Рішення

від 16.11.2023 по справі 917/1083/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 Справа № 917/1083/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Юкрейнхарвест", вул. Володимирівська, 1-А, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка", вул. Прилуцька, буд. 67, с.Верхоярівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37000

про стягнення 331 239,69грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Клешня О.В.

від відповідача: Плеханов І.О.

26.06.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява (вхід. №1158/23) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Юкрейнхарвест" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка" 331 239,69грн, з яких: 60 509,00грн - 3% річних, 270 730,69грн - інфляційних втрат нарахованих за порушення грошових зобов`язань.

Ухвалою від 26.07.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 29.08.23.

17.08.23 від позивача надійшла заява про долучення документів.

28.08.23 від відповідача надійшов відзив на позов.

В підготовчому засіданні 29.08.23 оголошено перерву до 28.09.23.

05.09.23 від позивача надійшли уточнення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та відповідь на відзив.

Підготовче засідання у справі, призначене на 28.09.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Киричука О.А. у відпустці.

Ухвалою від 11.10.2023р. суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, призначити підготовче засідання на 02.11.2023 р.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 02.11.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.11.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1083/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16.11.2023.

16.11.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяли участь представники обох сторін.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засідання 16.11.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В обгрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

- ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРАРНА КОМПАНІЯ ЮКРЕЙНХАРВЕСТ (далі - Позивач, Продавець, ТОВ АГРАРНА КОМПАНІЯ ЮКРЕЙНХАРВЕСТ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОВПСА» (далі - Відповідач, Покупець, ТОВ «АГРОВІКА») було укладено договір купівлі продажу №Д21-11/02 ( далі по тексту - Договір) від 05.11.2020 року.

У відповідності до пункту 1.1. Продавець зобов`язався передати у власність Покупця належні Продавцю мінеральні добрива (надалі - Товар) згідно специфікацій, визначених у Додатках до Договору (далі - Додаток) та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та оплатити його згідно умов Договору та додатків та/або видаткових накладних.

Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, вартість Товару та термін його оплати, а також інші умови, визначені в Додатках (та/ або видаткових накладних), які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 Договору).

У відповідності до п.2.1 Договору, загальна ціна (сума) даного Договору визначена в специфікації(ях), викладеній(их) у Додатку(ах) до Договору та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору становить 1469711,34 гривень і складається з суми вартості Товару за всіма специфікаціями, викладеними у Додатку(ах) до Договору, та/або видаткових накладних тощо, підписаних в рамках цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно п.2.2 Договору ціна за одиницю Товару, загальна вартість Товару, строки розрахунків, найменування, конкретний асортимент Товару визначаються в гривнях та зазначаються у специфікації(ях), викладеній (их) у Додатку(ах) до цього договору, та/або видаткових накладних. В ціну Товару входить вартість тари, упаковки, маркування та доставка Товару згідно умов поставки, вказаних в Договорі. Остаточна ціна Товару визначається виходячи із загальної вартості замовленого і поставленого Товару Покупцю, що визначається шляхом складання вартості окремих партій Товару, згідно специфікацЩи), викладених у Додатку(ах) до цього договору, та/або видаткових накладних в період дії цього договору

За умовами п. 2.3 Договору Покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару (або його партії) за ціною та у строки, вказані в Додатках до даного договору, та/або рахунках-фактури, та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатковою угодою №1 до договору купівлі продажу №Д 21-11/02 від 05.11.2020 року, що була укладена сторонами Договору 10 вересня 2021 року, загальна ціна (сума) даного Договору визначена в специфікації(ях), викладеній(их) у Додатку(ах) до Договору та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору, була збільшена сторонами, і становить 1895232,20 (один мільйон вісімсот дев`яносто п`ять тисяч двісті тридцять дві грн 20 коп) гривень.

- Сторони уклали Додатки №1 до Договору (Специфікація №1) і №2 до Договору (Специфікація №2).

Під час їх укладення були допущені технічні помилки . В назві міститься посилання, що Додаток по Договору №Д21-11/02 від 12.11.2020 року, а за текстом, зустрічається посилання на дату « 05» і « 12» листопада, що свідчить про ненавмисні технічні помилки описки, при складанні цих документів працівником, і одразу не були виявлені та виправлені під час складання цих документів. Також в додатку №1 помилка в даті - зазначено 12 «лютого» замість 12 «листопада» 2020 року.

В Додатках №№ 1 -2 (Специфікація №1 та Специфікація №2) до Договору передбачено наступний строк та порядок оплати за отриманий Товар - за Додатком №1 в строк не пізніше ніж до 15 жовтня 2021 року 100 % вартості Товару і за Додатком №2 в строк не пізніше ніж до 10 жовтня 2021 року 100 % вартості Товару.

- ТОВ «АГРОВІКА» отримало у власність від ТОВ АГРАРНА КОМПАНІЯ ЮКРЕИНХАРВЕСТ Товар на загальну суму 1 895 232,20 гривень, у відповідності до наступних документів, а саме:

1. Додаток №1 до Договору (Специфікація №1), видаткові накладні №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року, Товарно-транспортні накладні №Р177, Р178, Р179 від 11.11.2020, довіреність тип. форми №М-2 від 05.11.2020 року №28, рахунків №№ 176,178,179 від 11.11.2020 року

-Аміачна селітра, кількістю 54 тони за ціною 8812,50 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 475875,00 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах СЩА 16803,50;

-Карбамід (біг-бег), кількістю 28,8 тони за ціною 11083,35 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 319200,48 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах СЩА 11271,20;

-Карбамід (мішки), кількістю 20,2 тони за ціною 11083,35 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 223883,67 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах СЩА 7905,50;

Добриво NP 20-20+2.8S гранульоване, кількістю 18 тони за ціною 11433,35 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 205800,30 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах США 7266,96.

А ВСЬОГО з урахуванням ПДВ на суму 1469711,34 гривень і в еквіваленті 51896,59 доларів США.

2. Додаток №2 до Договору (Специфікація №2), видаткова накладна №124 від 14.09.2021 року, довіреність тип. форми №М-2 від 14.09.2021 року №б/н, рахунок №121 від 14.09.2021 року:

-добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 16-16-16, кількістю 21,6 тон за ціною 16416.70 грн без ПДВ . за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 354600.72 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах США 13133.36.

А ВСЬОГО з урахуванням ПДВ на суму 425520.86 гривень і в еквіваленті 15760.03 доларів США.

- оплата за отриманий Товар надходила частково наступними платежами: 159 963,10 грн 03.12.2021 року (платіжне доручення №162 від 03.12.21); 935 269,10 грн 17.12.2021 року (платіжне доручення №201 від 17.12.21); 100 000,00 грн 11.01.2022 року (платіжне доручення №uа243 від 11.01.22); 100 000,00 грн 17.01.2022 року (платіжне доручення №uа247 від 17.01.22); 70 000,00 грн 02.02.2022 року (платіжне доручення №uа258 від 02.02.22); 130 000,00 грн 21.02.2022 року (платіжне доручення №uа266 від 21.02.22).

Надходження оплат ТОВ «АГРОВІКА» за отриманий товар позивач розподілив згідно черговості відвантаження наступним чином:

« 1. 03.12.2021 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «за товар згідно договору у т.ч. ПДВ 33333,33» в сумі 200000,00 гривень грн., частина коштів в сумі 40 036,90 грн була зарахована як залишок заборгованості за товар по договору Д 20-02/05 від 12.02.2020 року, а сума 159963,10 грн за відвантажений товар по видатковій накладній № 177 від 11.11.2020 року.

2. 17.12.2021 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «заборгованість по договору №Д 21- 11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 155878,18 грн.» в сумі 935269,10 грн, частина коштів в сумі 319647,26 грн була зарахована як заборгованість по видатковій накладній №177 від 11.11.2020 року, частина коштів в сумі 501310,40 гривень була зарахована як заборгованість по накладній №178 від

11.11.2020 року, залишок коштів в сумі 114311,44 була зарахована як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року.

3. 11.01.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн» в сумі 100 000 грн;

17.01.2022 року надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.» в сумі 100000,00 грн; 02.02.2022 року надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 11666,67 грн» в сумі 70000,00 грн, всі ці кошти були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року.

4. 21.02.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 21666,67 грн» в сумі 130000,00 грн частина коштів в сумі 104479,14 грн були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року, а залишок коштів в сумі 25520,86 гривень як заборгованість по видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року (рахунок № 121 від 14.09.2021 року).

5. 17.11.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА.» надійшла оплата «за добрива згідно рахунку № 121 від 14.09.2021 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.» в сумі 100000,00 грн та 19.12.2022 року «за добрива згідно рахунку № 121 від 14.09.2021 року, у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.» в сумі 300000,00 грн, які були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року (рахунок №121 від 14.09.2021 року).»

- так як залишок боргу у сумі 400 000,00 грн позивачу не надходив, Відповідачу у відповідності до п.2.6 Договору було направлено супровідним листом №5 від 05 вересня 2022 року новий рахунок для оплати отриманого Товару з урахуванням курсової різниці №13 від 05 вересня 2022 року на загальну суму разом з ПДВ 547 174,81 грн.

ТОВ «АГРОВІКА» сплатило 100 000,00 грн платіжним дорученням №uа437 від 17.11.2022 року та 300 000,00 грн платіжним дорученням №uа458 від 19.12.2022 року.

- оскільки, у видаткових накладних та в деяких абзацах Додатків №1 і № 2 до Договору було допущено технічну помилку і зазначено помилково дату укладення 12.11.2023 року, а не 05.11.2023 року Відповідачу 19.04.2023 року було направлено лист з проханням врегулювати дану розбіжність у датах, і зустрічним листом погодити та обоюдною угодою засвідчити, підтвердити, що в зазначених документах допущено технічну помилку, яка призведе до правильного відображення даних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку. В листі зазначено було про те, що в разі засвідчення цього факту надається гарантія, що курсова різниця в сумі 147 174,81 гр., яку самостійно відповідно до п.2.6. Договору, повинен був сплатити, Відповідач, Позивачем йому не буде нараховуватись. Однак Відповідач не відповів на цей лист.

При цьому позивач повідомив, що Договір купівлі продажу №Д 21-11/02 з датою 12.11.2023 року сторонами не укладався. Товар, що отриманий Відповідачем відповідно до видаткових накладних №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року та №124 від 14.09.2021 року на 100% співпадає з Загальною Ціною (сумою) Договору №Д21-11/02 від 05.11.2020року та Додатковою угодою №1 до договору купівлі продажу №Д21-11/02 від 05.11.2020 року, що була укладена 10 вересня 2021 року, яка становить 1895232,20 (один мільйон вісімсот дев`яносто п`ять тисяч двісті тридцять дві грн 20 коп) гривень і складається з суми вартості Товару за всіма специфікаціями, викладеними у Додатку(ах) до Договору, та/або видаткових накладних тощо, підписаних в рамках цього договору, які є його невід`ємною частиною, та найменуванням, асортиментом, кількістю, ціною за одиницю Товару, загальною вартістю, що були погоджені сторонами у Додатку №1 і Додатку №2 та отримані Відповідачем.

Крім того, в день укладення Договору 05.11.2020 року Відповідачем була виписана Довіреність тип. форми №М-2 №28 на отримання всієї партії Товару, що була ним отримана 11.11.2020 року за видатковими накладними №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року. Однак у самих видаткових накладних міститься посилання на Договір №Д21-11/02 від « 12.11.2020 року», оскільки ця помилка первинно була допущена у Додатку №1 і бухгалтерська програма автоматично сформувала ці видаткові накладні з посиланням на Договір №Д21-11/02 з датою « 12.11.2020 року». Ця ж помилка перейшла і в видаткову накладну №124 від 14.09.2021 року. І не була помічена жодною із сторін. Фактично вона була виявлена тільки у квітні 2023 року, оскільки за Відповідачем рахувалась заборгованість по курсовій різниці і йому була направлена претензія від 24.02.2023 року з проханням розрахуватись, та 19.04.2023 року лист з проханням виправити дану помилку взаємною угодою, внаслідок чого не буде стягнуто курсову різницю.

Ураховуючи, залишення без відповіді претензії і листа, та внаслідок значного порушення строків щодо розрахунку за отриманий Товар, Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення 60 509,00 грн 3% річних та 270 730,69 грн інфляційних втрат.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на такі обставини:

- за всіма видатковими накладними, було сплачено грошові кошти в повному обсязі, з урахуванням ПДВ, про що свідчать витяги з виписки поданих Позивачем з його розрахункового рахунку. Тобто, Відповідач сплатив за товар в повному обсязі ще в 2022 році. За весь час, з моменту постачання товару з відкладеним платежем, до повної оплати за поставлений товар, жодного листа, пропозиції, тощо Позивач не направляв та Відповідач не отримував.

- будь які зміни, додатки і доповнення до цього Договору, є дійсними лише за умови, якщо вони виконані у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками. ( п.п. 8.4, 8.6 Договору).

- у відповідності до п.2.8 Договору передбачено, що у випадку Порушення Покупцем строку проведення попередньої оплати або інших строків оплати, встановлених Договором, Продавець з першого дня порушення таких строків набуває право вимагати від Покупця негайно повної оплати за весь товар за цим Договором до настання строку оплати за Товар, а Покупець має негайно, на першу вимогу Продавця здійснити оплату.

- Позивачем по-перше не доведено який курс діяв на час перерахунку, по друге як вбачається з умов Договору та Додатків до Договору оплата мала бути за видатковими накладними, де зазначена чітко сума в гривні, що і було здійснено Відповідачем та прийнято таке виконання Позивачем.

- за видатковими накладними Відповідач отримав товар на суму 1 386 534,40грн. (загальна сума без ПДВ) з 1663821.43грн. (з ПДВ) сплачено 553 920,17грн, а Позивач просить стягнути по цьому договору 2 576 461,81 грн. Таким чином дана вартість для Відповідача за Товар збільшується в два рази від вартості Товару, що є край несправедливим та вводить Відповідача в надмірний тягар та неприйнятне фінансове становище.

- Позивач нараховує та просить стягнути з Відповідача безпідставно, так як чинним законодавством передбачено, що Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання звільняється від відповідальності на період дії воєнного стану визначеної саме статтею 625 Цивільного Кодексу України. І це є вимога Закону, яка знаходить своє відображення в Цивільному Кодексі України, де визначено «Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

У відповіді на відзив позивач зазначив таке:

- в позовній заяві в якості викладення обставин по справі зазначено про укладення сторонами договору купівлі-продажу №Д21-1 1/02 від 05.11.2020 року, однак предметом спору є стягнення інфляційних втрат і 3% річних за прострочення здійснення оплати отриманого відповідачем Товару по видатковим накладним №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року, ТТН №Р1 77, РІ 78, Р1 79 від 11.11.2020, довіреності тип. форми №М-2 від 05.11.2020 року №28 та видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року, довіреності тип. форми №М-2 від 14.09.2021 року №б/н.

Тому що відповідач не надав позивачу погодження на підтвердження отримання ним Товару по видатковим накладним №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року, ТТН №Р177, Р178, Р179 від 11.11.2020, довіреності тип. форми №М-2 від 05.11.2020 року №28 та видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року, довіреності тип. форми №М-2 від 14.09.2021 року№б/н на підставі договору купівлі-продажу №Д21-11/02 від 05.11.2020 року, оскільки договір купівлі-продажу №Д21-1 1/02 від 12.1 1.2020 року, зазначений у цих первинних документах, сторонами не укладався.

Беручи до уваги положення цивільного законодавства щодо оплати товару після прийняття товару, відповідач не виконав свого обов`язку щодо сплати отриманого товару за кожну поставку товару окремо, зважаючи на те, що законом покладено обов`язок здійснення оплати одразу після отримання товару.

- позиція відповідача щодо правової природи договору незалежно від його назви, є неприйнятною. Також, аргументація на підтвердження своєї позиції з цього питання є досить вільного трактування з намаганням змінити зміст пунктів договору, на який посилається відповідач. Товар відповідач придбав у позивача і зобов`язаний його оплатити у відповідності до чинного законодавства.

- враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Крім того, позивачем поданий уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат по кожній видатковій накладній окремо, відповідальність за несвоєчасне невиконання грошового обов`язку оплати отриманого Товару за якими є предметом розгляду даного спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Установлено, що ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРАРНА КОМПАНІЯ ЮКРЕЙНХАРВЕСТ (далі - Позивач, Продавець, ТОВ АГРАРНА КОМПАНІЯ ЮКРЕЙНХАРВЕСТ) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОВПСА» (далі - Відповідач, Покупець, ТОВ «АГРОВІКА») було укладено договір купівлі продажу №Д21-11/02 від 05.11.2020 року, у відповідності до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця належні Продавцю мінеральні добрива (надалі - Товар) згідно специфікацій, визначених у Додатках до Договору (далі - Додаток) та/або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та оплатити його згідно умов Договору та додатків та/або видаткових накладних.

ТОВ «АГРОВІКА» отримало у власність від ТОВ АГРАРНА КОМПАНІЯ ЮКРЕИНХАРВЕСТ Товар на загальну суму 1 895 232,20 гривень, у відповідності до наступних документів, а саме:

1. Додаток №1 до Договору (Специфікація №1), видаткові накладні №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року, Товарно-транспортні накладні №Р177, Р178, Р179 від 11.11.2020, довіреність тип. форми №М-2 від 05.11.2020 року №28, рахунків №№ 176,178,179 від 11.11.2020 року

-Аміачна селітра, кількістю 54 тони за ціною 8812,50 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 475875,00 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах СЩА 16803,50;

-Карбамід (біг-бег), кількістю 28,8 тони за ціною 11083,35 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 319200,48 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах СЩА 11271,20;

-Карбамід (мішки), кількістю 20,2 тони за ціною 11083,35 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 223883,67 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах СЩА 7905,50;

Добриво NP 20-20+2.8S гранульоване, кількістю 18 тони за ціною 11433,35 грн без ПДВ за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 205800,30 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах США 7266,96.

А ВСЬОГО з урахуванням ПДВ на суму 1469711,34 гривень і в еквіваленті 51896,59 доларів США.

2. Додаток №2 до Договору (Специфікація №2), видаткова накладна №124 від 14.09.2021 року, довіреність тип. форми №М-2 від 14.09.2021 року №б/н, рахунок №121 від 14.09.2021 року:

-добриво азотно-фосфорне-калійне NPK 16-16-16, кількістю 21,6 тон за ціною 16416.70 грн без ПДВ . за одиницю, загальною вартістю без ПДВ 354600.72 грн, загальна вартість без ПДВ в Доларах США 13133.36.

А ВСЬОГО з урахуванням ПДВ на суму 425520.86 гривень і в еквіваленті 15760.03 доларів США.

Оплата за отриманий Товар надходила частково наступними платежами: 159 963,10 грн 03.12.2021 року (платіжне доручення №162 від 03.12.21); 935 269,10 грн 17.12.2021 року (платіжне доручення №201 від 17.12.21); 100 000,00 грн 11.01.2022 року (платіжне доручення №uа243 від 11.01.22); 100 000,00 грн 17.01.2022 року (платіжне доручення №uа247 від 17.01.22); 70 000,00 грн 02.02.2022 року (платіжне доручення №uа258 від 02.02.22); 130 000,00 грн 21.02.2022 року (платіжне доручення №uа266 від 21.02.22).

Надходження оплат ТОВ «АГРОВІКА» за отриманий товар позивач розподілив згідно черговості відвантаження наступним чином:

« 1. 03.12.2021 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «за товар згідно договору у т.ч. ПДВ 33333,33» в сумі 200000,00 гривень грн., частина коштів в сумі 40 036,90 грн була зарахована як залишок заборгованості за товар по договору Д 20-02/05 від 12.02.2020 року, а сума 159963,10 грн за відвантажений товар по видатковій накладній № 177 від 11.11.2020 року.

2. 17.12.2021 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «заборгованість по договору №Д 21- 11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 155878,18 грн.» в сумі 935269,10 грн, частина коштів в сумі 319647,26 грн була зарахована як заборгованість по видатковій накладній №177 від 11.11.2020 року, частина коштів в сумі 501310,40 гривень була зарахована як заборгованість по накладній №178 від

11.11.2020 року, залишок коштів в сумі 114311,44 була зарахована як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року.

3. 11.01.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн» в сумі 100 000 грн;

17.01.2022 року надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.» в сумі 100000,00 грн; 02.02.2022 року надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 11666,67 грн» в сумі 70000,00 грн, всі ці кошти були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року.

4. 21.02.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 21666,67 грн» в сумі 130000,00 грн частина коштів в сумі 104479,14 грн були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року, а залишок коштів в сумі 25520,86 гривень як заборгованість по видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року (рахунок № 121 від 14.09.2021 року).

5. 17.11.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА.» надійшла оплата «за добрива згідно рахунку № 121 від 14.09.2021 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.» в сумі 100000,00 грн та 19.12.2022 року «за добрива згідно рахунку № 121 від 14.09.2021 року, у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.» в сумі 300000,00 грн, які були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року (рахунок №121 від 14.09.2021 року).»

У видаткових накладних було зазначено дату укладення договору 12.11.2023, проте Договір купівлі продажу №Д 21-11/02 з датою 12.11.2023 року сторонами не укладався.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази врегулювання сторонами розбіжності у датах договору і погодження за обоюдною угодою спірних питань щодо реквізитів Договору купівлі продажу, з огляду на відсутність з боку відповідача заперечень щодо факту отримання товару за видатковим накладним №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року, ТТН №Р177, Р1 78, Р1 79 від 11.11.2020, довіреності тип. форми №М-2 від 05.11.2020 року №28 та видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року, довіреності тип. форми №М-2 від 14.09.2021 року №б/н на підставі договору купівлі-продажу №Д21-1 1/02 від 05.11.2020 року та визнання ним факту поставки шляхом здійснення оплат платіжними дорученнями №162 від 03.12.21, №201 від 17.12.21, №uа243 від 11.01.22, №uа247 від 17.01.22, №uа258 від 02.02.22, №uа266 від 21.02.22, №uа437 від 17.11.2022 року та №uа458 від 19.12.2022 року, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару за видатковими накладними №№177, 178, 179 від 11.11.2020 року, ТТН №Р177, Р1 78, Р1 79 від 11.11.2020, та видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року.

З врахуванням положень ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи оплати отриманого товару відповідач здійснив платіжними дорученнями №162 від 03.12.21, №201 від 17.12.21, №uа243 від 11.01.22, №uа247 від 17.01.22, №uа258 від 02.02.22, №uа266 від 21.02.22, №uа437 від 17.11.2022 року та №uа458 від 19.12.2022 року.

Зарахування сум надходження від відповідача до позивача та алгоритм їх зарахування відображений у бухгалтерській довідці від 18.07.2023 року, відповідно до якої надходження оплат ТОВ «АГРОВІКА» за отриманий товар розподілили згідно черговості відвантаження наступним чином:

« 1. 03.12.2021 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «за товар згідно договору у т.ч. ПДВ 33333,33» в сумі 200000,00 гривень грн., частина коштів в сумі 40 036,90 грн була зарахована як залишок заборгованості за товар по договору Д 20-02/05 від 12.02.2020 року, а сума 159963,10 грн за відвантажений товар по видатковій накладній № 177 від 11.11.2020 року.

2. 17.12.2021 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «заборгованість по договору №Д 21- 11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 155878,18 грн.» в сумі 935269,10 грн, частина коштів в сумі 319647,26 грн була зарахована як заборгованість по видатковій накладній №177 від 11.11.2020 року, частина коштів в сумі 501310,40 гривень була зарахована як заборгованість по накладній №178 від 11.11.2020 року, залишок коштів в сумі 114311,44 була зарахована як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року.

3. 11.01.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн» в сумі 100 000 грн; 17.01.2022 року надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.» в сумі 100000,00 грн; 02.02.2022 року надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 11666,67 грн» в сумі 70000,00 грн, всі ці кошти були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року.

4. 21.02.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА» надійшла оплата «погашення заборгованості за мінеральні добрива згідно договору №Д 21-11/02 від 12.11.2020 року, у т.ч. ПДВ 21666,67 грн» в сумі 130000,00 грн частина коштів в сумі 104479,14 грн були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №179 від 11.11.2020 року, а залишок коштів в сумі 25520,86 гривень як заборгованість по видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року (рахунок № 121 від 14.09.2021 року).

5. 17.11.2022 року від ТОВ «АГРОВІКА.» надійшла оплата «за добрива згідно рахунку № 121 від 14.09.2021року, у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.» в сумі 100000,00 грн та 19.12.2022 року «за добрива згідно рахунку № 121 від 14.09.2021 року, у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.» в сумі 300000,00 грн, які були зараховані як заборгованість по видатковій накладній №124 від 14.09.2021 року (рахунок №121 від 14.09.2021 року).».

З урахуванням вищенаведеного, з огляду на положення ст. 692 ЦК України, суд дійшов висновку про прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати отриманого ним товару.

За порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 60 509,00грн - 3% річних та 270 730,69грн - інфляційних втрат за період з 20.11.2020 року і до 19.12.2022 року

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених матеріальних втрат по кожній накладній з урахуванням застосування строку щодо оплати на наступний день після отримання Товару на підставі видаткових накладних, як передбачено положеннями ст. 692 ЦК України, суд встановив, що арифметично за вказаний період розмір 3% річних та інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем в межах даної справи (відображено у уточненому розрахунку по кожній видатковій накладній з урахуванням здійснення дати його оплати).

Проте, з огляду на те, що Позивачем не змінювалися при розгляді справи позовні вимоги в частині збільшення позовних вимог, обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 60 509,00 грн 3% річних та 270 730,69 грн інфляційних втрат, як просив позивач.

За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача щодо того, що нарахування є несправедливим та вводить Відповідача в надмірний тягар та неприйнятне фінансове становище, суд зазначає, що вказане не є підставою для відмови в позові з огляду на порушення ним зобов"язанні по оплаті товару.

Щодо посилань відповідача, що Позивач нараховує та просить стягнути з Відповідача безпідставно, так як чинним законодавством передбачено, що Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання звільняється від відповідальності на період дії воєнного стану визначеної саме статтею 625 Цивільного Кодексу України, суд зазначає, що дана вимога Закону стосується зобов"язань, що виникають з кредиту (позики), в той час як в даному випадку спір виник у правовідносинах поставки.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Розподіл судових витрат.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі, до яких включає 11 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 4968,61 грн витрат по сплаті судового збору.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судовий збір покладається на відповідача повністю у сумі 4968,61 грн.

Також Позивач заявляє про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 800,00 грн.

Положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В матеріалах справи містяться докази на підтвердження того, що 10.04.2023 між адвокатом Клешня О.В. (Адвокат) та позивачем (Клієнт) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 3/10.04.2023 (надалі - Договір №3/10.04.2023 від 10.04.2023 року), відповідно до умов п. 1.1, якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання, отримавши від Клієнта копії документів з приводу заявленого питання та певний об`єм інформації, що необхідний для виконання доручення, надати професійну правничу допомогу Клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме підготувати та направити до Господарського суду Кіровоградської області позовну заяву з розрахунком позову та всіма додатками до позову від Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ЮКРЕЙНХАРВЕСТ» (Позивач, місцезнаходження: вул. Володимирівська, 1А, місто Глобине, Полтавська обл. 39001, ідентифікаційний код 41352396) з усіма правами представника позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОВПСА» (Боржник, місцезнаходження: Прилуцька, 67, село Верхоярівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код 38276148) в зв`язку із неналежним виконанням останнім своїх зобов`язань по договору купівлі-продажу №Д 21-11/02 від « 12» листопада 2020 року та оплати боржником заборгованості з урахуванням корегування ціни на курсову різницю та відповідальності за невиконання зобов`язань по своєчасній оплаті отриманого Товару у вигляді річних, інфляційних, неустойки.

Відповідно до п. 5 Договору за надання професійної правничої допомоги загальний розмір гонорару (винагороди), який Клієнт сплачує Адвокату складає 11800,00 (одинадцять тисяч вісімсот грн 00 коп ) гривень, який сплачується Клієнтом на рахунок Адвоката, відкритий в установі банку

Згідно п. 6 Договору розмір допомоги визначається наступним чином ознайомлення із документами, наданими Клієнтом, що були складені між ним та Божником в межах правовідносин, які виникли внаслідок виконання вищезазначених Договорів, складення копій з оригіналів 1800,00 (одна тисяча вісімсот грн 00 коп ) гривень.

Здійснення попереднього аналізу правовідносин , які склалися між сторонами спору, визначення можливих перспектив вирішення спору, розробка правової позиції для захисту прав та інтересів Клієнта, збір та підготовка необхідних документів для звернення із позовом Клієнта - 2000,00 (дві тисячі грн 00 коп) гривень.

Підготовка позовної заяви з додатками та розрахунку позовних вимог, направлення позовної заяви з додатками та розрахунком позовних вимог відповідачу. Подання до господарського суду відповідної позовної заяви з додатками та розрахунком позовних вимог - 8000,00 (вісім тисяч грн 00 коп) гривень.

В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення № 22 на суму 11 800,00 грн. про оплату за договором про надання професійної правничої допомоги №3/10.04.2023 від 10 квітня 2023 року.

Крім того в матеріалах справи міститься договір про надання професійної правничої допомоги №5/02.08.2023 від 02 серпня 2023 року щодо представництва інтересів позивача по даній справі в Господарському суді Полтавської області з усіма правами, що надані позивачу, платіжна інструкція №27 від 02 серпня 2023 року на суму 10 000,00 грн оплати за договором №5/02.08.2023 від 02 серпня 2023 року, додаткова угода від 02 серпня 2023 року до договору про надання професійної правничої допомоги №3/10.04.2023 від 10.04.2023 року та акт про надання професійної правничої від 02 серпня 2023 року до договору про надання професійної правничої допомоги №3/10.04.2023 від 10.04.2023 року з урахуванням угоди про внесення змін від 02 серпня 2023 року до цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що сторони Договорів про надання професійної правничої допомоги №3/10.04.2023 від 10.04.2023 року та №5/02.08.2023 від 02 серпня 2023 року дійшли згоди встановити фіксований розмір гонорару адвоката - 11 800,00 грн + 10 000,00 грн).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що Позивачем доведено факт здійснених витрат на правничу допомогу у вказаній сумі.

Поряд з цим у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Господарський суд враховує, що представник відповідача заявив клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому на предмет відповідності критеріям зазначеним в ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам професійної правової допомоги та дійшов таких висновків.

Суд зазначає, що враховуючи кількість сторін, предмет позову, обсяг доказів для правового аналізу, ступінь важкості справи ця справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію.

Отже, заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правову допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат.

Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 11 800,00 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка" (місцезнаходження: вулиця Прилуцька, 67, село Верхоярівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38276148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейнхарвест"" (місцезнаходження: вул. Володимирівська, 1А, місто Глобине, Кременчуцький район Полтавська область, 39001, ідентифікаційний код 41352396) 60 509,00грн - 3% річних, 270 730,69грн - інфляційних нарахувань, витрати по сплаті судового збору в сумі 4968,61 грн., 11800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.11.23 р.

Суддя Киричук О.А.