Рішення

від 20.11.2023 по справі 922/3713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023м. ХарківСправа № 922/3713/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

прокурора: Клейн Л.В. - службове посвідчення № 072868 від 01.03.2023р.,

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу,

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, місто Харків, в інтересах держави, в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області, Харківська область, Харківський район, село Липці,

до Фермерського господарства «Лук`янцівське», Харківська область, Харківський район, село Борисівка,

про стягнення коштів, розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області із позовною заявою до відповідача, Фермерського господарства «Лук`янцівське», про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 1164 297,25 грн., розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути у комунальну власність земельні ділянки.

1. РУХ СПРАВИ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23 серпня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, залишено позовну заяву Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області без руху. Надано прокурору строк для усунення недоліків позовної заявип`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: - документів (опис вкладеного до цінного листа з відміткою поштової установи), які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; - документи, що підтверджують наявність у Костогризова О. повноважень діяти в якості прокурора. 30 серпня 2023 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/3713/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/3713/23 підготовче провадження і призначено підготовче засідання. 23 жовтня 2023 року, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався. Як вбачається з трекінгу відправлення за трек номером 6102272670080, ухвала суду від 30 серпня 2023 року є повернутою за датою 07.09.2023 з причиною: «адресат відсутній за вказаною адресою». Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У відповідності достатті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Відповідно до пункту 10 частини 2статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано частиною 1, 2, 4статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації. Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6ст. 242 ГПК України, з 08.09.23 р. починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 30 серпня 2023 року, а саме до 22.09.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегульовані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України"). У пунктах 2, 4 частини 3статті 129 Конституції Українизакріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях7,13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства.Закон України "Про судоустрій та статус суддів"(пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно зстаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).

Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

2. ОПИС ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА, ЩО ВИКЛАДЕНА У ПОЗОВНІЙ ЗАЯВІ

У позові зазначено, що Харківською окружною прокуратурою Харківської області встановлено порушення вимог земельного законодавства України сфері використання земель сільськогосподарського призначення. Так, 14 грудня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договори оренди земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6325182300:01:004:0138 площею 12,0910 га; 6325182300:01:004:0139 площею 13,6438 га; 6325182300:01:004:0140 площею 11,8314 га; 6325182300:01:004:0146 площею 13,0650 га; 6325182300:01:004:0147 площею 11,5471 га; 6325182300:01:004:0148 площею 13,9833 га; 6325182300:01:004:0156 площею 18,1642 га; 6325182300:01:004:0157 площею 12,4818 га; 6325182300:01:004:0158 площею 5,3427 га; 6325182300:01:004:0159 площею 15,4054 га. (надалі «Земельні ділянки»). Відповідно до умов зазначених договорів орендодавець зобов`язався передати в користування земельні ділянки у стані, що відповідає умовам Договорів, а орендар, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням змін коефіцієнтів індексації. Згідно з п. 14 договорів Земельні ділянки передано ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства. Пунктами 27 договорів визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату з урахуванням змін коефіцієнтів індексації. Пунктом 24 договорів передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. 07 лютого 2017 року право оренди ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому, 17 березня 2017 року ОСОБА_2 співзаснувала фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687). За змістом ст. ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Прокурор зазначає, що згідно із розрахунку Липецької сільської ради за ОСОБА_2 (ФГ «Лук`янцівське») обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за використання Земельних ділянок у розмірі 1164297,25 грн., яка виникла внаслідок систематичної несплати орендної плати. Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 11.01.2023 року № 304/5/20-40-24-17-20 упродовж 2020-2022 років орендна плата орендарем взагалі не сплачувалась. Враховуючи викладене, прокурор вважає, що орендна плата у розмірі 1164 297,25 грн. підлягає стягненню з відповідача, договори оренди розірванню, а земельні ділянки поверненню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

3. ВІДНОСНО ПІДСТАВНОСТІ (ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ) ПРОКУРОРА НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ДАНИМ ПОЗОВОМ

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже, обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом. Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, і лише встановивши наявність такого - суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або про відмову у захисті. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України). У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, щоКонституцією Українивстановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону). Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

На переконання суду, прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, який полягає у забезпеченні правопорядку в сфері використання та охорони земель, ефективного використання земельних ресурсів. Несплата орендної плати ставить під загрозу повноту надходжень до місцевого бюджету грошових коштів та в умовах дефіциту бюджетних коштів суттєво порушує економічні інтереси держави, призводить до невиконання соціальних та економічних програм, до невиконання його дохідної частини.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 08.05.2023 прокурором направлено відповідний лист-повідомлення до Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області про необхідність вжиття заходів щодо повернення земельної ділянки у розпорядження міської ради. У відповідь на цей лист за № 643 від 19.05.23 р. Липецька сільська військова адміністрація Харківського району Харківської області повідомила, що не заперечує проти вжиття прокуратору заходів судового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області.

4. ВІДНОСНО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ДОГОВОРАМИ ОРЕНДИ

Стаття 11 Цивільного кодексу Українивказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Встатті 174 Господарського кодексу Українивизначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

14 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладені договори оренди земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6325182300:01:004:0138 площею 12,0910 га; 6325182300:01:004:0139 площею 13,6438 га; 6325182300:01:004:0140 площею 11,8314 га; 6325182300:01:004:0146 площею 13,0650 га; 6325182300:01:004:0147 площею 11,5471 га; 6325182300:01:004:0148 площею 13,9833 га; 6325182300:01:004:0156 площею 18,1642 га; 6325182300:01:004:0157 площею 12,4818 га; 6325182300:01:004:0158 площею 5,3427 га; 6325182300:01:004:0159 площею 15,4054 га. Відповідно до п. 1 договорів оренди Земельних ділянок орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходиться за межами населених пунктів Лук`янцівської сільської ради на території Харківського району Харківської області. Згідно із п. 8 цих договорів оренди вони укладені на 14 (чотирнадцять) років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 цих Договорів). Відповідно до п. 11 цих договорів орендна плата вноситься рівними частинами щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься орендна плата.

4.1 Щодо актуального суб`єктного складу учасників цих договорів, суд зазначає наступне.

Згідно вищевказаних договорів орендарем є ОСОБА_2 , яка в подальшому стала одним із засновників (учасників) Фермерського господарства «Лук`янцівське». Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 року у справі № 922/614/19. Тобто, саме відповідач (ФГ «Лук`янцівське») має сплачувати орендну плату за вищезазначеними договорами оренди Земельних ділянок.

Відносно належності позивача по цій справі, суд зазначає наступне. Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України право на звернення із позовом про захист права власності належить власнику цієї земельної ділянки. Пунктом 24розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, який набрав чинності з 27.05.2021на підставіЗакону №1423-ІХ, встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаютьсявсі землі державної власності, розташовані за межаминаселених пунктів у межах таких територіальних громад. У зв`язку із цим, Земельні ділянки передані із державної власності до комунальної, а саме у відання Липецької сільської ради. Відповідно до інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за Липецькою сільською радою зареєстровано право комунальної власності на ці Земельні ділянки 13 січня 2021 року. Тобто, на момент звернення з позовом до суду, саме Липецька сільська рада є належним орендодавцем за цими договорами.

Отже, суб`єктний склад учасників справи є належним та визначений прокурором вірно.

Прокурор зазначає, що відповідачем протягом значного періоду не сплачувалася орендна плата, що не заперечується позивачем. До суду представлені відповідні розрахунки наявної заборгованості з орендної плати. Перевіривши представлені розрахунки, суд частково не погоджується із ними.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"внесені зміни до відповідних законодавчих актів України, зокрема викладено пункт 52-4підрозділу 10Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українив новій редакції, згідно з яким не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Тобто, даним положенням передбачено звільнення від нарахування та сплати за період з 1 березня по 31 березня 2020 року орендної плати за Земельні ділянки комунальної власності. При цьому, закріплений у наведеній нормі порядок врегулювання відповідних правовідносин не передбачає внесення певних змін до договорів оренди землі стосовно сплати орендної плати в зазначений період. Означене підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 вересня 2021 року у справі № 911/3394/20, у якій зазначено наступне: «Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що пункт 52-4підрозділу 10Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українине несе жодних зобов`язань щодо внесення змін до Договору оренди в частині доповнення пунктом: "не нараховується Орендодавцем та не сплачується Орендарем орендна плата за Земельну ділянку за період з 01 березня по 31 березня 2020 року", адже орендар звільняється від орендної плати за вказаний період на підставі прямої норми Закону».

Із представлених до суду розрахунків вбачається, що прокурор нараховує по всім земельним ділянкам, що перебувають у комунальній формі власності, орендну плату за період з 01.03.2020 по 31.03.2020, що суперечить п. 52-4підрозділу 10Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. З урахуванням викладеного, правильна сума орендної плати за спірний період, тобто без нарахування за березень 2020 року, складає 1128140,82 грн. (6325182300:01:004:0138 площею 12,0910 га 103536,53 грн.; 6325182300:01:004:0139 площею 13,6438 га 120130,55 грн.; 6325182300:01:004:0140 площею 11,8314 га 96253,63 грн.; 6325182300:01:004:0146 площею 13,0650 га 116127,90 грн.; 6325182300:01:004:0147 площею 11,5471 га 102635,91 грн.; 6325182300:01:004:0148 площею 13,9833 га 125991,40 грн.; 6325182300:01:004:0156 площею 18,1642 га 160641,32 грн.; 6325182300:01:004:0157 площею 12,4818 га 113128,25 грн.; 6325182300:01:004:0158 площею 5,3427 га 51212,71 грн.; 6325182300:01:004:0159 площею 15,4054 га 138482,62 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в розмірі 1128140,82 грн. за договорами підлягають задоволенню, а в іншій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2статті 614 Цивільного кодексу Українивідсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частини 3 та 4статті 13 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження здійснення повної оплати.

5. ВІДНОСНО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ ТА ПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату. Відповідно до п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Несплата орендних платежів є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору. Згідно із п. 32 договорів оренди Земельних ділянок їх дія припиняється шляхом їх розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених відповідним договором оренди, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п. 31 договорів оренди Земельних ділянок вони припиняються також в інших випадках, передбачених законом.

Порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, як це передбачено відповідним договором, є істотним, оскільки в значній мірі позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевого бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства. Представлені договори оренди не передбачають безоплатне користування, а отже позивач розраховує на надходження коштів від передання земельних ділянок в оплатне користування.

Враховуючи систематичну несплату орендної плати, а саме починаючи з липня 2019 року, наявні підстави для розірвання спірних договорів оренди, а отже задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі. Отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

Зважаючи на викладені вище норми законодавства та умови договорів оренди землі, систематичні порушення орендарем взятих на себе за цими договорами зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати та з урахуванням задоволення вимоги про розірвання договорів, то спірні Земельні ділянки підлягають поверненню Липецькій сільській територіальній громаді.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимогистатті 129 ГПК України, а також висновки суду про часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У відповідності до частини 1статті 13 Господарського процесуального кодексу Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, в інтересах держави, в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Лук`янцівське» (62412, Харківська область, Харківський район, село Борисівка, вулиця Яблунева, будинок 1; код ЄДРПОУ: 41219687) на користь Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (62414, Харківська область, Харківський район, село Липці, вулиця Покровська, будинок 5; код ЄДРПОУ: 44707228) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1128140,82 грн.

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0138 площею 12,0910 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18965096).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0139 площею 13,6438 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19124397).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0140 площею 11,8314 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18958734).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0146 площею 13,0650 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18956588).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0147 площею 11,5471 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18957905).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0148 площею 13,9833 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18863569).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0156 площею 18,1642 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18959842).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0157 площею 12,4818 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18959350).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0158 площею 5,3427 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18963299).

Розірвати договір оренди землі від 14.12.2016 б/н, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ: 39792822) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325182300:01:004:0159 площею 15,4054 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18955039).

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0138 площею 12,0910 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0139 площею 13,6438 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0140 площею 11,8314 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0146 площею 13,065 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0147 площею 11,5471 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0148 площею 13,9833 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0156 площею 18,1642 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0157 площею 12,4818 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0158 площею 5,3427 га.

Зобов`язати Фермерське господарство «Лук`янцівське» (код ЄДРПОУ: 41219687) повернути у комунальну власність Липецької сільської територіальної громади Харківського району Харківської області в особі Липецької сільської військової адміністрації Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 44707228) земельну ділянку з кадастровим номером 6325182300:01:004:0159 площею 15,4054 га.

Стягнути з Фермерського господарства «Лук`янцівське» (62412, Харківська область, Харківський район, село Борисівка, вулиця Яблунева, будинок 1; код ЄДРПОУ: 41219687) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ: 02910108; рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 70602,11 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" листопада 2023 р.

СуддяН.В. Калініченко