Рішення

від 09.11.2023 по справі 916/2832/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2832/23Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Жорін В.П.,

від відповідача: Ошарін Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми ,,Яблонька про припинення права власності на будівлю, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання привести земельну ділянку до попереднього стану.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 р., зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2832/23; призначено підготовче засідання для розгляду справи за правилами загального позовного провадження на 08.08.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р. за заявою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі Рада) вжито заходів забезпечення позову та заборонено до набрання законної сили рішенням суду у даній справі:

-Товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі ,,Яблонька (далі ТОВ ,,Яблонька) та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії, а саме проводити будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область;

-органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в т.ч. особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в т.ч., але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо відчуження чи реєстрації права власності, на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.09.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.10.2023 р., оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.10.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.10.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2023 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 07.11.2023 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2023 р.: відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіми особами Відділу ДАБК виконавчого комітету Ради та Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації Бондара Олексія Миколайовича, оскільки Відділ ДАБК виконавчого комітету Ради не є юридичною особою, а тому не може виступати учасником господарського процесу, а рішення по даній справі не вплине на права реєстратора у спорі про право; оголошено перерву у судовому засіданні до 09.11.2023 р.

Згідно із приписами ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 09.11.2023 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ ,,Яблонька, в якій просить:

-припинити право власності (номер відомостей про речове право: 18226513; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1128617951108, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) ТОВ ,,Яблонька на будівлю бару зі складськими приміщеннями та будівлю магазину загальною площею 463,2 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область;

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації Одеської області Бондара Олексія Миколайовича (далі Реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2016 р., індексний номер: 33104213, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 112861795110, на підставі якого за ТОВ ,,Яблонька зареєстровано право власності на будівлю бару зі складськими приміщеннями та будівлю магазину загальною площею 463,2 кв.м, номер відомостей про речове право: 18226513, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область;

-зобов`язати ТОВ ,,Яблонька привести земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою: вул. Паркова, буд. 4-А, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область до попереднього стану шляхом перебудови самочинно реконструйованого нерухомого майна у відповідність до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. № 886 та свідоцтва на право власності від 02.01.2003 р. на об`єкти нерухомості: будівлю магазину загальною площею 212,6 кв.м; торговельний павільйон 24,6 кв.м; навіс 122,4 кв.м за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 4-А, виданого на підставі рішення Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. за № 886.

В обґрунтування позовних вимог Рада посилається на приписи ст.ст.182,319,376 ЦК України, ст.ст.10,18 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст.9 Закону України ,,Про архітектурну діяльність, ст.ст.34,36 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності та вказує на: незаконність державної реєстрації за ТОВ ,,Яблонька на підставі свідоцтва Інспекції ДАБК в Одеській області від 30.12.2009 р. № 15001678 будівлі бару зі складськими приміщеннями та будівлі магазину; порушення відповідачем умов договору оренди землі від 02.11.2016 р. № 104 та приписів законодавства шляхом проведення на теперішній час самочинного будівництва без необхідних документів, у т.ч. дозволів позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову з огляду те, що:

-акт обстеження від 09.05.2023 р., оформлений спеціалістами Відділу ДАБК виконавчого комітету Ради за результатами проведення огляду об`єкта будівництва, не є допустимим доказом порушення законодавства у сфері містобудування, оскільки законодавством передбачено інший порядок доказування порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме шляхом проведення позапланової перевірки та винесення відповідного рішення компетентного органу. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану;

-позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про зобов`язання здійснити перебудову, не врахувавши правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.08.2023 р. по справі № 480/3157/19, згідно якого: можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів; невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутній відповідний припис, а, отже, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання здійснити перебудову слід відмовити;

-пропущено позовну давність для звернення з вимогою про скасування прийнятого в 2016 р. рішення Реєстратора, про існування якого Рада могла дізнатись значно раніше, ніж 09.05.2023 р., якби своєчасно ініціювала необхідні перевірки;

-наведені у позовній заяві посилання на те, що відповідачем здійснюється будівництво на мережах водо- та теплопостачання, в той час як КП ,,Чорноморськводоканал та КП ,,Чорноморськтеплоенерго не надали на це дозволи, суд не має приймати до уваги, т.я. в п.9.1 договору оренди землі відповідно до ст.ст.100,111 ЗК України відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровано. Таким чином, твердження позивача щодо необхідності проведення перебудови у зв`язку із знаходженням частини будівлі на інженерних мережах є хибними.

У відповіді на відзив Рада зауважує, що факт самовільної реконструкції та перебудови існуючого об`єкта нерухомості встановлено спеціалістами відділу ДАБК тільки 09.05.2023 р. Крім того, на думку позивача, умови п.9.1 договору оренди землі не звільняють орендаря від обов`язків на підставі п.10.5 орендної угоди повідомити орендодавця щодо початку будівництва, реконструкції або перебудови існуючого об`єкта нерухомості, а також на виконання приписів ст.34 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності надати повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Окремо у відповіді на відзив зазначено що, за змістом листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 20.07.2023 р. за вих. № 6957/05/13-23 свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 30.12.2009 р. № 15001678 Інспекцією ДАБК в Одеській області не видавалось.

Від Ради надійшли письмові пояснення стосовно позовної давності, в яких повідомляє, що до неї надійшло звернення депутата Ради Пакунової Ю.А., на підставі якого 02.05.2023 р. представниками відділу ДАБК здійснено огляд об`єкта за адресою: м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4-А, яке належить ТОВ ,,Яблонька. Відтак, саме 02.05.2023 р. є датою, коли позивач у розумінні ст.261 ЦК України дізнався про спірну реєстрацію приміщення відповідачем у 2016 р., тому строк пред`явлення позовних вимог не пропущено.

ТОВ ,,Яблонька теж подано письмові пояснення, в яких додатково вказує, що заявлений Радою позов не є негаторним, тому на нього розповсюджується загальна позовна давність тривалістю 3 роки.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. № 886 вирішено видати свідоцтво на право власності ТОВ ,,Яблонька на об`єкти нерухомості: будівлю магазину загальною площею 212,8 кв.м; торговельний павільйон 24,6 кв.м; навіс 123,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 замість договору купівлі-продажу від 28.05.1996 р. № 3620. На виконання цього рішення видано свідоцтво про право власності від 02.01.2003 р.

02.11.2016 р. між Радою як орендодавцем та ТОВ ,,Яблонька як орендарем укладено договір оренди землі № 104, на підставі якого орендодавцем надано, а орендарем прийнято у строкове (на 10 років) платне користування земельну ділянку площею 0,0829 га несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на якій розташовані об`єкти нерухомого майна будівля бару зі складськими приміщеннями та будівля магазину, які належать орендарю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 02.01.2003 р., виданого на підставі рішення виконкому Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. № 886. Земельна ділянка передається в оренду для реконструкції з розширенням існуючої будівлі зі складськими приміщеннями та магазину. При цьому договором забороняється самовільне будівництво, реконструкція або перебудова існуючого об`єкта нерухомості без відома Ради.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 21.12.2016 р. за ТОВ ,,Яблонька зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 112861795110 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлю бару зі складськими приміщеннями та будівлею магазину загальною площею 463,2 кв.м. Підставою для реєстрації права власності стало рішення Реєстратора, прийняте на підставі наступних документів: свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, видане 02.01.2003 р. виконавчим комітетом Іллічівської міської ради; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 06.05.2016 р. ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, серія та номер: 15001678, видане 30.12.2009 р., видавник: Інспекція ДАБК в Одеській області.

09.05.2023 р. спеціалістами Відділу ДАБК виконавчого комітету Ради складено акт обстеження за результатами огляду об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для проведення огляду стало звернення депутата Ради Пакунової Ю.А. від 02.05.2023 р. В ході огляду встановлено, що проводяться будівельні роботи на мережах водо- та теплопостачання. У подальшому шляхом направлення запитів з`ясовано, що дозволи на проведення будівництва не отримувались.

Звертаючись до суду, Рада заявила позовні вимоги про: визнання незаконним та скасування рішення Реєстратора від 21.12.2016 р., для прийняття якого, на її думку, не існувало законних передумов; про припинення права власності ТОВ ,,Яблонька на нерухоме майно, зареєстрованого в зв`язку з прийняттям незаконного рішення Реєстратора; зобов`язання відповідача привести орендовану земельну ділянку до попереднього стану, перебудувавши самочинно реконструйоване нерухоме майно у відповідність до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. № 886 та свідоцтва на право власності від 02.01.2003 р., яким засвідчено право власності ТОВ ,,Яблонька на будівлю магазину загальною площею 212,6 кв.м, торговельний павільйон 24,6 кв.м; навіс 122,4 кв.м.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення Реєстратора, тобто на 21.12.2016 р., державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

В ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вже вказано вище, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про те, що оспорюване рішення Реєстратора прийнято, зокрема, на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, серія та номер: 15001678, виданого 30.12.2009 р. Інспекцією ДАБК в Одеській області.

Господарський суд вказує, що станом на 30.12.2009 р. був чинним Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923 (із змінами). Згідно п.2 цього Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю… Свідоцтво документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Таким чином, свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, видане 30.12.2009 р. Інспекцією ДАБК в Одеській області, могло бути документом, на підставі якого згідно п.14 ч.1 ст.27 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення Реєстратора, проводиться державна реєстрація права власності.

При цьому господарський суд зазначає, що в матеріалах справи немає свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, виданого 30.12.2009 р. Інспекцією ДАБК в Одеській області. Згідно листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 20.07.2023 р. за вих. № 6957/05/13-23, складеного як відповідь на запит Ради, свідоцтво від 30.12.2009 р. № 15001678, видане Інспекцією ДАБК в Одеській області, або інформацію про його видачу не вдалось знайти.

Відтак, документ, яким підтверджується введення зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна в експлуатацію та який став підставою для прийняття оспорюваного рішення Реєстратора, відсутній, в т.ч. не представлений ТОВ ,,Яблонька, що зумовлює висновок про незаконність реєстраційний дій.

Між тим, задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Реєстратора від 21.12.2016 р. унеможливлюється спливом позовної давності, про який письмово заявлено ТОВ ,,Яблонька.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п.51 рішення від 22.10.1996 р. у справі ,,Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; п.570 рішення від 20.09.2011 р. у справі ,,ВАТ ,,Нафтова компанія ,,Юкос проти росії).

В ст.256 ЦК України наведено поняття позовної давності, під якою слід розуміти строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В ч.1 ст.261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Господарський суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів ,,довідався та ,,міг довідатися, що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Позиція Ради в частині позовної давності ґрунтується на тому, що вона дізналась про існування рішення Реєстратора від 21.12.2016 р. тільки в травні 2023 р., провівши обстеження в зв`язку з надходженням звернення депутата Ради, тому позовну давність не пропущено.

Господарський суд Одеської області вказує, що, якби Радою вживались заходи щодо регулярного з`ясування стану земельної ділянки, переданої в оренду, а також відносно перевірки того, які об`єкти та на підставі яких документів будуються в місті, позивач міг би значно раніше довідатися про рішення Реєстратора від 21.12.2016 р.

До цього висновку суд доходить, оскільки:

1)відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно являються загальнодоступними, тому посадові особи Ради ще в грудні 2016 р. могли дізнатися про реєстрацію за ТОВ ,,Яблонька права власності будівлю бару зі складськими приміщеннями та будівлею магазину загальною площею 463,2 кв.м;

2)нерухоме майно, відносно якого прийнято оспорюване рішення Реєстратора, не є закритим об`єктом, про що свідчать додані до позову фотографії, а, отже, працівники органів Ради, в т.ч. відділу ДАБК, могли отримати до нього вільний доступ. За таких обставин, Раді не потрібно було депутатське звернення для того, щоб ініціювати обстеження об`єктів, належних ТОВ ,,Яблонька, та виявити існування рішення Реєстратора шляхом дослідження відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Натомість названі дії, спрямовані на з`ясування того, яке майно знаходиться на земельній ділянці, належній громаді міста в особі Ради, та яким чином права на нього оформлено, позивачем протягом майже семи років не вчинялись, в зв`язку з чим залишились без уваги як відкрите володіння ТОВ ,,Яблонька нерухомістю, так і прийняття Реєстратором оспорюваного рішення. Негативним для Ради результатом описаної бездіяльності є пропуск трирічного строку позовної давності.

Відтак, у зв`язку зі спливом позовної давності, про який заявлено ТОВ ,,Яблонька, позовна вимога Ради про визнання незаконним та скасування рішення Реєстратора від 21.12.2016 р., а також похідна від неї вимога про припинення права власності ТОВ ,,Яблонька на нерухоме майно задоволенню не підлягають.

Згідно ст.14 ГПК України (,,Диспозитивність господарського судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд...

Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Імперативною нормою ч.2 ст.237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Однією з позовних вимог Ради є зобов`язання ТОВ ,,Яблонька згідно ст.376 ЦК України привести земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер: 5110800000:02:025:0142, за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом перебудови самочинно реконструйованого нерухомого майна у відповідність до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. № 886 та виданого на його виконання свідоцтва на право власності від 02.01.2003 р. на об`єкти нерухомості: будівлю магазину загальною площею 212,6 кв.м; торговельний павільйон 24,6 кв.м; навіс 122,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, як вказано вище, відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування в судовому порядку рішення Реєстратора, яким за ТОВ ,,Яблонька зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Чорноморськ, вул. Паркова, 4-А, а саме будівлю бару зі складськими приміщеннями та будівлею магазину загальною площею 463,2 кв.м, тому у випадку, якщо Рада вважає, що ТОВ ,,Яблонька на теперішній час всупереч умовам договору оренди землі від 02.11.2016 р. № 104 та приписів законодавства здійснює або вже здійснило самочинне будівництво, вона вправі просити суд зобов`язати провести перебудову нерухомого майна до стану, зафіксованого рішенням Реєстратора (будівля бару зі складськими приміщеннями та будівлею магазину загальною площею 463,2 кв.м), а не у відповідність до рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.11.2002 р. № 886 та свідоцтва на право власності від 02.01.2003 р. на об`єкти нерухомості: будівлю магазину загальною площею 212,6 кв.м; торговельний павільйон 24,6 кв.м; навіс 122,4 кв.м.

Враховуючи викладене, принцип диспозитивності, який не дозволяє суду самостійно визначати предмет позову, адже останній в установленому порядку може змінюватися тільки позивачем, те, що в заявленій у рамках провадження у даній справі редакції позовна вимога про зобов`язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом перебудови самочинно реконструйованого нерухомого майна не підлягає задоволенню, т.я. об`єкти нерухомості та їх площі, до яких на законних підставах можна просить здійснити перебудову, визначені позивачем невірно, господарський суд у позові Ради у відповідній частині також відмовляє.

Доводи сторін, яким по тексту цього рішення не надано правову оцінку, на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд відмовляє у позові, ніяким чином не впливають.

За правилами ч.9 ст.145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у позові, слід: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р. по справі № 916/2832/23; судові витрати, понесені Радою, покласти на неї.

Керуючись ст.ст.129,145,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 р. по справі № 916/2832/23.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

На підставі ч.10 ст.145 ГПК України скасовані заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням суду.

Повне рішення складено 22 листопада 2023 р.

Суддя Л.В. Лічман