сільськогосподарської техніки від 14.03.2018 та його припинення з 13.03.2020, а також вимагало повернути майно, а саме:

- ДМ «Фрегат», 14 опорний, заводський номер 13-08358 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318422 1 шт.; навісний обладнанням: а) направляючі 28 шт.; б) толкателі: передній 14 шт., задній 14 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 14 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 13 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 13 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 28 шт.);

- ДМ «Фрегат», 15 опорний, заводський номер 5561 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318393 1 шт.; навісним обладнанням: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; хомут 32 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.);

- ДМ «Фрегат», 15 опорний, заводський номер 6098 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.;, фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318420 1 шт.) навісне обладнання: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА - 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.) на протязі однієї доби з дня припинення договору оренди.

Листом від 26.02.2020 за вих. № 44 ПСП «Ушба» запропонувало ТОВ «Астарта-Агро» 16.03.2020 з`явитися за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Вишнева, 42, для передачі орендованого майна та підписання відповідних первинних документів.

Наказом № 13/03 від 13.03.2020 ПСП «Ушба» створило комісію з метою проведення приймання-передачі майна з оренди у ТОВ «Астарта-Агро». До складу комісії увійшли представники: Брага М.В., Красков М.Ф., Мамонтов Д.О.

Для проведення приймання-передачі орендованого майна ПСП «Ушба» уповноважило Брагу М.В., а ТОВ «Астарта-Агро» - Д`якова Р.І., про що свідчать довіреності від 13.03.2020 та 16.03.2020 відповідно та не заперечується учасниками даної справи.

18.03.2020 представник позивача Д`яков Р.І. звернувся до керівника ПСП «Ушба» із заявою про надання перепусток для громадян та техніки на територію бази «ПСП «Ушба» за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Вишнева, 42, з метою: «навантаження орендованої техніки».

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 18.03.2020 за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, складеного між ТОВ «Астарта-Агро» (в особі Д`якова Р.І.) та ПСП «Ушба» (в особі Браги М.В.), ПСП «Ушба» відповідно до умов спірного договору оренди передало орендодавцю, а останній прийняв наступну техніку: дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_12 ; дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_13 ; дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_14 .

У пункті 2 акту від 18.03.2020 сторони погодили, що стан та комплектність переданої техніки відповідає умовам договору оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018. Вказаний акт підписаний уповноваженими особами сторін та з боку відповідача скріплений печаткою підприємства.

В матеріалах даної справи міститься акт № 1 приймання передачі від 18.03.2020, в якому зазначено, що він складений між ТОВ «Астарта-Агро» (в особі Д`якова Р.І.) та ПСП «Ушба» (в особі Браги М.В.), зі змісту якого вбачається, що ПСП «Ушба» повернуло ТОВ «Астра-Агро» комплектуючі до дощувальних машин, а саме: 24 візки; 88 коліс; 21 трос № 2; 79 тросів № 7; 51 трос № 10; 36 тросів № 11; 59 тросів № 23; 318 тросів № 21; 32 троси № 26; 6 тросів № 28; 4 троси № 12; 6 тросів № 4; 6 тросів № 9; 7 тросів № 25; 3 кінцеві траверси; 42 довгих ролика; 89 кутів бочонка; 42 середніх ролика; 21 малих ролика; 32 планки тросу № 11 довгих; 15 планок тросу № 11 коротких; 28 щогл в комплектації; 2 нерухомі опори; 3 стояка нерухомої опори; 85 траверсів; 44 бочонка.

При цьому, у пункті 2 вищевказаного акту зазначено, що стан та комплектність переданих комплектуючих до дощувальних машин мають задовільний стан, з урахуванням їх використання та фізичного зносу, а у пункті 4 визначено, що акт не засвідчує факту приймання орендодавцем трьох одиниць дощувальних машин ДМ «Фрегат» у комплектації.

Крім того, в матеріалах даної справи міститься акт № 2 приймання передачі від 19.03.2020, де зазначено, що він складений між ТОВ «Астарта-Агро» (в особі Д`якова Р.І.) та ПСП «Ушба» (в особі Браги М.В.).

Зі змісту даного акту приймання-передачі № 2 від 19.03.2021 вбачається, що ПСП «Ушба» повернуло ТОВ «Астра-Агро» комплектуючі до дощувальних машин, а саме: 20 візків; 1 нерухому опору; 30 щоглів в комплектації; 36 труб;

Відповідно до пункту 2 вищевказаного акту стан та комплектність переданих комплектуючих до дощувальних машин мають задовільний стан, з урахуванням їх використання та фізичного зносу, у пункті 4 відзначено, що акт не засвідчує факту приймання орендодавцем трьох одиниць дощувальних машин ДМ «Фрегат» у комплектації, а у пункті 5 - за актом передані не всі комплектуючі дощувальних машин, а саме: не передані труби у кількості 102 одиниці.

Претензією від 10.04.2020 за вих. № 10-04/20/1 ТОВ «Астра-Агро» вимагало від ПСП «Ушба» повернути: труби у кількості 102 одиниці, 8 тросів, 1 планку короткого тросу. Також вимагало повернути навісну комплектацію до дощувальних машин, а саме:

- до ДМ «Фрегат», 14 опорний, заводський номер 13-08358: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318422 1 шт.; навісний обладнанням: а) направляючі 28 шт.; б) толкателі: передній 14 шт., задній 14 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 14 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 13 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 13 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 28 шт.;

- до ДМ «Фрегат», 15 опорний, заводський номер 5561: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318393 1 шт.; навісним обладнанням: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; хомут 32 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.;

- ДМ «Фрегат», 15 опорний, заводський номер 6098 (укомплектований: гідрозадвижка 1 шт.; фільтр на запуск ДМ 1 шт.; лічильник обліку води № 15318420 1 шт.) навісне обладнання: а) направляючі 30 шт.; б) толкателі: передній 15 шт., задній 15 шт.; в) гідроциліндр в зборі з клапаном, розприділювачем та курсовим механізмом 15 шт.; г) регулятор швидкості руху візків 14 шт.; д) тяга ДМ 000.55 (комплект, пара) 14 шт.; кінцевий ДА - 1 шт.; ДА № 3 3 шт.; гідрорелє 1 шт.; дублюючий пристрій гідрорелє (груша) 1 шт.; стопор колеса 30 шт.

Між тим, 01.04.2020 між ТОВ «Астарта-Агро» (орендодавець) та СФГ «ЛАН-К» (орендар) укладено договір оренди майна № 1/04-1/20, за умовами якого ТОВ «Астарта-Агро» передає, а СФГ «ЛАН-К» приймає в стокове платне володіння та користування майно, а саме:

- дощувальну машину марки ДМ «Фрегат» 424-90, чотирнадцятиопорну, із заводським номером НОМЕР_5 (в повній комплектації), свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 , видане 21.03.2018;

- дощувальну машину марки ДМ «Фрегат» 424-90, п`ятнадцятиопорна, із заводським номером НОМЕР_6 (в повній комплектації), свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_15 , видане 21.03.2018;

- дощувальну машину марки ДМ «Фрегат» 424-90, п`ятнадцятиопорна, із заводським номером 6098 (в повній комплектації), свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_16 , видане 21.03.2018.

Пунктом 1.2. даного договору визначено, що вказане майно належить орендодавцю на праві власності. Майно, що передається в оренду, не є предметом судових спорів між орендодавцем і будь-якою третьою особою, не знаходиться під арештом, не передане в оренду третім особам.

За умовами п.п. 3.1., 3.2., 4.5., 6.1. вищевказаного договору орендар сплачує орендодавцеві щомісячно орендну плату у розмірі 36000,00 грн. Орендна плата сплачується щомісячно. У випадку несвоєчасного передання майна в оренду, передання майна не в повній комплектації, не передання майна, орендодавець зобов`язаний сплатити орендарю неустойку у вигляді штрафу у розмірі подвійної орендної плати за місяць. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє з 01.04.2020 до 31.12.2020.

Додатковою угодою № 2 від 24.04.2020 до договору оренди № 1/04-1/20 сторони (ТОВ «Астра-Агро» та СФГ «ЛАН-К») внесли зміни щодо строку передачі майна та визначили, що майно повинне бути передане за актом приймання-передачі до 04.05.2020.

З вимог СФГ «ЛАН-К» від 05.05.2020 за вих. № 09-1/05-20 та від 15.06.2020 за вих. № 15-1/06-20, адресованих ТОВ «Астра-Агро», вбачається, що обумовлене договором оренди майно передано не було. Орендарем висловлена вимога про розірвання договору і сплату штрафу у сумі 72000 грн.

Листом від 31.06.2020 за вих. № 310620/3 ТОВ «Астра-Агро» гарантувало СФГ «ЛАН-К» сплатити штраф за не передання об`єкта оренди в сумі 72000,00 грн.

11.08.2020 ТОВ «Астра-Агро» перерахувало СФГ «Ланк-К» 72000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1459. У розділі «призначення платежу» зазначено: сплата штрафної санкції згідно договору оренди майна № 1/04-1/20 від 01.04.2020.

У поданій до суду заяві свідок ОСОБА_6 пояснив, що йому, як колишньому директору та учаснику ПП «Аграрій 3000», відомо про обставини купівлі-продажу дощувальних машин ПСП «Ушба» та ТОВ «Астарта-Агро».

Так, у лютому-березні 2018 ПП «Аграрій 3000» відчужено ПСП «Ушба» 4 дощувальні машини «Фрегат» на підставі укладеного договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі. У цей же період ПП «Аграрій 3000» продало ТОВ «Астарта-Агро» 3 дощувальні машини «Фрегат» на підставі договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі.

Продані ТОВ «Астарта-Агро» дощувальні машини знаходилися у розібраному стані, зокрема каркасне обладнання - на території, на якій здійснювало діяльність ПСП «Ушба», а навісне обладнання - у ПП «Аграрій 3000». Це пов`язано із необхідністю забезпечення збереження саме навісного обладнання, яке знімалося з дощувальних машин після завершення зрошення.

Після укладення договору купівлі-продажу між ПП «Аграрій 3000» та ТОВ «Астарта-Агро» був також укладений договір зберігання, за яким ПП «Аграрій 3000» зобов`язалося зберігати продані дощувальні машини. Зберігання здійснювалося до моменту надходження вимоги ТОВ «Астарта-Агро» про повернення майна та передачі його ПСП «Ушба». Зокрема, 3 дощувальні машини були передані останньому. Передача навісного обладнання на дощувальні машини «Фрегат» здійснена на підставі акту приймання-передачі.

Також в матеріалах даної справи міститься нотаріально-засвідчена заява свідка ОСОБА_2 , в якій він пояснив, що 18.03.2020, як уповноважена особа від імені ТОВ «Астарта-Агро», прибув на територію бази ПСП «Ушба» разом з іншими працівниками для отримання дощувальних машин. Прийняття дощувальних машин тривало декілька днів через значну кількість майна.

При прийнятті він виявив, що майно не містить всіх комплектуючих, у зв`язку з чим склав акти приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, в яких відобразив найменування та кількість майна, яке приймалося, та вказав про прийняття його не у повній комплектації. Акт № 1 він 18.03.2020 вручив представнику ПСП «Ушба» Мамонтову Д.О., а акт № 2 передав 19.03.2020 представнику ПСП «Ушба» - Брагі М.В. Обидва акти були підписані ОСОБА_1 у присутності свідка. Проте, представники ПСП «Ушба» при поверненні майна заперечували проти підписання актів № 1 та № 2 та зазначили, що вони підпишуть їх у випадку підписання загального акту від 18.03.2020.

Під час судового розгляду справи ПСП «Ушба» заперечило складання та підписання актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, та також вказало, що ОСОБА_1 їх не підписував та записи у графі «Орендар»: «Брага М.В. гідротехнік» не вчиняв.

21.07.2021 Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз складений експертний висновок № 21-302, за змістом якого були надані відповіді на питання суду, які поставлені в ухвалі про її проведення. У цьому контексті суд зазначає, що експертом здійснене коригування поставлених питань та відповіді надані стосовно питань:

Згідно до висновків експерта:

- з першого питання: рукописні записи «Брага М.В. гідротехнік», розміщені у графах «Орендар» в акті № 1 приймання-передачі який датується 18.03.2020 та акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, виконані не Брагою Михайлом Вікторовичем, а іншою особою;

- з другого питання: а) у рукописних записах: «Брага М.В. гідротехнік», розміщених у графах «Орендар» у двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, який датуються 18.03.2020, акті № 1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020, акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних) не виявлено; б) на виконавців підписів від імені Браги Михайла Вікторовича, розміщених у графах «Орендар» у двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, який датуються 18.03.2020, акті № 2 приймання-передачі, який датується 19.03.2020, ознак, які б свідчили про вплив на виконавця якихось збиваючих факторів (природних, штучних) не виявлено; в) на виконавця підпису від імені ОСОБА_1 , розміщеного у графі «Орендар» в акті № 1 приймання-передачі, який датується 18.03.2020, впливали якісь збиваючі фактори; вирішити питання про конкретний збиваючий фактор не виявилося можливим;

- з третього питання: а) підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у графах «Орендар» двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020, виконані однією особою; б) вирішити питання чи виконані досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 розміщені у графах «Орендар» акту № 1 від 18.03.2020 та акту № 2 приймання-передачі від 19.03.2020 однією особою не надалося можливим; в) вирішити питання чи виконані досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 розміщені у графах «Орендар» акту № 1 від 18.03.2020 та акту № 2 приймання-передачі від 19.03.2020 тією особою, що виконала підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у графах «Орендар» двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, який датуються 18.03.2020, не надалося можливим;

- з четвертого питання: а) підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у графах «Орендар» двох примірниках акту приймання-передачі майна за договором оренди сільськогосподарської техніки 18/03/14 від 14.03.2018, які датуються 18.03.2020, виконані самим ОСОБА_1 ; б) вирішити питання чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у графах «Орендар» акту № 1 приймання-передачі від 18.03.2020 та акту № 2 приймання-передачі від 19.03.2020, самим ОСОБА_1 або іншою (ми) особою (ми) не надалося можливим.

5. Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Згідно із частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - відшкодування збитків.

Так, за статтею 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1); у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (частина 2); об`єктом оренди може бути (серед іншого) окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (частина 3).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 3 статті 285 та статті 286 ГК України орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендну плату, яка є фіксованим платежем та встановлюється сторонами у грошовій формі.

Частини 2 та 4 статті 291 ГК України встановлюють, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а правові наслідки припинення визначаються Цивільним Кодексом України.

Статями 184, 186, 187 ЦК України встановлено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1); під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).

За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (частина 1).

Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначені умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

При цьому, статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За змістом ч.ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 779 ЦК України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

6. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Загальною засадою цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ГПК України).

Відповідно до частин 1- 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

У пунктах 8.15 - 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено таке:

« 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

8.16. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

8.17. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

8.18. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

8.19. До того ж Верховний Суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

8.20. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

8.21. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.22. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.»

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» та Приватним сільськогосподарським товариством «Ушба» виникли на підставі укладеного між ними 14 березня 2018 року договору сільськогосподарської техніки.

Установлені судом обставини укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В свою чергу, зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди (найму).

Предметом оренди за договором від 14.03.2018 є 3 дощувальні машини ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер 5561, ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер 6098 та ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер 13-08358, які належали позивачу на праві власності.

Підставою позову зазначено неналежне виконанням відповідачем умов договору оренди дощувальних машин від 14.03.2018 в частині повного та своєчасного повернення позивачу орендованого майна у повній комплектації.

Відтак, зі змісту наведених правових норм суд враховує, що при виникненні правовідносин оренди майна (найму) ключовим поряд з наявними істотними умовами (предмет, строк та орендна плата) є факт передачі майна в оренду.

Так, судом враховується, що п. 1.1.3. договору оренди визначено, що стан об`єкта оренди на момент передачі придатний до використання в господарській діяльності, без зовнішніх та внутрішніх дефектів. Об`єкт оренди передається виключно як цілісний комплект відповідно до технічної документації.

За умовами пунктів 5.1. та 5.2. договору оренди сторони визначили, що передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, а об`єкт вважається переданим та прийнятим з моменту підписання відповідного акту.

Зокрема, ТОВ «Астарта-Агро» стосовно передачі майна в оренду послалося на три акти приймання-передачі майна.

Проте, суд приходить до висновку, що доведеним являється факт передачі майна лише за двома актами, а саме від 14.03.2018 та від 19.04.2018, оскільки в акті від 14.03.2018 предметом передачі вказані дощувальні машини, які є предметом договору оренди, та в ньому зазначено, що вони передаються без навісного обладнання. У свою чергу, в акті від 19.04.2018, який складений між сторонами, вказано, що передаються комплектуючі частини на дощувальні машини.

Вищевказані обставини визнаються і не заперечуються учасниками даної справи.

При цьому, суд вважає, що акт від 05.03.2018 не є доказом передачі майна за договором оренди, оскільки він складений 05.03.2018, тобто, до укладення договору, не має інформації про його віднесення до відносин у межах договору оренди, оскільки складений між іншими особами та без вказівки на підставу для такої передачі, зокрема на вимогу позивача передати належне йому майно відповідачу.

Окрім того, даний акт містить інформацію про передачу комплектуючих на 4 дощувальні машини «Фрегат» і ця кількість машин відповідає кількості машин, які були придбані ПСП «Ушба» у ПП «Аграрій 3000». При цьому твердження ТОВ «Астарта-Агро» про складення акту від 05.03.2018 у межах договірних відносин з ПСП «Ушба» не підтвердженні належними доказами, оскільки договір оренди від 14.03.2018, також не містить жодних посилань на складення та підписання між сторонами акту від 05.03.2018.

Відтак, суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що складений між ПП «Аграрій 3000» та ПСП «Ушба» акт від 05.03.2018 пов`язаний з орендними договірними відносинами, які виникли між ТОВ «Астарта Агро» та ПСП «Ушба» 14.03.2018.

За умовами договору оренди сторони визначили, що він укладається на 1 календарний рік з моменту прийняття майна в оренду та з можливістю поновлення на такий же строк, тобто 1 календарний рік.

Отже, за спірними правовідносинами суд погоджується, що договір оренди припинив свою дію 14.03.2020 за наслідками наявного між сторонами листування, а саме листа ТОВ «Астарта-Агро» за вих. № 5-02/2/1 від 05.02.2020 та листа ПСП «Ушба» за вих. № 44 від 26.02.2020 про небажання продовжувати його дію.

Отже, обов`язком ПСП «Ушба» по закінченні строку дії договору оренди за його умовами є повернення орендованого майна у п`ятиденний строк.

Як встановлено судом, за актом приймання-передачі (без номера) від 18.03.2020 ПСП «Ушба» відповідно до умов договору оренди передало ТОВ «Астра-Агро», а останнє прийняло майно, яке є предметом договору оренди, а саме дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 5561, свідоцтво про реєстрацію: НОМЕР_12 , дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 6098, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_13 та дощувальну машину ДМ «Фрегат» 424-90, заводський номер: 13-08358, свідоцтво про реєстрацію: серія НОМЕР_14 .

Факт складення та підписання цього акту визнається учасниками даної справи.

При цьому, вищевказаний акт з боку позивача, як орендодавця, не містить жодних зауважень, застережень чи посилань на те, що майно повертається від Орендаря не у повній комплектації та (або) без будь-яких комплектуючих. Навпаки, у п. 2 акту від 18.03.2020 сторони чітко визначили, що стан та комплектність переданої техніки відповідає умовам договору оренди.

Твердження позивача та свідка ОСОБА_2 , що підписання даного акту уповноваженою особою відбулось помилково та у зв`язку з відмовою представників відповідача від підписання актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, судом критично оцінюються, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

При цьому, ТОВ «Астарта-Агро» стосовно повернення майна з оренди посилається на три акти приймання-передачі майна, а саме акт без номера від 18.03.2020, акт № 1 від 1803.2020 та акт № 2 від 19.03.2020, які підписані від імені ПСП «Ушба» його представником - Брагою М.В.

Суд установив, що ці акти відрізняються своїм змістом щодо комплектності. Так, в акті без номера від 18.03.2020 сторони вказали, що комплектність переданої техніки відповідає умовам договору оренди. Напроти, в актах № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 вказано, що їх складання не засвідчує комплектність дощувальних машин.

Поряд з цим, різною є позиція сторін стосовно їх підписання, зокрема, ПСП «Ушба» визнає підписання лише акту без номеру від 18.03.2020 та вказує про непідписання інших актів.

У контексті складення вказаних актів за наслідками проведеної судової почеркознавчої експертизи установлено, що: 1) стосовно акту приймання-передачі майна без номеру від 18.03.2020 - від імені ПСП «Ушба» він підписаний ОСОБА_1 ; 2) стосовно актів приймання-передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 - а) рукописні записи « ОСОБА_1 гідротехнік» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою; б) підписи від імені ОСОБА_1 виконані однією особою, але не встановлено чи належать вони йому; в) чи є підписи від імені ОСОБА_1 однаковими з його підписом в акті приймання-передачі без номеру від 18.03.2020 не встановлено.

Відтак, суд вважає, що доведеним є факт складення та підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна без номеру від 18.03.2020, в якому відображена відповідність комплектації орендованого майна до умов договору оренди.

В свою чергу, недоведеним лишився факт складення та підписання зі сторони ПСП «Ушба» актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020, оскільки за наслідками проведеної експертизи не встановлена належність підписів ОСОБА_1 при його твердженнях про їх непідписання. В подальшому, встановити справжність підписів ОСОБА_1 у спірних актах також не виявилось можливим у зв`язку з неможливістю організації проведення призначеної судом експертизи та залишення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України ухвали Господарського суду Одеської області від 28.02.2023 без виконання.

Суд також вважає, із застосуванням принципу вірогідності, що підписання представником ТОВ «Астарта-Агро» акту приймання-передачі майна без номеру від 18.03.2020, в якому відображена відповідність комплектації орендованого майна до умов договору оренди, та неспростування цього під час судового розгляду вказує на достовірність подій та фактів, які у ньому відображені, а саме повернення майна з оренди без будь-яких зауважень стосовно його комплектності.

Водночас, суд також зазначає, що у прохальній частині позовної заяви наведений певний перелік складових частин до кожної (конкретної) дощувальної машини. Поряд з цим, суд вважає недоведеним сам перелік майна, який є складовою частиною дощувальних машин, які передавалися в оренду, оскільки ані в акті приймання-передачі від 14.03.2018 (про передачу в оренду), ані в акті приймання-передачі від 18.03.2020 (про повернення майна з оренди) не зазначений відповідний перелік, та достеменно встановити передачу позивачем всіх комплектуючих до дощувальних машин, які останній вимагає повернути відповідача, з наявних матеріалів справи не можливо.

Так, в укладеному між позивачем та відповідачем договорі оренди від 14.03.2018, в акті приймання-передачі від 14.03.2018 (яким позивач передав відповідачу в оренду дощувальні машини) та в акті приймання-передачі від 18.03.2020 (яким відповідач повернув позивачу об`єкт оренди) сторонами не визначено відповідного переліку комплектації до кожної (конкретної) дощувальної машини, як, наприклад, це було зроблено в укладених між ТОВ «Астарта-Агро» та ПП «Аграрій 3000» договорі купівлі-продажу від 02.08.2018 та договорі зберігання від 01.03.2018, складених на їх виконання актах приймання-передачі від 28.02.2018 та від 01.03.2018, а також викладених у прохальній частині позовної заяви.

Разом з тим, у вищевказаних актах, на які посилається позивач як на належний доказ щодо повернення відповідачем майна у не повній комплектації, не зазначено, якої саме (конкретної) дощувальної машини, переданої позивачем в оренду відповідачу, стосуються наведені у них комплектуючі. В свою чергу, наведені у актах комплектуючі містять інші найменування, ніж ті, які, як вважає позивач, є комплектуючими до дощувальних машин ДМ «Фрегат» 424-90 за заводськими номерами: 5561, 6098, та 13-08358

Крім того, за договором оренди ТОВ «Астарта-Агро» передало в користування ПСП «Ушба» 3 (три) дощувальні машини, проте предметом позову, поряд з комплектуючими до них, зазначено також на комплектуючі до іншої дощувальної машини - ДМ «Фрегат» 424-90 (без номеру), яка не являлася об`єктом оренди за договором.

При цьому, судом також враховується, що після повідомлення позивачем відповідача про небажання подальшого продовження договору оренди та необхідність повернення орендованого майна, відповідач запропонував позивачу з`явитися за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул. Вишнева, 42, для передачі орендованого майна і підписання відповідних первинних документів.

Викладене підтверджується матеріалів справи та не заперечується її учасниками.

Приймання ТОВ «Астарта-Агро» орендованого майна саме за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке підтверджується також і заявою про надання перепусток від 18.03.2020 за підписом представника позивача Д`якова Р.І., факт отримання якої позивачем визнається.

Разом з тим, місцем складання актів № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 зазначено с. Воскресенка Херсонської області, в той час, як акт приймання-передачі (без номера) від 18.03.2020 складений у смт. Новотроїцьке Херсонської області, тобто у місці, де відповідач здійснює господарську діяльність, та в яке відповідач запропонував позивачу з`явитись для оформлення факту приймання-передачі орендованого майна, і де представник відповідача отримав перепустку для його приймання (навантаження).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач повернув позивачу орендоване майно у комплектації відповідно до умов договору оренди, а позивачем не доведено зворотного.

При цьому суд відхиляє посилання ТОВ «Астарта-Агро» на Керівництво з експлуатації дощувальної машини «Фрегат» ДМУ-00.000 РЕ у якості підтвердження комплектності орендованого майна, як помилкові, оскільки воно стосується інших моделей та модифікацій дощувальних машин «Фрегат». Належні йому дощувальні машини, які передавалися в оренду, мають модифікацію «ДМ 420-90», що не відповідає модифікації та марці із вказаних у Керівництві, якими є: «ДМУ-А…» або «ДМУ-Б…» з відповідною модифікацією: ДМУ-А199-28, ДМУ-А229-32, ДМУ-А253-38, ДМУ-А283-45, ДМУ-А308-55, ДМУ-А308-30, ДМУ-А337-65, ДМУ-А337-45, ДМУ-А362-50, ДМУ-А392-50, ДМУ-А417-55, ДМУ-Б379-75, ДМУ-Б409-80, ДМУ-Б434-90, ДМУ-Б463-90, ДМУ-Б463-60, ДМУ-Б488-90, ДМУ-Б488-65, ДМУ-Б518-90, ДМУ-Б542-90 та ДМУ-Б572-90.

При цьому, ані укладений між сторонами договір оренди, ані складені на його виконання акти приймання-передачі (від 14.03.2018 (яким позивач передав відповідачу в оренду дощувальні машини) та від 18.03.2020 (яким відповідач повернув позивачу об`єкт оренди)) не містять жодних посилань на вказане Керівництво

Щодо посилання позивача на заяви свідків ОСОБА_2 , (в якій зазначено про підписання актів приймання передачі № 1 від 18.03.2020 та № 2 від 19.03.2020 саме представником відповідача ОСОБА_1 ) та ОСОБА_6 (в якій зазначено про передачу за вимогою ТОВ «Астарта-Агро» від ПП «Аграрій 3000» до ПСП «Ушба» навісного обладнання на дощувальні машини «Фрегат» за актом приймання-передачі), суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Крім того, суд зазначає, що заява свідка є доказом, який також підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до ст. 86 ГПК України.

Отже лише пояснення свідків, як викладені у відповідних нотаріально-посвідчених заявах, за умови відсутності в матеріалах даної справи належних та допустимих доказів передачі відповідачем позивачу орендованого майна не в повній комплектації, не можуть бути підставою для задоволення позову у даній справі.

Додатково, суд звертає увагу, що ТОВ «Астарта-Агро» позовну вимогу, яка стосується договірного зобов`язання стосовно повернення майна з оренди, визначило як «зобов`язання виконати обов`язок за договором оренди в натурі», але при цьому вказало не на сам об`єкт оренди, а на його складові частини.

У зв`язку із таким визначенням предмету спору суд зазначає наступне.

Статтею 15 ЦК України та частиною 1 статті 20 ГК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України встановлені способи захисту порушених прав, до яких віднесений - присудження до виконання обов`язку в натурі.

За частинами 1 та 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання; такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача; якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (пункт 6.5).

Розглядаючи справу суд має з`ясувати чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором, чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 6.6).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню; однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункт 6.7.).

Поряд з цим, у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 Суд зазначив, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

На підставі викладених правових положень слідує, що право позивача на заявлення конкретної позовної вимоги повинне узгоджуватися із правильністю, належністю та ефективністю обраного способу захисту порушених прав.

У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:

- предмет позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,

- підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,

- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,

- саме на суд покладений обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відтак, обов`язком позивача є самостійне визначення позовних вимог, наведення правових підстав позову, а обов`язком суду є надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

Як вже було зазначено судом, частиною 1 статті 785 ЦК України визначено, що обов`язком наймача є повернення речі у тому стані, в якому вона була одержана.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.11.2021 по справі № 910/4894/20 надав правовий висновок стосовно наведеної норми та вказав, що вона зобов`язує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ; вона визначає строк для повернення речі: таке повернення має бути здійснене «негайно», тобто одразу після припинення договору.

У свою чергу, згідно зі статтею 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки, а за статтею 177 об`єктами цивільних прав є речі.

Положення статей 184, 186 та 187 ЦК України визначають, що:

- річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її,

- річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю,

- приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом,

- складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення,

- при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

За умовами договору оренди його об`єктом є дощувальні машини, а не їх складові частини, що відповідає положенням наведеної частини 3 статті 283 ГК України (щодо об`єкту оренди, яким є індивідуально-визначене майно), а тому речами за договором, з урахуванням наведених правових положень, є дощувальні машини з певними їх характеристиками, а не їх складові частини.

У даному випадку відповідною характеристикою дощувальних машин є відомості, які стали підставою для їх державної реєстрації відповідно до наведених Свідоцтв про реєстрацію машин, а саме певна марка та реєстраційний, заводський номер.

Відтак, зобов`язанням ПСП «Ушба» з повернення речей за наслідками закінчення строку договору оренди є повернення дощувальних машин, а не їх складових частин.

Безпосередньо наслідки повернення об`єкта оренди з погіршенням його стану встановленні приписами статті 779 ЦК України.

Таким чином, цивільне законодавство розрізняє способи захисту порушених прав, які стосуються випадків неповернення майна з оренди та повернення із погіршенням його стану, а саме: у випадку неповернення - зобов`язання виконати умову договору з повернення; у випадку повернення із погіршенням його стану - зобов`язання усунути погіршення речі, а у разі неможливості відновлення - стягнення збитків.

За таких обставин, ТОВ «Астарта-Агро» обрало спосіб захисту, який не відповідає належному, оскільки позовна вимога стосується зобов`язання з повернення не всієї речі, а її частини, яка фактично є складовою частиною головної речі.

Щодо вимог позивача стосовно сплати відповідачем орендної плати суд встановив, що за умовами договору ПСП «Ушба» зобов`язане було сплачувати орендну плату у розмірі 1000 грн на місяць у строк до 10 числа кожного місяця, а всього у загальній сумі за 2 роки оренди 24000 грн.

Проте, така сплата, хоча і здійснена у всій загальній сумі, але проведена лише тричі, а саме 05.06.2019 у сумі 15000 грн та 19.03.2020 у сумі 9000 грн. Вказана обставина жодним чином не спростована відповідачем.

Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов`язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.

Отже, зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ПСП «Ушба» несвоєчасно здійснювало сплату орендної плати, чим порушило взяті на себе зобов`язання.

Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки ПСП «Ушба», оскільки вона може бути наслідком не тільки суб`єктивних, але і об`єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 ГПК України він повинен довести наявність відповідних причин. У свою чергу, воно не надало доказів існування об`єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення інфляційних у сумі 1010,97 грн та річних у сумі 352,83 грн, які нараховані у зв`язку з несвоєчасною сплатою орендної плати, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 4.2 договору визначено, що орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця. При цьому умовами договору не визначено чи є цей платіж авансовим по відношенню до поточного місяця, чи сплачується у наступному місяці.

При здійсненні розрахунку річних сам Позивач визначив сплату не пізніше 10 числа наступного місяця. Проте при розрахунку помилково визначив початок періоду нарахування з 10 числа, оскільки строк нарахування починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, в даному випадку з 11 числа кожного місяця.

Судом здійснено власний розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3% х (кількість прострочених днів): 365 (366), та за розрахунком суду загальна сума річних, яка підлягає стягненню, складає 350,91 грн. у зв`язку з чим, вимоги щодо стягнення 1,92 грн річних задоволенню не підлягають.

Суд також здійснив арифметичний розрахунок інфляційних за кожним з періодів заборгованості, за формулою: сума заборгованості х індекс інфляції за період - сума заборгованості, та за розрахунком суду встановлено, що загальна сума інфляційного збільшення вірно визначена позивачем і становить 1010,97 грн, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в заявлено позивачем обсязі.

Щодо неустойки, нарахованої за наслідками закінчення строку дії договору та орендної плати за користування майном після цього строку, яку ТОВ «Астарта-Агро» нарахувало до стягнення з ПСП «Ушба» в розмірі 5000 грн заборгованості з орендної плати за період фактичного користування майном з 14.03.2020 по 14.08.2020, тобто 5 місяців, а також неустойку у сумі 8000 грн, яка обрахована як подвійна плата за користування майном у період з 15.03.2020 по 15.08.2020, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.11.2021 по справі № 910/4894/20 надав правовий висновок стосовно застосування ч. 2 ст. 785 ЦК та вказав, що:

- передбачена частиною другою статті 785 ЦК України неустойка є подвійною орендною платою за користування річчю за час прострочення,

- натомість орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі,

- одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення,

- неустойка, стягнення якої передбачене частиною 2 статті 785 ЦК України, є особливим самостійним видом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин,

- для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Аналогічні правові висновки щодо застосування частини другої статті 785 ЦК України підтверджуються численною усталеною судовою практикою та викладені, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 910/12949/16, від 11 квітня 2018 року у справі № 914/4238/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/14032/17, від 17 грудня 2018 у справі № 906/1037/16, та у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі № 910/20370/17 та від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19, від яких колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає за необхідне відступати при розгляді цієї справи.

За таких правових положень та зроблених Верховним Судом висновків щодо їх застосування суд висновує, що безпосередньою відповідальністю наймача (орендаря) у випадку неповернення речі з найму (оренди) є сплата неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення з її повернення, а нарахування орендної плати за цей же період не встановлено законом та суперечить йому.

Отже, нарахування ТОВ «Астарта-Агро» до сплати ПСП «Ушба» 5000,00 грн заборгованості з орендної плати за період фактичного користування майном з 14.03.2020 по 14.08.2020 є неправомірним.

Водночас, неправомірним є і нарахування неустойки у розмірі 8000,00 грн як подвійної плати за час користування майном, оскільки для її застосування потребується наявність факту безпосереднього користування майном (річчю) після закінчення строку оренди.

Під час розгляду справи суд установив, що ПСП «Ушба» своєчасно передало дощувальні машини ТОВ «Астарта-Агро» після закінчення строку оренди (у п`ятиденний строк, у незалежності від їх комплектності), а тому фактично останнє не довело, що відповідне користування мало місце.

Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків у розмірі 396000 грн, з яких 324000 грн упущеної вигоди та 72000 грн реальних збитків, суд зазначає про їх необґрунтованість з наступних підстав.

У спорі ТОВ «Астарта-Агро» вказало, що збитками є здійснені ним витрати на сплату штрафу за договором оренди, який укладений з іншою особою, та неодержані доходи у вигляді відповідної орендної плати, яку він мав би отримати у випадку передачі дощувальних машин в оренду.

У пункті 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування положень статей 216 та 217 ГК України та вказав, що господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

З наведеного слідує, що одним із видів господарсько-правової відповідальності за наслідками невиконання або неналежного виконання договірного зобов`язання є відшкодування спричинених збитків.

Безпосередньо порядок майнової відповідальності у випадку спричинення збитків у сфері господарювання встановлений положеннями статей 224, 225 та 226 ГК України.

Так, витрати, зроблені управненою стороною, також неодержані нею доходи (які вона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною) складають збитки, які винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні.

У пункті 5.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2019 у справі № 920/85/18 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. При цьому, вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

У відповідності до наведеної частини 1 статті 199 ГК України до спірних правовідносин підлягають одночасному застосуванню також положення статей 22 та 623 ЦК України.

Так, за статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1); збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3).

У свою чергу, за статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частина 1); розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (частина 2); при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4).

Таким чином, наведені правові положення щодо порядку та умов відшкодування збитків характеризують їх як загальну форму цивільно-правової відповідальності, оскільки вона може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов`язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.

В свою чергу, розрізняють види збитків, а саме (серед інших) - «витрати, зроблені управненою стороною» та «неодержаний дохід» (ці види не є тотожними, оскільки під «витратами, зробленими управненою стороною» розуміються витрати, які сторона здійснила на належне виконання договору, але не отримала відповідного результату договірних відносин, а під «неодержаним прибутком» - доходи, які, не будучи абстрактними, могли б бути отримані у випадку належного виконання зобов`язання), встановлюють обсяг (межі, розмір) відшкодування збитків, а саме - у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі, визначають умови та порядок обрахунку розміру збитків.

З огляду на викладене обов`язком ТОВ «Астарта-Агро» є доведення як самого розміру збитків, так і протиправної поведінки ПСП «Ушба» у неналежному виконанні договірних зобов`язань та причинного зв`язку між ними.

У спорі ТОВ «Астарта-Агро» вказало, що протиправною поведінкою ПСП «Ушба» є «несвоєчасне повернення майна з оренди», у зв`язку з чим, суд, із застосуванням принципу диспозитивності сторін (стаття 14 ГПК України), сприймає таке посилання як на єдину підставу тверджень про протиправність поведінки. При цьому суд зазначає, що ТОВ «Астарта-Агро» не пов`язує (не вказало) настання збитків з повернення некомплектного майна.

При вирішенні спору суд установив, що ПСП «Ушба» своєчасно повернуло майно ТОВ «Астарта-Агро», а тому твердження останнього про протиправність поведінки орендаря є необґрунтованою.

Через недоведеність протиправної поведінки ПСП «Ушба» не є доведеним причинний зв`язок з настанням для ТОВ «Астарта-Агро» відповідних збитків у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Позивач у встановленому законом поряду не надав суду належних та достатніх доказів для захисту своїх прав та обґрунтування заперечень.

Відповідно до приписів ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» в якому зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом були досліджені, проте залишені без задоволення, оскільки не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

З урахуванням встановлених судом обставин, та оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення 350,91 грн річних та 1010,97 грн інфляційних. Натомість позовні вимоги в іншій частині позову є необґрунтованими, не доведеними належними та вірогідними доказами та задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського товариства «Ушба» (вул. Дзержинського (Вишнева), № 42, смт. Новотроїцьке, Херсонська обл., 75300, код ЄДРПОУ 36826447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта-Агро» (вул. Пушкіна, № 103, м. Каховка, Херсонська обл., 74800, код ЄДРПОУ 31097346) інфляційні втрати в розмірі 1 010 (одна тисяча десять) грн 97 коп, суму 3% річних в розмірі 350 (триста п`ятдесят) грн 91 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 (двадцять) грн 43 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 листопада 2023 р.

Суддя О.В. Цісельський

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення08.11.2023
Оприлюднено24.11.2023
Номер документу115102049
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —923/868/20

Постанова від 27.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Постанова від 15.05.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 15.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 20.03.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 14.02.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 27.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 25.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 13.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Рішення від 08.11.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Цісельський О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні